Динаміка польоту це наука що вивчає рух і орієнтацію літака в повітрі, а також управління ним в тривимірному просторі. Основними трьома критичними параметрами є в трьох вимірах довкола центру мас апарату, які називаються крен, тангаж і нишпорення (які відмінні від (кутів Тейта-Брайена), які ще називаються морськими кутами чи карданними кутами).
Авіаінженери розроблюють системи управління орієнтацією літального апарату (ставленням) відносно його центру мас. Системи управління включають в себе приводи, які змінюють сили в різних напрямках і створюють сили обертання або довкола центру мас літака, і таким чином повертають літак в різні кути крену, тангажу і нишпорення. Наприклад, це вертикальна сила, яка застосовується до поверхонь що знаходяться на відстані попереду чи позаду від центру мас літака, що приводить до руху носа літака вгору або вниз.
Літальний апарат з нерухомим крилом збільшує або зменшує підйомну силу, яка створюється крилом, коли він підіймає ніс вверх, або вниз збільшуючи або зменшуючи кут атаки. Кут крену також називають кутом нахилу літака, який зазвичай робить нахил для того, щоб змінити горизонтальний напрям польоту. Літак як правило має обтічну форму від носа до хвоста, для того щоб зменшити аеродинамічний опір, який надає літаку перевагу доводячи кут курсової стійкості літака близьку до нуля, хоча бувають випадки, коли повітряне судно може навмисно змінювати кут ковзання у літаках.
Введення
Системи відліку
Три правонаправлені, декартові системи координат найчастіше застосовуються в динаміці польоту. Перша система координат має початок координат в системі відліку Землі:
- Система наземних координат
У більшості застосувань динаміки польоту, система Земних координат вважається інерційною із пласкою xE,yE-площиною, хоча система Земних координат може розглядатися як сферична система із початком в центрі Землі.
Інші дві системи відліку фіксовані відносно тіла, із початком координат, який рухається разом із літаком, зазвичай в розташованому в центрі мас. Для літака, що є симетричним з права-на-ліво, ці системи відліку можна визначити наступним чином:
- Зв'язана система координат літака (англ. Body frame)
- Початок координат - центр мас літака
- Вісь xb - має позитивний напрямок в сторону, куди вказує ніс літака і знаходиться в площині симетрії літака
- Вісь zb - перпендикулярна до осі xb, знаходиться в площині симетрії літака, позитивний напрямок вказує вниз літака
- Вісь yb - перпендикулярна до площини xb,zb, позитивний напрямок визначається правилом правої руки (зазвичай, напрямок додатних значень вказує в сторону правого крила)
- Зв'язана система координат вітру (англ. Wind frame)
- Початок координат - центр мас літака
- Вісь xw - додатній напрямок збігається із вектором швидкості літака відносно повітря
- Вісь zw - перпендикулярна до осі xw, знаходиться в площині симетрії літака, позитивний напрямок вказує вниз літака
- Вісь yw - перпендикулярна до площини xw,zw, позитивний напрямок визначається правилом правої руки (зазвичай, напрямок додатних значень вказує в сторону правого крила).
Асиметричні літаючі апарати мають аналогічні зв'язані системи координат, але використовуються різні конвенції при виборі точних напрямків осей x і z.
Система наземних координат, зручна система відліку для описання кінематики переміщення і поворотів. Наземна система також корисна тому що, за певних умов, може бути апроксимована в інерційну. Крім того, одна із сил, яка діє на літак, вага, знаходиться постійно в напрямку осі +zE.
Власна система координат викликає інтерес, оскільки початок координат і осі мають постійне положення по відношенню до літака. Це означає, що відносна орієнтація Земної системи координат і власної зв'язної системи координат описує положення літака. А також напрям сили тяги двигуна зазвичай є постійним у цій системі, хоча деякі літаки можуть змінювати цей напрям, наприклад при управління вектором тяги.
Система координат вітру це загальноприйнята система координат для описання аеродинамічних сил і моментів, які впливають на літак. Конкретно, повну аеродинамічну силу можна розділити на три компоненти відносно осей системи координат вітру, де сила аеродинамічного опору буде направлена в сторону осі −xw, а підйомна сила − по осі zw.
В додаток до визначення систем відліку, можна визначити відносну орієнтацію систем відліку. Відносне положення можна представити різними способами, такими як:
Етапи конструювання
При аналізі стійкості літака, зазвичай розглядають відхилення від номінального стану . Таким чином аналіз може застосовуватись, наприклад, за умови:
- Прямого і рівного польоту
- Повороті на сталій швидкості
- Заходження і посадці
- Зліт
Швидкість, висота і дозволений кут атаки є різними при різних умовах польоту, крім того, літак буде налаштований по різному, наприклад, при низькій швидкості можуть бути розгорнуті закрилки і можуть бути опущені шасі.
За винятком асиметричних конструкцій (або симетричних конструкцій]] при значному ковзанні), поздовжні рівняння руху (включаючи тангаж і підйомну силу) може розглядатися окремо від літерального руху (включаючи крен і нишпорення).
Наступні висновки робляться на основі відхилень від номінально прямої і рівної траєкторії польоту.
Для того, щоб аналіз був відносно простим, припускають, що керуючі поверхні залишаються фіксованими під час руху, стійкість при фіксованому положенні руля. При вільному русі руля аналіз потребує подальшого ускладнення, беручи до уваги рух керуючих поверхонь.
Крім того, передбачається що політ відбувається в нерухомому повітря, а літак розглядається як тверде тіло.
Сили при польоті
Три сили впливають на літак під час польоту: вага, тяга, і аеродинамічна сила.
Аеродинамічна сила
Складові аеродинамічної сили
Вираз для розрахунку аеродинамічної сили має наступний вигляд:
де:
- Різниця між статичним тиском і тиском вільного потоку (динамічним тиском)
- Зовнішній вектор нормалі елементу поверхні
- тангенціальний вектор напруги, виникає внаслідок дії повітря на тіло
- адекватна базова поверхня
при проектування на осі вітру, отримаємо:
де:
- Опір
- Бічна сила
- Підйомна сила
Аеродинамічні коефіцієнти
Динамічний тиск Вільного потоку
Відповідна базова поверхня (поверхня крила, у випадку з літаком)
Коефіцієнт аеродинамічного опору
Коефіцієнт бічної сили
Необхідно знати коефіцієнти Cp і Cf для кожної точки поверхні, яка розглядається.
Безрозмірні параметри і аеродинамічні режими
При відсутності теплових ефектів, існує три важливі безрозмірні числа:
- Стисливість потоку:
- В'язкість потоку:
- Розрідження потоку:
де:
- швидкість звуку
- Газова стала by mass unity
- абсолютна температура
- довжина вільного пробігу
- швидкість звуку
Відповідно до λ існує три можливих стани розрідження потоку і їх відповідні рухи називаються:
- Ламінарний потік (незначне розрідження):
- Нестаціонарний потік (помірне розрідження):
- Вільна молекулярна течія (високе розрідження):
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 10 квітня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinamika polotu ce nauka sho vivchaye ruh i oriyentaciyu litaka v povitri a takozh upravlinnya nim v trivimirnomu prostori Osnovnimi troma kritichnimi parametrami ye v troh vimirah dovkola centru mas aparatu yaki nazivayutsya kren tangazh i nishporennya yaki vidminni vid kutiv Tejta Brajena yaki she nazivayutsya morskimi kutami chi kardannimi kutami Tangazh Kren Nishporennya Aviainzheneri rozroblyuyut sistemi upravlinnya oriyentaciyeyu litalnogo aparatu stavlennyam vidnosno jogo centru mas Sistemi upravlinnya vklyuchayut v sebe privodi yaki zminyuyut sili v riznih napryamkah i stvoryuyut sili obertannya abo dovkola centru mas litaka i takim chinom povertayut litak v rizni kuti krenu tangazhu i nishporennya Napriklad ce vertikalna sila yaka zastosovuyetsya do poverhon sho znahodyatsya na vidstani poperedu chi pozadu vid centru mas litaka sho privodit do ruhu nosa litaka vgoru abo vniz Litalnij aparat z neruhomim krilom zbilshuye abo zmenshuye pidjomnu silu yaka stvoryuyetsya krilom koli vin pidijmaye nis vverh abo vniz zbilshuyuchi abo zmenshuyuchi kut ataki Kut krenu takozh nazivayut kutom nahilu litaka yakij zazvichaj robit nahil dlya togo shob zminiti gorizontalnij napryam polotu Litak yak pravilo maye obtichnu formu vid nosa do hvosta dlya togo shob zmenshiti aerodinamichnij opir yakij nadaye litaku perevagu dovodyachi kut kursovoyi stijkosti litaka blizku do nulya hocha buvayut vipadki koli povitryane sudno mozhe navmisno zminyuvati kut kovzannya u litakah VvedennyaSistemi vidliku Tri pravonapravleni dekartovi sistemi koordinat najchastishe zastosovuyutsya v dinamici polotu Persha sistema koordinat maye pochatok koordinat v sistemi vidliku Zemli Sistema nazemnih koordinat Pochatok koordinat vibirayetsya dovilnij fiksovanij vidnosno poverhni Zemli Vis xE napravlena v storonu pivnochi Vis yE napravlena v storonu shodu Vis zE napravlena v storonu centru Zemli U bilshosti zastosuvan dinamiki polotu sistema Zemnih koordinat vvazhayetsya inercijnoyu iz plaskoyu xE yE ploshinoyu hocha sistema Zemnih koordinat mozhe rozglyadatisya yak sferichna sistema iz pochatkom v centri Zemli Inshi dvi sistemi vidliku fiksovani vidnosno tila iz pochatkom koordinat yakij ruhayetsya razom iz litakom zazvichaj v roztashovanomu v centri mas Dlya litaka sho ye simetrichnim z prava na livo ci sistemi vidliku mozhna viznachiti nastupnim chinom Zv yazana sistema koordinat litaka angl Body frame Pochatok koordinat centr mas litaka Vis xb maye pozitivnij napryamok v storonu kudi vkazuye nis litaka i znahoditsya v ploshini simetriyi litaka Vis zb perpendikulyarna do osi xb znahoditsya v ploshini simetriyi litaka pozitivnij napryamok vkazuye vniz litaka Vis yb perpendikulyarna do ploshini xb zb pozitivnij napryamok viznachayetsya pravilom pravoyi ruki zazvichaj napryamok dodatnih znachen vkazuye v storonu pravogo krila Zv yazana sistema koordinat vitru angl Wind frame Pochatok koordinat centr mas litaka Vis xw dodatnij napryamok zbigayetsya iz vektorom shvidkosti litaka vidnosno povitrya Vis zw perpendikulyarna do osi xw znahoditsya v ploshini simetriyi litaka pozitivnij napryamok vkazuye vniz litaka Vis yw perpendikulyarna do ploshini xw zw pozitivnij napryamok viznachayetsya pravilom pravoyi ruki zazvichaj napryamok dodatnih znachen vkazuye v storonu pravogo krila Asimetrichni litayuchi aparati mayut analogichni zv yazani sistemi koordinat ale vikoristovuyutsya rizni konvenciyi pri vibori tochnih napryamkiv osej x i z Sistema nazemnih koordinat zruchna sistema vidliku dlya opisannya kinematiki peremishennya i povorotiv Nazemna sistema takozh korisna tomu sho za pevnih umov mozhe buti aproksimovana v inercijnu Krim togo odna iz sil yaka diye na litak vaga znahoditsya postijno v napryamku osi zE Vlasna sistema koordinat viklikaye interes oskilki pochatok koordinat i osi mayut postijne polozhennya po vidnoshennyu do litaka Ce oznachaye sho vidnosna oriyentaciya Zemnoyi sistemi koordinat i vlasnoyi zv yaznoyi sistemi koordinat opisuye polozhennya litaka A takozh napryam sili tyagi dviguna zazvichaj ye postijnim u cij sistemi hocha deyaki litaki mozhut zminyuvati cej napryam napriklad pri upravlinnya vektorom tyagi Sistema koordinat vitru ce zagalnoprijnyata sistema koordinat dlya opisannya aerodinamichnih sil i momentiv yaki vplivayut na litak Konkretno povnu aerodinamichnu silu mozhna rozdiliti na tri komponenti vidnosno osej sistemi koordinat vitru de sila aerodinamichnogo oporu bude napravlena v storonu osi xw a pidjomna sila po osi zw V dodatok do viznachennya sistem vidliku mozhna viznachiti vidnosnu oriyentaciyu sistem vidliku Vidnosne polozhennya mozhna predstaviti riznimi sposobami takimi yak Kosinus napravlennya abo matricya povorotu Ejlerovi kuti Kvaternioni Etapi konstruyuvannya Pri analizi stijkosti litaka zazvichaj rozglyadayut vidhilennya vid nominalnogo stanu Takim chinom analiz mozhe zastosovuvatis napriklad za umovi Pryamogo i rivnogo polotu Povoroti na stalij shvidkosti Zahodzhennya i posadci Zlit dd Shvidkist visota i dozvolenij kut ataki ye riznimi pri riznih umovah polotu krim togo litak bude nalashtovanij po riznomu napriklad pri nizkij shvidkosti mozhut buti rozgornuti zakrilki i mozhut buti opusheni shasi Za vinyatkom asimetrichnih konstrukcij abo simetrichnih konstrukcij pri znachnomu kovzanni pozdovzhni rivnyannya ruhu vklyuchayuchi tangazh i pidjomnu silu mozhe rozglyadatisya okremo vid literalnogo ruhu vklyuchayuchi kren i nishporennya Nastupni visnovki roblyatsya na osnovi vidhilen vid nominalno pryamoyi i rivnoyi trayektoriyi polotu Dlya togo shob analiz buv vidnosno prostim pripuskayut sho keruyuchi poverhni zalishayutsya fiksovanimi pid chas ruhu stijkist pri fiksovanomu polozhenni rulya Pri vilnomu rusi rulya analiz potrebuye podalshogo uskladnennya beruchi do uvagi ruh keruyuchih poverhon Krim togo peredbachayetsya sho polit vidbuvayetsya v neruhomomu povitrya a litak rozglyadayetsya yak tverde tilo Sili pri polotiTri sili vplivayut na litak pid chas polotu vaga tyaga i aerodinamichna sila Aerodinamichna sila Dokladnishe Aerodinamichna sila Skladovi aerodinamichnoyi sili Viraz dlya rozrahunku aerodinamichnoyi sili maye nastupnij viglyad F A S D p n f d s displaystyle mathbf F A int Sigma Delta p mathbf n mathbf f d sigma dd de D p displaystyle Delta p equiv Riznicya mizh statichnim tiskom i tiskom vilnogo potoku dinamichnim tiskom n displaystyle mathbf n equiv Zovnishnij vektor normali elementu poverhni f displaystyle mathbf f equiv tangencialnij vektor naprugi vinikaye vnaslidok diyi povitrya na tilo S displaystyle Sigma equiv adekvatna bazova poverhnya dd pri proektuvannya na osi vitru otrimayemo F A i w D j w Q k w L displaystyle mathbf F A mathbf i w D mathbf j w Q mathbf k w L dd de D displaystyle D equiv Opir Q displaystyle Q equiv Bichna sila L displaystyle L equiv Pidjomna sila dd Aerodinamichni koeficiyenti Dinamichnij tisk Vilnogo potoku q 1 2 r V 2 displaystyle equiv q tfrac 1 2 rho V 2 Vidpovidna bazova poverhnya poverhnya krila u vipadku z litakom S displaystyle equiv S C p p p q displaystyle equiv C p dfrac p p infty q Koeficiyent tertya C f f q displaystyle equiv C f dfrac f q Koeficiyent aerodinamichnogo oporu C d D q S 1 S S C p n i w C f t i w d s displaystyle equiv C d dfrac D qS dfrac 1 S int Sigma C p mathbf n bullet mathbf i w C f mathbf t bullet mathbf i w d sigma Koeficiyent bichnoyi sili C Q Q q S 1 S S C p n j w C f t j w d s displaystyle equiv C Q dfrac Q qS dfrac 1 S int Sigma C p mathbf n bullet mathbf j w C f mathbf t bullet mathbf j w d sigma Koeficiyent pidjomnoyi sili C L L q S 1 S S C p n k w C f t k w d s displaystyle equiv C L dfrac L qS dfrac 1 S int Sigma C p mathbf n bullet mathbf k w C f mathbf t bullet mathbf k w d sigma Neobhidno znati koeficiyenti Cp i Cf dlya kozhnoyi tochki poverhni yaka rozglyadayetsya Bezrozmirni parametri i aerodinamichni rezhimi Pri vidsutnosti teplovih efektiv isnuye tri vazhlivi bezrozmirni chisla Stislivist potoku Chislo Maha M V a displaystyle equiv M dfrac V a V yazkist potoku Chislo Rejnoldsa R e r V l m displaystyle equiv Re dfrac rho Vl mu Rozridzhennya potoku Chislo Knudsena K n l l displaystyle equiv Kn dfrac lambda l de a k R 8 displaystyle a sqrt kR theta equiv shvidkist zvukuR displaystyle R equiv Gazova stala by mass unity 8 displaystyle theta equiv absolyutna temperatura dd l m r p 2 R 8 M R e k p 2 displaystyle lambda dfrac mu rho sqrt dfrac pi 2R theta dfrac M Re sqrt dfrac k pi 2 equiv dovzhina vilnogo probigu dd Vidpovidno do l isnuye tri mozhlivih stani rozridzhennya potoku i yih vidpovidni ruhi nazivayutsya Laminarnij potik neznachne rozridzhennya M R e 1 displaystyle dfrac M Re ll 1 Nestacionarnij potik pomirne rozridzhennya M R e 1 displaystyle dfrac M Re approx 1 Vilna molekulyarna techiya visoke rozridzhennya M R e 1 displaystyle dfrac M Re gg 1 Primitki Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 10 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya