Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Іванович Дятлов (28 листопада 1907 Київ — 29 березня 1969, Київ) — український радянський науковець у галузі зварювання, педагог. Доктор технічних наук (1964), професор (1965).
| Дятлов Володимир Іванович | ||
|---|---|---|
| рос. Дятлов Владимир Иванович | ||
 | ||
| Народився | 28 листопада 1907 Київ, Російська імперія | |
| Помер | 29 березня 1969 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Національність | Українець | |
| Діяльність | інженер | |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут | |
| Галузь | Зварювання | |
| Нагороди |
| |
Біографія
Народився в родині інженера. Його дитячі та юнацькі роки припали на час воєн і революційних переворотів, проте батьки зуміли дати йому гарну освіту. У 1930 р Володимир Іванович закінчив КПІ і як металлург отримав направлення на роботу на Алтайський металургійний комбінат. На Златоустовських заводах він освоїв тонкощі виробництва спеціальних сталей, вивчив праці І. І. Аносова, відтворив булатну сталь, і методи дослідження Д. К. Чернова — основоположника металографії. У 1932 р. В. І. Дятлов повертається до Києва, працює в українському НДІ хімічного машинобудування, бере участь у діяльності організованого Е. О. Патоном Зварювального комітету.
Життєвий шлях та наукові досягнення
У 1935 р Е. О. Патон запрошує В. І. Дятлова на роботу в Інститут електрозварювання і доручає йому розробку нових технологій і зварювальних матеріалів. Першим успіхом було створення електродів з високоякісною обмазкою для ручного дугового зварювання нержавіючих сталей.
В кінці 1930-х років одним з основних напрямків роботи інституту стала автоматизація дугового зварювання. Були запропоновані й навіть впроваджені у виробництво автомати для зварювання штучними електродами, дротом з намотаним паперовим шнуром, який обмазаний крейдяним розчином, дротом хрестоподібного перетину з обмазкою в пазах та ін. Створений вітчизняний спосіб автоматичної дугового зварювання голим електродом під шаром флюсу, яким займалися також провідні в галузі зварювання фірми та інститути за кордоном. До кінця 1939 р. були розроблені перший флюс, кремній-марганцевистий дріт і зварювальна головка для подачі плавкого електрода. У 1940 р. В. І. Дятлов стає першим завідувачем технологічним відділом інституту (до 20.10.1943 р). В цьому ж році вийшла постанова про впровадження нової технології Інституту електрозварювання і до середини 1941 р. автоматичне зварювання під флюсом почали застосовувати вже на 20 найбільших заводах країни при виготовленні котлів, вагонів і ряду інших відповідальних виробів. Роботу в інституті В. І. Дятлов поєднував з викладацькою діяльністю. З дня заснування зварювального факультету (1935 р) в Київському політехнічному інституті він викладає студентам ряд дисциплін, які можна віднести до металургійних основ зварювання, розробки технологій дугових процесів і створення зварювальних матеріалів.
З наближенням німецько-фашистських військ до Києва В. І. Дятлов керує евакуацією майна інституту та співробітників із сім'ями. Дослідний вантажний вагон, зварений в ІЕЗ, не маючии ніяких «дозвільних» документів, все ж благополучно прибув в Нижній Тагіл. Сюди, на «Уралвагонзавод», призначений Е. О. Патоном для розміщення Інституту електрозварювання, незабаром евакуювався і Харківський завод ім. Комінтерну, де виготовляли танки Т-34. Тут під керівництвом Є. О. Патона розгорнулося впровадження автоматичного зварювання. В. І. Дятловим і співробітником лабораторії харківського заводу Б. А. Івановим вперше була вирішена проблема дугового зварювання під флюсом броньових сталей. Відкриття в 1942 р. В. І. Дятловим явища саморегулювання дугових процесів з плавким електродом дало можливість спростити конструкцію механізмів і створити одномоторні зварювальні головки. У жовтні 1943 р. В. І. Дятлов очолює лабораторію зварювання «Уралмашзавода» в Свердловську, де конструює зварювальні головки з урахуванням явища саморегулювання та удосконалює технологію виробництва важких танків КВ, ІС та самохідних артилерійських установок. Разом з суднобудівниками, які під час війни були евакуйовані на Урал, він в 1944 р. переїжджає до Ленінграда.
Відділ зварювання, який В. І. Дятлов очолив в ЦНДІ ТС («Прометей»), став одним з провідних в країні з освоєння нових матеріалів для інженерних конструкцій, що працюють в екстремальних умовах. Тут були розроблені технології виготовлення реактора першого в світі атомного криголама «Ленін» і реакторів для атомних підводних човнів, проведені систематичні дослідження високоміцних сталей. Зокрема, зварювання броньованої сталі товщиною до 300 мм (борта, бойові рубки і вежі) була впроваджена у виробництво ракетних крейсерів, атомних підводних човнів та ін. В. І. Дятлов починає розробляти технології зварювання алюмінієвих і титанових сплавів, що зацікавили суднобудівників.
У 1954 р В. І. Дятлов повертається до Києва і до кінця життя працює в КПІ — читає лекції, проводить дослідження, керує аспірантами. Він викладав металургійні основи зварювання, теплові основи зварювання, технологію зварювання плавленням. Він був неперевершеним лектором, слухати його приходили не лише студенти-зварювальники, а й майбутні металурги, фахівці з обробки тиском. Випускники берегли конспекти лекцій багато років і зверталися до них при вирішенні наукових і виробничих завдань. Ще в 1935—1939 рр., в період роботи над першим способом автоматичного зварювання під флюсом, В. І. Дятлов почав розглядати зварювальні процеси як металургійні, які протікають іноді за частки секунди. Тому В. І. Дятлов неодноразово пропонував перевести кафедри зварювання на металургійні факультети або хоча б посилити викладання фізикохімічних предметів. Він написав велику книгу по металургійним основам зварювання, однак видати її не вдалося. Вона була переписана на кальку і розтиражована «самвидавом».
На кафедрі зварювання КПІ В. І. Дятлов продовжив виконувати замовлення суднобудівників — розробляти оптимальну технологію зварювання алюмінієвих сплавів. Аналогічна задача стояла і перед ракетобудівниками. Разом з аспірантом Ю. А. Дьомінським, В. І. Дятлов, дослідивши кілька способів зварювання, підтвердив перспективність дугового зварювання в інертних газах та магнітного керування зварювальними процесами. Під керівництвом В. І. Дятлова аспірант М. І. Коперсак досліджував особливості зварювання жароміцних хромонікелевих сплавів. Результати досліджень послужили суттєвим внеском в наукові основи металургії зварювання. Пізніше в 1961—1963 рр. аспірант з КНР Жень дзя Ле під керівництвом В. І. Дятлова розробив технологію зварювання жароміцних сталей в азоті, впроваджену в ракетобудуванні.
Характер
В. І. Дятлов відрізнявся інтелігентністю і чарівністю, спокійним, доброзичливим і рівним ставленням до колег та студентів. До нього по консультації зверталися фахівці з усієї країни; його роботи з фізики дуги, теорії переносу електродного металу, термодинамічних процесів, плавленню і кристалізації ванни, плавленню електрода, конструюванню зварювальних автоматів та інші знають у всьому світі. Йому вдавалося вирішувати найскладніші завдання, що стояли на шляху розвитку зварювального виробництва. Знайдені ним рішення не мали аналогів у світі. Так, явище саморегулювання процесу плавлення електрода було використано вперше в США через 10 років після відкриття його В. І. Дятловим.
Помер Володимир Іванович Дятлов 29 березня 1969 у Києві.
Звання і нагороди
За внесок у розвиток судно- та ракетобудування, а також підготовку фахівців він був нагороджений двома орденами «Знак Пошани».
Література
- Автоматическая сварка 2008 № 1 с.71 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Ivanovich Dyatlov 28 listopada 1907 Kiyiv 29 bereznya 1969 Kiyiv ukrayinskij radyanskij naukovec u galuzi zvaryuvannya pedagog Doktor tehnichnih nauk 1964 profesor 1965 Dyatlov Volodimir Ivanovichros Dyatlov Vladimir IvanovichNarodivsya28 listopada 1907 1907 11 28 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer29 bereznya 1969 1969 03 29 61 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRNacionalnistUkrayinecDiyalnistinzhenerAlma materKiyivskij politehnichnij institutGaluzZvaryuvannyaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyatlov BiografiyaNarodivsya v rodini inzhenera Jogo dityachi ta yunacki roki pripali na chas voyen i revolyucijnih perevorotiv prote batki zumili dati jomu garnu osvitu U 1930 r Volodimir Ivanovich zakinchiv KPI i yak metallurg otrimav napravlennya na robotu na Altajskij metalurgijnij kombinat Na Zlatoustovskih zavodah vin osvoyiv tonkoshi virobnictva specialnih stalej vivchiv praci I I Anosova vidtvoriv bulatnu stal i metodi doslidzhennya D K Chernova osnovopolozhnika metalografiyi U 1932 r V I Dyatlov povertayetsya do Kiyeva pracyuye v ukrayinskomu NDI himichnogo mashinobuduvannya bere uchast u diyalnosti organizovanogo E O Patonom Zvaryuvalnogo komitetu Zhittyevij shlyah ta naukovi dosyagnennya U 1935 r E O Paton zaproshuye V I Dyatlova na robotu v Institut elektrozvaryuvannya i doruchaye jomu rozrobku novih tehnologij i zvaryuvalnih materialiv Pershim uspihom bulo stvorennya elektrodiv z visokoyakisnoyu obmazkoyu dlya ruchnogo dugovogo zvaryuvannya nerzhaviyuchih stalej V kinci 1930 h rokiv odnim z osnovnih napryamkiv roboti institutu stala avtomatizaciya dugovogo zvaryuvannya Buli zaproponovani j navit vprovadzheni u virobnictvo avtomati dlya zvaryuvannya shtuchnimi elektrodami drotom z namotanim paperovim shnurom yakij obmazanij krejdyanim rozchinom drotom hrestopodibnogo peretinu z obmazkoyu v pazah ta in Stvorenij vitchiznyanij sposib avtomatichnoyi dugovogo zvaryuvannya golim elektrodom pid sharom flyusu yakim zajmalisya takozh providni v galuzi zvaryuvannya firmi ta instituti za kordonom Do kincya 1939 r buli rozrobleni pershij flyus kremnij margancevistij drit i zvaryuvalna golovka dlya podachi plavkogo elektroda U 1940 r V I Dyatlov staye pershim zaviduvachem tehnologichnim viddilom institutu do 20 10 1943 r V comu zh roci vijshla postanova pro vprovadzhennya novoyi tehnologiyi Institutu elektrozvaryuvannya i do seredini 1941 r avtomatichne zvaryuvannya pid flyusom pochali zastosovuvati vzhe na 20 najbilshih zavodah krayini pri vigotovlenni kotliv vagoniv i ryadu inshih vidpovidalnih virobiv Robotu v instituti V I Dyatlov poyednuvav z vikladackoyu diyalnistyu Z dnya zasnuvannya zvaryuvalnogo fakultetu 1935 r v Kiyivskomu politehnichnomu instituti vin vikladaye studentam ryad disciplin yaki mozhna vidnesti do metalurgijnih osnov zvaryuvannya rozrobki tehnologij dugovih procesiv i stvorennya zvaryuvalnih materialiv Z nablizhennyam nimecko fashistskih vijsk do Kiyeva V I Dyatlov keruye evakuaciyeyu majna institutu ta spivrobitnikiv iz sim yami Doslidnij vantazhnij vagon zvarenij v IEZ ne mayuchii niyakih dozvilnih dokumentiv vse zh blagopoluchno pribuv v Nizhnij Tagil Syudi na Uralvagonzavod priznachenij E O Patonom dlya rozmishennya Institutu elektrozvaryuvannya nezabarom evakuyuvavsya i Harkivskij zavod im Kominternu de vigotovlyali tanki T 34 Tut pid kerivnictvom Ye O Patona rozgornulosya vprovadzhennya avtomatichnogo zvaryuvannya V I Dyatlovim i spivrobitnikom laboratoriyi harkivskogo zavodu B A Ivanovim vpershe bula virishena problema dugovogo zvaryuvannya pid flyusom bronovih stalej Vidkrittya v 1942 r V I Dyatlovim yavisha samoregulyuvannya dugovih procesiv z plavkim elektrodom dalo mozhlivist sprostiti konstrukciyu mehanizmiv i stvoriti odnomotorni zvaryuvalni golovki U zhovtni 1943 r V I Dyatlov ocholyuye laboratoriyu zvaryuvannya Uralmashzavoda v Sverdlovsku de konstruyuye zvaryuvalni golovki z urahuvannyam yavisha samoregulyuvannya ta udoskonalyuye tehnologiyu virobnictva vazhkih tankiv KV IS ta samohidnih artilerijskih ustanovok Razom z sudnobudivnikami yaki pid chas vijni buli evakujovani na Ural vin v 1944 r pereyizhdzhaye do Leningrada Viddil zvaryuvannya yakij V I Dyatlov ocholiv v CNDI TS Prometej stav odnim z providnih v krayini z osvoyennya novih materialiv dlya inzhenernih konstrukcij sho pracyuyut v ekstremalnih umovah Tut buli rozrobleni tehnologiyi vigotovlennya reaktora pershogo v sviti atomnogo krigolama Lenin i reaktoriv dlya atomnih pidvodnih chovniv provedeni sistematichni doslidzhennya visokomicnih stalej Zokrema zvaryuvannya bronovanoyi stali tovshinoyu do 300 mm borta bojovi rubki i vezhi bula vprovadzhena u virobnictvo raketnih krejseriv atomnih pidvodnih chovniv ta in V I Dyatlov pochinaye rozroblyati tehnologiyi zvaryuvannya alyuminiyevih i titanovih splaviv sho zacikavili sudnobudivnikiv U 1954 r V I Dyatlov povertayetsya do Kiyeva i do kincya zhittya pracyuye v KPI chitaye lekciyi provodit doslidzhennya keruye aspirantami Vin vikladav metalurgijni osnovi zvaryuvannya teplovi osnovi zvaryuvannya tehnologiyu zvaryuvannya plavlennyam Vin buv neperevershenim lektorom sluhati jogo prihodili ne lishe studenti zvaryuvalniki a j majbutni metalurgi fahivci z obrobki tiskom Vipuskniki beregli konspekti lekcij bagato rokiv i zvertalisya do nih pri virishenni naukovih i virobnichih zavdan She v 1935 1939 rr v period roboti nad pershim sposobom avtomatichnogo zvaryuvannya pid flyusom V I Dyatlov pochav rozglyadati zvaryuvalni procesi yak metalurgijni yaki protikayut inodi za chastki sekundi Tomu V I Dyatlov neodnorazovo proponuvav perevesti kafedri zvaryuvannya na metalurgijni fakulteti abo hocha b posiliti vikladannya fizikohimichnih predmetiv Vin napisav veliku knigu po metalurgijnim osnovam zvaryuvannya odnak vidati yiyi ne vdalosya Vona bula perepisana na kalku i roztirazhovana samvidavom Na kafedri zvaryuvannya KPI V I Dyatlov prodovzhiv vikonuvati zamovlennya sudnobudivnikiv rozroblyati optimalnu tehnologiyu zvaryuvannya alyuminiyevih splaviv Analogichna zadacha stoyala i pered raketobudivnikami Razom z aspirantom Yu A Dominskim V I Dyatlov doslidivshi kilka sposobiv zvaryuvannya pidtverdiv perspektivnist dugovogo zvaryuvannya v inertnih gazah ta magnitnogo keruvannya zvaryuvalnimi procesami Pid kerivnictvom V I Dyatlova aspirant M I Kopersak doslidzhuvav osoblivosti zvaryuvannya zharomicnih hromonikelevih splaviv Rezultati doslidzhen posluzhili suttyevim vneskom v naukovi osnovi metalurgiyi zvaryuvannya Piznishe v 1961 1963 rr aspirant z KNR Zhen dzya Le pid kerivnictvom V I Dyatlova rozrobiv tehnologiyu zvaryuvannya zharomicnih stalej v azoti vprovadzhenu v raketobuduvanni Harakter V I Dyatlov vidriznyavsya inteligentnistyu i charivnistyu spokijnim dobrozichlivim i rivnim stavlennyam do koleg ta studentiv Do nogo po konsultaciyi zvertalisya fahivci z usiyeyi krayini jogo roboti z fiziki dugi teoriyi perenosu elektrodnogo metalu termodinamichnih procesiv plavlennyu i kristalizaciyi vanni plavlennyu elektroda konstruyuvannyu zvaryuvalnih avtomativ ta inshi znayut u vsomu sviti Jomu vdavalosya virishuvati najskladnishi zavdannya sho stoyali na shlyahu rozvitku zvaryuvalnogo virobnictva Znajdeni nim rishennya ne mali analogiv u sviti Tak yavishe samoregulyuvannya procesu plavlennya elektroda bulo vikoristano vpershe v SShA cherez 10 rokiv pislya vidkrittya jogo V I Dyatlovim Pomer Volodimir Ivanovich Dyatlov 29 bereznya 1969 u Kiyevi Zvannya i nagorodiZa vnesok u rozvitok sudno ta raketobuduvannya a takozh pidgotovku fahivciv vin buv nagorodzhenij dvoma ordenami Znak Poshani LiteraturaAvtomaticheskaya svarka 2008 1 s 71 4 bereznya 2016 u Wayback Machine