Дружкі́вський металургі́йний заво́д — завод, заснований в 1893 році французьким акціонерним товариством.
Належав утвореному на початку 1891 (затверджене імператором Олександром III 5 липня 1891) АТ «Донецьке товариство залізоробного й сталеливарного виробництва» з основним французьким капіталом у 1,5 млн рублів золотом, збільшеним послідовно 1894 й 1895 до 3 млн рублів. У березні 1892 товариство розпочало будівництво поблизу ст. Дружківка Курсько-Харківсько-Азовської залізниці чавуноплавильного, залізоробного й сталеливарного заводу з механічною фабрикою. Товариство мало угоди на державне замовлення на металургійні вироби та на орендування в Донбасі й Криворіжжі вугільних, залізорудних копалень, розробок флюсів та вогнетривких матеріалів. Для забезпечення доменного процесу товариство взяло в оренду в Криворіжжі рудник «Євгенівський» і створило разом із Брянським і Криворізьким товариствами об'єднання для спільної розробки покладів залізної руди поблизу ст. Карнаватка. Наприкінці 1894 завод почав виплавляти метал. 1900 на ньому вже діяло 2 доменні печі, збудовані за німецькими проектами, з відкритою шахтою та двоконусними засипними апаратами; 2 мартенівські печі, 3 конвертори, 4 прокатних стани. Працювало 2396 робітників. Незважаючи на несприятливі економічні умови початку 20 ст., товариство продовжувало нарощувати виробництво, поступово модернізуючи заводське обладнання. Протягом 1901–13 збудовано 2 нові доменні й 1 мартенівську печі, нові великі блюмінги, підсилено кліті на інших прокатних станах, запроваджено електроприводи, що сприяло збільшенню потужності обжимного стану в 3,1 разу. Із поступовим зменшенням державних замовлень на рейки завод почав виробляти залізний і стальний дріт, сортову й листову сталь, приєднався 1903 до всеросійського синдикату «Гвоздь». Із виникненням «Продамети» завод одержав контракти на виготовлення й поставку двотаврових балок (1903), листового заліза й сталі (1908), сортового заліза (1909), рейок (1910). 1908 увійшов до новоствореного синдикату «Проволока», а 1910 — до міжнародного рейкового синдикату. В 2-й половині 1917 у зв'язку з нестачею залізної руди й палива для доменних печей завод зупинено. 1920 Д.м.з. об'єднано з Торецьким сталеливарним заводом. Новостворене підприємство, що отримало назву Торецький машинно-будівний завод, переорієнтували на виробництво механізованого кріплення для вугільних шахт, шахтних електровозів, гідровозів, вагонеток та устаткування для механізації надземної частини шахт.
Джерела та література
- Лавров Ю. П., Онопрієнко В. І. Дружківський металургійний завод [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druzhki vskij metalurgi jnij zavo d zavod zasnovanij v 1893 roci francuzkim akcionernim tovaristvom Nalezhav utvorenomu na pochatku 1891 zatverdzhene imperatorom Oleksandrom III 5 lipnya 1891 AT Donecke tovaristvo zalizorobnogo j stalelivarnogo virobnictva z osnovnim francuzkim kapitalom u 1 5 mln rubliv zolotom zbilshenim poslidovno 1894 j 1895 do 3 mln rubliv U berezni 1892 tovaristvo rozpochalo budivnictvo poblizu st Druzhkivka Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici chavunoplavilnogo zalizorobnogo j stalelivarnogo zavodu z mehanichnoyu fabrikoyu Tovaristvo malo ugodi na derzhavne zamovlennya na metalurgijni virobi ta na orenduvannya v Donbasi j Krivorizhzhi vugilnih zalizorudnih kopalen rozrobok flyusiv ta vognetrivkih materialiv Dlya zabezpechennya domennogo procesu tovaristvo vzyalo v orendu v Krivorizhzhi rudnik Yevgenivskij i stvorilo razom iz Bryanskim i Krivorizkim tovaristvami ob yednannya dlya spilnoyi rozrobki pokladiv zaliznoyi rudi poblizu st Karnavatka Naprikinci 1894 zavod pochav viplavlyati metal 1900 na nomu vzhe diyalo 2 domenni pechi zbudovani za nimeckimi proektami z vidkritoyu shahtoyu ta dvokonusnimi zasipnimi aparatami 2 martenivski pechi 3 konvertori 4 prokatnih stani Pracyuvalo 2396 robitnikiv Nezvazhayuchi na nespriyatlivi ekonomichni umovi pochatku 20 st tovaristvo prodovzhuvalo naroshuvati virobnictvo postupovo modernizuyuchi zavodske obladnannya Protyagom 1901 13 zbudovano 2 novi domenni j 1 martenivsku pechi novi veliki blyumingi pidsileno kliti na inshih prokatnih stanah zaprovadzheno elektroprivodi sho spriyalo zbilshennyu potuzhnosti obzhimnogo stanu v 3 1 razu Iz postupovim zmenshennyam derzhavnih zamovlen na rejki zavod pochav viroblyati zaliznij i stalnij drit sortovu j listovu stal priyednavsya 1903 do vserosijskogo sindikatu Gvozd Iz viniknennyam Prodameti zavod oderzhav kontrakti na vigotovlennya j postavku dvotavrovih balok 1903 listovogo zaliza j stali 1908 sortovogo zaliza 1909 rejok 1910 1908 uvijshov do novostvorenogo sindikatu Provoloka a 1910 do mizhnarodnogo rejkovogo sindikatu V 2 j polovini 1917 u zv yazku z nestacheyu zaliznoyi rudi j paliva dlya domennih pechej zavod zupineno 1920 D m z ob yednano z Toreckim stalelivarnim zavodom Novostvorene pidpriyemstvo sho otrimalo nazvu Toreckij mashinno budivnij zavod pereoriyentuvali na virobnictvo mehanizovanogo kriplennya dlya vugilnih shaht shahtnih elektrovoziv gidrovoziv vagonetok ta ustatkuvannya dlya mehanizaciyi nadzemnoyi chastini shaht Dzherela ta literaturaLavrov Yu P Onopriyenko V I Druzhkivskij metalurgijnij zavod 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2