У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дівчина моєї мрії нім Die Frau meiner Träume буквально Жінка моїх м

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

«Дівчина моєї мрії» (нім. Die Frau meiner Träume, буквально «Жінка моїх мрій») — кольоровий німецький музичний фільм режисера ^[de], що вийшов у 1944 році. Прем'єрні покази фільму відбулися 25 серпня 1944 року в берлінському ^[de] та в кінотеатрі Палацу Німеччини на ^[de].

Дівчина моєї мрії
нім. Die Frau meiner Träume
Жанр	музичний фільм кінокомедія
Режисер	^[de]
Сценарист	Йоганн фон Вазарі Георг Якобі
У головних ролях	Маріка Рек ^[de] ^[de] ^[de] ^[de]
Оператор	^[de]
Композитор	^[de]
Кінокомпанія	UFA, Herstellungsgruppe Georg Jacoby
Тривалість	99 хв.
Мова	німецька
Країна	Німеччина
Рік	1944
IMDb	ID 0036838
Рейтинг	IMDb:

Сюжет

Зірка вар'єте Юлія Кестер (Маріка Рек) намагається непомітно втекти від свого директора щоб поїхати на відпочинок. Через переслідування вона опиняється на залізничному перегоні маленького засніженого гірського села, де тимчасово проживають два молодих інженери Ервін Форстер (Вальтер Мюллер) і Пітер Гролл (Вольфганг Люкші). Вони надають допомогу і при́хисток молодій жінці, яка не має ні документів, ні речей, а під розкішним хутром вони не виявили навіть сукні …

Ролі виконують

Маріка Рек — зірка вар'єте Юлія Кестер
^[de] — старший інженер Пітер Гролл
^[de] — інженер Ервін Форстер
^[de] — директор театру
^[de] — Юнгфер Луїза
^[de] — сільська дівчина Резі

Навколо фільму

Фільм створювався на кіностудіях ^[de] і ^[en] у Берліні з використанням кольорової плівки ^[en].
Для Маріки Рек фільм став другою кольоровою стрічкою і під час зйомок вона виявила, що вагітна. Дочка Габріела народилася у квітні 1944 року, тому деякі повторні сцени фільму можна було зробити тільки після її народження.
Цей барвистий музичний фільм був створений за рік до закінчення Другої світової війни, однак глядач не бачить явних ознак того часу і не згадується війна. Про неї нагадує можливо недостатня кількість харчів у станційному барі та скромне харчування інженерів.
Після закінчення війни фільм з'явився в СРСР як трофейний і мав величезний успіх у прокаті. У кінці 1940-х — на початку 1950-х років фільм йшов з оригінальною німецької звуковою доріжкою, з російськими субтитрами, з заставкою «Цей фільм узятий як трофей» і з обмеженням «Діти до 16 років не допускаються».
Саме цей фільм багаторазово дивиться Штірліц ("Сімнадцять миттєвостей весни"), незважаючи на те, що Маріка йому не подобається - на сеансах призначено зустріч зі звязківцем Центру. У колоризованій версіі показані фрагменти лишилися чорно-білими - вочевидь, виконавці колоризації не розібралися, що "Дівчина моєї мрії" була знята в кольорі.

Нагороди

1948 Премія «Бамбі» ЗМІ і телебачення Німеччини (Hubert Burda Media):
- — Маріка Рек

Примітки

Дівчина моєї мрії [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] bibliograph.com.ua

Посилання

«Дівчина моєї мрії» на сайті IMDb (англ.) (23.09.2021)
«Дівчина моєї мрії» kinorium.com
«Дівчина моєї мрії» [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] kinofilms.ua
«Дівчина моєї мрії» kinobaza.com.ua

[1] Дівчина моєї мрії [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] bibliograph.com.ua