Георгій Миколайович Дубошин (рос. Дубошин Георгий Николаевич; 25 грудня 1904 — 20 жовтня 1986) — радянський астроном.
Дубошин Георгій Миколайович | |
---|---|
рос. Георгий Николаевич Дубошин | |
Народився | 25 грудня 1904 Серпухов, Московська губернія, Російська імперія |
Помер | 20 жовтня 1986 (81 рік) Москва, СРСР |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | астроном, викладач університету |
Alma mater | МДУ |
Галузь | астрономія |
Заклад | МДУ |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Відомі учні | Аксьонов Василь Павлович |
Аспіранти, докторанти | d[1] |
Нагороди | |
Дубошин Георгій Миколайович у Вікісховищі |
Родився в Серпухові. У 1924 закінчив Московський університет. З того ж року працював у Державному астрофизичному інституті, який у 1931 увійшов до складу новоствореного Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга. З 1930 викладав у Московському університеті (з 1935 — професор, у 1956—1979 — завідувач Кафедри небесної механіки і гравіметрії, з 1979 — професор консультант), в 1956—1979 — також завідувач відділу небесної механіки Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга.
Основні наукові праці присвячені проблемам небесної механіки. Значний внесок зробив також у астродинаміку, теоретичну механіку, теорію стійкості, теорію тяжіння, теорію інтегрування диференціальних рівнянь. Вперше досліджував (1940) стійкість руху небесних тіл під впливом безперервно діючих збурюючих сил. Розробив високоточну теорію руху супутників Сатурна, що дозволяє врахувати всі найголовніші збурення в їхньому русі. Вперше детально вивчив взаємний зв'язок між поступальним і обертальним рухом у небесній механіці, написав диференціальні рівняння поступально-обертового руху системи взаємно-притягуючих n твердих тіл, отримав перші десять інтегралів. Виконав дослідження обертального руху штучних небесних тіл навколо центрів мас, що мають практичне значення в завданнях стабілізації космічних апаратів. У циклі робіт з теорії тяжіння дав, зокрема, розкладання силових функцій тіл різної форми, розкладання потенціалу Землі за функціями Ламе. Досліджував рухи зірок у Трапеції Оріона, в асоціації ζ Персея, в скупченні Меч Оріона. Займався вивченням руху системи матеріальних точок під дією сил, що залежать не тільки від взаємних відстаней, але і від швидкостей і прискорень.
Автор підручників «Основи теорії стійкості руху» (1952) і «Теорія тяжіння» (1961), а також фундаментального циклу підручників з небесної механіки: «Введення в небесну механіку» (1938), "Небесна механіка. Основні завдання та методи "(3-е вид. 1975), «Небесна механіка. Аналітичні та якісні методи» (2-е вид. 1978), «Небесна механіка. Методи теорії руху штучних небесних тіл» (1983).
Член Міжнародної академії астронавтики (1969), президент Комісії N 7 «Небесна механіка» Міжнародного астрономічного союзу (1970—1973).
Заслужений діяч науки РРФСР (1976). Державна премія СРСР (1971), премія ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1969).
Див. також
На честь вченого названо астероїд 2312 Дубошин.
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Mikolajovich Duboshin ros Duboshin Georgij Nikolaevich 25 grudnya 1904 20 zhovtnya 1986 radyanskij astronom Duboshin Georgij Mikolajovichros Georgij Nikolaevich DuboshinNarodivsya25 grudnya 1904 1904 12 25 Serpuhov Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer20 zhovtnya 1986 1986 10 20 81 rik Moskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina SRSRDiyalnistastronom vikladach universitetuAlma materMDUGaluzastronomiyaZakladMDUNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukVidomi uchniAksonov Vasil PavlovichAspiranti doktorantid 1 Nagorodi Duboshin Georgij Mikolajovich u Vikishovishi Rodivsya v Serpuhovi U 1924 zakinchiv Moskovskij universitet Z togo zh roku pracyuvav u Derzhavnomu astrofizichnomu instituti yakij u 1931 uvijshov do skladu novostvorenogo Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga Z 1930 vikladav u Moskovskomu universiteti z 1935 profesor u 1956 1979 zaviduvach Kafedri nebesnoyi mehaniki i gravimetriyi z 1979 profesor konsultant v 1956 1979 takozh zaviduvach viddilu nebesnoyi mehaniki Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga Osnovni naukovi praci prisvyacheni problemam nebesnoyi mehaniki Znachnij vnesok zrobiv takozh u astrodinamiku teoretichnu mehaniku teoriyu stijkosti teoriyu tyazhinnya teoriyu integruvannya diferencialnih rivnyan Vpershe doslidzhuvav 1940 stijkist ruhu nebesnih til pid vplivom bezperervno diyuchih zburyuyuchih sil Rozrobiv visokotochnu teoriyu ruhu suputnikiv Saturna sho dozvolyaye vrahuvati vsi najgolovnishi zburennya v yihnomu rusi Vpershe detalno vivchiv vzayemnij zv yazok mizh postupalnim i obertalnim ruhom u nebesnij mehanici napisav diferencialni rivnyannya postupalno obertovogo ruhu sistemi vzayemno prityaguyuchih n tverdih til otrimav pershi desyat integraliv Vikonav doslidzhennya obertalnogo ruhu shtuchnih nebesnih til navkolo centriv mas sho mayut praktichne znachennya v zavdannyah stabilizaciyi kosmichnih aparativ U cikli robit z teoriyi tyazhinnya dav zokrema rozkladannya silovih funkcij til riznoyi formi rozkladannya potencialu Zemli za funkciyami Lame Doslidzhuvav ruhi zirok u Trapeciyi Oriona v asociaciyi z Perseya v skupchenni Mech Oriona Zajmavsya vivchennyam ruhu sistemi materialnih tochok pid diyeyu sil sho zalezhat ne tilki vid vzayemnih vidstanej ale i vid shvidkostej i priskoren Avtor pidruchnikiv Osnovi teoriyi stijkosti ruhu 1952 i Teoriya tyazhinnya 1961 a takozh fundamentalnogo ciklu pidruchnikiv z nebesnoyi mehaniki Vvedennya v nebesnu mehaniku 1938 Nebesna mehanika Osnovni zavdannya ta metodi 3 e vid 1975 Nebesna mehanika Analitichni ta yakisni metodi 2 e vid 1978 Nebesna mehanika Metodi teoriyi ruhu shtuchnih nebesnih til 1983 Chlen Mizhnarodnoyi akademiyi astronavtiki 1969 prezident Komisiyi N 7 Nebesna mehanika Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1970 1973 Zasluzhenij diyach nauki RRFSR 1976 Derzhavna premiya SRSR 1971 premiya im M V Lomonosova AN SRSR 1969 Div takozhNa chest vchenogo nazvano asteroyid 2312 Duboshin PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984