Електроніка МС 0511 також відомий під назвою УКНЦ радянський навчальний мікрокомп ютер розроблений для учбових класів Вх

«Електроніка МС 0511» (також відомий під назвою «УКНЦ») — радянський навчальний мікрокомп'ютер, розроблений для учбових класів. Входить в склад комплекту навчальної обчислювальної техніки (КУОТ) «Електроніка МС 0202».

Електроніка МС 0511

	Електроніка
Тип	Учбовий комп'ютер
Початок випуску	1987
Кінець випуску	1992
Операційна система	, , RT-11
Процесор	2 ×
Оперативна пам'ять	ОЗП 192 Кбайт, ПЗП 32 Кбайт

Розроблений в об'єднанні «Науковий центр», місто Зеленоград.

КУОТ МС 0202 був вперше представлений на початку 1987 року, але по ньому було висунуто чимало зауважень. В підсумку, в кінці 1987 року він був прийнятий державною комісією на чолі з академіком А. П. Єршовим. Випускався серійно з кінця 1987 року на заводах Міністерства електронної промисловості СРСР: «Квант» (Зеленоград), СЕМЗ (Солнєчногорськ), «Мезон» (Кишинів), «Міон» (Тбілісі), «Нуклон» (Шяуляй). За деякими відомостями, всього було випущено близько 310 000 ЕОМ, основна маса машин — в Зеленограді та Солнєчногорську. Було сформовано та поставлено близько 22 000 класів КУОТ УКНЦ. В 1991 році випуск машин був зупинений через зниження попиту — почались перші постачання КУОТ на базі IBM PC-сумісних комп'ютерів.

Крім навчального застосування, на основі УКНЦ будувались системи управління технологічними процесами, телеграфні концентратори, системи бухгалтерського обліку, системи продажу залізничних квитків та інші системи.

Технічні характеристики

Виріб «Електроніка МС 0511» мав три виконання, що відрізнялись напругою живлення і наявністю контролера мережевого адаптера (МА):

Електроніка МС 0511 — напруга живлення 42 В, контролер МА У13.065.303
Електроніка МС 0511.01 — напруга живлення 220 В, контролер МА У13.065.303
Електроніка МС 0511.02 — напруга живлення 220 В, контролер МА відсутній

Основні техничні характеристики:

Центральний процесор (ЦП): 16-разрядний на тактовій частоті 8 МГц, швидкодія — близько 600 тис. оп./с
Периферійний процесор (ПП): КМ1801ВМ2, тактова частота 6,25 МГц, швидкодія — близько 400 тис. оп./с
Оперативна пам'ять центрального процесора: 64 Кбайт (з них 56 Кбайт доступно для користувача)
Пам'ять ПП: ОЗП — 32 Кбайт, з них доступно для запуску користувацьких підпрограм — 22 Кбайт, ПЗП — 32 Кбайт (чотири мікросхеми маскового ПЗП 1801РЕ2 з індексами 205..208)
Відеопам'ять — 96 Кбайт (3 блоки по 32 Кбайт)
Режими зображення: текстовий 24 рядки по 10/20/40/80 символів (матриця символу — 8×11 точок), графічний — 640×288 (нижча роздільність по горизонталі забезпечується масштабуванням у 2, 4 або 8 раз, яке може застосовуватись окремо до кожного рядка), 8 кольорів на рядок (із палітри 16). Також відображаються 2 додаткових службових рядків.
Клавіатура: «Електроніка МС 7007», 88 клавіш
Розміри: «Електроніка МС 0511» — 448×290×80 мм
Маса: 3,5 кг
Споживана потужність: не більше 25 Вт

Конструктивне виконання — моноблок; системна плата, плата клавіатури та блок живлення розміщені в пластмасовому корпусі, суміщеному з клавіатурою.

Інтерфейси:

Два відеовиходи (з'єднані паралельно)
Паралельний порт для підключення принтера та інших пристроїв до інтерфейсів , ІРПР-М (Centronics)
Послідовний порт «Стик С2» — функціональний аналог RS-232, з фіксованою швидкістю обміну 9600 біт/с
Інтерфейс для підключення побутового магнітофона (швидкість обміну — 1200 біт/с)
Крайовий 60-контактний роз'єм для підключення пристроїв по протоколу МПІ (Магістральний паралельний інтерфейс) до магістралі ЦП. Практично єдиним пристроєм був мережевий адаптер:
- Мережевий адаптер (для машин, що працюють в складі мережі КУОТ УКНЦ). Побудований на основі ВІС КР1801ВП1-065. Локальна мережа — двопровідна кільцева, 57 600 біт/с, з контролем парності, мережевий адрес 1..63 задавався перемикачами на платі адаптера.
Два 48-контактних роз'єми для підключення різних периферійних пристроїв до магістралі ПП, в тому числі:
- контролера НГМД — пристрій КМД УК (У13.065.013) на основі ВІС КР1801ВП1-097 або −128
- електронного диска (існували версії об'ємом 128 Кбайт, 512 Кбайт та 1 Мбайт)
- різних касет ПЗП з інтерпретаторами мов програмування Бейсік, Фокал і т. п.

Програмне забезпечення

Система команд КМ1801ВМ2 — це система команд PDP-11, з командами розширеної арифметики (MUL, DIV, ASH, ASHC). Команди арифметики з рухомою комою (FADD, FSUB, FMUL, FDIV) реалізуються програмно. Тим самим, УКНЦ був частково сумісний з PDP-11 та іншими ЕОМ подібної архітектури, зокрема з деякими машинами СМ ЕОМ, серією «Електроніка-60», та БК. Повної двійкової сумісності з цими комп'ютерами немає через відмінності в організації пам'яті та портів вводу-виводу.

При включенні робочого місця викладача (РМВ) з'являється меню завантаження. На робочому місці учня (РМУ) відразу починається завантаження з мережі.

Програмне забезпечення УКНЦ містить:

операційна система — , , (клони RT-11) або RT11SJ
управляюча програма локальної мережі, для завантаження програм с РМВ на РМУ через мережу
мови програмування — Бейсік (, Turbo Basic Олега Герасимова), Паскаль, , Сі, асемблер MACRO-11, РАПІРА, Е-практикум, Lisp, Лого, Пролог, Форт, , Фортран
прикладні програми — текстові редактори, електронна таблиця, навчальна СУБД та ін.
навчальні програми по шкільних предметах
текстові ігри — використовують тільки можливості текстового режиму: «Королівство Эйфорія», «Сталкер», «Бармен», «Городки» та ін.
графічні ігри — «Замок гоблінів» (клон Lode Runner), Hot Line (Sokoban), «Кіт-риболов», «Castle», «Garden» та ін.
файловий менеджер «PAF Commander» А. Петросяна

Практично все програмне забезпечення зберігалось та розповсюджувалось на 5-дюймових дискетах. Практично єдиною відомою програмою, що розповсюджувалась на картриджі, був «касетний» варіант Вільнюс-Бейсік.

Примітки

КУВТ УКНЦ: Опытный образец принят // Информатика и образование. — № 1. — С. 3—7.
Дьяков Ю. Н., Пивоваров А. В., Васенков А. А. . Виртуальный компьютерный музей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2022.
Б.Малашевич. Зеленоградские бытовые и школьные компьютеры. Инициатива наказуема исполнением // ЭЛЕКТРОНИКА: Наука, Технология, Бизнес. — 2008. — № 7. — С. 96—107.
. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 1 жовтня 2012.
. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Мир игр УКНЦ [ 14 січня 2022 у Wayback Machine.] — скріншоти ігор УКНЦ
Г.А.Батьков, О.А.Батьков. Компьютер УКНЦ: справочник практика. — Москва : «Компьютика», 1996. — 112 с. з джерела 2 січня 2015

[ershov7109-1] КУВТ УКНЦ: Опытный образец принят // Информатика и образование. — № 1. — С. 3—7.

[2] Дьяков Ю. Н., Пивоваров А. В., Васенков А. А. . Виртуальный компьютерный музей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2022.

[malashevich-3] Б.Малашевич. Зеленоградские бытовые и школьные компьютеры. Инициатива наказуема исполнением // ЭЛЕКТРОНИКА: Наука, Технология, Бизнес. — 2008. — № 7. — С. 96—107.

[4] . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 1 жовтня 2012.

[5] . Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.

[6] . Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.

[7] . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[8] Мир игр УКНЦ [ 14 січня 2022 у Wayback Machine.] — скріншоти ігор УКНЦ

[9] Г.А.Батьков, О.А.Батьков. Компьютер УКНЦ: справочник практика. — Москва : «Компьютика», 1996. — 112 с. з джерела 2 січня 2015