Доротеенштадт ( нім. Dorotheenstadt) — історичний квартал в центрі Берліна, відноситься до адміністративного району Мітте. Тут розташовані Бранденбурзькі ворота, Паризька площа і бульвар Унтер-ден-Лінден .
Доротеенштадт | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
52°31′06″ пн. ш. 13°23′17″ сх. д. / 52.518600000027774399° пн. ш. 13.38830000002777609° сх. д.Координати: 52°31′06″ пн. ш. 13°23′17″ сх. д. / 52.518600000027774399° пн. ш. 13.38830000002777609° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
Місцезнаходження | | |||
Карта | ||||
Доротеенштадт у Вікісховищі |
Межі Доротеенштадт утворюють Великий Тіргартен на заході, річка Шпрее - на півночі, канал Купферграбен - на північному сході, вулиці Хінтер-дем-Гісхаус ( нім. Hinter dem Gießhaus і Обервальштрассе ( нім. Oberwallstraße на сході і Беренштрассе ( нім. Behrenstraße - на півдні.
У 1670 році Великий курфюрст Фрідріх Вільгельм I подарував своїй другій дружині Доротеї Софії Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургской садибу Тіргартен в Кельні, розташовану між берлінською фортечною стіною і Великим Тиргартеном . Відповідно до плану забудови кварталу вулиці в новому місті прокладалися строго перпендикулярно один одному. У 1674 році нове поселення отримало міські привілеї і в 1681 році на честь курфюрстіни Доротеї отримало назву Доротеенштадт.
У 1710 році Доротеенштадт разом з іншими самостійними містами Берлін, Кельн, Фрідріхсвердер і Фрідріхштадт був об'єднаний в «головну королівську резиденцію» Берлін.
З будівництвом в Берліні міської залізниці поряд з аристократичним Унтер-ден-Лінден до 1880 році іншим жвавим місцем в Доротеенштадт стає вокзал Фрідріхштрассе. Чисельність населення Доротеенштадт становила на 1867 рік 20 144 особи, а в 1910 році - 11 558.
У 1920 році в ході формування Великого Берліна Доротеенштадт увійшов до складу нового міського округу Мітте. За часів НДР в Доротеенштадт були відновлені багато історичних будівель, зруйновані під час Другої світової війни, зокрема: будівля Берлінського університету імені Гумбольдта, Державної опери та Старої бібліотеки . Після об'єднання Німеччини почалася забудова території навколо Паризької площі .
Пам'ятки Доротеенштадта
- Паризька площа:
- Бранденбурзькі ворота;
- Посольство США;
- Берлінська академія мистецтв;
- Посольство Франції.
- Вулиця Вильгельмштрассе:
- Маршальський міст (нім. Marschallbrücke)
- Будинок Якоба Кайзера;
- Посольство Великої Британії.
- Унтер-ден-Лінден:
- Посольство РФ;
- Музичний театр «Берлінська комічна опера»;
- Головна будівля Берлінського університету імені Гумбольдта, колишній палац принца Генріха;
- Берлінська державна бібліотека;
- Стара бібліотека;
- Бебельплац;
- Берлінська державна опера;
- Кінна статуя Фрідріха Великого;
- Нойє-Ваху;
- Палац принцес.
- Фрідріхштрассе:
- Міст Вайдендаммер-Брюкке;
- Адміральський палац;
- вокзал Фрідріхштрассе.
- Доротеенштадтское кладовищі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroteenshtadt nim Dorotheenstadt istorichnij kvartal v centri Berlina vidnositsya do administrativnogo rajonu Mitte Tut roztashovani Brandenburzki vorota Parizka plosha i bulvar Unter den Linden Doroteenshtadt Zagalna informaciya 52 31 06 pn sh 13 23 17 sh d 52 518600000027774399 pn sh 13 38830000002777609 sh d 52 518600000027774399 13 38830000002777609 Koordinati 52 31 06 pn sh 13 23 17 sh d 52 518600000027774399 pn sh 13 38830000002777609 sh d 52 518600000027774399 13 38830000002777609Krayina NimechchinaMisceznahodzhennya Mitte Karta Doroteenshtadt u Vikishovishi Bulvar Unter den Linden v Doroteenshtadt Pravoruch vidno kupol Miskogo palacu 1885 rik Vokzal Fridrihshtrasse 1885 rik Mezhi Doroteenshtadt utvoryuyut Velikij Tirgarten na zahodi richka Shpree na pivnochi kanal Kupfergraben na pivnichnomu shodi vulici Hinter dem Gishaus nim Hinter dem Giesshaus i Obervalshtrasse nim Oberwallstrasse na shodi i Berenshtrasse nim Behrenstrasse na pivdni U 1670 roci Velikij kurfyurst Fridrih Vilgelm I podaruvav svoyij drugij druzhini Doroteyi Sofiyi Shlezvig Golshtejn Zonderburg Glyuksburgskoj sadibu Tirgarten v Kelni roztashovanu mizh berlinskoyu fortechnoyu stinoyu i Velikim Tirgartenom Vidpovidno do planu zabudovi kvartalu vulici v novomu misti prokladalisya strogo perpendikulyarno odin odnomu U 1674 roci nove poselennya otrimalo miski privileyi i v 1681 roci na chest kurfyurstini Doroteyi otrimalo nazvu Doroteenshtadt U 1710 roci Doroteenshtadt razom z inshimi samostijnimi mistami Berlin Keln Fridrihsverder i Fridrihshtadt buv ob yednanij v golovnu korolivsku rezidenciyu Berlin Z budivnictvom v Berlini miskoyi zaliznici poryad z aristokratichnim Unter den Linden do 1880 roci inshim zhvavim miscem v Doroteenshtadt staye vokzal Fridrihshtrasse Chiselnist naselennya Doroteenshtadt stanovila na 1867 rik 20 144 osobi a v 1910 roci 11 558 U 1920 roci v hodi formuvannya Velikogo Berlina Doroteenshtadt uvijshov do skladu novogo miskogo okrugu Mitte Za chasiv NDR v Doroteenshtadt buli vidnovleni bagato istorichnih budivel zrujnovani pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zokrema budivlya Berlinskogo universitetu imeni Gumboldta Derzhavnoyi operi ta Staroyi biblioteki Pislya ob yednannya Nimechchini pochalasya zabudova teritoriyi navkolo Parizkoyi ploshi Pam yatki DoroteenshtadtaParizka plosha Brandenburzki vorota Posolstvo SShA Berlinska akademiya mistectv Posolstvo Franciyi Vulicya Vilgelmshtrasse Marshalskij mist nim Marschallbrucke Budinok Yakoba Kajzera Posolstvo Velikoyi Britaniyi Unter den Linden Posolstvo RF Muzichnij teatr Berlinska komichna opera Golovna budivlya Berlinskogo universitetu imeni Gumboldta kolishnij palac princa Genriha Berlinska derzhavna biblioteka Stara biblioteka Bebelplac Berlinska derzhavna opera Kinna statuya Fridriha Velikogo Nojye Vahu Palac princes Fridrihshtrasse Mist Vajdendammer Bryukke Admiralskij palac vokzal Fridrihshtrasse Doroteenshtadtskoe kladovishi