Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джуліо Альбероні (італ. Giulio Alberoni; 31 травня 1664 — 26 червня 1752) — державний діяч королівства Іспанія, фактичний голова уряду в 1717—1719 роках, кардинал.
| Джуліо Альбероні | |
|---|---|
| італ. Giulio Alberoni | |
 | |
| Народився | 21 травня 1664[2][1][3] Фйоренцуола-д'Арда, Провінція П'яченца, Емілія-Романья |
| Помер | 26 червня 1752[1][2][3](88 років) П'яченца, Емілія-Романья[4] |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | політик, католицький священник, дипломат, католицький єпископ |
| Знання мов | іспанська і італійська[2] |
| Посада | кардинал[5] і d |
| Конфесія | католицька церква[5] |
| Автограф |  |
 | |
| |
Життєпис
Початок кар'єри
Походив з селянської родини. Син Джованні Альбероні, садівника, та швачки Лаури Феррарі. Народився 1664 року у селі Фйоренцуола (герцогство Парма і П'яченца). У віці 10 років став сиротою. Працював садівником до 15 років. Відзначаючись амбітністю, обрав для себе церковну кар'єру, тому навчався письма, латині. У 1680 році вивчав філософію в єзуїтів Сан-П'єтро.
Потім працював при соборі в П'яченці, потім, здобувши собі прихильність равеннского віце-легата Барні, отримав можливість вступити в духовне звання. 1690 року висвячено на священника. У січні 1691 року став парохом Санті Назаро-е-Цельс. З 1696 року перебував у Римі, де вивчив французьку мову.
Під час Війни за іспанську спадщину у 1702 році знайомиться з французьким генералом Луї Жозефом де Вандомом, коханцем якого Альбероні став. У 1706 році разом з Вандомом перебирається до Франції. У Парижі зумів завоювати підтримку короля Людовика XIV.
У 1711 році як секретар Вандома прибув до Іспанії. 1712 року після смерті Вандома отримав призначення посланця Парми при дворі короля Філіппа V. Тут здобув підтримку Марії-Анни де ла Тремуйль, княгині Урсіно, яка сприяла призначенню Джуліо Альбероні керуючим справами герцога Парми.
1714 року виступив посередником при укладанні шлюбу іспанського короля з Ізабеллою Фарнезе. Очолював посольство, яке привезло останню до Іспанії.
Урядування
1717 року папа римський Климент XI призначив його кардиналом-дияконом Сант-Адріано. В тому ж році стає першим міністром королівства, герцогом і грандом Іспанії та єпископом Малаги. У внутрішній політиці він намагався відновити підірване війною господарство, а у зовнішній — відновити вплив Іспанії в Європі, насамперед в Італії.
Для посилення економіки розпочав політику меркантилізму в дусі Кольбера. Позбавлені свого особливого становища провінції перейшли під керування інтендантів, які були зв'язком між Радою Кастилії (вищим органом влади) та місцевою владою. Знать стала поступово втрачати своє провідне положення на користь бюрократії. Альбероні створив регулярну поштову службу з іспанськими колоніями в Америці та нову школу навігації, в яку могли вступити лише шляхтичі. також перемістив Каса-де-Контратасьйон (урядову установу, що займалася колонізацією) з Севільї до Кадису.
Уклав договір з очільником шведською зовнішньої політики ]Георгом фон Герцом, плануючи після укладання мирного договору між Швецією та Російською імперією, спільно виступити проти Англії. Водночас в Шотландії спровокувати повстання якобитів. Головною метою було послаблення Англії та її союзниці Австрії. При цьому Альбероні планував об'єднати Іспанію та Францію під владою Філіппа V. Втім такі занадто амбітні плани спровокували утворення Четверного альянсу в складі Англії, Австрії, Франції, Голландської республіки, до яких невдовзі долучилося Савойське герцогство.
Іспанія першою почала бойові дії. Доволі швидко вдалося захопити Сардинію та ключові сицилійські міста Палермо і Мессіна. Але шведській флот зазнав поразки біля Штральзунда, в 1718 році загинув короля Карл XII. Невдовзі в битві біля Пассаро (неподалік Мессіни) було знищено іспанський флот.
У 1719 року у Франції було розкрито змову на користь Філіппа V. Протягом того ж року австрійські війська відвоювали Сицилію. Спроба підняти повстання в Шотландії виявилася невдалою. У відповідь франко-англійський флот атакував порт Віго, куди прибували судна Срібного флоту з Нової Іспанії. Бойові дії почалися у французькій Луїзіані (Північна Америка). Зрештою загальні невдачі призвели до того, що 5 грудня 1719 року король відправив Альбероні у відставку, а 1720 року було укладено Гаазький мирний договір.
Після відставки
У день відставки, незважаючи на підтримку королеви Ізабелли, вимушений був залишити Іспанію. Також папа римський Климент XI заборонив йому перетинати кордони Папської області. Альбероні також був у небезпеці в австрійських і савойських володіннях. Уникнув арешту в Генуї, сховався в Апеннінських горах. Він переховувався до 1721 року, доки папа римський не помер. Тоді прибув на конклав, де сприяв обранню Інокентію XIII.
1724 року претендував обратися новим папою римським, але його не вистачило 2 голосів. За нового понтифіка Бенедикта XIII втратив вплив й вимушений був залишити Рим. Мешкав у маєтку Кастель-Романо. Втім 1728 року стає кардиналом-священником Сан-Кризогоно. 1734 року новий папа римський Климент XII призначив його легатом (губернатором) в Равенні. Намагався приєднати до Папської області республіку Сан-Марино, але без успіху.
1740 року отримав чин кардинала-протопресвітера (голови кардиналів-священників) Сан-Лоренцо-ін-Лучіно. Перебрався до П'яченци, де заснував Колегіум Альбероні. Помер 1752 року, заповівши 60 тис. дукатів колегіуму.
План Альбероні
У 1735 Альбероні в Римі, Відні та Лондоні оприлюднив свій проект встановлення в християнській Європі стабільного і тривалого миру. Для цього слід розділити Османську імперією між провідними європейськими країнами.
Герцог Карл Фрідріх Гольштайн-Готторп повинен був стати Константинопьським імператором (натомість саме герцогство Гоштейн-Готторп мало перейти до Данії), Австрія Габсбургів повинна була отримати Боснію, Сербію, Славонію, Македонію та Валахію; Російській імперії — азовське узбережжя та Крим (натомість передати Швеції свою частину Фінляндії); Франції — Туніс, Іспанії — Алжир; Португалії — Триполітанію; Великій Британії — Крит та Ізмір; Голландії — Родос та сирійську область біля Алеппо; Сардинському королівству — Кіпр; Пруссії — Евбею з сусідніми островами; Речі Посполитій — Молдавію і Буджак; Венеції — Далмацію і Морею, Генуї — Левкаду; острови Егейського моря — дрібним князям Німеччини. По завершенню війни в Регенсбурзі повинен запрацювати загальноєвропейських конгрес, який би запобігав війнам у Європі.
Примітки
- Quazza R. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 1.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
- Альберони Хулио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Rodger, NAM (2006). The Command of the Ocean: A Naval History of Britain 1649—1815; Volume 2. Penguin. p. 229. .
- Kuethe, Allan J. «Cardinal Alberoni and Reform in the American Empire.» in Francisco A. Eissa-Barroso y Ainara Vázquez Varela, eds. Early Bourbon Spanish America. Politics and Society in a forgotten Era (1700—1759) (Brill, 2013): 23-38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alberoni Dzhulio Alberoni ital Giulio Alberoni 31 travnya 1664 26 chervnya 1752 derzhavnij diyach korolivstva Ispaniya faktichnij golova uryadu v 1717 1719 rokah kardinal Dzhulio Alberoniital Giulio AlberoniNarodivsya21 travnya 1664 1664 05 21 2 1 3 Fjorencuola d Arda Provinciya P yachenca Emiliya RomanyaPomer26 chervnya 1752 1752 06 26 1 2 3 88 rokiv P yachenca Emiliya Romanya 4 Krayina IspaniyaDiyalnistpolitik katolickij svyashennik diplomat katolickij yepiskopZnannya movispanska i italijska 2 Posadakardinal 5 i dKonfesiyakatolicka cerkva 5 Avtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok kar yeri Pohodiv z selyanskoyi rodini Sin Dzhovanni Alberoni sadivnika ta shvachki Lauri Ferrari Narodivsya 1664 roku u seli Fjorencuola gercogstvo Parma i P yachenca U vici 10 rokiv stav sirotoyu Pracyuvav sadivnikom do 15 rokiv Vidznachayuchis ambitnistyu obrav dlya sebe cerkovnu kar yeru tomu navchavsya pisma latini U 1680 roci vivchav filosofiyu v yezuyitiv San P yetro Potim pracyuvav pri sobori v P yachenci potim zdobuvshi sobi prihilnist ravennskogo vice legata Barni otrimav mozhlivist vstupiti v duhovne zvannya 1690 roku visvyacheno na svyashennika U sichni 1691 roku stav parohom Santi Nazaro e Cels Z 1696 roku perebuvav u Rimi de vivchiv francuzku movu Pid chas Vijni za ispansku spadshinu u 1702 roci znajomitsya z francuzkim generalom Luyi Zhozefom de Vandomom kohancem yakogo Alberoni stav U 1706 roci razom z Vandomom perebirayetsya do Franciyi U Parizhi zumiv zavoyuvati pidtrimku korolya Lyudovika XIV U 1711 roci yak sekretar Vandoma pribuv do Ispaniyi 1712 roku pislya smerti Vandoma otrimav priznachennya poslancya Parmi pri dvori korolya Filippa V Tut zdobuv pidtrimku Mariyi Anni de la Tremujl knyagini Ursino yaka spriyala priznachennyu Dzhulio Alberoni keruyuchim spravami gercoga Parmi 1714 roku vistupiv poserednikom pri ukladanni shlyubu ispanskogo korolya z Izabelloyu Farneze Ocholyuvav posolstvo yake privezlo ostannyu do Ispaniyi Uryaduvannya 1717 roku papa rimskij Kliment XI priznachiv jogo kardinalom diyakonom Sant Adriano V tomu zh roci staye pershim ministrom korolivstva gercogom i grandom Ispaniyi ta yepiskopom Malagi U vnutrishnij politici vin namagavsya vidnoviti pidirvane vijnoyu gospodarstvo a u zovnishnij vidnoviti vpliv Ispaniyi v Yevropi nasampered v Italiyi Dlya posilennya ekonomiki rozpochav politiku merkantilizmu v dusi Kolbera Pozbavleni svogo osoblivogo stanovisha provinciyi perejshli pid keruvannya intendantiv yaki buli zv yazkom mizh Radoyu Kastiliyi vishim organom vladi ta miscevoyu vladoyu Znat stala postupovo vtrachati svoye providne polozhennya na korist byurokratiyi Alberoni stvoriv regulyarnu poshtovu sluzhbu z ispanskimi koloniyami v Americi ta novu shkolu navigaciyi v yaku mogli vstupiti lishe shlyahtichi takozh peremistiv Kasa de Kontratasjon uryadovu ustanovu sho zajmalasya kolonizaciyeyu z Sevilyi do Kadisu Uklav dogovir z ochilnikom shvedskoyu zovnishnoyi politiki Georgom fon Gercom planuyuchi pislya ukladannya mirnogo dogovoru mizh Shveciyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu spilno vistupiti proti Angliyi Vodnochas v Shotlandiyi sprovokuvati povstannya yakobitiv Golovnoyu metoyu bulo poslablennya Angliyi ta yiyi soyuznici Avstriyi Pri comu Alberoni planuvav ob yednati Ispaniyu ta Franciyu pid vladoyu Filippa V Vtim taki zanadto ambitni plani sprovokuvali utvorennya Chetvernogo alyansu v skladi Angliyi Avstriyi Franciyi Gollandskoyi respubliki do yakih nevdovzi doluchilosya Savojske gercogstvo Ispaniya pershoyu pochala bojovi diyi Dovoli shvidko vdalosya zahopiti Sardiniyu ta klyuchovi sicilijski mista Palermo i Messina Ale shvedskij flot zaznav porazki bilya Shtralzunda v 1718 roci zaginuv korolya Karl XII Nevdovzi v bitvi bilya Passaro nepodalik Messini bulo znisheno ispanskij flot U 1719 roku u Franciyi bulo rozkrito zmovu na korist Filippa V Protyagom togo zh roku avstrijski vijska vidvoyuvali Siciliyu Sproba pidnyati povstannya v Shotlandiyi viyavilasya nevdaloyu U vidpovid franko anglijskij flot atakuvav port Vigo kudi pribuvali sudna Sribnogo flotu z Novoyi Ispaniyi Bojovi diyi pochalisya u francuzkij Luyiziani Pivnichna Amerika Zreshtoyu zagalni nevdachi prizveli do togo sho 5 grudnya 1719 roku korol vidpraviv Alberoni u vidstavku a 1720 roku bulo ukladeno Gaazkij mirnij dogovir Pislya vidstavki U den vidstavki nezvazhayuchi na pidtrimku korolevi Izabelli vimushenij buv zalishiti Ispaniyu Takozh papa rimskij Kliment XI zaboroniv jomu peretinati kordoni Papskoyi oblasti Alberoni takozh buv u nebezpeci v avstrijskih i savojskih volodinnyah Uniknuv areshtu v Genuyi shovavsya v Apenninskih gorah Vin perehovuvavsya do 1721 roku doki papa rimskij ne pomer Todi pribuv na konklav de spriyav obrannyu Inokentiyu XIII 1724 roku pretenduvav obratisya novim papoyu rimskim ale jogo ne vistachilo 2 golosiv Za novogo pontifika Benedikta XIII vtrativ vpliv j vimushenij buv zalishiti Rim Meshkav u mayetku Kastel Romano Vtim 1728 roku staye kardinalom svyashennikom San Krizogono 1734 roku novij papa rimskij Kliment XII priznachiv jogo legatom gubernatorom v Ravenni Namagavsya priyednati do Papskoyi oblasti respubliku San Marino ale bez uspihu 1740 roku otrimav chin kardinala protopresvitera golovi kardinaliv svyashennikiv San Lorenco in Luchino Perebravsya do P yachenci de zasnuvav Kolegium Alberoni Pomer 1752 roku zapovivshi 60 tis dukativ kolegiumu Plan AlberoniU 1735 Alberoni v Rimi Vidni ta Londoni oprilyudniv svij proekt vstanovlennya v hristiyanskij Yevropi stabilnogo i trivalogo miru Dlya cogo slid rozdiliti Osmansku imperiyeyu mizh providnimi yevropejskimi krayinami Gercog Karl Fridrih Golshtajn Gottorp povinen buv stati Konstantinopskim imperatorom natomist same gercogstvo Goshtejn Gottorp malo perejti do Daniyi Avstriya Gabsburgiv povinna bula otrimati Bosniyu Serbiyu Slavoniyu Makedoniyu ta Valahiyu Rosijskij imperiyi azovske uzberezhzhya ta Krim natomist peredati Shveciyi svoyu chastinu Finlyandiyi Franciyi Tunis Ispaniyi Alzhir Portugaliyi Tripolitaniyu Velikij Britaniyi Krit ta Izmir Gollandiyi Rodos ta sirijsku oblast bilya Aleppo Sardinskomu korolivstvu Kipr Prussiyi Evbeyu z susidnimi ostrovami Rechi Pospolitij Moldaviyu i Budzhak Veneciyi Dalmaciyu i Moreyu Genuyi Levkadu ostrovi Egejskogo morya dribnim knyazyam Nimechchini Po zavershennyu vijni v Regensburzi povinen zapracyuvati zagalnoyevropejskih kongres yakij bi zapobigav vijnam u Yevropi PrimitkiQuazza R Dizionario Biografico degli Italiani 1960 Vol 1 d Track Q1128537 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 zespol autorow Internet enciklopediya PWN d Track Q4041526d Track Q1690980 Alberoni Hulio Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaRodger NAM 2006 The Command of the Ocean A Naval History of Britain 1649 1815 Volume 2 Penguin p 229 ISBN 9780141026909 Kuethe Allan J Cardinal Alberoni and Reform in the American Empire in Francisco A Eissa Barroso y Ainara Vazquez Varela eds Early Bourbon Spanish America Politics and Society in a forgotten Era 1700 1759 Brill 2013 23 38