Дніпро (радіолокаційна станція)

5Н15 «Дністер», 5Н86 «Дніпро» (за класифікацією НАТО: Hen House — «Курятник») — перше покоління радянських 5Н86 надгоризонтних радіолокаційних станцій, призначених для (СККП) та систем попередження про ракетний напад (СПРН). В 1960-х роках вздовж кордонів СРСР для виявлення атак балістичними ракетами з різних напрямків було побудовано шість окремих радіотехнічних вузлів (ОРТВ) на основі таких РЛС. Вони були основним радянським засобом раннього попередження до кінця 1980-х років. Названі іменами рік Дністер та Дніпро.

5Н15 «Дністер», 5Н86 «Дніпро»
Основна інформація
Оператори	СРСР, Україна, Росія
Виробник	СРСР
Конструктор	Ю. В. Поляк
Параметри
Роки експлуатації	з 1967
Випущено одиниць	15
Входить до складу	СПРН
Діапазон частот	154–162 МГц
Тривалість імпульсу	0.8 мс
Максимальна дальність	3000 км
Розміри антени	244 м (довжина), 20 м (висота) і 12 м (товщина)
Інші назви	«Hen House»
Дніпро (радіолокаційна станція) у Вікісховищі

Історія

Для захисту СРСР від загрози ракетного ядерного удару в середині 1950-х років кільком підприємствам було доручено створення системи протиракетної оборони (ПРО). Головним розробником призначено «конструкторське бюро № 1». Однією з головних задач ПРО є якомога раніше виявлення запусків ракет, обчислення їх траєкторій та передача інформації в командний центр. Цю задачу покладено на СПРН.

У зв'язку з надзвичайною складністю завдання велась паралельна розробка альтернативних технічних рішень. Розроблено два варіанти радіолокаційних станцій дальнього виявлення: ^[en] (проект ОКБ заводу № 37) та РЛС метрового діапазону «ЦСО-П» (проект РТІ академіка Мінца).

«ЦСО-П»

ЦСО-П (рос. «Центральная станция обнаружения полигонная») мала рупорну антену довжиною 250 м та висотою 15 м, яка складалась з масиву хвилеводів з відкритою ребристою структурою, та використовувала імпульсний сигнал з періодом 200 мкс. Для обробки сигналів використовувались апаратні методи, оскільки перспективну «ЕОМ М-4» (розробник — ІЕУМ) не вдавалось запустити.

При конструктивній дальності дії 1500 км ЦСО-П могла в автоматичному режимі виявляти та супроводжувати одночасно кілька об'єктів з ефективною площею розсіювання біля 1 м².

ЦСО-П побудована на полігоні Саришаган 17 вересня 1961 року і діяла до кінця 1960-х років, супроводжуючи запуски космічних апаратів.

РЛС «Дністер»

ЦСО-П виявилась ефективною при спостереженні за супутниками, і на її основі було створено РЛС «Дністер» (головний конструктор — Ю. В. Поляк) для комплексу «Винищувач супутників». Передбачалось створення двох вузлів, рознесених по широті, для формування радіолокаційного поля протяжністю 5000 км на висотах до 3000 км. Виділено площадки під Іркутськом (Мишелівка, вузол ОС-1) і на мисі Гульшат озера Балхаш в Казахській РСР (Сари-Шаган, вузол ОС-2). На кожній площадці споруджувались по чотири РЛС.

Кожна РЛС «Дністер» складалась з двох «крил» ЦСО-П, з'єднаних між собою двоповерховою спорудою, де перебував командний пункт і обчислювальна система. Кожне крило охоплювало по азимуту сектор 30° вузьким променем сканування (0,5°). Діаграма сканування по висоті (куту підвищення) — «лопата» шириною 20°, діапазон сканування від 10° до 90°. Дві РЛС були направлені на схід (РЛК 1 і 2), дві — на захід (РЛК 3 і 4).

РЛС «Дністер-М»

РЛС «Дністер» не відповідала вимогам системи раннього попередження — зокрема, вони мали недостатню дальність дії, невисоку роздільну здатність та завадостійкість. Тому була розроблена модифікована версія «Дністер-М» (головний конструктор — Ю. В. Поляк), яка започаткувала радянську СПРН, еквівалент системи «BMEWS» НАТО.

«Дністер-М» отримала ряд покращень:

• збільшення довжини імпульсу з 200 до 800 мкс розширяло дальність дії та діапазон об'єктів, що виявляються;
• застосування фазової модуляції сигналу 127-значної М-послідовності підвищувало роздільну здатність і точність вимірювання дальності;
• збільшення точності та швидкодії вимірювання різниці фаз двох приймальних каналів дозволяло збільшити точність вимірювання кута підвищення цілі;
• застосування нового методу пеленгації по азимуту шляхом узгодження полоси сигналу зондування та «миттєвої» полоси антени;
• застосування інших нових методів вимірювання та обробки сигналу;
• широке використання напівпровідникових елементів.

В результаті роздільна здатність збільшилась в 15 разів, дальність виявлення досягла 2500 км.

Спорудження першої РЛС «Дністер-М» в Оленегорську завершено в серпні 1968 року, другої в Скрунді — в січні 1969 року.

РЛС «Дніпро»

Результатом подальшого вдосконалення системи стала РЛС «Дніпро» (головний конструктор — Ю. В. Поляк). У два рази збільшено сектор огляду кожної антени по азимуту (60° замість 30°). Рупор антени вкорочено з 20 до 14 метрів, в нього встановлено поляризаційний фільтр, що дозволило покращити точність вимірювання по куту місця. За рахунок використання потужніших передавачів і їх фазування в антені збільшена до 4000 км дальність виявлення, а також покращена робота станції на нижніх кутах. Вперше на РЛС метрового діапазону реалізовано режим міжтактового когерентного накопичення сигналів. Потужніша ЕОМ дозволила у два рази збільшити пропускну здатність.

Кожне крило РЛС — це двосекторна рупорна антена довжиною 250 м та висотою 12 м, яка має два ряди ^[en] у двох хвилеводах з набором передавального та приймального обладнання. Кожен ряд виробляє сигнал, який сканує сектор 30° по азимуту (60° на антенну) і 30° по куту місця (від 5° до 35° по висоті) з управлінням частотою. Таким чином, РЛС в цілому забезпечує сканування 120° по азимуту і 30° по куту місця.

Перша така станція була спорудження на полігоні Сари-Шаган (вузол ВС-2) як «РЛК 5» і введена в експлуатацію 12 травня 1974 року. Пізніше споруджені РЛС під Севастополем (вузол РВ-4) і біля Мукачева (вузол РВ-5).

Подальший розвиток

В результат подальшого розвитку систем загоризонтної радіолокації створено РЛС «Дар'ял», пізніше РЛС «Воронеж» та РЛС «Яхрома».

РЛС «Дніпро» в Україні

В 1992 році РФ підписала на 15-річний термін договір з Україною про використання станцій «Дніпро» під Севастополем і Мукачево. Станції обслуговувались українським персоналом, а отримана інформація направлялась в Головний центр СПРН в Солнечногорську-7. За цю інформацію Росія щорічно перераховувала Україні, за різними даними, від 0,8 до 1,5 млн доларів. В 2008 році РФ оголосила про вихід з угоди й 26 лютого 2009 року РВ-4 і РВ-5 припинили передачу сигналу на командний пункт.

В жовтні 2014 року, після анексії Криму Росія оголосила, що РЛС «Дніпро» під Севастополем буде модернізована і заступить на бойове чергування у 2016 році. Однак пізніше стало відомо, що замість модернізації там буде споруджено нову РЛС «Яхрома».

Таким чином зараз в Україні функціонує одна РЛС «Дніпро» біля Мукачево. Сьогодні тут працює Західний центр радіотехнічного спостереження (ЗЦРС). Він входить до мережі Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ).

Примітки

1. Міноборони Росії починає у Севастополі будівництво нової унікальної РЛС «Яхрома»: що ховається за цією назвою : [ 26.01.2021]. — Дата звернення: 4 березня 2021.

Посилання

• Dniestr/Dniepr/Daugava : [ 23 вересня 2016]. — In: Russian/Soviet Anti-Ballistic Missile Systems : Technical Report APA-TR-2009-1203 / Sean O'Connor, BA, MS (AMU) // Air Power Australia : website. — 2009. — April. — Updated April, 2012.
• НЛО, ядерні ракети і космічне сміття. За чим стежить засекречена база РЛС поблизу Мукачева : [ 22.02.2021] // Українська правда. — 2020. — 4 вересня.
• РЛС "Дніпро" - секретна станція у Мукачеві, яка бачить балістичні ракети за тисячі кілометрів : відео // Українська правда : канал YouTube. — 2020. — 4 вересня. — Трив. 57 хв. 19 с.
• Фотоекскурсія на РЛС «Дніпро» : [ 26.01.2021] // Мілітарний. — 2020. — 15 липня.
• От «Днестра» до «Днепра» : РЛС «Днепр» стала основным радиолокатором надгоризонтного поля системы предупреждения о ракетном нападении и по сей день несет боевое дежурство : [ 08.08.2014] // www.vko.ru. — 2011. — 18 февраля.
• Росія підтвердила свою відмову від українських радарів ”Дніпро” : [ 26.02.2021] // УНІАН. — 2008. — 2 травня.