Дмитро Савелійович Буховецький (англ. Dimitri Buchowetzki, 1885 — 1932) — німецький і американський режисер українського походження, один із провідних європейських режисерів, що знімали масштабні історичні екранізації.
Буховецький Дмитро Савелійович | |
---|---|
Дата народження | 1885 |
Місце народження | Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 1932[1] |
Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Професія | кінорежисер, сценарист, кіноактор |
IMDb | ID 0118266 |
Буховецький Дмитро Савелійович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у 1885 році в Білій Церкві в родині оперного співака Савелія Буховецького, соліста Київської опери. Отримав політологічну освіту. З кінця 1917 року почав зніматися в кіно в картинах , яке після революції перенесло виробництво в Україну. На базі кіностудії Єрмольєва в Ялті знявся у 9 фільмах.
Після видання декрету Леніна про націоналізацію кінематографа в серпні 1919 року Буховецький емігрував спершу до Польщі. Тут він знімався в головних ролях в двох фільмах режисера Евгеніуша Модзелевського. Цього ж року переїхав до Німеччини, де як режисер відзняв свою першу німецьку картину «Аніта Джо».
Дмитро Буховецький, обравши для себе жанр історичної екранізації, здійснив низку масштабних постановок: «Брати Карамазови» та «Дантон» (1921), «Отелло» та «Петро Великий» (1922) з найкращими акторами того часу Емілем Яннінгсом та Вернером Краусом.
Після успіху фільму «Сапфо» з Полою Негрі в головній ролі, Буховецький разом з нею та Ернстом Любічем 1924 року на запрошення кінокомпанії «Paramount» вирушив до США. 29 грудня 1924 року вони прибули в Нью-Йорк. З Полою Негрі в Америці Буховецький відзняв три картини — «Чоловіки» (1924), «Лілія з праху» (1924) та «Корона брехні» (1926) Касовий успіх цих фільмів приніс йому контракт спочатку зі студією «Universal», а з 15 листопада 1926 року — з Metro-Goldwyn-Mayer (MGM). 1927 року MGM запросило його зняти фільм «Кохання» з Гретою Гарбо в головній ролі. Однак продюсер картини Ірвінг Тальберг не був незадоволений роботою режисера і невдовзі замінив його на Едмонда Гулдінга.
Залишившись без роботи, Буховецький повернувся в Європу, де зняв ще сім фільмів в Німеччині, Франції та Великій Британії. 1932 року він повернувся в Лос-Анджелес, де раптово помер.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1062126793 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- http://www.dovzhenkocentre.org/storage/products/dfc_otello_a5.pdf [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- Ольга Жук. Німе кіно і жива музика
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Savelijovich Buhoveckij angl Dimitri Buchowetzki 1885 1932 nimeckij i amerikanskij rezhiser ukrayinskogo pohodzhennya odin iz providnih yevropejskih rezhiseriv sho znimali masshtabni istorichni ekranizaciyi Buhoveckij Dmitro SavelijovichData narodzhennya1885Misce narodzhennyaBila Cerkva Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti1932 1 Misce smertiLos Andzheles Kaliforniya SShAGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRProfesiyakinorezhiser scenarist kinoaktorIMDbID 0118266 Buhoveckij Dmitro Savelijovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buhoveckij ZhittyepisNarodivsya u 1885 roci v Bilij Cerkvi v rodini opernogo spivaka Saveliya Buhoveckogo solista Kiyivskoyi operi Otrimav politologichnu osvitu Z kincya 1917 roku pochav znimatisya v kino v kartinah yake pislya revolyuciyi pereneslo virobnictvo v Ukrayinu Na bazi kinostudiyi Yermolyeva v Yalti znyavsya u 9 filmah Pislya vidannya dekretu Lenina pro nacionalizaciyu kinematografa v serpni 1919 roku Buhoveckij emigruvav spershu do Polshi Tut vin znimavsya v golovnih rolyah v dvoh filmah rezhisera Evgeniusha Modzelevskogo Cogo zh roku pereyihav do Nimechchini de yak rezhiser vidznyav svoyu pershu nimecku kartinu Anita Dzho Dmitro Buhoveckij obravshi dlya sebe zhanr istorichnoyi ekranizaciyi zdijsniv nizku masshtabnih postanovok Brati Karamazovi ta Danton 1921 Otello ta Petro Velikij 1922 z najkrashimi aktorami togo chasu Emilem Yanningsom ta Vernerom Krausom Pislya uspihu filmu Sapfo z Poloyu Negri v golovnij roli Buhoveckij razom z neyu ta Ernstom Lyubichem 1924 roku na zaproshennya kinokompaniyi Paramount virushiv do SShA 29 grudnya 1924 roku voni pribuli v Nyu Jork Z Poloyu Negri v Americi Buhoveckij vidznyav tri kartini Choloviki 1924 Liliya z prahu 1924 ta Korona brehni 1926 Kasovij uspih cih filmiv prinis jomu kontrakt spochatku zi studiyeyu Universal a z 15 listopada 1926 roku z Metro Goldwyn Mayer MGM 1927 roku MGM zaprosilo jogo znyati film Kohannya z Gretoyu Garbo v golovnij roli Odnak prodyuser kartini Irving Talberg ne buv nezadovolenij robotoyu rezhisera i nevdovzi zaminiv jogo na Edmonda Guldinga Zalishivshis bez roboti Buhoveckij povernuvsya v Yevropu de znyav she sim filmiv v Nimechchini Franciyi ta Velikij Britaniyi 1932 roku vin povernuvsya v Los Andzheles de raptovo pomer Div takozhFilmi Dmitra BuhoveckogoPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1062126793 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578Dzherelahttp www dovzhenkocentre org storage products dfc otello a5 pdf 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaOlga Zhuk Nime kino i zhiva muzika