Музейний комплекс стародавніх народних ремесел та технологій «Дудуткі» — це приватний музейний комплекс старовинних білоруських народних ремесел та технологій. Розташований поблизу села Дудичі Пуховицького району Мінської області Республіки Білорусь (40 кілометрів від Мінська) на річці Птич.
Музейний комплекс старовинних народних ремесел і технологій «Дудуткі» | |
---|---|
Музейны комплекс старажытных народных рамёстваў і тэхналогій «Дудуткі» | |
Музей «Дудуткі» | |
53°35′45″ пн. ш. 27°41′03″ сх. д. / 53.595972° пн. ш. 27.684417° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Білорусь |
Розташування | Білорусь, Мінська область, Пуховицький район, поблизу села Дудичі, на березі річки Птич |
Засновано | 1994 |
Режим роботи | вівторок-середа — з 10:00 до 16:00; четвер-неділя — з 10:00 до 17:00 |
Директор | Баданов Олег Асадуллайович |
Сайт | dudutki.by |
Дудуткі (Білорусь) | |
Дудуткі у Вікісховищі |
Історія створення
Засновником музею є Євген Домінікович Будінас (1944-2007), який не мав уявлення про давню історію села Дудичі та його , при створенні на початку 1990-х років музею «Дудуткі».
Музей розпочався зі створення центру приватного сільського господарства. Голова видавництва та видавничого центру «Поліфакт» (Мінськ, Білорусь) Євген Будінас звернувся до Пуховицького райвиконкому з проханням виділити йому в цих місцях 162 гектари землі для ведення натурального господарства, що було дозволено рішенням Пуховицького райвиконкому в 1992 році. За власні кошти, видавництво «Поліфакт» насипали грунтові дороги, побудували високовольтну лінію електропередач, провели телефон, побудували свинарник, корівник, придбали худобу, сільськогосподарську техніку та розпочали фермерське господарство.
З жовтня 1994 року на базі ферми «Поліфакт», яка приймає перших відвідувачів, створюється приватний Музейний комплекс старовинних народних ремесел та технологій «Дудуткі». став головним художнім керівником музейного комплексу. З 1998 року музейний комплекс «Дудуткі» входить до холдингового банку «Трастбанк», поступово оновлюючи та розвиваючи свою музейну базу, що дозволяє просувати не тільки традиційні білоруські народні ремесла, а й побут дворянського маєтку.
Профіль і структура музею
Музей є розвиненим культурним, освітнім, туристично-рекреаційним центром.
На території музейного комплексу знаходиться розвинена інфраструктура: 1) , 2) Будинок візника, 3) , 4) Стіл замовлень, 5) Адміністрація, 6) Кафе «Дудуткі», 7) Сироварня, 8) Птахофабрика, 9) Пивоварня, 10) Бар «Шинок», 11) Літнє кафе, 12) Деревообробна майстерня, 13) Дитячий майданчик, 14) Гончарна майстерня, 15) Авторетро, 16) Будинок бортника, 17) Пекарня, 18) Кузня, 19) Етнографічна галерея, 20) Ферма, 21) Конюшня, 22) Фруктовий сад, 23) Музейна поляна, 24) Валяльна майстерня, 25) Майстерня лозоплетіння, 26) Майстерня ткацтва, 27) Майстерня соломоплетіння, 28) Майстерня гончарної справи, 29) Торгові ряди, 30) Готель «Птах», 31) Таверна, 32) Гостьовий будинок з лазнею.
Свята та фестивалі
Протягом року в «Дудутках» проводяться свята та фестивалі:
- Масниця
- Відкриття і закриття сезону («Спадщина Єльських»)
- День Перемоги та День Незалежності
- Фестиваль вуличних артистів
- Ковальський пленер
- Open-air «Купала»
- Купальський фестиваль «Свято Сонця»
- Престольні свята Дудутківського храму
- Фестиваль військово-історичної реконструкції «Наш Грюнвальд»
- Фестиваль «Етно Млин»
- Свято «Трьох Спасів»
- «Різдвяна виставка»
Галерея
- Будинки гончарної майстерні і авторетро.
- Гончарна майстерня.
- Млин.
- Дерев'яна скульптура.
- Літнє кафе.
- Дерев'яна церква.
- Орнаменти на традиційних білоруських селянських костюмах і виробах народних ремесел.
- Фестиваль «Наш Грюнвальд». Кінний лицар.
- Фестиваль «Наш Грюнвальд». Епізод «вбивства великого магістра Тевтонського ордену Ульріха фон Юнгінена».
- Фестиваль «Наш Грюнвальд». «Боярин Ярослав» кидає списа в дикого кабана.
Література
- Дудзіцкі музей матэрыяльнай культуры // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 6: Дадаізм — Застава. — С. 254. — 576 с. — (т. 6), .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzejnij kompleks starodavnih narodnih remesel ta tehnologij Dudutki ce privatnij muzejnij kompleks starovinnih biloruskih narodnih remesel ta tehnologij Roztashovanij poblizu sela Dudichi Puhovickogo rajonu Minskoyi oblasti Respubliki Bilorus 40 kilometriv vid Minska na richci Ptich Muzejnij kompleks starovinnih narodnih remesel i tehnologij Dudutki Muzejny kompleks starazhytnyh narodnyh ramyostvay i tehnalogij Dudutki Muzej Dudutki 53 35 45 pn sh 27 41 03 sh d 53 595972 pn sh 27 684417 sh d 53 595972 27 684417TipmuzejKrayina BilorusRoztashuvannyaBilorus Minska oblast Puhovickij rajon poblizu sela Dudichi na berezi richki PtichZasnovano1994Rezhim robotivivtorok sereda z 10 00 do 16 00 chetver nedilya z 10 00 do 17 00DirektorBadanov Oleg AsadullajovichSajtdudutki byDudutki Bilorus Dudutki u VikishovishiIstoriya stvorennyaZasnovnikom muzeyu ye Yevgen Dominikovich Budinas 1944 2007 yakij ne mav uyavlennya pro davnyu istoriyu sela Dudichi ta jogo pri stvorenni na pochatku 1990 h rokiv muzeyu Dudutki Muzej rozpochavsya zi stvorennya centru privatnogo silskogo gospodarstva Golova vidavnictva ta vidavnichogo centru Polifakt Minsk Bilorus Yevgen Budinas zvernuvsya do Puhovickogo rajvikonkomu z prohannyam vidiliti jomu v cih miscyah 162 gektari zemli dlya vedennya naturalnogo gospodarstva sho bulo dozvoleno rishennyam Puhovickogo rajvikonkomu v 1992 roci Za vlasni koshti vidavnictvo Polifakt nasipali gruntovi dorogi pobuduvali visokovoltnu liniyu elektroperedach proveli telefon pobuduvali svinarnik korivnik pridbali hudobu silskogospodarsku tehniku ta rozpochali fermerske gospodarstvo Z zhovtnya 1994 roku na bazi fermi Polifakt yaka prijmaye pershih vidviduvachiv stvoryuyetsya privatnij Muzejnij kompleks starovinnih narodnih remesel ta tehnologij Dudutki stav golovnim hudozhnim kerivnikom muzejnogo kompleksu Z 1998 roku muzejnij kompleks Dudutki vhodit do holdingovogo banku Trastbank postupovo onovlyuyuchi ta rozvivayuchi svoyu muzejnu bazu sho dozvolyaye prosuvati ne tilki tradicijni biloruski narodni remesla a j pobut dvoryanskogo mayetku Profil i struktura muzeyuMuzej ye rozvinenim kulturnim osvitnim turistichno rekreacijnim centrom Na teritoriyi muzejnogo kompleksu znahoditsya rozvinena infrastruktura 1 2 Budinok viznika 3 4 Stil zamovlen 5 Administraciya 6 Kafe Dudutki 7 Sirovarnya 8 Ptahofabrika 9 Pivovarnya 10 Bar Shinok 11 Litnye kafe 12 Derevoobrobna majsternya 13 Dityachij majdanchik 14 Goncharna majsternya 15 Avtoretro 16 Budinok bortnika 17 Pekarnya 18 Kuznya 19 Etnografichna galereya 20 Ferma 21 Konyushnya 22 Fruktovij sad 23 Muzejna polyana 24 Valyalna majsternya 25 Majsternya lozopletinnya 26 Majsternya tkactva 27 Majsternya solomopletinnya 28 Majsternya goncharnoyi spravi 29 Torgovi ryadi 30 Gotel Ptah 31 Taverna 32 Gostovij budinok z lazneyu Svyata ta festivaliProtyagom roku v Dudutkah provodyatsya svyata ta festivali Masnicya Vidkrittya i zakrittya sezonu Spadshina Yelskih Den Peremogi ta Den Nezalezhnosti Festival vulichnih artistiv Kovalskij plener Open air Kupala Kupalskij festival Svyato Soncya Prestolni svyata Dudutkivskogo hramu Festival vijskovo istorichnoyi rekonstrukciyi Nash Gryunvald Festival Etno Mlin Svyato Troh Spasiv Rizdvyana vistavka GalereyaBudinki goncharnoyi majsterni i avtoretro Goncharna majsternya Mlin Derev yana skulptura Litnye kafe Derev yana cerkva Ornamenti na tradicijnih biloruskih selyanskih kostyumah i virobah narodnih remesel Festival Nash Gryunvald Kinnij licar Festival Nash Gryunvald Epizod vbivstva velikogo magistra Tevtonskogo ordenu Ulriha fon Yunginena Festival Nash Gryunvald Boyarin Yaroslav kidaye spisa v dikogo kabana LiteraturaDudzicki muzej materyyalnaj kultury Belaruskaya encyklapedyya U 18 t Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1998 T 6 Dadaizm Zastava S 254 576 s ISBN 985 11 0106 0 t 6 ISBN 985 11 0035 8