Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максим Васильович Дмитрієв (рос. Максим Васильевич Дмитриев; 14 вересня 1913, Казань — 1 листопада 1990, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-фінської війни старший механік-водій танка 109-го окремого розвідувального батальйону 86-ї мотострілецької дивізії 7-ї армії Північно-Західного фронту, старшина.
| Максим Васильович Дмитрієв | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Максим Васильевич Дмитриев | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 14 вересня 1913 Казань | |||||||||
| Смерть | 1 листопада 1990 (77 років) Київ | |||||||||
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Рід військ |  танкові війська | |||||||||
| Роки служби | 1935—1966 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||
| Війни / битви | Битва на озері Хасан Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 14 вересня 1913 року в місті Казані Татарстану в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1941 року. Закінчив неповну середню школу та школу фабрично-заводського учнівства хутровиків в Казані. Працював слюсарем на хутряній фабриці.
У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. Учасник боїв біля озера Хасан в 1938 році. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років. Відзначився в боях на Карельському перешийку. 27 лютого 1940 року, коли один з радянських танків зазнав аварію, загородив своєю машиною товаришів від вогню противника, давши тим самим їм можливість усунути несправність. Вогнем гармати було придушене кілька вогневих точок противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і геройство старшині Максиму Васильовичу Дмитрієву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 497).
Учасник радянсько-німецької війни. Після війни закінчив Київське танково-технічне училище та Вищі академічні курси. Працював заступником начальника училища.
З 1966 року полковник М. В. Дмитрієв — в запасі. Жив у Києві. Син — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту газу НАН України (1948—2022).
Помер 1 листопада 1990 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі разом з дружиною та сином.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харьков: «Прапор», 1985.
- Ханин Л. Герои Советского Союза — сыны Татарии. Казань, 1969
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksim Vasilovich Dmitriyev ros Maksim Vasilevich Dmitriev 14 veresnya 1913 Kazan 1 listopada 1990 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko finskoyi vijni starshij mehanik vodij tanka 109 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu 86 yi motostrileckoyi diviziyi 7 yi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu starshina Maksim Vasilovich Dmitriyevros Maksim Vasilevich DmitrievNarodzhennya14 veresnya 1913 1913 09 14 KazanSmert1 listopada 1990 1990 11 01 77 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaRoki sluzhbi1935 1966PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviBitva na ozeri Hasan Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dmitriyev BiografiyaNarodivsya 14 veresnya 1913 roku v misti Kazani Tatarstanu v sim yi robitnika Rosiyanin Chlen KPRS z 1941 roku Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu ta shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva hutrovikiv v Kazani Pracyuvav slyusarem na hutryanij fabrici U 1935 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Uchasnik boyiv bilya ozera Hasan v 1938 roci Brav uchast v radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv Vidznachivsya v boyah na Karelskomu pereshijku 27 lyutogo 1940 roku koli odin z radyanskih tankiv zaznav avariyu zagorodiv svoyeyu mashinoyu tovarishiv vid vognyu protivnika davshi tim samim yim mozhlivist usunuti nespravnist Vognem garmati bulo pridushene kilka vognevih tochok protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 bereznya 1940 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo starshini Maksimu Vasilovichu Dmitriyevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 497 Mogila Maksima Dmitriyeva Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni Pislya vijni zakinchiv Kiyivske tankovo tehnichne uchilishe ta Vishi akademichni kursi Pracyuvav zastupnikom nachalnika uchilisha Z 1966 roku polkovnik M V Dmitriyev v zapasi Zhiv u Kiyevi Sin kandidat tehnichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu gazu NAN Ukrayini 1948 2022 Pomer 1 listopada 1990 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi razom z druzhinoyu ta sinom NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Podvigi vo imya Otchizny 2 e izd Harkov Prapor 1985 Hanin L Geroi Sovetskogo Soyuza syny Tatarii Kazan 1969