Диверсифікація — (лат. diversus — різний і лат. facere — робити) процес розвитку діяльності підприємства, пов'язаний із збільшенням діапазону видів та проникненням в нові сфери діяльності, освоєнням нових виробництв, розширенням асортименту товару, що включає не тільки диверсифікацію товарних груп, але й підприємницької діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми.
Рішення щодо застосування диверсифікації, тобто розширення напрямків діяльності фірми, включають розгляд двох груп питань:
- Чи дає новий напрямок (галузь) кращі можливості одержання прибутку в порівнянні з можливостями, наявними в галузі, де вже функціонує фірма?
- Чи може компанія конкурувати з існуючими компаніями на ринку?
Різні погляди авторів на поняття "диверсифікація"
- Диверсифікація (новий продукт – новий ринок) – стратегія, що дозволяє компанії використати поточні переваги в нових сферах діяльності за умов істотної мінливості середовища господарювання (І.Ансофф).
- Диверсифікація – одночасне обслуговування компанією декількох ринків (М. Горт).
- Диверсифікація – ріст кількості галузей, в яких функціонує компанія (К. Бері).
- Диверсифікація не означає, що фірмі слід братися за будь-яку можливість. Компанія повинна виявити для себе напрямок, де знайде застосування накопичений нею досвід, або напрямок, який буде сприяти усуненню недоліків на сьогоднішній день (Ф. Котлер).
- Диверсифікація передбачає виявлення саме того виду діяльності (продукції), в якій можна найбільш ефективно реалізувати конкурентні переваги підприємства (Р.Кунц).
- Диверсифікація – стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу (Н.Куденко).
- Диверсифікація - процес проникнення корпорації в нові галузі виробництва та географічні сегменти ринку з ціллю зниження ризику її операцій (Н.Рудик).
Цілі диверсифікації
- завоювання нових ринків збуту продукції;
- розширення асортименту продукції;
- покращення фінансового та економічного стану підприємства;
- відповідність виробництва потребам ринку, що постійно змінюються;
- страхування підприємства від ризику вступу продукції до стадії спаду життєвого циклу;
- підвищення конкурентоспроможності підприємства;
- оновлення науково-технічної бази підприємства;
- більш повне завантаження виробничих потужностей.
Причини диверсифікації
Існує багато причин, які змушують підприємства та їх керівників приймати рішення стосовно диверсифікації. Головні причини щодо прийняття рішення про диверсифікацію:
Види диверсифікації
За Ф. Котлером виділяють три види диверсифікаційних процесів:
1. Концентрична (вертикальна) - підприємство виробляє товари, які як в технологічному, так і в маркетинговому аспекті пов'язані зі вже існуючими товарами фірми. Приклад - корпорація General Motors, яка відрізняється найвищим рівнем вертикальної диверсифікації - власна продукція становить близько 65% загальної вартості автомобіля.
Переваги концентричної диверсифікації:
- гарантія поставок технічних і матеріальних ресурсів;
- тісний контакт з кінцевими споживачами;
- контроль всього ланцюга виробництва - від сировини до готової продукції;
- стабільність господарських зв’язків у межах підприємства.
Недоліки концентричної диверсифікації
- постійне вдосконалення виробництва потребує значних витрат, що стає головною причиною перевищення вартості ресурсів за середньоринкову;
- негативні зміни зовнішнього середовища прямо впливають на взаємозалежність підрозділів та погіршують становище підприємства;
- зменшення впливу конкуренції через обмеженість ринку збуту.
Сьогодні спостерігається тенденція до зниження рівня концентричної диверсифікації: підприємства виробляють самостійно меншу кількість компонентів та комплектуючих - вони купують їх на ринку.
2. Горизонтальна диверсифікація - розширення власного асортименту продукції виробами, які не пов'язані з тим, що випускається, але створюють зацікавленість наявних клієнтів. Горизонтальна диверсифікація передбачає освоєння нових ринків та сфер бізнесу, які задовольняють потреби вже наявних клієнтів. Переваги горизонтальної інтеграції полягають у різнобічному аналізі та задоволенні потреб споживачів, при якому досягається ефект синергізму - сукупність видів діяльності дає більший ефект, ніж окремі види діяльності. Приклад - компанія, що займається пасажирськими перевезеннями, входить до туристичного бізнесу та надає послуги з туристичного обслуговування. Ефект стратегії горизонтальної диверсифікації виявляється в тому, що види бізнесу, якими займається підприємство, є взаємопідсилювальними. Ризик застосування стратегії горизонтальної диверсифікації полягає в тому, що ринок збуту, який підприємство охоплює всебічно, може раптово зменшитися -тоді буде необхідно докорінно змінювати напрям діяльності.
3. Конгломератна диверсифікація - поповнення асортименту компанії виробами, що не пов'язані ні з технологіями, які застосовуються, ні з ринками, на яких працює фірма, ні з наявними потребами споживачів. Цей вид диверсифікації потребує найбільших фінансових витрат і може застосовуватися лише великими, прибутковими підприємствами.
Переваги конгломератної диверсифікації:
- раціональне використання фінансових ресурсів. Грошові потоки, що надходять від підрозділів стагнуючих галузей, можуть бути використані галузями, що зростають;
- можливість придбання нового бізнесу по низькій ціні, які існують у галузях, що знаходяться на стадії спаду, коли фірми прагнуть швидко вийти із бізнесу, мінімізуючи майбутні втрати;
- зниження ризику. У підприємства зникає залежність від ризику спаду попиту на товари, через наявність інших виробництв;
- захист від поглинання. Конгломеративна диверсифікація робить фірму стійкою та недоступною щодо поглинання.
Недоліки конгломератної диверсифікації:
- труднощі в регулюванні різних видів бізнесу та підрозділів;
- складність аналізу стратегічних проблем;
- проблематичність оцінки стратегічних планів.
Посилання
- ДИВЕРСИФІКАЦІЯ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Примітки
- [Азрилиян А.Н.Большой экономический словарь - М. :Фонд "Правовая культура",1994.-459с.]
- [Бутенко Н. В. Диверсифікація виробництва: цілі та стратегії реалізації / Н.В. Бутенко // Економіка АПК. – 2003. – №7 – с. 109-114.]
- [Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Ансофф И. - СПб.: «Питер»,1999. – 416 с.]
- [Gort M. Diversification and integration in American industry. - Prinston, Prinston University Press, 1962]
- [Berry, C.H., 1971. Corporate growth and diversification. Journal of Law and Economics 14, 371– 383.]
- [Котлер Ф. Основы маркетинга / Котлер Ф. ;[пер. с англ. Е. М.Пеньковой]. – М. : Прогресс, 1990. – 736 с.]
- [Кунц Рогер М. Стратегия диверсификации и цели предприятия / Рогер М. Кунц // Проблемы теории и практики управления. – 1994. – № 1. – С. 5–8.]
- [Куденко Н. В. Маркетингові стратегії фірми: монографія / Н. В. Куденко. – К. : КНЕУ, 2002. – 245 с.]
- [Рудык, Н. Б. Конгломеративные слияния и поглощения. Книга о пользе и вреде непрофильных активов / Н. Б. Рудык . – М.: Дело.2005. – 223 с.]
- [Пересадько, Г.О. Управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств - Суми: СумДУ, 2008. с.-244]
- [Александров С.С. Стратегия диверсификации производства как основное направление стратегического развития предприятия.– Донецьк: ДонНТУ, 2004 .– с. 75 – 79]
- [Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика// К.:КГЭУ ,1999.- 351 с.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет