Дми́трівка — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на північному заході району, на лівому підвищеному березі річки Норець, лівої притоки Полкви. До 2020 підпорядковане Кунчанській сільській раді.
село Дмитрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Теофіпольська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1700 |
Населення | 236 |
Площа | 0,876 км² |
Густота населення | 269,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30608 |
Телефонний код | +380 3844 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°48′27″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 49.80750° пн. ш. 26.34722° сх. д.Координати: 49°48′27″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 49.80750° пн. ш. 26.34722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 295 м |
Водойми | Норець, ліва притока Полкви |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
Карта | |
Дмитрівка | |
Дмитрівка | |
Мапа | |
Засноване в 1700 році.
У селі 104 двори, 217 мешканців (2007). У селі є клуб.
Історія
Річ Посполита
В історичних документах село вперше згадується у реєстрі поборця (збирача податків) Вацлава Загоровського про збір подимного податку у Волинському воєводстві. Тоді у Дмитрівці було два податкових дими, село належало до Святецької волості Кременецького повіту. Назва, очевидно, походить від імені засновника села.
Російська імперія
12 січня 1848 року поміщик Северин Мілевич отримав інструкцію інвентарних правил для керівництва в управлінні маєтком, а з 18 січня інвентарні правила у Дмитрівському маєтку були введені.
Проте, із їх введенням, становище селян не покращилось, поміщики часто допускали порушення цих правил. Так, в 1850 році під час великодніх свят на вимогу поміщика Мілевича селяни орали в нього поле. Одним він заплатив готівкою по ЗО копійок сріблом за день, а іншим оплату зарахував на погашення боргів. В маєтку не велися робочі книжки селян по обліку виконаних робіт, що ускладнювало розрахунки з ними.
З 1851 року в Дмитрівці діяв винокурний завод, що належав поміщику С. Мілевичу.
У 1852 році поміщиця Вікторія Мілевич із синами мала у Дмитрівці 146 чоловік підданих.
Не поліпшила життя селян селянська реформа 1861 року. Хоч їх звільнили від кріпацтва, але до переходу на викуп (цей період тягнувся 6-13 років) вони перебували в тимчасово зобов'язаному стані, виконувати повинності — грошові (оброк) і відробіткові (панщину). Внаслідок застосування грабіжницької системи викупу селяни змушені були вносити поміщикам і казні величезні суми викупних платежів, що більше як у 3-4 рази перевищували продажну ціну земельного наділу. Розміри повинностей, платежів і кількість відведеної землі селянам фіксувалися в спеціальних грамотах.
Поміщики нерідко зменшували селянам земельні наділи, замінювали їх грошима, позбавляли селян лісу, пасовищ, водопоїв. Грабіжницькі умови селянської реформи викликали вибух народного гніву. Тут відбувалися страйки, селянські заворушення.
Тому, мабуть, не випадково у вересні 1879 року волинський губернатор повідомляв про пожежу, що сталася в с. Дмитрівка Кременецького повіту, внаслідок якої згоріли цегельний завод, комора з хлібом та інші будівлі власника Едмунда Мілевича. У 188? році в селі проживало 292 особи.
У квітні 1893 року поміщик Едмунд Мілевич подав клопотання до Волинського губернського розпорядчого комітету по селянських справах щодо зменшення відсоткового збору з Дмитрівського маєтку внаслідок переходу його до спадкоємців Мілевичів Карла, Івана і Антоніни Едмундовичів, серед яких були неповнолітні.
У травні 1903 року в Дмитрівці знову сталася велика пожежа, внаслідок якої згоріли будівлі і майно землевласника Карла Мілевича і орендаря Флора Юхимовича. У 1905 році в Дмитрівському маєтку поміщика К. Мілевича відбувся страйк сільськогосподарських робітників з вимогою підвищення платні.
У 1912 році було засновано Дмитрівське народне споживче товариство, до складу якого входили місцеві селяни.
З початком Першої світової війни багатьох молодих чоловіків мобілізували на фронт, у населення забирали коней, а тих, хто залишився, залучали до будівництва інженерно-оборонних споруд та окопів. За період війни занепало сільське господарство, значно погіршилося життя людей. Селяни були незадоволені війною і владою, яка її вела.
В 1917 році в Росії відбулася Лютнева революція, у ході якої було скинуто владу царя.
Відбулася революція і в Україні. До влади прийшла Центральна Рада, яка проголосила Українську Народну Республіку. Тим часом, у Росії, внаслідок жовтневого перевороту, до влади прийшли більшовики. Більшовицький уряд Росії оголосив війну УНР. На її захист виступили місцеві жителі. Вони брали участь у Святецькому повстанському загоні, який боровся за незалежну Україну. Але українська армія не змогла зупинити наступ російських більшовицьких військ і після 22 листопада 1920 року вони вступили в село Дмитрівку.
Отже, радянську владу в Дмитрівку російські більшовицькі війська принесли на багнетах.
Перша радянська окупація (1920-1941)
Після встановлення радянської окупаційної влади в селі утворено комітет незаможних селян.
1921 року в Дмитрівці створено радгосп.
В 1921 році в селі відкрито трирічну трудову школу, де 1924 року навчалося 40 дітей, учителем працював Р.Д. Воробчук. З 1928 року школа стала чотирикласною.
12 жовтня 1924 року в селі відкрили пункт ліквідації неписьменності, де навчалося 55 чоловік, у січні 1927 року організовано вечірню школу молоді.
Культурно-освітню роботу в Дмитрівці проводила хата-читальня, що відкрилася 19 серпня 1924 року. 1926 року в ній нараховувалося 50 книг. Щовечора тут було людно, бо проводилися голосні читання газет і журналів, бесіди на політичні теми. При хаті-читальні щомісячно виходила стінна газета.
1929 року розпочалася масова колективізація, що проводилась насильницькими методами. У селян відбирали землю, худобу, сільгоспінвентар. Саме так у Дмитрівці було створено колгосп «Червона перемога». Тому-то станом на 1 березня 1933 року, тобто протягом більше як трьох років, із 117 селянських господарств до колгоспу вступило лише 33 господарства, що становило 28 відсотків. Землі було усуспільнено 23%, коней – 21%. До тих, хто не вступав у колгосп, застосовувалися репресії. В селі Дмитрівці було розкуркулено понад сорок чоловік, хоч за переписом 1925 року в селі куркулів не було. Більшість розкуркулених було вислано в Сибір, на північ Росії, посаджено в тюрми і навіть кількох розстріляно і замордовано в ГУЛАГах.
Репресії у Дмитрівці проводилися не тільки в роки колективізації, а й продовжувалися у ще жорсткішій формі в 1937-1938 роках. В невеликому селі було репресовано більше шістдесяти чоловік.
У 1932-1933 роках більшовики організували Голодомор. Багато селян Дмитрівки померло з голоду.
Німецька окупація
Під час німецького наступу в ході Другої світової війни бій за село тривав майже півтори доби. В цьому бою загинуло кілька десятків гітлерівців, проте 5 липня 1941 року німці захопили Дмитрівку.
За час перебування села під владою німецької адміністрації до Третього Райху на примусові роботи було вивезено 75 молодих селян.
Друга радянська окупація (1944-1991)
4 березня 1944 року радянські війська, після нетривалого бою, захопили село. Десятки чоловіків були мобілізовані на фронт. На боці СРСР під час війни загинуло 36 дмитрівчан.
На кінець 1945 року в колгоспі нараховувалося 42 голови великої рогатої худоби, 7 свиней, 12 овець, 50 коней, 109 голів птиці. У жовтні 1950 року колгосп «Червона перемога» приєднано до кунчанського колгоспу «Правда», що 1960 року укрупнився з теофіпольським колгоспом імені Щорса.
З 1966 року село електрифіковано.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
З липня 1991 року с. Дмитрівка належало до Кунчанської сільради, а з березня 1998 року Дмитрівська бригада входить до складу виробничого кооперативу «Кунчанський». Крім того, з квітня 2000 року тут діє фермерське господарство «Діброва». У Дмитрівні майже поваленна не діюча початкова школа, є клуб, фельдшерсько-акушерський пункт.
Тут збереглась традиція новорічних і різдвяних привітань, святкування обжинків, Івана Купала. Соціальні працівники надають допомогу по господарству та інші послуги одиноким престарілим жителям села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Едвард Руліковський, Dymitrówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 250. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmi trivka selo v Ukrayini u Teofipolskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na pivnichnomu zahodi rajonu na livomu pidvishenomu berezi richki Norec livoyi pritoki Polkvi Do 2020 pidporyadkovane Kunchanskij silskij radi selo Dmitrivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Teofipolska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1700 Naselennya 236 Plosha 0 876 km Gustota naselennya 269 41 osib km Poshtovij indeks 30608 Telefonnij kod 380 3844 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 48 27 pn sh 26 20 50 sh d 49 80750 pn sh 26 34722 sh d 49 80750 26 34722 Koordinati 49 48 27 pn sh 26 20 50 sh d 49 80750 pn sh 26 34722 sh d 49 80750 26 34722 Serednya visota nad rivnem morya 295 m Vodojmi Norec liva pritoka Polkvi Misceva vlada Adresa radi 30602 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Teofipol vul Nebesnoyi Sotni 19 Karta Dmitrivka Dmitrivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dmitrivka Zasnovane v 1700 roci U seli 104 dvori 217 meshkanciv 2007 U seli ye klub IstoriyaRich Pospolita V istorichnih dokumentah selo vpershe zgaduyetsya u reyestri poborcya zbiracha podatkiv Vaclava Zagorovskogo pro zbir podimnogo podatku u Volinskomu voyevodstvi Todi u Dmitrivci bulo dva podatkovih dimi selo nalezhalo do Svyateckoyi volosti Kremeneckogo povitu Nazva ochevidno pohodit vid imeni zasnovnika sela Rosijska imperiya 12 sichnya 1848 roku pomishik Severin Milevich otrimav instrukciyu inventarnih pravil dlya kerivnictva v upravlinni mayetkom a z 18 sichnya inventarni pravila u Dmitrivskomu mayetku buli vvedeni Prote iz yih vvedennyam stanovishe selyan ne pokrashilos pomishiki chasto dopuskali porushennya cih pravil Tak v 1850 roci pid chas velikodnih svyat na vimogu pomishika Milevicha selyani orali v nogo pole Odnim vin zaplativ gotivkoyu po ZO kopijok sriblom za den a inshim oplatu zarahuvav na pogashennya borgiv V mayetku ne velisya robochi knizhki selyan po obliku vikonanih robit sho uskladnyuvalo rozrahunki z nimi Z 1851 roku v Dmitrivci diyav vinokurnij zavod sho nalezhav pomishiku S Milevichu U 1852 roci pomishicya Viktoriya Milevich iz sinami mala u Dmitrivci 146 cholovik piddanih Ne polipshila zhittya selyan selyanska reforma 1861 roku Hoch yih zvilnili vid kripactva ale do perehodu na vikup cej period tyagnuvsya 6 13 rokiv voni perebuvali v timchasovo zobov yazanomu stani vikonuvati povinnosti groshovi obrok i vidrobitkovi panshinu Vnaslidok zastosuvannya grabizhnickoyi sistemi vikupu selyani zmusheni buli vnositi pomishikam i kazni velichezni sumi vikupnih platezhiv sho bilshe yak u 3 4 razi perevishuvali prodazhnu cinu zemelnogo nadilu Rozmiri povinnostej platezhiv i kilkist vidvedenoyi zemli selyanam fiksuvalisya v specialnih gramotah Pomishiki neridko zmenshuvali selyanam zemelni nadili zaminyuvali yih groshima pozbavlyali selyan lisu pasovish vodopoyiv Grabizhnicki umovi selyanskoyi reformi viklikali vibuh narodnogo gnivu Tut vidbuvalisya strajki selyanski zavorushennya Tomu mabut ne vipadkovo u veresni 1879 roku volinskij gubernator povidomlyav pro pozhezhu sho stalasya v s Dmitrivka Kremeneckogo povitu vnaslidok yakoyi zgorili cegelnij zavod komora z hlibom ta inshi budivli vlasnika Edmunda Milevicha U 188 roci v seli prozhivalo 292 osobi U kvitni 1893 roku pomishik Edmund Milevich podav klopotannya do Volinskogo gubernskogo rozporyadchogo komitetu po selyanskih spravah shodo zmenshennya vidsotkovogo zboru z Dmitrivskogo mayetku vnaslidok perehodu jogo do spadkoyemciv Milevichiv Karla Ivana i Antonini Edmundovichiv sered yakih buli nepovnolitni U travni 1903 roku v Dmitrivci znovu stalasya velika pozhezha vnaslidok yakoyi zgorili budivli i majno zemlevlasnika Karla Milevicha i orendarya Flora Yuhimovicha U 1905 roci v Dmitrivskomu mayetku pomishika K Milevicha vidbuvsya strajk silskogospodarskih robitnikiv z vimogoyu pidvishennya platni U 1912 roci bulo zasnovano Dmitrivske narodne spozhivche tovaristvo do skladu yakogo vhodili miscevi selyani Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bagatoh molodih cholovikiv mobilizuvali na front u naselennya zabirali konej a tih hto zalishivsya zaluchali do budivnictva inzhenerno oboronnih sporud ta okopiv Za period vijni zanepalo silske gospodarstvo znachno pogirshilosya zhittya lyudej Selyani buli nezadovoleni vijnoyu i vladoyu yaka yiyi vela Ukrayinska revolyuciya V 1917 roci v Rosiyi vidbulasya Lyutneva revolyuciya u hodi yakoyi bulo skinuto vladu carya Vidbulasya revolyuciya i v Ukrayini Do vladi prijshla Centralna Rada yaka progolosila Ukrayinsku Narodnu Respubliku Tim chasom u Rosiyi vnaslidok zhovtnevogo perevorotu do vladi prijshli bilshoviki Bilshovickij uryad Rosiyi ogolosiv vijnu UNR Na yiyi zahist vistupili miscevi zhiteli Voni brali uchast u Svyateckomu povstanskomu zagoni yakij borovsya za nezalezhnu Ukrayinu Ale ukrayinska armiya ne zmogla zupiniti nastup rosijskih bilshovickih vijsk i pislya 22 listopada 1920 roku voni vstupili v selo Dmitrivku Otzhe radyansku vladu v Dmitrivku rosijski bilshovicki vijska prinesli na bagnetah Persha radyanska okupaciya 1920 1941 Pislya vstanovlennya radyanskoyi okupacijnoyi vladi v seli utvoreno komitet nezamozhnih selyan 1921 roku v Dmitrivci stvoreno radgosp V 1921 roci v seli vidkrito tririchnu trudovu shkolu de 1924 roku navchalosya 40 ditej uchitelem pracyuvav R D Vorobchuk Z 1928 roku shkola stala chotiriklasnoyu 12 zhovtnya 1924 roku v seli vidkrili punkt likvidaciyi nepismennosti de navchalosya 55 cholovik u sichni 1927 roku organizovano vechirnyu shkolu molodi Kulturno osvitnyu robotu v Dmitrivci provodila hata chitalnya sho vidkrilasya 19 serpnya 1924 roku 1926 roku v nij narahovuvalosya 50 knig Shovechora tut bulo lyudno bo provodilisya golosni chitannya gazet i zhurnaliv besidi na politichni temi Pri hati chitalni shomisyachno vihodila stinna gazeta 1929 roku rozpochalasya masova kolektivizaciya sho provodilas nasilnickimi metodami U selyan vidbirali zemlyu hudobu silgospinventar Same tak u Dmitrivci bulo stvoreno kolgosp Chervona peremoga Tomu to stanom na 1 bereznya 1933 roku tobto protyagom bilshe yak troh rokiv iz 117 selyanskih gospodarstv do kolgospu vstupilo lishe 33 gospodarstva sho stanovilo 28 vidsotkiv Zemli bulo ususpilneno 23 konej 21 Do tih hto ne vstupav u kolgosp zastosovuvalisya represiyi V seli Dmitrivci bulo rozkurkuleno ponad sorok cholovik hoch za perepisom 1925 roku v seli kurkuliv ne bulo Bilshist rozkurkulenih bulo vislano v Sibir na pivnich Rosiyi posadzheno v tyurmi i navit kilkoh rozstrilyano i zamordovano v GULAGah Represiyi u Dmitrivci provodilisya ne tilki v roki kolektivizaciyi a j prodovzhuvalisya u she zhorstkishij formi v 1937 1938 rokah V nevelikomu seli bulo represovano bilshe shistdesyati cholovik U 1932 1933 rokah bilshoviki organizuvali Golodomor Bagato selyan Dmitrivki pomerlo z golodu Nimecka okupaciya Pid chas nimeckogo nastupu v hodi Drugoyi svitovoyi vijni bij za selo trivav majzhe pivtori dobi V comu boyu zaginulo kilka desyatkiv gitlerivciv prote 5 lipnya 1941 roku nimci zahopili Dmitrivku Za chas perebuvannya sela pid vladoyu nimeckoyi administraciyi do Tretogo Rajhu na primusovi roboti bulo vivezeno 75 molodih selyan Druga radyanska okupaciya 1944 1991 4 bereznya 1944 roku radyanski vijska pislya netrivalogo boyu zahopili selo Desyatki cholovikiv buli mobilizovani na front Na boci SRSR pid chas vijni zaginulo 36 dmitrivchan Na kinec 1945 roku v kolgospi narahovuvalosya 42 golovi velikoyi rogatoyi hudobi 7 svinej 12 ovec 50 konej 109 goliv ptici U zhovtni 1950 roku kolgosp Chervona peremoga priyednano do kunchanskogo kolgospu Pravda sho 1960 roku ukrupnivsya z teofipolskim kolgospom imeni Shorsa Z 1966 roku selo elektrifikovano Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Z lipnya 1991 roku s Dmitrivka nalezhalo do Kunchanskoyi silradi a z bereznya 1998 roku Dmitrivska brigada vhodit do skladu virobnichogo kooperativu Kunchanskij Krim togo z kvitnya 2000 roku tut diye fermerske gospodarstvo Dibrova U Dmitrivni majzhe povalenna ne diyucha pochatkova shkola ye klub feldshersko akusherskij punkt Tut zbereglas tradiciya novorichnih i rizdvyanih privitan svyatkuvannya obzhinkiv Ivana Kupala Socialni pracivniki nadayut dopomogu po gospodarstvu ta inshi poslugi odinokim prestarilim zhitelyam sela 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Teofipolskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Teofipolskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaEdvard Rulikovskij Dymitrowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 250 pol