«Дініш Лаврадор» — історична епопея на три дії видатного іспанського драматурга, історика, академіка Рамона Менендеса Підаля. Написана 1950 року іспанською мовою.
Сюжет
Події п'єси відбуваються на межі ХІІІ-XIV століть у Лісабоні, Бургосі та Парижі. П'єса розповідає про період станволення та розвитку молодої Португальської держави на чолі з видатним королем, Діонісієм І (Дінішем, пойменованим "Лаврадор" ("орач") за невтомну державницьку працю та звільнення селян від кріпосництва). Складається із трьох дій.
Події першої розгортаються у палаці короля Дініша у Лісабоні. Автор демонструє придворні інтриги, побудову ранньої європейської дипломатії, конфлікті стосунки між монархами. Піднімається проблема освіти для народу та "елітраної освіти". Цікавими є любовні трикутники між королем Кастилії Санчо Хоробрим та інфантою Арагону донною Ізабеллою, Дінішем та Марією де Моліна, інфантою Ізабеллою та Жаком де Моле. У першій дії постає проблема ордену тамплієрів на історичній арені Європи. Дає опис створенню динатичного союзу Арагону (Ізабелла Свята) та Португалії (Дініш Лаврадор) супроти попереднім династичним домовленностям (шлюбу Ізабелли із Санчо та шлюбу Дініша із марією де Моліна). ЗХакінчується оголошенням Кастилією війни Португалії через особисті сварки монархів.
Події другої дії відкривають таємниці придворних інтриг та монарших суперечок. У ній зображено підступність одного з головних героїв, Санчо Хороброго та жертовність Марії де Моліна, що проявилася у спробі замаху на життя короля Дініша. Динаміки п'єсі додає сцена отруєння злочинців ними ж привезеною для Дініша отрутою. Відбувається знайомство глядача з новими персонажами - Данте Аліґ'єрі, Хіменою (вона ж - Беатріче, кохана Данте). Зав'язуэться новий любовний трикутник між королем Дінішем та спокусницею Хіменою.
Третя дія зображує сцену суду над останнім магістром ордену тамплієрів, Жаком де Моле. Драматичний сюжет прощання колишніх закоханих, Ізабелли Святої та Жака, сцена тривіального підкупленого суду папи Климента V, яскравий елемент "пророчих видінь" та свідчення проти тамплієрів черниці Хільдегарди створюють атмосферу напруги та динаміки. У виставі піднімають питання долі тамплієрів, останнього пророцтва Жака де Моле. Вистава закінчується примиренням короля Дініша із дружиною, Ізабеллою Святою, заради майбутніх дітей.
В Україні п'єса "Дініш Лаврадор" була поставлена театром "Фабула" Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка навесні 2012 року (в головних ролях - Петро Баранець (Дініш Лаврдор), Ірина Запека (Ізабелла Свята), Олександр Лук'яненко (Санчо IV Хоробрий), Ірина Денисовець (Марія де Моліна) та ін.
Дійові особи
- Дініш Лаврадор, король Португалії
- Ізабелла Свята, його дружина"
- Санчо IV Хоробрий, король Кастилії
- Марія де Моліна
- Педро ІІІ Арагонський, батько Ізабелли
- Жак де Моле, магістр ордену тамплієрів
- Раміро де Альбеніс, перший міністр дініша
- Хімена Мазіні, його дружина (вона ж - Беатріче)
- Папа Климент V
- Данте Аліґ'єрі
- Елеонора де Моліна, сестра Марії
- Едуард І, король Англії
- Філіпп IV, король Франції"
- Ельвіра, покоївка Ізабелли
- Гійом де Ногаре, зберігач королівської печатки Франції
- Хільдегарда, авіньйонська черниця
Достовірність п'єси
Хоча Рамон Менендес Підаль був знаним науковцем своєї доби, істориком, академіком, проте, для досягнення драматичного ефекту дещо змінює історичні факти. Тими, що відповідають дійсноті є питання воїн у Європі, розбудова освіти Дінішем, опис повстання гвельфів в Італії, опис монарших суперечок Англії та Франції через васально-суверенні зв'язки, розправа над тамплієрами. Не відповідає дійсності хронологія окремих подій: візити Данте, причина війни Португалії з Катсилією полягала у перерозподілі сфер впливу на прикордонні міста, аніж у з'ясуванні стосунків через особисті образи, смерть Санчо та Марії де Моліна (вони не були отруєні, а померли своєю смертю, причому Марія правила 26 років опісля Санчо як регент Кастилії) тощо.
Примітки
- Іващенко Ю. До музею Івана Котляревського завітала делегація із Португалії // http://www.misto-tv.poltava.ua/news/11778/[недоступне посилання]
Це незавершена стаття про п'єсу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinish Lavrador istorichna epopeya na tri diyi vidatnogo ispanskogo dramaturga istorika akademika Ramona Menendesa Pidalya Napisana 1950 roku ispanskoyu movoyu Dinish Lavrador u vikonanni teatru Fabula PNPU imeni V G Korolenka 2012SyuzhetPodiyi p yesi vidbuvayutsya na mezhi HIII XIV stolit u Lisaboni Burgosi ta Parizhi P yesa rozpovidaye pro period stanvolennya ta rozvitku molodoyi Portugalskoyi derzhavi na choli z vidatnim korolem Dionisiyem I Dinishem pojmenovanim Lavrador orach za nevtomnu derzhavnicku pracyu ta zvilnennya selyan vid kriposnictva Skladayetsya iz troh dij Podiyi pershoyi rozgortayutsya u palaci korolya Dinisha u Lisaboni Avtor demonstruye pridvorni intrigi pobudovu rannoyi yevropejskoyi diplomatiyi konflikti stosunki mizh monarhami Pidnimayetsya problema osviti dlya narodu ta elitranoyi osviti Cikavimi ye lyubovni trikutniki mizh korolem Kastiliyi Sancho Horobrim ta infantoyu Aragonu donnoyu Izabelloyu Dinishem ta Mariyeyu de Molina infantoyu Izabelloyu ta Zhakom de Mole U pershij diyi postaye problema ordenu tampliyeriv na istorichnij areni Yevropi Daye opis stvorennyu dinatichnogo soyuzu Aragonu Izabella Svyata ta Portugaliyi Dinish Lavrador suproti poperednim dinastichnim domovlennostyam shlyubu Izabelli iz Sancho ta shlyubu Dinisha iz mariyeyu de Molina ZHakinchuyetsya ogoloshennyam Kastiliyeyu vijni Portugaliyi cherez osobisti svarki monarhiv Podiyi drugoyi diyi vidkrivayut tayemnici pridvornih intrig ta monarshih superechok U nij zobrazheno pidstupnist odnogo z golovnih geroyiv Sancho Horobrogo ta zhertovnist Mariyi de Molina sho proyavilasya u sprobi zamahu na zhittya korolya Dinisha Dinamiki p yesi dodaye scena otruyennya zlochinciv nimi zh privezenoyu dlya Dinisha otrutoyu Vidbuvayetsya znajomstvo glyadacha z novimi personazhami Dante Alig yeri Himenoyu vona zh Beatriche kohana Dante Zav yazuetsya novij lyubovnij trikutnik mizh korolem Dinishem ta spokusniceyu Himenoyu Tretya diya zobrazhuye scenu sudu nad ostannim magistrom ordenu tampliyeriv Zhakom de Mole Dramatichnij syuzhet proshannya kolishnih zakohanih Izabelli Svyatoyi ta Zhaka scena trivialnogo pidkuplenogo sudu papi Klimenta V yaskravij element prorochih vidin ta svidchennya proti tampliyeriv chernici Hildegardi stvoryuyut atmosferu naprugi ta dinamiki U vistavi pidnimayut pitannya doli tampliyeriv ostannogo proroctva Zhaka de Mole Vistava zakinchuyetsya primirennyam korolya Dinisha iz druzhinoyu Izabelloyu Svyatoyu zaradi majbutnih ditej V Ukrayini p yesa Dinish Lavrador bula postavlena teatrom Fabula Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni V G Korolenka navesni 2012 roku v golovnih rolyah Petro Baranec Dinish Lavrdor Irina Zapeka Izabella Svyata Oleksandr Luk yanenko Sancho IV Horobrij Irina Denisovec Mariya de Molina ta in Dijovi osobiDinish Lavrador korol Portugaliyi Izabella Svyata jogo druzhina Sancho IV Horobrij korol Kastiliyi Mariya de Molina Pedro III Aragonskij batko Izabelli Zhak de Mole magistr ordenu tampliyeriv Ramiro de Albenis pershij ministr dinisha Himena Mazini jogo druzhina vona zh Beatriche Papa Kliment V Dante Alig yeri Eleonora de Molina sestra Mariyi Eduard I korol Angliyi Filipp IV korol Franciyi Elvira pokoyivka Izabelli Gijom de Nogare zberigach korolivskoyi pechatki Franciyi Hildegarda avinjonska chernicyaDostovirnist p yesiHocha Ramon Menendes Pidal buv znanim naukovcem svoyeyi dobi istorikom akademikom prote dlya dosyagnennya dramatichnogo efektu desho zminyuye istorichni fakti Timi sho vidpovidayut dijsnoti ye pitannya voyin u Yevropi rozbudova osviti Dinishem opis povstannya gvelfiv v Italiyi opis monarshih superechok Angliyi ta Franciyi cherez vasalno suverenni zv yazki rozprava nad tampliyerami Ne vidpovidaye dijsnosti hronologiya okremih podij viziti Dante prichina vijni Portugaliyi z Katsiliyeyu polyagala u pererozpodili sfer vplivu na prikordonni mista anizh u z yasuvanni stosunkiv cherez osobisti obrazi smert Sancho ta Mariyi de Molina voni ne buli otruyeni a pomerli svoyeyu smertyu prichomu Mariya pravila 26 rokiv opislya Sancho yak regent Kastiliyi tosho PrimitkiIvashenko Yu Do muzeyu Ivana Kotlyarevskogo zavitala delegaciya iz Portugaliyi http www misto tv poltava ua news 11778 nedostupne posilannya Ce nezavershena stattya pro p yesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi