Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпископ Димитрій (в миру Михайло Георгійович Ковальницький; 23 жовтня 1839, Вереси, Житомирський повіт, Волинська губернія — †3 (16) лютого 1913, Одеса) — український релігійний діяч, духовний письменник та церковно-громадський діяч, архієпископ Херсонський та Одеський.
| Архієпископ Димитрій | |
 | |
| Альма-матер: | Волинська православна богословська академія |
|---|---|
| Науковий ступінь: | d |
| Діяльність: | священник |
| Ім'я при народженні: | Михайло Георгійович Ковальницький |
| Народження: | 23 жовтня 1839 Україна Вереси, Житомирський повіт, Волинська губернія |
| Смерть: | 16 лютого 1913 (73 роки) Одеса |
| Похований: | Спасо-Преображенський кафедральний собор |
| Чернецтво: | 12 вересня 1895 |
| Єп. хіротонія: | 28 червня 1898 |
| | |
Життєпис
Народився у сім'ї священика Покровського храму села Вереси (Житомирського повіту Волинської губернії) Волинської єпархії.
1859 р. — закінчив Волинську духовну семінарію, посівши 3 місце за успішністю серед випускників. З 1 жовтня викладав у Кременецькому духовному училищі.
1863 р. — вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1867 р. другим в розрядному реєстрі студентів та залишений при академії як викладач морального богослов'я.
20 вересня 1868 р. — Синодом утверджений у науковому ступені магістра богослов'я, невдовзі став бакалавром.
1878 р. — обраний екстраординарним професором.
1884 р. — очолив катедру давньої та нової загальноцерковної історії.
1892 р. — заслужений екстраординарний професор.
1895 р. — призначений інспектором Київської духовної академії.
12 вересня 1895 р. — пострижений у чернецтво. 14 вересня рукоположений на диякона, потім на ієрея, а 24 вересня - зведений у сан архімандрита.
5 березня 1898 р. — призначений на ректора Київської духовної академії, настоятелем київського Братського монастиря з возведенням у єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії.
28 червня 1898 р. — хіротонія.
27 квітня 1902 р. — єпископ Тамбовський та Шацький. Вів підготовку до прославлення Серафима Саровського, мощі якого особисто освідчив.
8 лютого 1903 р. — архієпископ Казанський та Свиязький. Вирішивши зайнятися питаннями місіонерства, вступив у тривалий конфлікт із братством святителя Гурія Казанського, яке звинуватив у розтраті коштів.
26 березня 1905 р. — переміщений до Херсонської та Одеської катедри. Розширив діяльність Свято-Андріївського братства, значно посиливши антисектантську місію.
Під час революційних подій в Одесі підтримував монархічний рух, водночас намагаючись примирити сторони, що конфліктували.
На початку 1906-го став членом «передсоборної присутності» й був у ньому головою І відділу.
Брав активну участь у роботі комісії з підготовки Всеросійського собору — «Предсоборного Присутствія», яка почала свою роботу в березні 1906 p., отримавши призначення голови відділу з питання про склад «Помісного Собору» та про порядок розгляду справ. Він відстоював думку про канонічність існуючого в Росії церковного ладу (синодально-єпископського), вважаючи, що держава сильна завдяки сильній Всеросійській православній церкві.
22 квітня 1906–1907 рр. — член Державної Ради Російської імперії.
1908 р. був головою комісії з реформування духовних академій; під його керівництвом відпрацьований новий статут академій, який потім змінили.
Помер 3 лютого 1913 р. в Одесі. Похований у приділі св. Миколая Преображенського катедрального собору м. Одеси.
Твори
- (рос.)«О значении национального элемента в историческом развитии христианства». К., 1880.
- (рос.)Речь при наречении его во епископа Чигиринского 27 июня 1898 года. Труды Киевской духовной академии. 1898, июль, — с.6.
- (рос.)Речь, произнесенная в годичном собрании Церковного Историко-Археологического Общества Казанской епархии 14 сентября 1907 года. Казань, 1907.
- (рос.)«Слово, произнесенное 19 июля 1903 года, в день открытия мощей Преп. Серафима в Успенском Соборе Саровской пустыни на литургии».
- (рос.)«Слово, сказанное 8 июля 1904 г., в праздник явления Казанской иконы Божией Матери». «Известия Казанской Епархии», 1904, № 27-28, — с.905—908.
- (рос.)Речь пред вручением жезла Преосв. Хрисанфу, епископу Чебоксарскому, викарию Казанской епархии. «Правлавный Собеседник», 1904, июнь, — с.847—851.
- (рос.)Воззвание к пастве Казанской. «Православный собеседник», 1905, октябрь, — с.7-10.
- (рос.)Речь к воспитанникам Одесской семинарии. "Прибавление к «Церковным Ведомостям», 1905, № 23, — с.946—947.
Джерела
- Ковальницкий, Михаил Георгиевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1895. — Т. XVA (30) : Коала — Конкордия. — С. 507. (рос. дореф.)
Посилання
- (рос.) Димитрий (Ковальницкий Михаил Георгиевич), епископ Тамбовский и Шацкий[недоступне посилання з липня 2019]
- (рос.) Димитрий (Ковальницкий)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Dimitrij v miru Mihajlo Georgijovich Kovalnickij 23 zhovtnya 1839 1839 Veresi Zhitomirskij povit Volinska guberniya 3 16 lyutogo 1913 Odesa ukrayinskij religijnij diyach duhovnij pismennik ta cerkovno gromadskij diyach arhiyepiskop Hersonskij ta Odeskij Arhiyepiskop Dimitrij Alma mater Volinska pravoslavna bogoslovska akademiya Naukovij stupin magistr bogoslov yad Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Mihajlo Georgijovich Kovalnickij Narodzhennya 23 zhovtnya 1839 1839 10 23 Ukrayina Veresi Zhitomirskij povit Volinska guberniya Smert 16 lyutogo 1913 1913 02 16 73 roki Odesa Pohovanij Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor Chernectvo 12 veresnya 1895 Yep hirotoniya 28 chervnya 1898 Dimitrij u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya u sim yi svyashenika Pokrovskogo hramu sela Veresi Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Volinskoyi yeparhiyi 1859 r zakinchiv Volinsku duhovnu seminariyu posivshi 3 misce za uspishnistyu sered vipusknikiv Z 1 zhovtnya vikladav u Kremeneckomu duhovnomu uchilishi 1863 r vstupiv do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1867 r drugim v rozryadnomu reyestri studentiv ta zalishenij pri akademiyi yak vikladach moralnogo bogoslov ya 20 veresnya 1868 r Sinodom utverdzhenij u naukovomu stupeni magistra bogoslov ya nevdovzi stav bakalavrom 1878 r obranij ekstraordinarnim profesorom 1884 r ocholiv katedru davnoyi ta novoyi zagalnocerkovnoyi istoriyi 1892 r zasluzhenij ekstraordinarnij profesor 1895 r priznachenij inspektorom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi 12 veresnya 1895 r postrizhenij u chernectvo 14 veresnya rukopolozhenij na diyakona potim na iyereya a 24 veresnya zvedenij u san arhimandrita 5 bereznya 1898 r priznachenij na rektora Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi nastoyatelem kiyivskogo Bratskogo monastirya z vozvedennyam u yepiskopa Chigirinskogo vikariya Kiyivskoyi yeparhiyi 28 chervnya 1898 r hirotoniya 27 kvitnya 1902 r yepiskop Tambovskij ta Shackij Viv pidgotovku do proslavlennya Serafima Sarovskogo moshi yakogo osobisto osvidchiv 8 lyutogo 1903 r arhiyepiskop Kazanskij ta Sviyazkij Virishivshi zajnyatisya pitannyami misionerstva vstupiv u trivalij konflikt iz bratstvom svyatitelya Guriya Kazanskogo yake zvinuvativ u roztrati koshtiv 26 bereznya 1905 r peremishenij do Hersonskoyi ta Odeskoyi katedri Rozshiriv diyalnist Svyato Andriyivskogo bratstva znachno posilivshi antisektantsku misiyu Pid chas revolyucijnih podij v Odesi pidtrimuvav monarhichnij ruh vodnochas namagayuchis primiriti storoni sho konfliktuvali Na pochatku 1906 go stav chlenom peredsobornoyi prisutnosti j buv u nomu golovoyu I viddilu Brav aktivnu uchast u roboti komisiyi z pidgotovki Vserosijskogo soboru Predsobornogo Prisutstviya yaka pochala svoyu robotu v berezni 1906 p otrimavshi priznachennya golovi viddilu z pitannya pro sklad Pomisnogo Soboru ta pro poryadok rozglyadu sprav Vin vidstoyuvav dumku pro kanonichnist isnuyuchogo v Rosiyi cerkovnogo ladu sinodalno yepiskopskogo vvazhayuchi sho derzhava silna zavdyaki silnij Vserosijskij pravoslavnij cerkvi 22 kvitnya 1906 1907 rr chlen Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi 1908 r buv golovoyu komisiyi z reformuvannya duhovnih akademij pid jogo kerivnictvom vidpracovanij novij statut akademij yakij potim zminili Pomer 3 lyutogo 1913 r v Odesi Pohovanij u pridili sv Mikolaya Preobrazhenskogo katedralnogo soboru m Odesi Tvorired ros O znachenii nacionalnogo elementa v istoricheskom razvitii hristianstva K 1880 ros Rech pri narechenii ego vo episkopa Chigirinskogo 27 iyunya 1898 goda Trudy Kievskoj duhovnoj akademii 1898 iyul s 6 ros Rech proiznesennaya v godichnom sobranii Cerkovnogo Istoriko Arheologicheskogo Obshestva Kazanskoj eparhii 14 sentyabrya 1907 goda Kazan 1907 ros Slovo proiznesennoe 19 iyulya 1903 goda v den otkrytiya moshej Prep Serafima v Uspenskom Sobore Sarovskoj pustyni na liturgii ros Slovo skazannoe 8 iyulya 1904 g v prazdnik yavleniya Kazanskoj ikony Bozhiej Materi Izvestiya Kazanskoj Eparhii 1904 27 28 s 905 908 ros Rech pred vrucheniem zhezla Preosv Hrisanfu episkopu Cheboksarskomu vikariyu Kazanskoj eparhii Pravlavnyj Sobesednik 1904 iyun s 847 851 ros Vozzvanie k pastve Kazanskoj Pravoslavnyj sobesednik 1905 oktyabr s 7 10 ros Rech k vospitannikam Odesskoj seminarii Pribavlenie k Cerkovnym Vedomostyam 1905 23 s 946 947 Dzherelared Kovalnickij Mihail Georgievich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1895 T XVA 30 Koala Konkordiya S 507 ros doref Posilannyared ros Dimitrij Kovalnickij Mihail Georgievich episkop Tambovskij i Shackij nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Dimitrij Kovalnickij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dimitrij Kovalnickij amp oldid 38528389