Добринін Георгій Прокопович

Добринін Георгій Прокопович (1907, Саратов — травень 1977 року, Москва) — радянський генерал-лейтенант. Один з керівників ГУЛАГу.

Добринін Георгій Прокопович
рос. Гео́ргий Добры́нин
Народився	1907^[1] Саратов, Російська імперія
Помер	травень 1977^[1] Москва, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	воєначальник
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди
В березні 1930 року вступив у ВКП(б). У 1928 році вступив на службу до війська ОГПУ в Казані. 7 жовтня був призначений командиром взводу 25-го полку ОГПУ, в березні 1930 року — 32-го окремого дивізіону, в березні 1932 року — знову 25-го полку, а з грудня командував взводом ОГПУ в місті Зеленодольськ, в грудні 1933 року — дивізіоном 25-го полку. 4 серпня 1934 року призначений командиром дивізіону 192-го полку внутрішньої охорони НКВС. В січні 1939 року закінчив Військову Академію ім. М. В. Фрунзе, після закінчення якої працював у системі виправно-трудових таборів НКВС, а потім МВС СРСР. З 7 березня 1939 по 15 травня 1943 року працював заступником начальника Головного управління ВТТ НКВС СРСР: до травня 1939 року — начальником відділу охорони, з травня 1939 по березень 1941 року — начальником Управління ВОХОР ГУЛаг НКВС СРСР, а з березня 1941 року по травень 1943 року — начальником Управління охорони та режиму ГУЛаг НКВС СРСР. 13 жовтня 1941 року Георгій Добринін був призначений на посаду начальника Калінінського сектору охорони НКВС Московської зони оборони. З вересня 1942 року перебував у діючій армії, брав участь в обороні Кавказу. З 15 травня 1943 по 2 вересня 1947 року працював першим заступником начальника Головного управління ВТТ НКВС — МВС СРСР. З квітня по травень 1944 року був начальником 6-го оперсектора в Євпаторії, де керував виселенням з Криму, а з вересня 1944 року — начальником Аспиндзького оперсектора з переселення з прикордонних районів Грузії. З травня по 2 серпня 1945 року Георгій Добринін знаходився у відрядженні в Німеччині, де працював начальником Оперсектора НКВС землі Мекленбург-Західна Померанія. 2 вересня 1947 року був призначений на посаду начальника Головного управління ВТТ МВС СРСР, в якій пропрацював до 31 січня 1951 року, коли був переведений на посаду заступника начальника Управління військ МВС по охороні особливо важливих об'єктів промисловості і залізниць. З 11 серпня 1951 по 4 січня 1952 року виконував обов'язки начальника Управління військ МВС по охороні особливо важливих об'єктів промисловості і залізниць, а з 4 січня по 12 вересня 1952 року працював начальником Головної інспекції ВОХР 1-ї категорії МВС СРСР, одночасно з 19 березня — уповноваженим МВС СРСР по управлінню будівництва Волго-Донського каналу. З 12 вересня 1952 по 12 березня 1953 р. — виконувач обов'язків начальника, а з 18 листопада 1952 року — начальник Головного управління МДБ СРСР щодо контролю та інспектування відомчої охорони. 12 березня 1953 року призначений на посаду начальника відділу МВС СРСР щодо контролю та інспектування відомчої охорони, на якій пропрацював до 30 березня 1954 року, коли був переведений на посаду начальника 7-го Управління КДБ при РМ СРСР (зовнішнє спостереження та охорона дипломатичного корпусу). З квітня 1959 по січень 1962 року працював старшим радником і консультантом КДБ при МВС Монголії. Георгій Прокопович Добринін пішов у відставку через хворобу в липні 1962 року. Жив у Москві, де й помер у травні 1977 року. Звання Старший лейтенант (14 липня 1936) Капітан (11 квітня 1938) Майор (1939) Майор держбезпеки (7 червня 1939) Комісар держбезпеки (14 лютого 1943) Генерал-майор (9 липня 1945) Генерал-лейтенант (18 лютого 1958) Нагороди Орден Леніна (30 січня 1951) 2 ордени Червоного Прапора (14 квітня 1943, 10 грудня 1945) Орден Суворова II ступеня (8 березня 1944) 2 ордени Вітчизняної війни I ступеня (7 липня 1944, 3 грудня 1944) Орден Трудового Червоного Прапора (29 жовтня 1949) 4 ордени Червоної Зірки (25 квітня 1942, 3 листопада 1944, 8 лютого 1949, 19 вересня 1952) Нагрудний знак «Заслужений працівник НКВС» (№ 000664, 4 лютого 1942) Нагрудний знак «Почесний співробітник держбезпеки» (23 грудня 1957) Монгольський орден «Полярна Зірка» 13 медалей Посилання Добринін на сайті «shieldandsword.mozohin.ru» [ 1 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.) Добринін на сайті «protivpytok.org» [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.) Архів О. М. Яковлєва [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554