Димитар Міхалчев (болг. Димитър Георгиев Михалчев; 25 грудня 1880, Лозенград, Туреччина — 18 грудня 1967, Софія) — один із найбільш впливових болгарських філософів XX століття. Учень Крастьо Крастева. Засновник журналу «Философски преглед».
Димитар Міхалчев | |
---|---|
болг. Димитър Георгиев Михалчев | |
Народився | 25 грудня 1880 Киркларелі, Туреччина |
Помер | 18 січня 1967 (86 років) Софія, Болгарія |
Країна | Болгарія |
Діяльність | філософ, вчений |
Alma mater | Софійський університет |
Знання мов | болгарська |
Членство | Болгарська академія наук |
|
Член ВМОРО та Болгарської Академії Наук.
Біографія
Народився в місті Лозенграді в Північно-Західній частині Туреччини. У 1901—1905 вивчав філософію в Софійському університеті. Ще будучи студентом, включвися у потужну підпільну групу - Внутрішня македонсько-одринська революційна організація. У ці ж роки він став активним співробітником журналу «Мисъл», створеного його вчителем Крастьо Крастевим. Пізніше, за підтримки Івана Шишманова, вирушає на стажування до Німеччини.
У 1909 року опублікував свою першу монографію «Philosophische Studien. Beitrage zur Kritik des modernen Psychologismus» (1909). Передмову до книги написав сам [de], який назвав болгарського філософа своїм «найвидатнішим учнем» і «Кантом на Балканах».
У 1910—1915 роках був штатним доцентом філософії в Софійському університеті. Одночасно бере участь у Балканських війнах.
1920—1946 був (з невеликими перервами) завідувачем кафедри філософії в Софійському університеті.
Його погляди мали значний вплив на розвиток філософії в Болгарії. Особливо цей вплив був сильний перед Другою світовою війною.
1932 Міхалчев виступив у журналі „Философски преглед“ із скандальною статтею „Чи можлива єдина й цілісна Югославія?“, в якій піддав аналізу запропоновану сербською державною пропагандою ідею приєднання Болгарії до Югославії та створення так званої «Інтегральної Югославії». Це збурило громадську думку і породило тривалу дискусію в болгарському політесі.
Державна кар'єра
У 1923—1927 був послом Болгарії в Празі. У 1944—1947 роках був Головою (Президентом) Болгарської Академії наук.
Міхалчев — автор понад ста робіт болгарською, німецькою, чеською та іншими мовами. Погляди Міхалчева піддавалися критиці з боку болгарських філософів Т. Павлова, С. Гановського, А. Кіселінчева та інших. Послідовниками філософії Міхалчева в Болгарії були Нікола Ілієв (1886—1937), Христо Ніколов (1889—1957), Александр Ілков (1898—1970).
Праці
- Форма и отношение. София, 1914. — 760 с.; 2-е перераб. изд., 1931. — 547 с.
- Философия как наука. София, 1933, 1946.
- Эгоизм как этическая проблема. 1938.
- Расизм под защитой биологии. 1939.
- Сущность морали в научном освещении. 1940.
- Прагматизм как новое учение об истине // Философски преглед, 1939, кн. 5, 474—530.
- Международный философский конгресс в Оксфорде. // Философски преглед, 1930, кн. 4, 347—352.
Джерела
- Философская энциклопедия. Т. 3. М., 1964. — С. 469.
- Одиннадцать веков болгарской философской мысли. София: Издательство Болгарской Академии Наук, 1973. — С. 87-93.
- Андреев К., Субашки В. Димитър Михалчев — философ, социолог, общественник. София, 1975.
- Краткая история болгарской философской мысли. Перевод с болгарского Р. Е. Мельцера и И. С. Морозовой. М., 1977. По именному указателю.
- Белогашев Г. С. Философията като основна наука. София: Издательство «Пропелер», 2015. — . (болг.)
- Цацов Д. Димитър Михалчев и философските традиции в България през XX век. София: Академично издательство «Марин Дринов», 2004. — .
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dimitar Mihalchev bolg Dimitr Georgiev Mihalchev 25 grudnya 1880 Lozengrad Turechchina 18 grudnya 1967 Sofiya odin iz najbilsh vplivovih bolgarskih filosofiv XX stolittya Uchen Krasto Krasteva Zasnovnik zhurnalu Filosofski pregled Dimitar Mihalchevbolg Dimitr Georgiev MihalchevNarodivsya25 grudnya 1880 1880 12 25 Kirklareli TurechchinaPomer18 sichnya 1967 1967 01 18 86 rokiv Sofiya BolgariyaKrayina BolgariyaDiyalnistfilosof vchenijAlma materSofijskij universitetZnannya movbolgarskaChlenstvoBolgarska akademiya nauk Mediafajli u Vikishovishi Chlen VMORO ta Bolgarskoyi Akademiyi Nauk BiografiyaNarodivsya v misti Lozengradi v Pivnichno Zahidnij chastini Turechchini U 1901 1905 vivchav filosofiyu v Sofijskomu universiteti She buduchi studentom vklyuchvisya u potuzhnu pidpilnu grupu Vnutrishnya makedonsko odrinska revolyucijna organizaciya U ci zh roki vin stav aktivnim spivrobitnikom zhurnalu Misl stvorenogo jogo vchitelem Krasto Krastevim Piznishe za pidtrimki Ivana Shishmanova virushaye na stazhuvannya do Nimechchini U 1909 roku opublikuvav svoyu pershu monografiyu Philosophische Studien Beitrage zur Kritik des modernen Psychologismus 1909 Peredmovu do knigi napisav sam de yakij nazvav bolgarskogo filosofa svoyim najvidatnishim uchnem i Kantom na Balkanah U 1910 1915 rokah buv shtatnim docentom filosofiyi v Sofijskomu universiteti Odnochasno bere uchast u Balkanskih vijnah 1920 1946 buv z nevelikimi perervami zaviduvachem kafedri filosofiyi v Sofijskomu universiteti Jogo poglyadi mali znachnij vpliv na rozvitok filosofiyi v Bolgariyi Osoblivo cej vpliv buv silnij pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu 1932 Mihalchev vistupiv u zhurnali Filosofski pregled iz skandalnoyu statteyu Chi mozhliva yedina j cilisna Yugoslaviya v yakij piddav analizu zaproponovanu serbskoyu derzhavnoyu propagandoyu ideyu priyednannya Bolgariyi do Yugoslaviyi ta stvorennya tak zvanoyi Integralnoyi Yugoslaviyi Ce zburilo gromadsku dumku i porodilo trivalu diskusiyu v bolgarskomu politesi Derzhavna kar yera U 1923 1927 buv poslom Bolgariyi v Prazi U 1944 1947 rokah buv Golovoyu Prezidentom Bolgarskoyi Akademiyi nauk Mihalchev avtor ponad sta robit bolgarskoyu nimeckoyu cheskoyu ta inshimi movami Poglyadi Mihalcheva piddavalisya kritici z boku bolgarskih filosofiv T Pavlova S Ganovskogo A Kiselincheva ta inshih Poslidovnikami filosofiyi Mihalcheva v Bolgariyi buli Nikola Iliyev 1886 1937 Hristo Nikolov 1889 1957 Aleksandr Ilkov 1898 1970 PraciForma i otnoshenie Sofiya 1914 760 s 2 e pererab izd 1931 547 s Filosofiya kak nauka Sofiya 1933 1946 Egoizm kak eticheskaya problema 1938 Rasizm pod zashitoj biologii 1939 Sushnost morali v nauchnom osveshenii 1940 Pragmatizm kak novoe uchenie ob istine Filosofski pregled 1939 kn 5 474 530 Mezhdunarodnyj filosofskij kongress v Oksforde Filosofski pregled 1930 kn 4 347 352 DzherelaFilosofskaya enciklopediya T 3 M 1964 S 469 Odinnadcat vekov bolgarskoj filosofskoj mysli Sofiya Izdatelstvo Bolgarskoj Akademii Nauk 1973 S 87 93 Andreev K Subashki V Dimitr Mihalchev filosof sociolog obshestvennik Sofiya 1975 Kratkaya istoriya bolgarskoj filosofskoj mysli Perevod s bolgarskogo R E Melcera i I S Morozovoj M 1977 Po imennomu ukazatelyu Belogashev G S Filosofiyata kato osnovna nauka Sofiya Izdatelstvo Propeler 2015 ISBN 978 954 392 295 6 bolg Cacov D Dimitr Mihalchev i filosofskite tradicii v Blgariya prez XX vek Sofiya Akademichno izdatelstvo Marin Drinov 2004 ISBN 954 430 918 7 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570