Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Драґо ЯнчарDrago JančarНародився13 квітня 1948 1948 04 13 76 років Марибор СФРЮГромадянство СловеніяН

Драго Янчар

Драго Янчар

Драґо Янчар
Drago Jančar
image
Народився13 квітня 1948(1948-04-13) (76 років)
Марибор,
image СФРЮ
Громадянствоimage Словенія
Національністьсловенець
Діяльністьписьменник, сценарист, драматург, есеїст, драматург, поет
Alma materМариборський університет
Мова творівсловенська
ЧленствоЄвропейська академія наук і мистецтв і Словенська академія наук та мистецтв
Нагороди
image Драґо Янчар у Вікісховищі

Дра́ґо Я́нчар (словен. Drago Jančar; 13 квітня 1948(19480413), Марибор) — словенський письменник, есеїст та інтелектуал.

Життєпис

Народився у Мариборі. Його батько був колишнім партизаном, походив із Прекмур'я. Драґо вивчав право у своєму місті. В студентські роки став головним редактором студентського журналу «Katedra»; згодом покинув журнал через конфлікт із комуністичною елітою, що виник через публікацію в журналі критичних щодо правлячого режиму статей. Пізніше знайшов роботу асистента у щоденній маріборській газеті «Večer». 1974 року його було заарештовано за ввезення до Югославії брошури під назвою V Rogu ležimo pobiti, яку він купив у Австрії і передав друзям. В брошурі було надруковано спогади ув'язнених бійців Словенського домобранства, які вціліли після масових убивств біля Кочевського Рогу, вчинених режимом Йосипа Броза Тіта в травні 1945 року. Янчара було ув'язнено на 1 рік за «поширення ворожої пропаганди», втім його відпустили через три місяці. Одразу після звільнення його викликали на військову службу до Південної Сербії.

Невдовзі після завершення служби Янчар повернувся у «Večer», проте він мав дозвіл на виконання лише адміністративної роботи. Він вирішив поїхати до Любляни, де вийшов на контакт із іншими митцями та інтелектуалами, що також були критично налаштованими щодо культурної політики комуністичної влади, такими як Едвард Коцбек, , , та . У 1978–1980 рр. Янчар працював сценаристом на студії , проте звільнився через те, що його адаптацію твору для фільму було зацензуровано. 1981 року працював секретарем у видавничому домі «Словенська матиця», де тепер він є редактором. 1982 року він був одним із засновників журналу «Nova revija», що згодом став найбільшим опозиційним виданням Соціалістичної Словенії. Янчар товаришував із Борисом Пахорем, словенським письменником із Трієста, який писав про свій досвід перебування в нацистських концтаборах. Янчар часто відзначав великий вплив Пахора на себе, особливо у своєму есеї «Чоловік, що сказав „Ні“» (1990), що став однією з перших ґрунтовних оцінок літературної та моральної ролі Пахора у післявоєнному періоді Словенії.

На початку кар'єри Янчар не мав дозволу публікувати свої праці, проте після смертей Едварда Карделя та Йосипа Тіто в кінці 1970-их настав час лібералізації, Янчар отримав змогу писати сценарії. В середині 1980-их його та оповідання стали набувати популярності в Югославії, а наприкінці 1980-их — також за межами країни, особливо в Центральній Європі.

З початку 1990-их Янчар працює редактором видавничого дому «Словенська матиця» у Любляні. 1993 року його було нагороджено , найвищою нагородою Словенії в галузях літератури та мистецтва.

Вибрана бібліографія

Романи

  • 1974: Petintrideset stopinj
  • 1978: Galjot
  • 1984: Severni sij
  • 1992: Pogled angela
  • 1993: Posmehljivo poželenje
  • 1998: Zvenenje v glavi
  • 2000: Katarina, pav in jezuit
  • 2006: Graditelj
  • 2008: Drevo brez imena (, 2010)
  • 2010: To noč sem jo videl

Сценарії

  • 1982: Disident Arnož in njegovi
  • 1985: Veliki briljantni valček
  • 1986: Vsi tirani mameluki so hud konec vzeli …
  • 1988: Daedalus
  • 1988: Klementov padec
  • 1988: Zalezujoč Godota
  • 1994: Halštat
  • 2005: Severni sij
  • 2007: Niha ura tiha

Есеї

  • 1992: Razbiti vrč
  • 1994: Egiptovski lonci mesa
  • 2002: Brioni
  • 2006: Duša Evrope

Видання українською

  • Янчар, Драґо. Безіменне древо: роман / пер. зі словен.: Л. Канцедал. — Харків: Фоліо, 2010. — 379 с. — (Карта світу).
  • Янчар, Драґо. Цієї ночі я її бачив [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.]: роман / пер. зі словен. М. Климець. — Чернівці: Книги - ХХІ, 2018. — 192 с.

Примітки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Drago YancharDrago JancarNarodivsya13 kvitnya 1948 1948 04 13 76 rokiv Maribor SFRYuGromadyanstvo SloveniyaNacionalnistslovenecDiyalnistpismennik scenarist dramaturg eseyist dramaturg poetAlma materMariborskij universitetMova tvorivslovenskaChlenstvoYevropejska akademiya nauk i mistectv i Slovenska akademiya nauk ta mistectvNagorodipremiya Gerdera 2003 premiya Presherna d Q12790481 d d d 2007 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 2020 Yevropejska premiya z literaturi 2011 Drago Yanchar u Vikishovishi Dra go Ya nchar sloven Drago Jancar 13 kvitnya 1948 19480413 Maribor slovenskij pismennik eseyist ta intelektual ZhittyepisNarodivsya u Maribori Jogo batko buv kolishnim partizanom pohodiv iz Prekmur ya Drago vivchav pravo u svoyemu misti V studentski roki stav golovnim redaktorom studentskogo zhurnalu Katedra zgodom pokinuv zhurnal cherez konflikt iz komunistichnoyu elitoyu sho vinik cherez publikaciyu v zhurnali kritichnih shodo pravlyachogo rezhimu statej Piznishe znajshov robotu asistenta u shodennij mariborskij gazeti Vecer 1974 roku jogo bulo zaareshtovano za vvezennya do Yugoslaviyi broshuri pid nazvoyu V Rogu lezimo pobiti yaku vin kupiv u Avstriyi i peredav druzyam V broshuri bulo nadrukovano spogadi uv yaznenih bijciv Slovenskogo domobranstva yaki vcilili pislya masovih ubivstv bilya Kochevskogo Rogu vchinenih rezhimom Josipa Broza Tita v travni 1945 roku Yanchara bulo uv yazneno na 1 rik za poshirennya vorozhoyi propagandi vtim jogo vidpustili cherez tri misyaci Odrazu pislya zvilnennya jogo viklikali na vijskovu sluzhbu do Pivdennoyi Serbiyi Nevdovzi pislya zavershennya sluzhbi Yanchar povernuvsya u Vecer prote vin mav dozvil na vikonannya lishe administrativnoyi roboti Vin virishiv poyihati do Lyublyani de vijshov na kontakt iz inshimi mitcyami ta intelektualami sho takozh buli kritichno nalashtovanimi shodo kulturnoyi politiki komunistichnoyi vladi takimi yak Edvard Kocbek ta U 1978 1980 rr Yanchar pracyuvav scenaristom na studiyi prote zvilnivsya cherez te sho jogo adaptaciyu tvoru dlya filmu bulo zacenzurovano 1981 roku pracyuvav sekretarem u vidavnichomu domi Slovenska maticya de teper vin ye redaktorom 1982 roku vin buv odnim iz zasnovnikiv zhurnalu Nova revija sho zgodom stav najbilshim opozicijnim vidannyam Socialistichnoyi Sloveniyi Yanchar tovarishuvav iz Borisom Pahorem slovenskim pismennikom iz Triyesta yakij pisav pro svij dosvid perebuvannya v nacistskih konctaborah Yanchar chasto vidznachav velikij vpliv Pahora na sebe osoblivo u svoyemu eseyi Cholovik sho skazav Ni 1990 sho stav odniyeyu z pershih gruntovnih ocinok literaturnoyi ta moralnoyi roli Pahora u pislyavoyennomu periodi Sloveniyi Na pochatku kar yeri Yanchar ne mav dozvolu publikuvati svoyi praci prote pislya smertej Edvarda Kardelya ta Josipa Tito v kinci 1970 ih nastav chas liberalizaciyi Yanchar otrimav zmogu pisati scenariyi V seredini 1980 ih jogo ta opovidannya stali nabuvati populyarnosti v Yugoslaviyi a naprikinci 1980 ih takozh za mezhami krayini osoblivo v Centralnij Yevropi Z pochatku 1990 ih Yanchar pracyuye redaktorom vidavnichogo domu Slovenska maticya u Lyublyani 1993 roku jogo bulo nagorodzheno najvishoyu nagorodoyu Sloveniyi v galuzyah literaturi ta mistectva Vibrana bibliografiyaRomani 1974 Petintrideset stopinj 1978 Galjot 1984 Severni sij 1992 Pogled angela 1993 Posmehljivo pozelenje 1998 Zvenenje v glavi 2000 Katarina pav in jezuit 2006 Graditelj 2008 Drevo brez imena 2010 2010 To noc sem jo videl Scenariyi 1982 Disident Arnoz in njegovi 1985 Veliki briljantni valcek 1986 Vsi tirani mameluki so hud konec vzeli 1988 Daedalus 1988 Klementov padec 1988 Zalezujoc Godota 1994 Halstat 2005 Severni sij 2007 Niha ura tiha Eseyi 1992 Razbiti vrc 1994 Egiptovski lonci mesa 2002 Brioni 2006 Dusa EvropeVidannya ukrayinskoyuYanchar Drago Bezimenne drevo roman per zi sloven L Kancedal Harkiv Folio 2010 379 s Karta svitu ISBN 978 966 03 5138 7 Yanchar Drago Ciyeyi nochi ya yiyi bachiv 11 sichnya 2019 u Wayback Machine roman per zi sloven M Klimec Chernivci Knigi HHI 2018 192 s ISBN 978 617 614 217 1Primitki

Дата публікації:
Топ