В абстрактній алгебрі довжина модуля — числова характеристика модуля, що деякою мірою узагальнює поняття розмірності векторного простору.
Визначення
Нехай — модуль над кільцем . Довжина визначається як супремум чисел для яких існує послідовність підмодулів:
Довжина позначається або .
Властивості
- Довжина нульового модуля рівна 0. Довжина інших модулів є додатнім цілим числом.
- Єдиними модулями довжина яких рівна 1 є прості модулі. В іншому випадку існує послідовність і довжина модуля не менша 2.
- Модуль має скінченну довжину якщо і тільки якщо він є модулем Нетер і .
- Нехай маємо коротку точну послідовність:
- тоді .
- З попереднього випливає, що якщо N — підмодуль M то
- Також звідси випливає формула:
Приклади
- Для скінченновимірних векторних просторів поняття розмірності і довжини є еквівалентними: .
- Кільце , що розглядається як модуль над самим собою, має нескінченну довжину, що демонструє наступна послідовність визначена для довільного натурального числа n :
- Циклічна група , як -модуль має довжину, що рівна кількості простих дільників n з урахуванням їх кратності.
Література
- Шафаревич И.Р. Основные понятия алгебры.-Ижевск, 1999, 348с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V abstraktnij algebri dovzhina modulya chislova harakteristika modulya sho deyakoyu miroyu uzagalnyuye ponyattya rozmirnosti vektornogo prostoru ViznachennyaNehaj M displaystyle M modul nad kilcem R displaystyle R Dovzhina M displaystyle M viznachayetsya yak supremum chisel n displaystyle n dlya yakih isnuye poslidovnist pidmoduliv 0 N 0 N 1 N 2 N n M displaystyle 0 N 0 subsetneq N 1 subsetneq N 2 subsetneq ldots subsetneq N n M Dovzhina poznachayetsya ℓ R M displaystyle ell R M abo ℓ M displaystyle ell M VlastivostiDovzhina nulovogo modulya rivna 0 Dovzhina inshih moduliv ye dodatnim cilim chislom Yedinimi modulyami dovzhina yakih rivna 1 ye prosti moduli V inshomu vipadku isnuye poslidovnist 0 N M displaystyle 0 subsetneq N subsetneq M i dovzhina modulya ne mensha 2 Modul M displaystyle M maye skinchennu dovzhinu yaksho i tilki yaksho vin ye modulem Neter i Nehaj mayemo korotku tochnu poslidovnist 0 M M M 0 displaystyle 0 to M to M to M to 0 dd todi ℓ M ℓ M ℓ M displaystyle ell M ell M ell M Z poperednogo viplivaye sho yaksho N pidmodul M to ℓ M ℓ N ℓ M N displaystyle ell M ell N ell M N Takozh zvidsi viplivaye formula ℓ N P ℓ N P ℓ N ℓ P displaystyle ell N P ell N cap P ell N ell P PrikladiDlya skinchennovimirnih vektornih prostoriv ponyattya rozmirnosti i dovzhini ye ekvivalentnimi dim E ℓ E displaystyle dim E ell E Kilce Z displaystyle mathbb Z sho rozglyadayetsya yak modul nad samim soboyu maye neskinchennu dovzhinu sho demonstruye nastupna poslidovnist viznachena dlya dovilnogo naturalnogo chisla n 2 n Z 2 n 1 Z 2 Z Z displaystyle 2 n mathbb Z subsetneq 2 n 1 mathbb Z subsetneq cdots subsetneq 2 mathbb Z subsetneq mathbb Z Ciklichna grupa Z n Z displaystyle mathbb Z n mathbb Z yak Z displaystyle mathbb Z modul maye dovzhinu sho rivna kilkosti prostih dilnikiv n z urahuvannyam yih kratnosti LiteraturaShafarevich I R Osnovnye ponyatiya algebry Izhevsk 1999 348s