Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дирестуйський Култук — місцевість (урочище) в районі села Дирестуй (Бурятія), де розташовані численні археологічні пам'ятки, включаючи великий могильник і городище епохи хунну.
Дирестуйський Култук (поховання)
Розташований на лівому березі річки Джиди, на відстані 10 км на південний захід від села Дирестуй, на пологому південно-східному схилі, зверненому на північний схід.
На поверхні кургани були відзначені кам'яними кладками, поруч з якими часто розташовувалися поховання без надмогильних споруд, які утворювали з курганом єдиний похоронний комплекс. Під кам'яними кладками в дерев'яних трунах або зрубах, перекритих зверху поперечними і поздовжніми дошками, перебували кістяки на спині з витягнутими кінцівками, головою на північ.
Знахідки: залізні і бронзові деталі кінської збруї, литі бронзові ажурні пластинки із зображенням боротьби тварин, імітація раковин каурі, залізні наконечники лопати, залізні побутові вироби, тонкі золоті й бронзові пластини із зображенням боротьби тварин, сережки з малахіту, сердоліку, яшми, скляне намисто, фрагменти глиняного посуду, кістки тварин.
Дане поховання було відкрите в 1900 році Ю. Д. Талько-Гринцевичем, який розкопав 24 хуннських поховання безпосередньо на площі могильника і ще 2 поховання більш пізнього часу (25 і 26) — на схилі невеликої ущелини глибиною 2.5 км на південний схід від курганів Хунну. У 1965 р. розкопано 9 сюннуських могил (28-36; Коновалов, 1976: 134—149) і одна тюркського часу (27), пізніше ним зібраний підйомний матеріал зі зруйнованої сюннуської могили 37 у південно-східній частині пам'ятки. У 1984—1996 рр. розкопки могильника завершені С. С. Міняєвим. Роботами Забайкальської експедиції під його керівництвом досліджено ще 95 поховань сюнну (Хунну) (38-45, 47-84, 86-130) і дві кам'яні кладки (46 і 85), що не містили поховань; їх зв'язок з сюннуським могильником незрозуміла.
Колекції зберігаються в Кяхтінському краєзнавчому музеї, ІМБіТ СВ РАН, Музеї БНЦ СВ РАН.
Голи-Очі (могильник бронзового століття)
Знаходиться на відстані 15 км на північний захід від села Дирестуй, на лівому березі річки Джиди за Дирестуйським Култуком, навпроти с. Голи-Очі. В 0,2 км на північ від хуннського городища Баян-Ундер, на пологому південному схилі гори, біля берега річки Джиди. Відзначено 2 і 8 плитових могил. Поруч з керексурами О. П. Окладников знаходив кераміку тюркського часу.
Могильник, зафіксований О. П. Окладниковим в 1949 році, в 1965 році був оглянутий П. Б. Коноваловим, в 1977 році запаспортизований Е. А. Хамзіним.
Баян-Ундер (могильник бронзового століття — середньовіччя)
Знаходиться на лівому березі річки Джиди, на відстані 12 км на північний захід від села Дирестуй та 4 км на південь від шосе «Дирестуй-Петропавлівка», в місцевості Дирестуйський Култук, на південній стороні перевалу, в урочищі Баян-Ундер.
Пункт 1 знаходиться на перевалі хребта Сельгер і по обидва боки путівця, по західному схилу хребта довжиною 1,5 км. Складається з 48 плитових могил, 26 керексурів і 30 середньовічних могил. Одна плитова могила розкопана в 1948 році.
Пункт 2 — за невеликим схилом, поблизу берега річки Джиди, на відстані 0,2 км на південний схід від п. 1. У могильнику 5 керексурів, 9 плитових і 6 середньовічних могил.
Пункт 3 — на відстані 0,5 км на південний схід від п. 2 на другій надзаплавній терасі між двома глибокими ярами. Тут 4 плитові могили, 3 керексури, 7 середньовічних могил.
Пам'ятник відкрито Р. Ф. Тугутовим і М. М. Диковим в 1948 році. У 1982 році могильник був оглянутий і описаний .
Література
Документи про прийняття пам'ятників під державну охорону
- № 624 — Постанова Ради Міністрів Української РСР від 04.12.74 р.
- № 379 — Постанова Ради Міністрів Бурятської АРСР від 29.09.71 р.
- № 134 — Постанова Ради Міністрів Бурятської АРСР від 26.05.83 р.
- № 242 — Постанова Уряду Республіки Бурятія від 09.07.96 р.
- № 337 — Постанова Уряду Республіки Бурятія від 28.09.01 р.
Історичні джерела
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Матеріали до палеоетнологіі Забайкалля // Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства, т. I, вип. 3, 1898, стор. 35-76.
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Матеріали до палеоетнологіі Забайкалля. V // Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства, т. III, вип. 2 і 3, 1900. — Іркутськ, 1902
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Матеріали до палеоетнологіі Забайкалля. VI // Праці Троїцькосавсько-Кяхтінського відділення Приамурського відділу Імператорського Російського географічного товариства, т. IV, вип. 2, 1901, стор. 32-59.
- Талько-Гринцевич Ю. Д. Населення стародавніх могил і кладовищ Забайкальських // Бурятієзнавство, № 1-3 (5-7), Верхньоудинськ, 1928
- Коновалов П. Б. Хунну в Забайкаллі (похоронні пам'ятники). — Улан-Уде: Бурятське книжкове видавництво, 1976. 248 с.
- Лбова Л. В., Хамзіна Е. А. Старожитності Бурятії: карта археологічних пам'яток. — Улан-Уде, 1999.
- Цибіктаров В. А. Петрогліфи Забайкалля (питання формування джерельної бази, історіографії та культурно-історичної інтерпретації) // Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Новосибірськ, 2006
- Хунну: видання фестивалю «Європалія. Росія» під керівництвом Ніколаєва М. М. — Брюссель, 2005
Довідники
- Туристичний путівник «Байкал». [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] - М.: видавництво VIZA, 2009. стор. 123 [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Історико-культурний атлас Бурятії. — М.: ІСЦ «Дизайн. Інформація. Картографія», 2001.
- Путівник мандрівника «Туризм і відпочинок в Бурятії». — Іркутськ: видавництво «Час мандрів», 2011. стор. 68.
Див. також
- Баян-Ундер — хуннське городище
- Зарубіно (Джидинський район)
- — княжий могильник епохи Хунну
- Ільмова падь
- Кяхтинський краєзнавчий музей
Посилання
- Відео-інтерв'ю Сергія Міняєва про хуннські пам'ятки в Бурятії [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка про хунну (сюнну) археолога Сергія Міняєва [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Ержена Баторова, Дмитро Гармаев. [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] Гуннські кургани Оргойтона // Tartaria Magna, 14 жовтня 2012 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Direstujskij Kultuk miscevist urochishe v rajoni sela Direstuj Buryatiya de roztashovani chislenni arheologichni pam yatki vklyuchayuchi velikij mogilnik i gorodishe epohi hunnu Zmist 1 Direstujskij Kultuk pohovannya 2 Goli Ochi mogilnik bronzovogo stolittya 3 Bayan Under mogilnik bronzovogo stolittya serednovichchya 4 Literatura 4 1 Dokumenti pro prijnyattya pam yatnikiv pid derzhavnu ohoronu 4 2 Istorichni dzherela 4 3 Dovidniki 5 Div takozh 6 PosilannyaDirestujskij Kultuk pohovannya red Roztashovanij na livomu berezi richki Dzhidi na vidstani 10 km na pivdennij zahid vid sela Direstuj na pologomu pivdenno shidnomu shili zvernenomu na pivnichnij shid Na poverhni kurgani buli vidznacheni kam yanimi kladkami poruch z yakimi chasto roztashovuvalisya pohovannya bez nadmogilnih sporud yaki utvoryuvali z kurganom yedinij pohoronnij kompleks Pid kam yanimi kladkami v derev yanih trunah abo zrubah perekritih zverhu poperechnimi i pozdovzhnimi doshkami perebuvali kistyaki na spini z vityagnutimi kincivkami golovoyu na pivnich Znahidki zalizni i bronzovi detali kinskoyi zbruyi liti bronzovi azhurni plastinki iz zobrazhennyam borotbi tvarin imitaciya rakovin kauri zalizni nakonechniki lopati zalizni pobutovi virobi tonki zoloti j bronzovi plastini iz zobrazhennyam borotbi tvarin serezhki z malahitu serdoliku yashmi sklyane namisto fragmenti glinyanogo posudu kistki tvarin Dane pohovannya bulo vidkrite v 1900 roci Yu D Talko Grincevichem yakij rozkopav 24 hunnskih pohovannya bezposeredno na ploshi mogilnika i she 2 pohovannya bilsh piznogo chasu 25 i 26 na shili nevelikoyi ushelini glibinoyu 2 5 km na pivdennij shid vid kurganiv Hunnu U 1965 r rozkopano 9 syunnuskih mogil 28 36 Konovalov 1976 134 149 i odna tyurkskogo chasu 27 piznishe nim zibranij pidjomnij material zi zrujnovanoyi syunnuskoyi mogili 37 u pivdenno shidnij chastini pam yatki U 1984 1996 rr rozkopki mogilnika zaversheni S S Minyayevim Robotami Zabajkalskoyi ekspediciyi pid jogo kerivnictvom doslidzheno she 95 pohovan syunnu Hunnu 38 45 47 84 86 130 i dvi kam yani kladki 46 i 85 sho ne mistili pohovan yih zv yazok z syunnuskim mogilnikom nezrozumila Kolekciyi zberigayutsya v Kyahtinskomu krayeznavchomu muzeyi IMBiT SV RAN Muzeyi BNC SV RAN Goli Ochi mogilnik bronzovogo stolittya red Znahoditsya na vidstani 15 km na pivnichnij zahid vid sela Direstuj na livomu berezi richki Dzhidi za Direstujskim Kultukom navproti s Goli Ochi V 0 2 km na pivnich vid hunnskogo gorodisha Bayan Under na pologomu pivdennomu shili gori bilya berega richki Dzhidi Vidznacheno 2 kereksuri i 8 plitovih mogil Poruch z kereksurami O P Okladnikov znahodiv keramiku tyurkskogo chasu Mogilnik zafiksovanij O P Okladnikovim v 1949 roci v 1965 roci buv oglyanutij P B Konovalovim v 1977 roci zapasportizovanij E A Hamzinim Bayan Under mogilnik bronzovogo stolittya serednovichchya red nbsp Mogilnik Bayan Under Znahoditsya na livomu berezi richki Dzhidi na vidstani 12 km na pivnichnij zahid vid sela Direstuj ta 4 km na pivden vid shose Direstuj Petropavlivka v miscevosti Direstujskij Kultuk na pivdennij storoni perevalu v urochishi Bayan Under Punkt 1 znahoditsya na perevali hrebta Selger i po obidva boki putivcya po zahidnomu shilu hrebta dovzhinoyu 1 5 km Skladayetsya z 48 plitovih mogil 26 kereksuriv i 30 serednovichnih mogil Odna plitova mogila rozkopana v 1948 roci Punkt 2 za nevelikim shilom poblizu berega richki Dzhidi na vidstani 0 2 km na pivdennij shid vid p 1 U mogilniku 5 kereksuriv 9 plitovih i 6 serednovichnih mogil Punkt 3 na vidstani 0 5 km na pivdennij shid vid p 2 na drugij nadzaplavnij terasi mizh dvoma glibokimi yarami Tut 4 plitovi mogili 3 kereksuri 7 serednovichnih mogil Pam yatnik vidkrito R F Tugutovim i M M Dikovim v 1948 roci U 1982 roci mogilnik buv oglyanutij i opisanij P B Konovalovim Literaturared Dokumenti pro prijnyattya pam yatnikiv pid derzhavnu ohoronured 624 Postanova Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR vid 04 12 74 r 379 Postanova Radi Ministriv Buryatskoyi ARSR vid 29 09 71 r 134 Postanova Radi Ministriv Buryatskoyi ARSR vid 26 05 83 r 242 Postanova Uryadu Respubliki Buryatiya vid 09 07 96 r 337 Postanova Uryadu Respubliki Buryatiya vid 28 09 01 r Istorichni dzherelared Talko Grincevich Yu D Materiali do paleoetnologii Zabajkallya Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva t I vip 3 1898 stor 35 76 Talko Grincevich Yu D Materiali do paleoetnologii Zabajkallya V Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva t III vip 2 i 3 1900 Irkutsk 1902 Talko Grincevich Yu D Materiali do paleoetnologii Zabajkallya VI Praci Troyickosavsko Kyahtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva t IV vip 2 1901 stor 32 59 Talko Grincevich Yu D Naselennya starodavnih mogil i kladovish Zabajkalskih Buryatiyeznavstvo 1 3 5 7 Verhnoudinsk 1928 Konovalov P B Hunnu v Zabajkalli pohoronni pam yatniki Ulan Ude Buryatske knizhkove vidavnictvo 1976 248 s Lbova L V Hamzina E A Starozhitnosti Buryatiyi karta arheologichnih pam yatok Ulan Ude 1999 Cibiktarov V A Petroglifi Zabajkallya pitannya formuvannya dzherelnoyi bazi istoriografiyi ta kulturno istorichnoyi interpretaciyi Avtoreferat na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Novosibirsk 2006 Hunnu vidannya festivalyu Yevropaliya Rosiya pid kerivnictvom Nikolayeva M M Bryussel 2005 Dovidnikired Turistichnij putivnik Bajkal Arhivovano 14 bereznya 2022 u Wayback Machine M vidavnictvo VIZA 2009 stor 123 Arhivovano 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Istoriko kulturnij atlas Buryatiyi M ISC Dizajn Informaciya Kartografiya 2001 Putivnik mandrivnika Turizm i vidpochinok v Buryatiyi Irkutsk vidavnictvo Chas mandriv 2011 stor 68 Div takozhred Bayan Under hunnske gorodishe Zarubino Dzhidinskij rajon Orgojton knyazhij mogilnik epohi Hunnu Ilmova pad Kyahtinskij krayeznavchij muzejPosilannyared Video interv yu Sergiya Minyayeva pro hunnski pam yatki v Buryatiyi Arhivovano 29 veresnya 2016 u Wayback Machine Storinka pro hunnu syunnu arheologa Sergiya Minyayeva Arhivovano 7 grudnya 2019 u Wayback Machine Erzhena Batorova Dmitro Garmaev Arhivovano 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Gunnski kurgani Orgojtona Tartaria Magna 14 zhovtnya 2012 Arhivovano 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Direstujskij Kultuk