Дунайська культура (англ. Danubian culture) — археологічна культура та у ширшому розумінні комплекс археологічних культур неоліту і енеоліту, поширених у 5 — 3 тисячоліттях до н. е. у Європі на північ від середньої і верхньої течії Дунаю.
Основні культури, що складають комплекс: культура лінійно-стрічкової кераміки, і .
Термін введений англійським археологом Гордоном Чайлдом, на думку якого одноманітна система землеробського господарства первісних суспільств цієї частини Центральної Європи призвела до виникнення ряду споріднених культур, що пройшли довгий шлях розвитку.
Перший період
До першого періоду Чайлд відніс культуру лінійно-стрічкової кераміки. Вважається, що на першому етапі існувала єдина культура, заснована на підсічно-вогняному землеробстві на лесових ґрунтах, які є нескладними для обробки. Характерними для першого періоду є клиноподібні сокири, раковини спондилус (spondylus), використання лінійно-стрічкової кераміки. Характерні поселення (Билани, Кельн-Лінденталь) мали безліч великих зроблених з колод будинків, які, проте, залишалися у міру виснаження ґрунту. Після того, як родючість земель відновлювалася, люди поверталися, а хати відбудовувалися. Цей цикл повторювався кілька разів.
Дрігий період
Другий період Дунайської культури розпочався приблизно у 3800 р. до Р. Х., у цей період і виникли зі злиття Дунайських культур першого періоду і примітивніших тубільних культур. До цього ж періоду відносяться , Лендельська культура, Тиська культура і . З'являються укріплені поселення.
Третій період
У третьому періоді на територію Дунайських культур вторгається низка чужих культур: міхельсберзька культура, культура лійчастого посуду тощо.
До дунайської культури 3-го періоду Чайлд відносить баденську і бодрог--турську культуру.
Четвертий період
У четвертому періоді розповсюджується видобуток міді і золота, посилюється міжплемінний обмін (свідоцтво цьому — численні знахідки бронзової зброї і прикрас).
На середину 2010-х років в археологічній літературі термін зберігається переважно тільки для дунайських культур першого, рідше — другого періодів, а третій та четвертий періоди виключаються.
Термін варто відрізняти від балкано-дунайського комплексу культур епохи енеоліту (кінець 4 — початок 3 тис. до Р. Х.).
Виникнення лінійно-стрічкової кераміки датується близько 6500 роком до Р. Х. (у роботах, випущених до 1990-х рр., вказується 5500 до Р. Х.). Передбачається, що культура поширювалася на захід уздовж долини Дунаю і взаємодіяла з культурами Атлантичної Європи, які досягли Паризького басейну. Вже на ранньому етапі ЛЛК розпалася на західну і східну групи.
Господарство
Люди першої хвилі дунайських культур очищали територію від лісу і засівали родючі лесові землі від Балкан до Бенілюксу та Паризького басейну. Вони виготовляли кераміку з лінійно-стрічковим узором, розводили домашніх корів, свиней, собак, овець і кіз. Діагностичним знаряддям для даної культури є кельт (зброя) — різновид довгого тонкого кам'яного скобеля, який використовувався для рубки дерев, а іноді і як зброя, що видно по черепах, виявленим у в окрузі Неккар (Німеччина) і у Шлетца в Австрії.
Поселення
Поселення складалися з довгих будинків. Як припускав , ці поселення ймовірно буди покинуті, у міру виснаження раніше родючих земель, і потім знову заселялися після відновлення якості ґрунту. З іншого, і вважають, що поселення були населені постійно, при цьому у кожної родини була своя земельна ділянка.
Дунайці імпортували раковини молюсків з Середземного моря.
Друга хвиля цих культур, що використала забарвлену кераміку з азійським впливом, прийшла на місце першої хвилі близько 4500 року до Р. Х.. За нею виникла третя хвиля, яка використала .
Поселення культур Дунайського неоліту виявлено в у Празі і у в Німеччині. Південним кордоном розповсюдження дунайських культур була швидко плинна на півночі Італії, незабаром повністю поглинена .
Джерела
- Чайлд Г., У истоков европейской цивилизации. М., 1952 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunajska kultura angl Danubian culture arheologichna kultura ta u shirshomu rozuminni kompleks arheologichnih kultur neolitu i eneolitu poshirenih u 5 3 tisyacholittyah do n e u Yevropi na pivnich vid serednoyi i verhnoyi techiyi Dunayu Mapa piznih neolitichnih kultur Yevropi Dunajski kulturi poznacheni zhovtim kolorom Osnovni kulturi sho skladayut kompleks kultura linijno strichkovoyi keramiki i Termin vvedenij anglijskim arheologom Gordonom Chajldom na dumku yakogo odnomanitna sistema zemlerobskogo gospodarstva pervisnih suspilstv ciyeyi chastini Centralnoyi Yevropi prizvela do viniknennya ryadu sporidnenih kultur sho projshli dovgij shlyah rozvitku Pershij periodDo pershogo periodu Chajld vidnis kulturu linijno strichkovoyi keramiki Vvazhayetsya sho na pershomu etapi isnuvala yedina kultura zasnovana na pidsichno vognyanomu zemlerobstvi na lesovih gruntah yaki ye neskladnimi dlya obrobki Harakternimi dlya pershogo periodu ye klinopodibni sokiri rakovini spondilus spondylus vikoristannya linijno strichkovoyi keramiki Harakterni poselennya Bilani Keln Lindental mali bezlich velikih zroblenih z kolod budinkiv yaki prote zalishalisya u miru visnazhennya gruntu Pislya togo yak rodyuchist zemel vidnovlyuvalasya lyudi povertalisya a hati vidbudovuvalisya Cej cikl povtoryuvavsya kilka raziv Drigij periodDrugij period Dunajskoyi kulturi rozpochavsya priblizno u 3800 r do R H u cej period i vinikli zi zlittya Dunajskih kultur pershogo periodu i primitivnishih tubilnih kultur Do cogo zh periodu vidnosyatsya Lendelska kultura Tiska kultura i Z yavlyayutsya ukripleni poselennya Tretij periodU tretomu periodi na teritoriyu Dunajskih kultur vtorgayetsya nizka chuzhih kultur mihelsberzka kultura kultura lijchastogo posudu tosho Do dunajskoyi kulturi 3 go periodu Chajld vidnosit badensku i bodrog tursku kulturu Chetvertij periodU chetvertomu periodi rozpovsyudzhuyetsya vidobutok midi i zolota posilyuyetsya mizhpleminnij obmin svidoctvo comu chislenni znahidki bronzovoyi zbroyi i prikras Na seredinu 2010 h rokiv v arheologichnij literaturi termin zberigayetsya perevazhno tilki dlya dunajskih kultur pershogo ridshe drugogo periodiv a tretij ta chetvertij periodi viklyuchayutsya Termin varto vidriznyati vid balkano dunajskogo kompleksu kultur epohi eneolitu kinec 4 pochatok 3 tis do R H Viniknennya linijno strichkovoyi keramiki datuyetsya blizko 6500 rokom do R H u robotah vipushenih do 1990 h rr vkazuyetsya 5500 do R H Peredbachayetsya sho kultura poshiryuvalasya na zahid uzdovzh dolini Dunayu i vzayemodiyala z kulturami Atlantichnoyi Yevropi yaki dosyagli Parizkogo basejnu Vzhe na rannomu etapi LLK rozpalasya na zahidnu i shidnu grupi GospodarstvoLyudi pershoyi hvili dunajskih kultur ochishali teritoriyu vid lisu i zasivali rodyuchi lesovi zemli vid Balkan do Benilyuksu ta Parizkogo basejnu Voni vigotovlyali keramiku z linijno strichkovim uzorom rozvodili domashnih koriv svinej sobak ovec i kiz Diagnostichnim znaryaddyam dlya danoyi kulturi ye kelt zbroya riznovid dovgogo tonkogo kam yanogo skobelya yakij vikoristovuvavsya dlya rubki derev a inodi i yak zbroya sho vidno po cherepah viyavlenim u v okruzi Nekkar Nimechchina i u Shletca v Avstriyi PoselennyaPoselennya skladalisya z dovgih budinkiv Yak pripuskav ci poselennya jmovirno budi pokinuti u miru visnazhennya ranishe rodyuchih zemel i potim znovu zaselyalisya pislya vidnovlennya yakosti gruntu Z inshogo i vvazhayut sho poselennya buli naseleni postijno pri comu u kozhnoyi rodini bula svoya zemelna dilyanka Dunajci importuvali rakovini molyuskiv z Seredzemnogo morya Druga hvilya cih kultur sho vikoristala zabarvlenu keramiku z azijskim vplivom prijshla na misce pershoyi hvili blizko 4500 roku do R H Za neyu vinikla tretya hvilya yaka vikoristala Poselennya kultur Dunajskogo neolitu viyavleno v u Prazi i u v Nimechchini Pivdennim kordonom rozpovsyudzhennya dunajskih kultur bula shvidko plinna na pivnochi Italiyi nezabarom povnistyu poglinena DzherelaChajld G U istokov evropejskoj civilizacii M 1952 ros