Едуард IV

Едуа́рд IV (англ. Edward IV Plantagenet; 28 квітня 1442 — 9 квітня 1483) — перший король Англії (1461—1470, 1471—1483 роки) з династії Йорків.

Едуард IV англ. Edward IV
Dei Gracia Rex Angliae et Dominus Hiberniae
Король Англії
Правління	1461-1470 1471-1483
Коронація	28 червня, 1461
Попередник	Генріх VI
Наступник	Едуард V
Інші титули	Герцог Йоркський
Біографічні дані
Імена	Edward of York (Едуард Йоркський)
Релігія	католик.
Народження	28 квітня 1442(1442-04-28) Руан
Смерть	9 квітня 1483(1483-04-09) (40 років) Вестмінстер
Поховання	Каплиця святого Георга, Віндзорський замок, Англія
Дружина	Єлизавета Вудвіл
Діти	Єлизавета, Марія, Сесілія Йоркська, Едуард, Маргарита, Річард Шрусбері, Анна, Катерина, Георг, Бріджет, Едуард Віґмор, Єлизавета, , Ґрейс, Марія, Перкін Ворбек
Династія	Йорки
Батько	Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський
Мати	Сесілія Невіл
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біла троянда — емблема Йорків.

Коротка біографія

Старший син Річарда, герцога Йоркського й Сесилії Невілл, брат Річарда III. Після смерті батька у 1460 році успадкував його титули графа Кембриджа, Марча й Ольстера та герцога Йоркського, очоливши партію Білої троянди. У 1461 році у віці вісімнадцяти років здійнявся на англійський трон за підтримки Річарда Невілла, графа Воріка. Того ж року йоркісти здобули перемоги під Мортімерс Кросс та під Таутоном. У результаті останньої основні сили ланкастерців були розбиті, а король Генріх VI і королева Маргарита втекли з країни (король невдовзі був упійманий та ув'язнений у Тауері).

Активні бойові дії відновились 1470 року, коли граф Ворік («Творець королів») і герцог Кларенс (молодший брат Едуарда IV), що перейшли на бік ланкастерців, повернули на престол Генріха VI. Едуард IV з іншим своїм братом герцогом Глостером втекли до Бургундії, звідки повернулись у 1471 році. Герцог Кларенс знову перейшов на бік брата — і йоркісти здобули перемоги під Барнетом і Тьюксбері. У першій з цих битв було вбито графа Воріка, в іншій загинув принц Едуард — єдиний син Генріха VI, — що разом зі смертю (імовірно, убивством) самого Генріха VI, яка сталась того ж року в Тауері, стало завершенням ланкастерської династії на англійському престолі.

Едуард IV правив аж до своєї смерті, що настала несподівано для всіх 9 квітня 1483 року, коли королем на короткий час став його син Едуард V.

Родина

Був одружений з Єлизаветою Вудвіл (1437—1492). Діти:

• Єлизавета (1466—1503), заміжня за королем Англії Генріхом VII;
• Марія (1467—1482);
• Сесілія (1469—1507);
• Едуард V (1470—1483?), король Англії;
• Річард (1473—1483?);
• Анна (1475—1511);
• Катерина (1479—1527);
• Бриджит (1480—1517).

Король був палким прихильником жіночої статі й, окрім офіційної дружини, був таємно заручений ще з однією чи кількома жінками, що у подальшому дозволило королівській раді проголосити його сина Едуарда V незаконнонародженим та разом з іншим його сином ув'язнити в Тауері.

Родовід

Див. також

• Маргарита Йоркська

Література

• Ashley, Mike (2002). British Kings & Queens. Carroll & Graf. ISBN . стор. 211—217
• Cokayne, G.E. (2000). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant. Alan Sutton. стор. 909

Посилання

• ^[en]

Попередник: Генріх VI

Король Англії 1461-1470 1471-1483 {{{роки}}}

Наступник: Едуард V

Попередник: Генріх VI

Король Франції титулярний 1471-1483 {{{роки}}}

Наступник: Едуард V

Попередник: Генріх V

Лорд Ірландії 1461-1470 1471-1483 {{{роки}}}

Наступник: Едуард V