Екосистемологія

Екосистемологія — вивчає екосистеми, їх генезис, структурні особливості, еволюцію та динаміку.

Об'єкт

Дослідженням екосистемології є екосистема усіх розмірів і ступенів складності.

Предмет

Екосистемології є дослідження:

1. морфологічної структури екосистеми;
2. взаємозв'язки між структурними компонентами (авто-,гетеротрофами та біотичними блоком);
3. функціональні показники та її окремих блоків;
4. біотичний кругообіг;
5. самоорганізація та саморегнуляція структурних компонентів та ін.

Методи екосистемології

З огляду на те, що екосистеми належать до категорії дуже складних систем, а їх структурними компонентами є безліч живих істот (рослинних, тваринних, мікробних), їх історичні, просторові, трофічні та інші сукупності, атмосферне, ґрунтове і водне середовища їх існування, екосистемологія вимушена використовувати методи досліджень різних суміжних галузей знань: палеонтології, географії, картографії, кліматології, метеорології, гідрології, ґрунтознавства, геохімії, ботаніки, зоології, мікробіології, мікології, фізіології, математики, кібернетики та інших. Вона використовує також загальнонаукові методи структурного, системного і функціонального аналізів, але має й свій суто специфічний методичний апарат для вивчення вертикальної (біогеогоризонтної) і парцелярної будови, трофічної структури, енергетичного і біогеохімічного обміну, біопродукційних і трансформаційних процесів, міжекосистемних зв'язків, екологічної ємності, потенційних можливостей, толерантності, стійкості, стабільності, регенераційної здатності екосистем та інших, частина яких (методів) може технологічно включати методичні засоби інших галузей знань.

Примітки

1. Українська економічна думка. Хрестоматія. — К.: Знання,1998. — С.80.
2. Українська економічна думка. Хрестоматія. — К.: Знання,1998. — С.267.
3. С. А. Подолинський. Вибрані твори. — К., 2000.— С. 281.
4. Ю.Одума (1975, с.52)