Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми з використанням цифрових пристроїв, як-от комп'ютери, планшети та смартфони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
Призначення та можливості е-пошти
Електронна пошта — звичний сервіс відкладеного зчитування (offline). Після відправлення повідомлення, здебільшого, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на власний комп'ютер за деякий час, і знайомиться з дописом, коли йому буде зручно.
Електронна пошта схожа на звичну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службові відомості (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які слугують, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За подобою зі звичайним листом, відповідним способом можна внести в електронний лист вкладення якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію, смайл, тощо. Як і у звичайному листі можна поставити власний підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або потрапити із запізненням, — так само і електронний лист. Звичайний паперовий лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.
Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстових даних, можливість підписати і зашифрувати лист) та вади (непевний час пересилки, ймоврність доступу для третіх осіб під час пересилання, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти значною мірою залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифрування. Швидкість доправлення електронних листів набагато вища, ніж паперових, та потріний час проходження незрівнянно менший. Загалом, залежно від розміру листа та швидкості каналу зв'язку, доставлення електронного листа триває в середньому, від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда, можуть бути затримки через збої в поштових серверах.
Дослідження 2019 року компанії Twilio показує, що більшість користувачів для отримання звітів або повідомлень надають перевагу електронній пошті чи текстовим статтям, а не соцмережам та мобільним додаткам.
Принцип дії
Електронна пошта, або, як її ще називають, E-mail (від англ. electronic — електронна, mail — пошта) — служба Інтернет для передавання текстових повідомлень та прикріплених до них файлів у вигляді листів. Електронна пошта є однією з найбільш використовуваних. Її схожість на звичайну пошту полягає в тому, що обидві передають повідомлення. Основною перевагою електронної пошти є її швидкість: електронний лист потрапляє в «поштову скриньку» адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання. Відмінність між звичайною та електронною поштою ще полягає в тому, що електронні листи і будь-які додатки до них — розбиваються на дрібні шматочки, названі пакетами, які дістаються до одержувача незалежно один від одного. Стосовно звичайної пошти це означало б, що кожен лист розбирається по сторінках, які потім відправляються окремо поодинці і на ту ж адресу. Дорогою, пакети передаються від сервера до сервера доти, поки вони не потрапляють до кінцевого одержувача. Оскільки різні пакети даних дістаються до адресата різними шляхами, вони можуть потрапити до нього в неправильному порядку. Але, щойно всі пакети прибудуть, з них збирається первинне повідомлення. Звичайно, весь цей складний процес, який ми так довго описували, триває менше хвилини, навіть якщо адресати перебувають на різних кінцях планети.
Цінною перевагою електронної пошти порівняно зі звичайною, є можливість розсилання одного повідомлення за багатьма адресами відразу; все, що потрібно для цього зробити, — це перерахувати всіх ваших адресатів у відповідному полі E-mail програми. Це знайшло відображення ще в одній з важливих можливостей електронної пошти — списках розсилання (англ. mailing lists). Вони полегшують листування з іншими користувачами Internet, які мають спільні зацікавлення.
Повідомлення, відправлене на поштовий сервер, буде розіслане всім, хто підписався на цей список розсилки, тобто його отримають одразу тисячі користувачів. Підписатися на такі списки може кожний, хто має поштову адресу в інтернеті.
Відстеження прочитання
Протокол SMTP має обмежені спроможності для відстеження прочитання переданого повідомлення, а також не має можливості для перевірки того, чи лист було переглянуто отримувачем.
Якщо поштовий сервер повідомляє про помилку доставлення, це свідчить про те, що повідомлення не було отримане адресатом. Щоби виправити це, Робоча група з Інтернет-інженерії розробила систему сповіщень про стан доправлення та помилки, але цей засосунок не є придатним для всіх випадків.
Деякі з провайдерів електронної пошти, навмисно не надають звіти про ненадання (NDR) та звіти про отримання повідомлень для боротьби зі спамерами:
- Звіти про доставлення можна використовувати для перевірки існування адреси, і якщо адреса існує, спамер отримує звіт про це;
- Якщо спамер використовує електронну адресу підробленого відправника (підробка електронної пошти), то на справжню адресу електронної пошти, яку було використано, можуть бути надіслані десятки тисяч звітів про недійсні адреси електронної пошти, які спамер, можливо, намагався надіслати електронною поштою.
Для отримання звіту про прочитання, може використовуватись нагляд за переходами по унікальних посиланнях або додавання відповідних зображень для тіла листа. Так, маючи особливу адресу URL для посилання або віддаленого зображення, поштовий сервіс може стежити за тим, чи відкрив отримувач посилання або чи було завантажено зображення, і в такий спосіб отримати звіт про прочитання повідомлення. Перешкодити цьому може вимкнене завантаження віддалених зображень. Ця функція працює за замовчуванням, наприклад, у службі Gmail.
За відсутності стандартних методів, було створено різні системи, засновані на використанні кодів вебпомилок. Однак, вони працюють лише з клієнтами електронної пошти, які підтримують формат HTML. Більшість сучасних поштових клієнтів за замовчуванням не показують «вебвміст» (як-от зображення).
Безпека
Фішинг
Фішинг — шахрайство для виманювання у користувачів особистих даних. Шахраї змушують користувачів розкривати приховані дані. Один із способів — надсилання електронних листів із пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису з посиланнями на сайт, зовнішній вигляд якого повністю відтворює вигляд відомих ресурсів.
Шахраї використовують електронну пошту, намагаючись вкрасти паролі, номери банківських рахунків або інші приватні дані. За даними інтернет-центру розгляду скарг ФБР, в США 2019 року об'єм втрат від фішингу склав 57 млн $.
Спам
Спам — кількісне розсилання відправлень рекламного чи іншого змісту користувачам, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.
2020 року, щодня в інтернеті надсилалось 14,5 млрд спам-листів, що становить 45 % всіх відправлених електронних листів. Попри розробку спам-фільтрів для боротьби зі спамом, ця проблема досі не є вирішеною.
Будова електронної адреси
Адреса містить ім'я комп'ютера та ім'я певного користувача цього комп'ютера, якому спрямоване повідомлення.
Електронні скриньки розміщуються на особливих комп'ютерах — поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться окреме місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами.
Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад:
name@example.com
Name — ім'я скриньки, example.com — доменне ім'я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп'ютер з іменем example.com користувачу на ім'я Name (малі та великі літери не розрізняються).
Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при приєднанні користувача до Інтернету, надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший спосіб зручний швидкістю отримання пошти, оскільки ви напряму з'єднані з комп'ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп'ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.
Спосіб дії
На діаграмі показано звичайну послідовність подій, що відбуваються, коли Аліса відправляє листа з допомогою поштової програми (MUA). Вона вводить e-mail адресата та натискає кнопку «відправити».
- Її поштовий клієнт перетворює повідомлення в спеціальний формат та відправляє протоколом SMTP на місцевий сервер обміну пошти (MTA), в цьому разі smtp.a.org, її інтернет-провайдера.
- Сервер обміну пошти отримує адресу призначення з даних протоколу SMTP (а не з шапки листа), в цьому випадку це bob@b.org. Адреса скрині для отримання електронних листів це рядок localpart@exampledomain. Фрагмент перед знаком @ називають локальною частиною адреси, і зазвичай, вона збігається з іменем користувача отримувача, а продовження після знаку @ називають доменним іменем. Сервер передавання листів використовує доменне ім'я для визначення повного доменного імені сервера обміну листами в доменній системі імен (DNS)
- DNS-сервер домену b.org, ns.b.org, надсилає у відповідь , в яких перелічено сервери обміну пошти цього домену, в цьому разі mx.b.org, сервер інтернет-провайдера Боба.
- smtp.a.org надсилає лист mx.b.org по протоколу SMTP, який кладе його в скриню користувача bob.
- Боб натискає кнопку «отримати повідомлення» в поштовому клієнті, який отримує листи з сервера по протоколу Post Office Protocol (POP3).
Структура електронного листа
При передаванні за протоколом SMTP електронний лист складається з таких частин:
- Даних SMTP-конверта, отриманих сервером. Частина цих даних може бути відсутньою у повідомленні. Так, наприклад, у
RCPT TO
(envelope to) міститься список одержувачів листа, водночас у самому листі, адресат може бути не вказаний. Ці відомості передаються за межі сервера лише у рамках протоколу SMTP, і зміна протоколу при надсиланні пошти (наприклад, на вузлі-одержувачі під час внутрішньої маршрутизації) може призводити до втрати цієї інформації. У більшості випадків ця інформація є недоступною кінцевому адресату, який використовує не-SMTP протоколи (POP3, IMAP) для доступу до поштової скриньки. Для можливості керувати працездатністю системи, ці відомості зазвичай, зберігаються в журналах поштових серверів. - Повідомлення (у термінології протоколу SMTP — 'DATA'), яке, своєю чергою, складається з двох частин, розділених порожнім рядком:
- Заголовку (англ. header) листа. У заголовку вказується службова інформація та відмітки поштових серверів, крізь які пройшов лист, позначки про першочерговість, вказівки на адресу й ім'я відправника й одержувача листа, тема листа й інші відомості.
- Тіла (англ. body) листа. У тілі листа поміщається власне повідомлення листа.
Дані SMTP-конверта
Дані SMTP-конверта містять параметри, що задаються однойменними командами:
- Параметр
HELO/EHLO
— містить ім'я (англ. FQDN - Fully Qualified Domain Name) відправного вузла, або адресу-літерал відправного вузла. - Параметр
MAIL FROM
— містить e-mail відправника. Адреса може бути довільною (зокрема неіснуючою, що допускається протоколом SMTP; однак RFC 5321 містить рекомендацію використовувати або Null Reverse-Path для особливих повідомлень, або справжню адресу e-mail), але саме це значення використовується для створення повідомлень про помилки їхнього доставлення (а не значення з поляFrom
заголовка повідомлення). Ця адреса, так само, може перевірятись під час первинної перевірки на спам. При відправленні повідомлення звичайний поштовий клієнт формуєMAIL FROM
із вмісту поляFrom
. - Параметр
RCPT TO
— найважливіша частина конверта для доставлення пошти, містить електронну адресу одного чи декількох адресатів. Для формування SMTP-конверта,RCPT TO
може використовуватись декілька разів. Під час відправляння повідомлення, звичайний поштовий клієнт формує список дляRCPT TO
із вмісту полів повідомленняTo
,Cc
таBcc
.
Заголовки листа
Заголовки листа описуються стандартами RFC:
- RFC 2076 — Common Internet Message Headers (Загальноприйняті стандарти заголовків повідомлень), містить дані з інших RFC: RFC 822, RFC 1036, RFC 1123, RFC 1327, RFC 1496, RFC 1521, RFC 1766, RFC 1806, RFC 1864, RFC 1911).
- RFC 4021 — Registration of Mail and MIME Header Fields (Реєстрація пошти і поля заголовків MIME).
Заголовки використовуються для журналювання проходження листа й службових відміток (іноді їх називають ). В Microsoft Outlook ці заголовки називаються «Заголовки Інтернет». В заголовках зазвичай, вказуються: поштові сервери, через які пройшов лист (кожний поштовий сервер додає дані про те, від кого він отримав цього листа), відомості про те, чи схожий цей лист на спам, інформацію про перевірку антивірусами, рівень терміновості листа (може змінюватись поштовими серверами). Також у заголовку зазвичай вказується програма, за допомогою якої був створений лист. Оскільки заголовки є службовою інформацією, то частіше за все поштові клієнти приховують їх від користувача у разі звичайного читання пошти, але також надають можливість побачити ці заголовки, якщо виникає потреба у докладнішому розгляді листа. У разі, якщо лист з формату SMTP конвертується в інший формат (наприклад, у Microsoft Exchange 2007 листи конвертуються у MAPI), то заголовки зберігаються окремо, для можливості діагностування.
Заголовки зазвичай, додаються згори (тобто кожен раз, коли до повідомлення потрібно додати заголовок, він дописується першим рядком, перед усіма попередніми).
Крім службової інформації, заголовки листа також зберігають і видимі користувачеві відомості — це зазвичай, відправник листа, одержувач, тема і дата відправлення.
Заголовки повідомлень можуть містити лише 7-бітні символи. За необхідності використовувати національні знаки у якихось полях, потрібно застосовувати кодування (зазвичай Base64 або Quoted-Printable).
Заголовки, що часто використовуються
Return-Path:
(RFC 821, RFC 1123) — адреса повернення, коли неможливо доставити листа за адресою призначення. Може відрізнятись відMAIL FROM
і заголовківFrom:
,Sender:
абоReply-To:
, але зазвичай збігається зMAIL FROM
.Received:
(RFC 822, RFC 1123) — дані про проходження листа крізь кожний окремий поштовий сервер (MTA). У разі проходження через декілька поштових серверів, нові записи додаються над попередніми, і зрештою журнал переміщення буде записаний у зворотному порядку.MIME-Version:
(RFC 1521) — версія MIME, з яким це повідомлення створене. Часто цей заголовок створюється раніше з інших, тож він є останнім у списку.From:
(RFC 822, RFC 1123, RFC 1036) — ім'я та адреса відправника (саме у цьому заголовку з'являється текстове поле з іменем відправника). Може не збігатись зreturn-path
і навіть не збігатись із заголовком SMTPMAIL FROM:
.Sender:
(RFC 822, RFC 1123) — відправник листа. Дає можливість вказати, що лист від чийогось імені (from) відправлено іншою особою (наприклад, секретарем від імені начальника). Деякі поштові клієнти показують повідомлення при наявності sender і from як «повідомлення від 'sender' від імені 'from'». Sender є інформаційним заголовком (і також може відрізнятись від заголовка SMTPMAIL FROM
).To:
(RFC 822, RFC 1123) — ім'я та адреса отримувача. Може повторюватись декілька разів (якщо лист адресується декільком абонентам). На основі цього поля формується вміст поля SMTPRCPT TO
.Cc:
(RFC 822, RFC 1123) — (від англ. carbon copy) містить імена та адреси вторинних отримувачів листа, яким надсилається копія. Бере участь у формуванні поля SMTPRCPT TO
, як і поле «To».Bcc:
(RFC 822, RFC 1123) — (від англ. blind carbon copy) містить імена та адреси отримувачів листа, чиї адреси не слід показувати іншим отримувачам. Бере участь у формуванні поля SMTPRCPT TO
, як поля «To» і «Cc», але є відсутнім у відправленому повідомленні.Reply-To:
(RFC 822, RFC 1036) — ім'я та адреса, куди слід адресувати відповіді на цей лист. Якщо, наприклад, лист розсилається роботом, то якReply-To
буде вказано адресу поштової скриньки, що є готовою прийняти відповідь на лист.Message-ID:
(RFC 822, RFC 1036) — неповторний ідентифікатор повідомлення. Складається з адреси вузла-відправника та номера (унікального в межах вузла). Алгоритм генерування унікального номера залежить від сервера/клієнта. Виглядає приблизно так:AAB77AA2175ADD4BACECE2A49988705C0C93BB7B4A@example.com
. Разом з іншими ідентифікаторами використовується для пошуку проходження конкретного повідомлення по журналах поштової системи (поштові системи фіксують проходження листа за йогоMessage-ID
) і для посилання на інші листи (використовується для групування й побудови ланцюжків листів). Зазвичай створюється поштовим клієнтом (MUA) у мить формування листа.In-Reply-To:
(RFC 822) — вказує наMessage-ID
, для якого цей лист є відповіддю (за його допомогою поштові клієнти можуть легко вишиковувати ланцюжок листування — кожна нова відповідь містить Message-ID для попереднього повідомлення).Subject:
(RFC 822, RFC 1036) — тема листа.Date:
(RFC 822, RFC 1123, RFC 1036) — дата відправлення листа.Content-Type:
(RFC 1049, RFC 1123, RFC 1521, RFC 1766) — тип вмісту листа (HTML, RTF, Plain text) і кодування, у якому створено лист.Return-Receipt-To:
(RFC 2076) — e-mail, куди поштовий сервер адресата має відправити повідомлення про доставку. В RFC 2076 надається у розділі «Not Internet standard», через що може підтримуватися не усіма серверами.Disposition-Notification-To:
(RFC 3798) — e-mail, куди поштовий клієнт адресата повинен відправити повідомлення про отримання, якщо це дозволить користувач (через налаштування, тощо).
Крім стандартних, поштові клієнти, сервери і роботи оброблення пошти можуть додавати власні заголовки, що розпочинаються з «X-» (наприклад, X-Mailer
, X-MyServer-Note-OK
або X-Spamassasin-Level
).
Тіло листа
Тіло листа відокремлюється від заголовка порожнім рядком. В не-SMTP стандартах формат листа залежить від стандарту системи (наприклад, ), але перед «виходом» листа за межі MAPI-сумісної системи (наприклад, перед пересиланням через Інтернет) зазвичай, приводиться до SMTP-сумісного вигляду (інакше маршрутизація листа була б неможливою, так як стандартом передавання пошти в Інтернеті є SMTP).
У тілі повідомлення допускаються лише друковані символи. Тому для передавання бінарної інформації (зображень, виконавчих файлів тощо) застосовуються кодування, що переводять до 7-бітного вигляду — Base64 або UUE. Крім того, із самого початку існування e-mail обмеження було жорсткішим — деякі поштові системи підтримували лише 7-бітні повідомлення. Для роботи з такими системами звичайний текст, за наявності національних символів, також, може кодуватись у 7-бітний вигляд. Для цього використовуються Base64 або Quoted-Printable. Однак поштових систем, що працювали б винятково із 7-бітними повідомлення уже немає.
Історія
Перший прототип електронної пошти працював на комп'ютерах в MIT в програмі «MAILBOX» 1965 року. Користувачі комп'ютерів в MIT могли залишати повідомлення в цій програмі на комп'ютерах університету для інших користувачів, які бачили ці повідомлення наступного разу, коли ввійдуть на комп'ютер.
Перший електронний лист було надіслано Реєм Томлінсоном самому собі 1971 року. Текст того повідомлення був набором символів — QWERTYIOP. Електронна пошта розвивалася поступово, починаючи від можливості обміну повідомленнями між користувачами одного комп'ютера, потім у межах мережі комп'ютерів, що використовували однакові операційні системи, і, нарешті, були розроблені універсальні протоколи, сумісні з різними комп'ютерами та різними операційними системами.
Важливу роль у розвитку електронної пошти відіграла мережа ARPANET, попередник Інтернету.
Вперше можливість роботи багатьох користувачів на одному комп'ютері була продемонстрована 1961 року у Массачусетському технологічному інституті, де була створена операційна система CTSS. Користувачі отримали можливість входити в систему комп'ютера IBM 7094 через віддалені телефонні термінали і зберігати свої дані на жорсткому диску.
1965 року співробітники Массачусетського технологічного інституту (MIT) і [en] написали програму для операційної системи CTSS (Compatible Time-Sharing System), встановлену на комп'ютері IBM 7090/7094.
Загальний поступ електронної пошти йшов через розвиток локальної взаємодії користувачів на системах, що розраховані на багато користувачів. Користувачі могли, використовуючи програму mail (або її еквівалент), пересилати один одному повідомлення у межах одного мейнфрейма (великого комп'ютера). Наступним кроком стала можливість переслати повідомлення користувача на інші машини — для цього використовувалися ім'я машини та ім'я користувача на машині. Адреса могла записуватися у вигляді foo!joe (користувач joe на комп'ютері foo).
Третій крок для становлення електронної пошти відбувся після появи можливості пересилання листів через третій комп'ютер. При використанні UUCP-адреси користувача, вона містила маршрут до користувача через декілька проміжних машин (наприклад, gate1!gate2!foo!joe — лист для joe через машину gate1, gate2 на машину foo). Недоліком такої адресації було те, що відправникові (або адміністраторові машини, на якій працював відправник) необхідно було знати точну дорогу до машини адресата.
Після появи розподіленої глобальної системи імен DNS для вказівки адреси стали використовуватися доменні імена — user@example.com — користувач user на машині example.com. Одночасно з цим відбувалося переосмислення поняття «На машині»: для пошти стали використовуватися виділені сервери, на які не мали доступу звичайні користувачі (лише адміністратори), а користувачі працювали на власних машинах, водночас пошта приходила не на робочі машини користувачів, а на поштовий сервер, звідки користувачі забирали свою пошту за різними мережевими протоколами (серед найпоширеніших на цей час — POP3, IMAP, , вебінтерфейси). Одночасно з появою DNS була продумана система резервування маршрутів надсилання пошти, а доменне ім'я у поштовій адресі перестало бути ім'ям конкретного комп'ютера і стало просто фрагментом поштової адреси. За обслуговування домену можуть відповідати багато серверів (можливо, фізично розміщені на різних континентах і у різних організаціях), а користувачі з одного домену можуть не мати між собою нічого спільного (особливо подібне притаманне для користувачів безкоштовних серверів електронної пошти).
Крім того, існували та інші (деякі з них існують і зараз), наприклад: у мережі Фідонет, X.400 у мережах X.25[]. Доступ до них з інтернету й назад здійснюється через . Для маршрутизації пошти в мережах X.25 у DNS передбачений спеціальний ресурсний запис з відповідною назвою X25 (код 19).
2018 року щодня в середньому, надсилалось та отримувалось 281 млрд електронних листів, до 2023 року це число прогнозували на рівні 347 млрд на день. У грудні 2018 року 43 % електронних листів було відкрито на мобільному пристрої, а найпопулярнішим клієнтом пошти став додаток для iPhone, на який припадало 29 % повідомлень. Gmail посіла друге місце з часткою 27 %. В жовтні 2018 року Google повідомила про 1,5 млрд активних користувачів Gmail.
Загалом, станом на липень 2020-го, в інтернеті було 3.9 млрд користувачів електронної пошти. Згідно з дослідженнями, до 2024 року, загальне число користувачів email має сягнути 4.48 млрд.
Хронологія
- 4 липня 1996 (день незалежності США) — початок комерційного функціонування поштового сервісу Hotmail. Дата старту сервісу символізувала звільнення від інтернет-провайдерів.
- 8 березня 1997 року — компанія Yahoo! купує портал Rocketmail — один з перших безкоштовних поштових сервісів. Поява сервісу Yahoo! Mail.
- 12 листопада 1998 року — компанія МЕТА запускає український пошуковий портал в інтернеті з безкоштовних поштових сервісів.
Протоколи пересилання електронної пошти
Програми-клієнти для роботи з електронною поштою
Функціонування електронної пошти побудовано на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. Для обміну листами з поштовим сервером потрібна особлива програма-клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які можуть відрізнятися окремими функціями, можливостями та інтерфейсом, в тому числі й такі, що працюють на сервері (в режимі on-line). Проте загальні функції у більшості пакетів однакові. До них можна віднести:
- підготовка тексту;
- імпорт файлів-додатків;
- надсилання листа;
- перегляд і збереження кореспонденції;
- знищення кореспонденції;
- підготовка відповіді;
- коментування і пересилка інформації;
- експорт файлів-додатків.
До поширених[] поштових програм-клієнтів відносять:
- Apple Mail
- eM Client
- Eudora Mail
- Evolution
- KMail
- Microsoft Outlook, Outlook Express
- Mozilla Thunderbird
- Opera Mail
- Spark
- The Bat!
При першому запуску поштового клієнта потрібно зареєструвати власну скриньку в програмі — створити обліковий запис.
Для роботи зі скринькою в поштовому клієнті може міститись декілька тек, серед них:
- Вхідні (Inbox) — для пошти, що надійшла.
- Вихідні (Outbox) — для пошти, що готова для відправлення.
- Відправлені (Sent) — копії відправлених листів.
- Видалені (Trash) — для видалених листів.
- Чернетки (Drafts) — для незавершених листів.
Користувач може створити свої теки для сортування листів.
Сучасний пакет програм електронної пошти має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і зусиль для засвоєння, та звичайно забезпечує такі додаткові функції:
- ідентифікація власника поштової скриньки;
- автоматичне приєднання підпису;
- адресні книги;
- перевірка орфографії;
- можливість створення поштових скриньок різного призначення;
- шифрування/дешифрування повідомлень;
- робота в автономному (off-line) режимі;
- фільтрацію/маршрутизацію повідомлень;
- автоматична відправка відповіді про тимчасову відсутність отримувача або
- автоматична переадресація листа на іншу адресу електронної пошти.
Основні операції з поштою
- Створення
- Відправлення
- Копія (з отриманням листа адресати бачитимуть, що вони — не єдині адресати цього повідомлення).
- Прихована копія (адресати бачитимуть список інших адресатів, але не знатимуть про приховані копії та їхніх отримувачів).
- Прийняття
- Відповідь
- Відповідь всім (при створенні відповіді, до списку адресатів додаються адреси тих, кому відправлені копії минулого листа).
- Пересилання (використовується тоді, коли лист треба переслати на іншу скриньку).
- Видалення (видалені листи поміщуються в кошик, звідки їх можна відновити у разі потреби або знищити назавжди).
Цікаве
Див. також
Примітки
- . Twilio (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- Hansen, Tony; Allman, Eric. . tools.ietf.org (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- . Mailbird. 17 червня 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- Harmon, Amy (22 листопада 2000). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- Poremsky, Diane (9 березня 2012). . Slipstick Systems (амер.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
- . Consumer Information (англ.). 3 травня 2019. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- . Mailbird. 1 січня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- (internet video). howstuffworks.com. 2008. Процитовано 26 лютого 2010.
{{}}
:|archive-url=
вимагає|archive-date=
() . Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 26 лютого 2010.{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 28 грудня 2017.
- Наявні набори стандартів для підтримання національних символів в e-mail (RFC 6531, RFC 6532, RFC 6533), але не все програмне забезпечення це підтримує.
- . Phrasee (брит.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- (англ.). Університет південної Алабами. 4 вересня 2006. Архів USA-CTSS оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 22 лютого 2011.
- , «The IBM 7094 and CTSS» (10 вересня 2004), Multicians.org (Multics), web: Multicians-7094 [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.].
- . Statista (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- . Mailbird. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- 10 BEST DESKTOP EMAIL CLIENTS FOR MAC AND WINDOWS [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.](October 22, 2020)
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- 15 BEST Outlook Alternatives in 2021 (Free/Paid) [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] (August 27, 2021)
- 8 Popular Outlook Alternatives to Check out Today [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] (2020)
- . Mailbird. 9 січня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- Spam percentage from MessageLabs
Посилання
- Електронне повідомлення; Електронне розрахункове повідомлення // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 251. — .
- @, історія слави [ 2 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Початок роботи з електронною поштою. [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Email Programs of the 90's [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elektro nna po shta abo e poshta angl e mail abo email skorochennya vid electronic mail sposib obminu cifrovimi povidomlennyami mizh lyudmi z vikoristannyam cifrovih pristroyiv yak ot komp yuteri plansheti ta smartfoni sho robit mozhlivim peresilannya danih bud yakogo zmistu tekstovi dokumenti audio videofajli arhivi programi Interfejs programi dlya elektronnoyi poshti Thunderbird vid MozillaPriznachennya ta mozhlivosti e poshtiElektronna poshta zvichnij servis vidkladenogo zchituvannya offline Pislya vidpravlennya povidomlennya zdebilshogo u viglyadi zvichajnogo tekstu adresat otrimuye jogo na vlasnij komp yuter za deyakij chas i znajomitsya z dopisom koli jomu bude zruchno Elektronna poshta shozha na zvichnu poshtu Zvichajnij list skladayetsya iz konverta na yakomu zaznachena adresa otrimuvacha i stoyat shtampi poshtovih viddilen shlyahu sliduvannya ta vmistu vlasne lista Elektronnij list skladayetsya iz zagolovkiv yaki mistyat sluzhbovi vidomosti pro avtora lista otrimuvacha shlyah prohodzhennya lista yaki sluguyut umovno kazhuchi konvertom ta vlasne vmist samogo lista Za podoboyu zi zvichajnim listom vidpovidnim sposobom mozhna vnesti v elektronnij list vkladennya yakogo nebud inshogo rodu napriklad fotografiyu smajl tosho Yak i u zvichajnomu listi mozhna postaviti vlasnij pidpis Zvichajnij list mozhe ne dijti do adresata abo potrapiti iz zapiznennyam tak samo i elektronnij list Zvichajnij paperovij list dovoli deshevij a elektronna poshta najdeshevshij vid zv yazku Otzhe elektronna poshta povtoryuye perevagi prostotu desheviznu mozhlivist peresilannya netekstovih danih mozhlivist pidpisati i zashifruvati list ta vadi nepevnij chas peresilki jmovrnist dostupu dlya tretih osib pid chas peresilannya neinteraktivnist zvichajnoyi poshti Prote u nih ye i suttyevi vidminnosti Vartist peresilki zvichajnoyi poshti znachnoyu miroyu zalezhit vid togo kudi vona povinna buti dostavlena yiyi rozmiru ta tipu U elektronnoyi poshti takoyi zalezhnosti abo nemaye abo vona dosit nevidchutna Elektronnij list mozhna shifruvati ta pidpisuvati nadijnishe ta zruchnishe nizh list na paperi dlya ostannogo vlasne vzagali ne isnuye zagalnoprijnyatih zasobiv shifruvannya Shvidkist dopravlennya elektronnih listiv nabagato visha nizh paperovih ta potrinij chas prohodzhennya nezrivnyanno menshij Zagalom zalezhno vid rozmiru lista ta shvidkosti kanalu zv yazku dostavlennya elektronnogo lista trivaye v serednomu vid kilkoh sekund do kilkoh hvilin Shopravda mozhut buti zatrimki cherez zboyi v poshtovih serverah Doslidzhennya 2019 roku kompaniyi Twilio pokazuye sho bilshist koristuvachiv dlya otrimannya zvitiv abo povidomlen nadayut perevagu elektronnij poshti chi tekstovim stattyam a ne socmerezham ta mobilnim dodatkam Princip diyiElektronna poshta abo yak yiyi she nazivayut E mail vid angl electronic elektronna mail poshta sluzhba Internet dlya peredavannya tekstovih povidomlen ta prikriplenih do nih fajliv u viglyadi listiv Elektronna poshta ye odniyeyu z najbilsh vikoristovuvanih Yiyi shozhist na zvichajnu poshtu polyagaye v tomu sho obidvi peredayut povidomlennya Osnovnoyu perevagoyu elektronnoyi poshti ye yiyi shvidkist elektronnij list potraplyaye v poshtovu skrinku adresata odrazu zh pislya vidpravlennya i zberigayetsya tam do prochitannya Vidminnist mizh zvichajnoyu ta elektronnoyu poshtoyu she polyagaye v tomu sho elektronni listi i bud yaki dodatki do nih rozbivayutsya na dribni shmatochki nazvani paketami yaki distayutsya do oderzhuvacha nezalezhno odin vid odnogo Stosovno zvichajnoyi poshti ce oznachalo b sho kozhen list rozbirayetsya po storinkah yaki potim vidpravlyayutsya okremo poodinci i na tu zh adresu Dorogoyu paketi peredayutsya vid servera do servera doti poki voni ne potraplyayut do kincevogo oderzhuvacha Oskilki rizni paketi danih distayutsya do adresata riznimi shlyahami voni mozhut potrapiti do nogo v nepravilnomu poryadku Ale shojno vsi paketi pribudut z nih zbirayetsya pervinne povidomlennya Zvichajno ves cej skladnij proces yakij mi tak dovgo opisuvali trivaye menshe hvilini navit yaksho adresati perebuvayut na riznih kincyah planeti Cinnoyu perevagoyu elektronnoyi poshti porivnyano zi zvichajnoyu ye mozhlivist rozsilannya odnogo povidomlennya za bagatma adresami vidrazu vse sho potribno dlya cogo zrobiti ce pererahuvati vsih vashih adresativ u vidpovidnomu poli E mail programi Ce znajshlo vidobrazhennya she v odnij z vazhlivih mozhlivostej elektronnoyi poshti spiskah rozsilannya angl mailing lists Voni polegshuyut listuvannya z inshimi koristuvachami Internet yaki mayut spilni zacikavlennya Povidomlennya vidpravlene na poshtovij server bude rozislane vsim hto pidpisavsya na cej spisok rozsilki tobto jogo otrimayut odrazu tisyachi koristuvachiv Pidpisatisya na taki spiski mozhe kozhnij hto maye poshtovu adresu v interneti Vidstezhennya prochitannya Protokol SMTP maye obmezheni spromozhnosti dlya vidstezhennya prochitannya peredanogo povidomlennya a takozh ne maye mozhlivosti dlya perevirki togo chi list bulo pereglyanuto otrimuvachem Yaksho poshtovij server povidomlyaye pro pomilku dostavlennya ce svidchit pro te sho povidomlennya ne bulo otrimane adresatom Shobi vipraviti ce Robocha grupa z Internet inzheneriyi rozrobila sistemu spovishen pro stan dopravlennya ta pomilki ale cej zasosunok ne ye pridatnim dlya vsih vipadkiv Deyaki z provajderiv elektronnoyi poshti navmisno ne nadayut zviti pro nenadannya NDR ta zviti pro otrimannya povidomlen dlya borotbi zi spamerami Zviti pro dostavlennya mozhna vikoristovuvati dlya perevirki isnuvannya adresi i yaksho adresa isnuye spamer otrimuye zvit pro ce Yaksho spamer vikoristovuye elektronnu adresu pidroblenogo vidpravnika pidrobka elektronnoyi poshti to na spravzhnyu adresu elektronnoyi poshti yaku bulo vikoristano mozhut buti nadislani desyatki tisyach zvitiv pro nedijsni adresi elektronnoyi poshti yaki spamer mozhlivo namagavsya nadislati elektronnoyu poshtoyu Dlya otrimannya zvitu pro prochitannya mozhe vikoristovuvatis naglyad za perehodami po unikalnih posilannyah abo dodavannya vidpovidnih zobrazhen dlya tila lista Tak mayuchi osoblivu adresu URL dlya posilannya abo viddalenogo zobrazhennya poshtovij servis mozhe stezhiti za tim chi vidkriv otrimuvach posilannya abo chi bulo zavantazheno zobrazhennya i v takij sposib otrimati zvit pro prochitannya povidomlennya Pereshkoditi comu mozhe vimknene zavantazhennya viddalenih zobrazhen Cya funkciya pracyuye za zamovchuvannyam napriklad u sluzhbi Gmail Za vidsutnosti standartnih metodiv bulo stvoreno rizni sistemi zasnovani na vikoristanni kodiv vebpomilok Odnak voni pracyuyut lishe z kliyentami elektronnoyi poshti yaki pidtrimuyut format HTML Bilshist suchasnih poshtovih kliyentiv za zamovchuvannyam ne pokazuyut vebvmist yak ot zobrazhennya BezpekaFishing Dokladnishe Fishing Fishing shahrajstvo dlya vimanyuvannya u koristuvachiv osobistih danih Shahrayi zmushuyut koristuvachiv rozkrivati prihovani dani Odin iz sposobiv nadsilannya elektronnih listiv iz propoziciyami pidtverditi reyestraciyu oblikovogo zapisu z posilannyami na sajt zovnishnij viglyad yakogo povnistyu vidtvoryuye viglyad vidomih resursiv Shahrayi vikoristovuyut elektronnu poshtu namagayuchis vkrasti paroli nomeri bankivskih rahunkiv abo inshi privatni dani Za danimi internet centru rozglyadu skarg FBR v SShA 2019 roku ob yem vtrat vid fishingu sklav 57 mln Spam Dokladnishe Spam Spam kilkisne rozsilannya vidpravlen reklamnogo chi inshogo zmistu koristuvacham yaki ne vislovili bazhannya yiyi oderzhuvati Peredusim termin spam stosuyetsya reklamnih elektronnih listiv 2020 roku shodnya v interneti nadsilalos 14 5 mlrd spam listiv sho stanovit 45 vsih vidpravlenih elektronnih listiv Popri rozrobku spam filtriv dlya borotbi zi spamom cya problema dosi ne ye virishenoyu Budova elektronnoyi adresiSimvol et obov yazkova chastina kozhnoyi elektronnoyi adresiDokladnishe Adresa elektronnoyi poshti Adresa mistit im ya komp yutera ta im ya pevnogo koristuvacha cogo komp yutera yakomu spryamovane povidomlennya Elektronni skrinki rozmishuyutsya na osoblivih komp yuterah poshtovih serverah Dlya kozhnoyi skrinki na poshtovomu serveri vidvoditsya okreme misce Na odnomu poshtovomu serveri ne mozhe buti dvoh skrinok z odnakovimi nazvami Elektronna adresa skladayetsya z dvoh chastin rozdilenih znakom chitayetsya et Napriklad name example com Name im ya skrinki example com domenne im ya poshtovogo servera na yakomu znahoditsya cya skrinka Povidomlennya sho nadislani za ciyeyu adresoyu budut peredani na komp yuter z imenem example com koristuvachu na im ya Name mali ta veliki literi ne rozriznyayutsya Shob otrimati vlasnu skrinku isnuye dva sposobi 1 bilshist provajderiv pri priyednanni koristuvacha do Internetu nadaye jomu poshtovu skrinku na svoyemu serveri 2 v Internet isnuye velichezna kilkist bezkoshtovnih poshtovih serveriv na yakih mozhna stvoriti potribnu kilkist skrinok Pershij sposib zruchnij shvidkistyu otrimannya poshti oskilki vi napryamu z yednani z komp yuterom provajdera Drugij variant zruchnij dlya dostupu do skrinki z riznih komp yuteriv perebuvayuchi v inshomu misti chi navit krayini vi mozhete zajti na sajt cogo poshtovogo servera pereglyanuti poshtu ta vidpraviti vidpovidi Sposib diyiNa diagrami pokazano zvichajnu poslidovnist podij sho vidbuvayutsya koli Alisa vidpravlyaye lista z dopomogoyu poshtovoyi programi MUA Vona vvodit e mail adresata ta natiskaye knopku vidpraviti Princip roboti elektronnoyi poshtiYiyi poshtovij kliyent peretvoryuye povidomlennya v specialnij format ta vidpravlyaye protokolom SMTP na miscevij server obminu poshti MTA v comu razi smtp a org yiyi internet provajdera Server obminu poshti otrimuye adresu priznachennya z danih protokolu SMTP a ne z shapki lista v comu vipadku ce bob b org Adresa skrini dlya otrimannya elektronnih listiv ce ryadok localpart exampledomain Fragment pered znakom nazivayut lokalnoyu chastinoyu adresi i zazvichaj vona zbigayetsya z imenem koristuvacha otrimuvacha a prodovzhennya pislya znaku nazivayut domennim imenem Server peredavannya listiv vikoristovuye domenne im ya dlya viznachennya povnogo domennogo imeni servera obminu listami v domennij sistemi imen DNS DNS server domenu b org ns b org nadsilaye u vidpovid v yakih perelicheno serveri obminu poshti cogo domenu v comu razi mx b org server internet provajdera Boba smtp a org nadsilaye list mx b org po protokolu SMTP yakij klade jogo v skrinyu koristuvacha bob Bob natiskaye knopku otrimati povidomlennya v poshtovomu kliyenti yakij otrimuye listi z servera po protokolu Post Office Protocol POP3 Struktura elektronnogo listaPri peredavanni za protokolom SMTP elektronnij list skladayetsya z takih chastin Danih SMTP konverta otrimanih serverom Chastina cih danih mozhe buti vidsutnoyu u povidomlenni Tak napriklad u RCPT TO envelope to mistitsya spisok oderzhuvachiv lista vodnochas u samomu listi adresat mozhe buti ne vkazanij Ci vidomosti peredayutsya za mezhi servera lishe u ramkah protokolu SMTP i zmina protokolu pri nadsilanni poshti napriklad na vuzli oderzhuvachi pid chas vnutrishnoyi marshrutizaciyi mozhe prizvoditi do vtrati ciyeyi informaciyi U bilshosti vipadkiv cya informaciya ye nedostupnoyu kincevomu adresatu yakij vikoristovuye ne SMTP protokoli POP3 IMAP dlya dostupu do poshtovoyi skrinki Dlya mozhlivosti keruvati pracezdatnistyu sistemi ci vidomosti zazvichaj zberigayutsya v zhurnalah poshtovih serveriv Povidomlennya u terminologiyi protokolu SMTP DATA yake svoyeyu chergoyu skladayetsya z dvoh chastin rozdilenih porozhnim ryadkom Zagolovku angl header lista U zagolovku vkazuyetsya sluzhbova informaciya ta vidmitki poshtovih serveriv kriz yaki projshov list poznachki pro pershochergovist vkazivki na adresu j im ya vidpravnika j oderzhuvacha lista tema lista j inshi vidomosti Tila angl body lista U tili lista pomishayetsya vlasne povidomlennya lista Dani SMTP konverta Dani SMTP konverta mistyat parametri sho zadayutsya odnojmennimi komandami Parametr HELO EHLO mistit im ya angl FQDN Fully Qualified Domain Name vidpravnogo vuzla abo adresu literal vidpravnogo vuzla Parametr MAIL FROM mistit e mail vidpravnika Adresa mozhe buti dovilnoyu zokrema neisnuyuchoyu sho dopuskayetsya protokolom SMTP odnak RFC 5321 mistit rekomendaciyu vikoristovuvati abo Null Reverse Path dlya osoblivih povidomlen abo spravzhnyu adresu e mail ale same ce znachennya vikoristovuyetsya dlya stvorennya povidomlen pro pomilki yihnogo dostavlennya a ne znachennya z polya From zagolovka povidomlennya Cya adresa tak samo mozhe pereviryatis pid chas pervinnoyi perevirki na spam Pri vidpravlenni povidomlennya zvichajnij poshtovij kliyent formuye MAIL FROM iz vmistu polya From Parametr RCPT TO najvazhlivisha chastina konverta dlya dostavlennya poshti mistit elektronnu adresu odnogo chi dekilkoh adresativ Dlya formuvannya SMTP konverta RCPT TO mozhe vikoristovuvatis dekilka raziv Pid chas vidpravlyannya povidomlennya zvichajnij poshtovij kliyent formuye spisok dlya RCPT TO iz vmistu poliv povidomlennya To Cc ta Bcc Zagolovki lista Zagolovki lista opisuyutsya standartami RFC RFC 2076 Common Internet Message Headers Zagalnoprijnyati standarti zagolovkiv povidomlen mistit dani z inshih RFC RFC 822 RFC 1036 RFC 1123 RFC 1327 RFC 1496 RFC 1521 RFC 1766 RFC 1806 RFC 1864 RFC 1911 RFC 4021 Registration of Mail and MIME Header Fields Reyestraciya poshti i polya zagolovkiv MIME Zagolovki vikoristovuyutsya dlya zhurnalyuvannya prohodzhennya lista j sluzhbovih vidmitok inodi yih nazivayut V Microsoft Outlook ci zagolovki nazivayutsya Zagolovki Internet V zagolovkah zazvichaj vkazuyutsya poshtovi serveri cherez yaki projshov list kozhnij poshtovij server dodaye dani pro te vid kogo vin otrimav cogo lista vidomosti pro te chi shozhij cej list na spam informaciyu pro perevirku antivirusami riven terminovosti lista mozhe zminyuvatis poshtovimi serverami Takozh u zagolovku zazvichaj vkazuyetsya programa za dopomogoyu yakoyi buv stvorenij list Oskilki zagolovki ye sluzhbovoyu informaciyeyu to chastishe za vse poshtovi kliyenti prihovuyut yih vid koristuvacha u razi zvichajnogo chitannya poshti ale takozh nadayut mozhlivist pobachiti ci zagolovki yaksho vinikaye potreba u dokladnishomu rozglyadi lista U razi yaksho list z formatu SMTP konvertuyetsya v inshij format napriklad u Microsoft Exchange 2007 listi konvertuyutsya u MAPI to zagolovki zberigayutsya okremo dlya mozhlivosti diagnostuvannya Zagolovki zazvichaj dodayutsya zgori tobto kozhen raz koli do povidomlennya potribno dodati zagolovok vin dopisuyetsya pershim ryadkom pered usima poperednimi Krim sluzhbovoyi informaciyi zagolovki lista takozh zberigayut i vidimi koristuvachevi vidomosti ce zazvichaj vidpravnik lista oderzhuvach tema i data vidpravlennya Zagolovki povidomlen mozhut mistiti lishe 7 bitni simvoli Za neobhidnosti vikoristovuvati nacionalni znaki u yakihos polyah potribno zastosovuvati koduvannya zazvichaj Base64 abo Quoted Printable Zagolovki sho chasto vikoristovuyutsya Return Path RFC 821 RFC 1123 adresa povernennya koli nemozhlivo dostaviti lista za adresoyu priznachennya Mozhe vidriznyatis vid MAIL FROM i zagolovkiv From Sender abo Reply To ale zazvichaj zbigayetsya z MAIL FROM Received RFC 822 RFC 1123 dani pro prohodzhennya lista kriz kozhnij okremij poshtovij server MTA U razi prohodzhennya cherez dekilka poshtovih serveriv novi zapisi dodayutsya nad poperednimi i zreshtoyu zhurnal peremishennya bude zapisanij u zvorotnomu poryadku MIME Version RFC 1521 versiya MIME z yakim ce povidomlennya stvorene Chasto cej zagolovok stvoryuyetsya ranishe z inshih tozh vin ye ostannim u spisku From RFC 822 RFC 1123 RFC 1036 im ya ta adresa vidpravnika same u comu zagolovku z yavlyayetsya tekstove pole z imenem vidpravnika Mozhe ne zbigatis z return path i navit ne zbigatis iz zagolovkom SMTP MAIL FROM Sender RFC 822 RFC 1123 vidpravnik lista Daye mozhlivist vkazati sho list vid chijogos imeni from vidpravleno inshoyu osoboyu napriklad sekretarem vid imeni nachalnika Deyaki poshtovi kliyenti pokazuyut povidomlennya pri nayavnosti sender i from yak povidomlennya vid sender vid imeni from Sender ye informacijnim zagolovkom i takozh mozhe vidriznyatis vid zagolovka SMTP MAIL FROM To RFC 822 RFC 1123 im ya ta adresa otrimuvacha Mozhe povtoryuvatis dekilka raziv yaksho list adresuyetsya dekilkom abonentam Na osnovi cogo polya formuyetsya vmist polya SMTP RCPT TO Cc RFC 822 RFC 1123 vid angl carbon copy mistit imena ta adresi vtorinnih otrimuvachiv lista yakim nadsilayetsya kopiya Bere uchast u formuvanni polya SMTP RCPT TO yak i pole To Bcc RFC 822 RFC 1123 vid angl blind carbon copy mistit imena ta adresi otrimuvachiv lista chiyi adresi ne slid pokazuvati inshim otrimuvacham Bere uchast u formuvanni polya SMTP RCPT TO yak polya To i Cc ale ye vidsutnim u vidpravlenomu povidomlenni Reply To RFC 822 RFC 1036 im ya ta adresa kudi slid adresuvati vidpovidi na cej list Yaksho napriklad list rozsilayetsya robotom to yak Reply To bude vkazano adresu poshtovoyi skrinki sho ye gotovoyu prijnyati vidpovid na list Message ID RFC 822 RFC 1036 nepovtornij identifikator povidomlennya Skladayetsya z adresi vuzla vidpravnika ta nomera unikalnogo v mezhah vuzla Algoritm generuvannya unikalnogo nomera zalezhit vid servera kliyenta Viglyadaye priblizno tak AAB77AA2175ADD4BACECE2A49988705C0C93BB7B4A example com Razom z inshimi identifikatorami vikoristovuyetsya dlya poshuku prohodzhennya konkretnogo povidomlennya po zhurnalah poshtovoyi sistemi poshtovi sistemi fiksuyut prohodzhennya lista za jogo Message ID i dlya posilannya na inshi listi vikoristovuyetsya dlya grupuvannya j pobudovi lancyuzhkiv listiv Zazvichaj stvoryuyetsya poshtovim kliyentom MUA u mit formuvannya lista In Reply To RFC 822 vkazuye na Message ID dlya yakogo cej list ye vidpoviddyu za jogo dopomogoyu poshtovi kliyenti mozhut legko vishikovuvati lancyuzhok listuvannya kozhna nova vidpovid mistit Message ID dlya poperednogo povidomlennya Subject RFC 822 RFC 1036 tema lista Date RFC 822 RFC 1123 RFC 1036 data vidpravlennya lista Content Type RFC 1049 RFC 1123 RFC 1521 RFC 1766 tip vmistu lista HTML RTF Plain text i koduvannya u yakomu stvoreno list Return Receipt To RFC 2076 e mail kudi poshtovij server adresata maye vidpraviti povidomlennya pro dostavku V RFC 2076 nadayetsya u rozdili Not Internet standard cherez sho mozhe pidtrimuvatisya ne usima serverami Disposition Notification To RFC 3798 e mail kudi poshtovij kliyent adresata povinen vidpraviti povidomlennya pro otrimannya yaksho ce dozvolit koristuvach cherez nalashtuvannya tosho Krim standartnih poshtovi kliyenti serveri i roboti obroblennya poshti mozhut dodavati vlasni zagolovki sho rozpochinayutsya z X napriklad X Mailer X MyServer Note OK abo X Spamassasin Level Tilo lista Tilo lista vidokremlyuyetsya vid zagolovka porozhnim ryadkom V ne SMTP standartah format lista zalezhit vid standartu sistemi napriklad ale pered vihodom lista za mezhi MAPI sumisnoyi sistemi napriklad pered peresilannyam cherez Internet zazvichaj privoditsya do SMTP sumisnogo viglyadu inakshe marshrutizaciya lista bula b nemozhlivoyu tak yak standartom peredavannya poshti v Interneti ye SMTP U tili povidomlennya dopuskayutsya lishe drukovani simvoli Tomu dlya peredavannya binarnoyi informaciyi zobrazhen vikonavchih fajliv tosho zastosovuyutsya koduvannya sho perevodyat do 7 bitnogo viglyadu Base64 abo UUE Krim togo iz samogo pochatku isnuvannya e mail obmezhennya bulo zhorstkishim deyaki poshtovi sistemi pidtrimuvali lishe 7 bitni povidomlennya Dlya roboti z takimi sistemami zvichajnij tekst za nayavnosti nacionalnih simvoliv takozh mozhe koduvatis u 7 bitnij viglyad Dlya cogo vikoristovuyutsya Base64 abo Quoted Printable Odnak poshtovih sistem sho pracyuvali b vinyatkovo iz 7 bitnimi povidomlennya uzhe nemaye IstoriyaPershij prototip elektronnoyi poshti pracyuvav na komp yuterah v MIT v programi MAILBOX 1965 roku Koristuvachi komp yuteriv v MIT mogli zalishati povidomlennya v cij programi na komp yuterah universitetu dlya inshih koristuvachiv yaki bachili ci povidomlennya nastupnogo razu koli vvijdut na komp yuter Tekstovij interfejs programi mail Pershij elektronnij list bulo nadislano Reyem Tomlinsonom samomu sobi 1971 roku Tekst togo povidomlennya buv naborom simvoliv QWERTYIOP Elektronna poshta rozvivalasya postupovo pochinayuchi vid mozhlivosti obminu povidomlennyami mizh koristuvachami odnogo komp yutera potim u mezhah merezhi komp yuteriv sho vikoristovuvali odnakovi operacijni sistemi i nareshti buli rozrobleni universalni protokoli sumisni z riznimi komp yuterami ta riznimi operacijnimi sistemami Vazhlivu rol u rozvitku elektronnoyi poshti vidigrala merezha ARPANET poperednik Internetu Vpershe mozhlivist roboti bagatoh koristuvachiv na odnomu komp yuteri bula prodemonstrovana 1961 roku u Massachusetskomu tehnologichnomu instituti de bula stvorena operacijna sistema CTSS Koristuvachi otrimali mozhlivist vhoditi v sistemu komp yutera IBM 7094 cherez viddaleni telefonni terminali i zberigati svoyi dani na zhorstkomu disku 1965 roku spivrobitniki Massachusetskogo tehnologichnogo institutu MIT i en napisali programu dlya operacijnoyi sistemi CTSS Compatible Time Sharing System vstanovlenu na komp yuteri IBM 7090 7094 Zagalnij postup elektronnoyi poshti jshov cherez rozvitok lokalnoyi vzayemodiyi koristuvachiv na sistemah sho rozrahovani na bagato koristuvachiv Koristuvachi mogli vikoristovuyuchi programu mail abo yiyi ekvivalent peresilati odin odnomu povidomlennya u mezhah odnogo mejnfrejma velikogo komp yutera Nastupnim krokom stala mozhlivist pereslati povidomlennya koristuvacha na inshi mashini dlya cogo vikoristovuvalisya im ya mashini ta im ya koristuvacha na mashini Adresa mogla zapisuvatisya u viglyadi foo joe koristuvach joe na komp yuteri foo Tretij krok dlya stanovlennya elektronnoyi poshti vidbuvsya pislya poyavi mozhlivosti peresilannya listiv cherez tretij komp yuter Pri vikoristanni UUCP adresi koristuvacha vona mistila marshrut do koristuvacha cherez dekilka promizhnih mashin napriklad gate1 gate2 foo joe list dlya joe cherez mashinu gate1 gate2 na mashinu foo Nedolikom takoyi adresaciyi bulo te sho vidpravnikovi abo administratorovi mashini na yakij pracyuvav vidpravnik neobhidno bulo znati tochnu dorogu do mashini adresata Pislya poyavi rozpodilenoyi globalnoyi sistemi imen DNS dlya vkazivki adresi stali vikoristovuvatisya domenni imena user example com koristuvach user na mashini example com Odnochasno z cim vidbuvalosya pereosmislennya ponyattya Na mashini dlya poshti stali vikoristovuvatisya vidileni serveri na yaki ne mali dostupu zvichajni koristuvachi lishe administratori a koristuvachi pracyuvali na vlasnih mashinah vodnochas poshta prihodila ne na robochi mashini koristuvachiv a na poshtovij server zvidki koristuvachi zabirali svoyu poshtu za riznimi merezhevimi protokolami sered najposhirenishih na cej chas POP3 IMAP vebinterfejsi Odnochasno z poyavoyu DNS bula produmana sistema rezervuvannya marshrutiv nadsilannya poshti a domenne im ya u poshtovij adresi perestalo buti im yam konkretnogo komp yutera i stalo prosto fragmentom poshtovoyi adresi Za obslugovuvannya domenu mozhut vidpovidati bagato serveriv mozhlivo fizichno rozmisheni na riznih kontinentah i u riznih organizaciyah a koristuvachi z odnogo domenu mozhut ne mati mizh soboyu nichogo spilnogo osoblivo podibne pritamanne dlya koristuvachiv bezkoshtovnih serveriv elektronnoyi poshti Krim togo isnuvali ta inshi deyaki z nih isnuyut i zaraz napriklad u merezhi Fidonet X 400 u merezhah X 25 utochniti Dostup do nih z internetu j nazad zdijsnyuyetsya cherez Dlya marshrutizaciyi poshti v merezhah X 25 u DNS peredbachenij specialnij resursnij zapis z vidpovidnoyu nazvoyu X25 kod 19 2018 roku shodnya v serednomu nadsilalos ta otrimuvalos 281 mlrd elektronnih listiv do 2023 roku ce chislo prognozuvali na rivni 347 mlrd na den U grudni 2018 roku 43 elektronnih listiv bulo vidkrito na mobilnomu pristroyi a najpopulyarnishim kliyentom poshti stav dodatok dlya iPhone na yakij pripadalo 29 povidomlen Gmail posila druge misce z chastkoyu 27 V zhovtni 2018 roku Google povidomila pro 1 5 mlrd aktivnih koristuvachiv Gmail Zagalom stanom na lipen 2020 go v interneti bulo 3 9 mlrd koristuvachiv elektronnoyi poshti Zgidno z doslidzhennyami do 2024 roku zagalne chislo koristuvachiv email maye syagnuti 4 48 mlrd Hronologiya 4 lipnya 1996 den nezalezhnosti SShA pochatok komercijnogo funkcionuvannya poshtovogo servisu Hotmail Data startu servisu simvolizuvala zvilnennya vid internet provajderiv 8 bereznya 1997 roku kompaniya Yahoo kupuye portal Rocketmail odin z pershih bezkoshtovnih poshtovih servisiv Poyava servisu Yahoo Mail 12 listopada 1998 roku kompaniya META zapuskaye ukrayinskij poshukovij portal v interneti z bezkoshtovnih poshtovih servisiv Protokoli peresilannya elektronnoyi poshtiIMAP POP3 SMTP UUCPProgrami kliyenti dlya roboti z elektronnoyu poshtoyuDokladnishe Poshtovij kliyent Funkcionuvannya elektronnoyi poshti pobudovano na principi kliyent server standartnomu dlya bilshosti merezhevih servisiv Dlya obminu listami z poshtovim serverom potribna osobliva programa kliyent Isnuye bagato riznih program kliyentiv elektronnoyi poshti yaki mozhut vidriznyatisya okremimi funkciyami mozhlivostyami ta interfejsom v tomu chisli j taki sho pracyuyut na serveri v rezhimi on line Prote zagalni funkciyi u bilshosti paketiv odnakovi Do nih mozhna vidnesti pidgotovka tekstu import fajliv dodatkiv nadsilannya lista pereglyad i zberezhennya korespondenciyi znishennya korespondenciyi pidgotovka vidpovidi komentuvannya i peresilka informaciyi eksport fajliv dodatkiv Do poshirenih de poshtovih program kliyentiv vidnosyat Apple Mail eM Client Eudora Mail Evolution KMail Microsoft Outlook Outlook Express Mozilla Thunderbird Opera Mail Spark The Bat Pri pershomu zapusku poshtovogo kliyenta potribno zareyestruvati vlasnu skrinku v programi stvoriti oblikovij zapis Dlya roboti zi skrinkoyu v poshtovomu kliyenti mozhe mistitis dekilka tek sered nih Vhidni Inbox dlya poshti sho nadijshla Vihidni Outbox dlya poshti sho gotova dlya vidpravlennya Vidpravleni Sent kopiyi vidpravlenih listiv Vidaleni Trash dlya vidalenih listiv Chernetki Drafts dlya nezavershenih listiv Koristuvach mozhe stvoriti svoyi teki dlya sortuvannya listiv Suchasnij paket program elektronnoyi poshti maye dobre organizovanij interfejs koristuvacha yakij ne potrebuye bagato chasu i zusil dlya zasvoyennya ta zvichajno zabezpechuye taki dodatkovi funkciyi identifikaciya vlasnika poshtovoyi skrinki avtomatichne priyednannya pidpisu adresni knigi perevirka orfografiyi mozhlivist stvorennya poshtovih skrinok riznogo priznachennya shifruvannya deshifruvannya povidomlen robota v avtonomnomu off line rezhimi filtraciyu marshrutizaciyu povidomlen avtomatichna vidpravka vidpovidi pro timchasovu vidsutnist otrimuvacha abo avtomatichna pereadresaciya lista na inshu adresu elektronnoyi poshti Osnovni operaciyi z poshtoyuStvorennya Vidpravlennya Kopiya z otrimannyam lista adresati bachitimut sho voni ne yedini adresati cogo povidomlennya Prihovana kopiya adresati bachitimut spisok inshih adresativ ale ne znatimut pro prihovani kopiyi ta yihnih otrimuvachiv Prijnyattya Vidpovid Vidpovid vsim pri stvorenni vidpovidi do spisku adresativ dodayutsya adresi tih komu vidpravleni kopiyi minulogo lista Peresilannya vikoristovuyetsya todi koli list treba pereslati na inshu skrinku Vidalennya vidaleni listi pomishuyutsya v koshik zvidki yih mozhna vidnoviti u razi potrebi abo znishiti nazavzhdi CikaveVidpovidno do statistiki 2010 roku spam stanoviv blizko 90 vsih elektronnih povidomlen v internetiDiv takozhProgrami mittyevogo obminu povidomlennyami Poshtovi protokoli Internetu Vebposhta Poshtovij serverPrimitki Twilio angl Arhiv originalu za 30 chervnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Hansen Tony Allman Eric tools ietf org angl Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Mailbird 17 chervnya 2020 Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Harmon Amy 22 listopada 2000 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Poremsky Diane 9 bereznya 2012 Slipstick Systems amer Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Consumer Information angl 3 travnya 2019 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 Mailbird 1 sichnya 2020 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 internet video howstuffworks com 2008 Procitovano 26 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite AV media title Shablon Cite AV media cite AV media a archive url vimagaye archive date dovidka Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 Procitovano 26 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 sichnya 2015 Procitovano 28 grudnya 2017 Nayavni nabori standartiv dlya pidtrimannya nacionalnih simvoliv v e mail RFC 6531 RFC 6532 RFC 6533 ale ne vse programne zabezpechennya ce pidtrimuye Phrasee brit 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 angl Universitet pivdennoyi Alabami 4 veresnya 2006 Arhiv USA CTSS originalu za 12 travnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2011 The IBM 7094 and CTSS 10 veresnya 2004 Multicians org Multics web Multicians 7094 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine Statista angl Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Mailbird Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 10 BEST DESKTOP EMAIL CLIENTS FOR MAC AND WINDOWS 12 veresnya 2021 u Wayback Machine October 22 2020 Arhiv originalu za 12 veresnya 2021 Procitovano 12 veresnya 2021 15 BEST Outlook Alternatives in 2021 Free Paid 12 veresnya 2021 u Wayback Machine August 27 2021 8 Popular Outlook Alternatives to Check out Today 12 veresnya 2021 u Wayback Machine 2020 Mailbird 9 sichnya 2020 Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Spam percentage from MessageLabsPosilannyaElektronne povidomlennya Elektronne rozrahunkove povidomlennya Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 251 ISBN 978 617 7627 10 3 istoriya slavi 2 travnya 2011 u Wayback Machine Pochatok roboti z elektronnoyu poshtoyu 23 listopada 2015 u Wayback Machine Email Programs of the 90 s 12 veresnya 2021 u Wayback Machine angl