Діти у Стародавньому Єгипті — соціальний та правовий статус дитини в давньоєгипетському суспільстві та державі, її стосунки з батьками.
Значення
Дітей намагалися народжувати якомога більше, адже вони були майбутнім країни. Єгиптяни відрізнялися плодючістю, яка пояснювалася сприятливим кліматом і родючістю держави. Разом з тим дитяча смертність також була високою.
Народжуючи, переважно, декілька дітей (часті були двійні та трійні), давні єгиптяни любили їх всіх, однак при цьому народження хлопчика-спадкоємця було для них найважливішою подією. Народження хлопчика було справжнім святом для батьків, оскільки сновний борг сина в ті часи полягав у тому, щоб гідно поховати свого батька.
Права
Згідно з записами давньогрецького географа і історика Страбона, кожна сімейна пара повинна була вигодувати і виростити всіх, народжених у неї, дітей. До повноліття знаходився у повній владі батьків, які мали право покарати дитину. Втім на них намагалися впливати словом.
Доля синів (рідше дівчат) були тісно пов'язані з долею батька. Так, після перетворення Стародавнього Єгипту на бюрократичну державу, кількість чиновників значна зросла. Викритий у корупції чиновник позбавлявся посади, при цьому одночасно його діти позбавлялися всіх привілеїв і ставали слугами.
Доньок і синів цінували однаково високо. Після смерті батьків земля зазвичай діставалася синам, а все інше майно (будинок, меблі та цінні речі) — донькам. Останні також могли успадковувати землю, особливо якщо в родині не було синів.
Побут і виховання
Єгиптяни цікавилися своїм майбутнім і майбутнім своїх дітей, тому, як тільки дитина народжувалася, в «Будинку життя» (тут відбувалася її реєстрація) складався гороскоп, по першому крику новонародженого визначалося, чи виживе він чи помре. Нещасливе пророцтво мало сильне враження на батьків, які оберігали свою дитину з пелюшок й до того часу, поки та не досягала повноліття і сама могла розпоряджатися своєю долею.
Батьки поспішали дати своїй дитині ім'я, яке могло б захистити немовляти і допомогти йому в житті. Воно обиралося відповідно до особливо шанованим богам, тому деякі давньоєгипетські імена звучали: «Амон попереду», «Мут сладостна», «Птах задоволений».
Зазвичай дитина залишалася при матері, яка носила її в особливій сумці, що висіла на шиї спереду, щоб руки були вільні. Цариці і інші знатні дами не так обтяжували себе: дітей виховували як годувальниці, так і вояки, жерці.
В юному віці ходили без одягу і взуття: хлопчики носили лише намисто на шиї, а дівчатка — гребінь в волоссі і пасок на талії. Харчувалися сирими або вареними стеблами або корінням папірусу.
У 7 років хлопчик отримував першу пов'язку на стегнах і йому робили обрізання — перша ініціація. Хлопчиків і дівчаток коротко стригли, до повноліття хлопчики носили «локон юності» — бічну косичку, яку під час другої ініціації присвячували місцевому богу. З початком навчання підліток (хлопчик чи дівчинка) повинен був надіти перший в своєму житті одяг: дівчинці видавалася сукня, хлопчикові — пов'язка на стегна.
Обов'язок з виховання дітей лежав перш за все на чоловіках. Саме він готував синів до школи й отримання освіти, необхідної для продовження батьківської справи.
Школа
Школа і виховання в Давньому Єгипті були покликані перевести дитину, підлітка, юнака в світ дорослих. Діти починали навчання в храмових школах з 5 років, вчителями були жерці, навчання тривало 12 років. Вже в III тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті виник інститут сімейної школи: чиновник або жрець навчав свого сина, який повинен був згодом змінити його в тій чи іншій посаді. Пізніше в таких родинах. стали з'являтися невеликі групи учнів.
Навчання в Стародавньому Єгипті мало на меті підготовку до професії в залежності від видів діяльності, якою займалася родина, оскільки правило діти успадковували професії свого батька. У дусі підготовки до загробного життя складалися і повчання дітям, які були стимулом формування моральності кожного єгиптянина. Фізичні покарання вважалися природними і необхідними. Спадкоємці трону та принци як і діти військових також навчалися при храмових школах, але крім інших предметів, військовій справі приділялася особливу увагу.
Саме в Стародавньому Єгипті виникло поняття як «канікули». Воно походить від назви зірки Сіріус — «Канікули», що значить означає «маленька собачка». З нею давні римляни познайомилися, завоювавши Єгипет. Сходження зірки Сіріус або сузір'я Великого Пса для єгиптян було початком нового року і в цей час наставав найспекотніший період.
Зі святкуванням сходу Сиріуса починалося свято Ісіди, в Єгипті римської епохи жерці несли зображення собак або навіть вели живих собак попереду колісниці Ісіди. Цей період року римляни і назвали «єгипетської спекою», а римський сенат оголосив дні відпочинку в найспекотніший літній час, коли зірка Сіріус з'являлася на ранковому небі.
Джерела
- Jacq, Christian (1996). Les Egyptiennes. Perrin. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diti u Starodavnomu Yegipti socialnij ta pravovij status ditini v davnoyegipetskomu suspilstvi ta derzhavi yiyi stosunki z batkami Podruzhzhya z ditinoyu Period XVIII dinastiyiZnachennyaDitej namagalisya narodzhuvati yakomoga bilshe adzhe voni buli majbutnim krayini Yegiptyani vidriznyalisya plodyuchistyu yaka poyasnyuvalasya spriyatlivim klimatom i rodyuchistyu derzhavi Razom z tim dityacha smertnist takozh bula visokoyu Narodzhuyuchi perevazhno dekilka ditej chasti buli dvijni ta trijni davni yegiptyani lyubili yih vsih odnak pri comu narodzhennya hlopchika spadkoyemcya bulo dlya nih najvazhlivishoyu podiyeyu Narodzhennya hlopchika bulo spravzhnim svyatom dlya batkiv oskilki snovnij borg sina v ti chasi polyagav u tomu shob gidno pohovati svogo batka PravaZgidno z zapisami davnogreckogo geografa i istorika Strabona kozhna simejna para povinna bula vigoduvati i virostiti vsih narodzhenih u neyi ditej Do povnolittya znahodivsya u povnij vladi batkiv yaki mali pravo pokarati ditinu Vtim na nih namagalisya vplivati slovom Dolya siniv ridshe divchat buli tisno pov yazani z doleyu batka Tak pislya peretvorennya Starodavnogo Yegiptu na byurokratichnu derzhavu kilkist chinovnikiv znachna zrosla Vikritij u korupciyi chinovnik pozbavlyavsya posadi pri comu odnochasno jogo diti pozbavlyalisya vsih privileyiv i stavali slugami Donok i siniv cinuvali odnakovo visoko Pislya smerti batkiv zemlya zazvichaj distavalasya sinam a vse inshe majno budinok mebli ta cinni rechi donkam Ostanni takozh mogli uspadkovuvati zemlyu osoblivo yaksho v rodini ne bulo siniv Pobut i vihovannyaYegiptyani cikavilisya svoyim majbutnim i majbutnim svoyih ditej tomu yak tilki ditina narodzhuvalasya v Budinku zhittya tut vidbuvalasya yiyi reyestraciya skladavsya goroskop po pershomu kriku novonarodzhenogo viznachalosya chi vizhive vin chi pomre Neshaslive proroctvo malo silne vrazhennya na batkiv yaki oberigali svoyu ditinu z pelyushok j do togo chasu poki ta ne dosyagala povnolittya i sama mogla rozporyadzhatisya svoyeyu doleyu Batki pospishali dati svoyij ditini im ya yake moglo b zahistiti nemovlyati i dopomogti jomu v zhitti Vono obiralosya vidpovidno do osoblivo shanovanim bogam tomu deyaki davnoyegipetski imena zvuchali Amon poperedu Mut sladostna Ptah zadovolenij Zazvichaj ditina zalishalasya pri materi yaka nosila yiyi v osoblivij sumci sho visila na shiyi speredu shob ruki buli vilni Carici i inshi znatni dami ne tak obtyazhuvali sebe ditej vihovuvali yak goduvalnici tak i voyaki zherci V yunomu vici hodili bez odyagu i vzuttya hlopchiki nosili lishe namisto na shiyi a divchatka grebin v volossi i pasok na taliyi Harchuvalisya sirimi abo varenimi steblami abo korinnyam papirusu U 7 rokiv hlopchik otrimuvav pershu pov yazku na stegnah i jomu robili obrizannya persha iniciaciya Hlopchikiv i divchatok korotko strigli do povnolittya hlopchiki nosili lokon yunosti bichnu kosichku yaku pid chas drugoyi iniciaciyi prisvyachuvali miscevomu bogu Z pochatkom navchannya pidlitok hlopchik chi divchinka povinen buv naditi pershij v svoyemu zhitti odyag divchinci vidavalasya suknya hlopchikovi pov yazka na stegna Obov yazok z vihovannya ditej lezhav persh za vse na cholovikah Same vin gotuvav siniv do shkoli j otrimannya osviti neobhidnoyi dlya prodovzhennya batkivskoyi spravi ShkolaShkola i vihovannya v Davnomu Yegipti buli poklikani perevesti ditinu pidlitka yunaka v svit doroslih Diti pochinali navchannya v hramovih shkolah z 5 rokiv vchitelyami buli zherci navchannya trivalo 12 rokiv Vzhe v III tis do n e v Starodavnomu Yegipti vinik institut simejnoyi shkoli chinovnik abo zhrec navchav svogo sina yakij povinen buv zgodom zminiti jogo v tij chi inshij posadi Piznishe v takih rodinah stali z yavlyatisya neveliki grupi uchniv Navchannya v Starodavnomu Yegipti malo na meti pidgotovku do profesiyi v zalezhnosti vid vidiv diyalnosti yakoyu zajmalasya rodina oskilki pravilo diti uspadkovuvali profesiyi svogo batka U dusi pidgotovki do zagrobnogo zhittya skladalisya i povchannya dityam yaki buli stimulom formuvannya moralnosti kozhnogo yegiptyanina Fizichni pokarannya vvazhalisya prirodnimi i neobhidnimi Spadkoyemci tronu ta princi yak i diti vijskovih takozh navchalisya pri hramovih shkolah ale krim inshih predmetiv vijskovij spravi pridilyalasya osoblivu uvagu Same v Starodavnomu Yegipti viniklo ponyattya yak kanikuli Vono pohodit vid nazvi zirki Sirius Kanikuli sho znachit oznachaye malenka sobachka Z neyu davni rimlyani poznajomilisya zavoyuvavshi Yegipet Shodzhennya zirki Sirius abo suzir ya Velikogo Psa dlya yegiptyan bulo pochatkom novogo roku i v cej chas nastavav najspekotnishij period Zi svyatkuvannyam shodu Siriusa pochinalosya svyato Isidi v Yegipti rimskoyi epohi zherci nesli zobrazhennya sobak abo navit veli zhivih sobak poperedu kolisnici Isidi Cej period roku rimlyani i nazvali yegipetskoyi spekoyu a rimskij senat ogolosiv dni vidpochinku v najspekotnishij litnij chas koli zirka Sirius z yavlyalasya na rankovomu nebi DzherelaJacq Christian 1996 Les Egyptiennes Perrin ISBN 2 262 01075 7