Дніпровсько-Бузький лиман — відкритий олігогалинний лиман в північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської і Миколаївської областей України. Головний порт на лимані — Очаків.
![]() | |
Супутниковий знімок Дніпровсько-Бузького лиману | |
46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д.Координати: 46°37′ пн. ш. 31°57′ сх. д. / 46.617° пн. ш. 31.950° сх. д. | |
Частина від | Чорне море |
---|---|
складники | Дніпровський лиман і Бузький лиман |
Море | Чорне море |
Прибережні країни | |
Регіон | Херсонська область Миколаївська область |
Довжина | 63 км |
Ширина | 17 км |
Площа | 800 км² |
Середня глибина | 4-6 м |
Максимальна глибина | 12 м |
Об'єм | 3 000 000 000 кубічний метр км³ |
Вливаються | |
Міста та поселення | Очаків, Миколаїв |
ідентифікатори і посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r9419998 ·R |
![]() ![]() Дніпровсько-Бузький лиман Дніпровсько-Бузький лиман (Україна) | |
|
Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, завширшки до 17 км), а також вузького (завширшки від 5 до 11 км) та колінчастого Бузького лиману, витягнутого в субмеридіональному напрямку, довжиною 47 км. Середня глибина 6—7 м, найбільша — 12 м (т. зв. (Станіславська яма)).
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час трансгресії Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу. З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км завширшки (між (Очаківським мисом) та Кінбурнською косою). Південне узбережжя має низькі, піщані береги; північне — здебільшого, високі (до 20—35 м) обривисті береги, складені з глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси. Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Поверхневий стік у лиман складається зі стоку таких річок: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.
Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰(Каховське водосховище підірване російськими загарбниками 6 червня 2023 року. Коли каховська вода увійшла до лиману, то вода стала тимчасово прісною.)).
Але в різних районах лиману, в залежності від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:
- східний район (дніпровський) — 1—3,3 ‰ (буває менше 1 ‰ — за значних попусків з колишнього Каховського водосховища);
- центральний — 1—6 ‰;
- західний — 1—11 ‰;
- бузький — 2—10 ‰.
Найбільші показники солоності характерні для періоду липень — грудень, коли скорочуються попуски з Каховського водосховища.
Характерним є проникнення в лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).
Близько 25—30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- і зоопланктону.
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситися з водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків.
Але і це ще не все. Бо ще й погіршення хімічного складу води… Воно спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.
Для збереження природи лиману використовують додаткові попуски води з Каховського водосховища, укріплення й озеленення узбережжя. Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.
Через порти Миколаївської області транспортується трохи менше ніж 30% всього українського зерна. Своєю чергою це призводить до великого корабельного потоку в акваторії. Але проблема, яка спонукала створення маяків у Миколаївській області – це Дніпро-Бузький лиман. Він досить мілководний, через що до портів в області не вдається безпечно підійти навіть невеликим суднам. Вони можуть натрапити на мілину. Кораблі змушені рухатися каналом, який повний поворотів (колін), які приховують у собі безліч каверз. Саме для орієнтирів у цих колінах було створено маяки. І біля Очакова вони найнеобхідніші. Оскільки на цьому відрізку найнебезпечніші повороти лиману, що ведуть до виходу у відкрите море.
Посилання
- Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. . — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. —
- Дніпровсько-Бузький лиман - mykolaiv.name (укр.). 1 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
- Очаків: курортна зона Миколаївщини з багатою історією - mykolaiv.name (укр.). 23 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровсько-Бузький лиман |
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет