Дяченко Олександр Ілліч

Олександр Ілліч Дяче́нко (нар. 10 січня 1956, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1987 року. Син художників Валентини та Іллі Дяченків, брат графіка Оксани Дяченко-Цах.

Дяченко Олександр Ілліч
Народився	10 січня 1956(1956-01-10) (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Галузь	скульптура^[1]
Alma mater	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979)
Вчителі	Мисько Еммануїл Петрович
Знання мов	українська^[1]
Членство	Спілка радянських художників України
Батько	Дяченко Ілля Олександрович
Мати	Дяченко Валентина Олексіївна
Брати, сестри	Дяченко-Цах Оксана Іллівна
«Сон» (1987); «Купальниця» (1987); «Пантоміма на тему любові» (1988); «Кокон» (1988); «Перевернутий глечик» (1989); «Композиція з гострими кутами» (1989); «Повернення блудного сина» (1992); «Вагітна» (1993); «Піраміда» (1999). монументальні роботи Надгробний пам'ятник Миколі Амосову. фонтан у операційному залі Національного банку України (1995); надгробний пам'ятник на могилі Миколи Амосова в Києві на Байковому кладовищі (2003, у співавторстві). Брав участь в реконструкції пам'ятника княгині Ользі у Києві (автор фігури Андрія Первозванного). Учасник республіканських, всесоюзних, міжнарожних мистецьких виставок і скульптурних пленерів з 1980 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1988 році, Чернігові у 2000 році. У 1987 році отримав 2-гу премію на Всесоюзній виставці «Молодість країни» та у 1991 році — 1-шу премію на бієнале «Відродження» у Львові. Окремі роботи зберігаються у Запорізькому, Хмельницькому художніх музеях. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Дяченко Олександр Ілліч / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 47. Література Я. О. Хоменко. Дяченко Олександр Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .