Джон Рендалл

Сер Джон Туртон Рендалл (англ. Sir John Turton Randall; 23 березня 1905 — 16 червня 1984) — англійський фізик і біофізик, якому приписують докорінне поліпшення магнетрона, важливої складової радара хвиль сантиметрових довжин — одного з ключів до перемоги союзників у Другій світовій війні. Він також є ключовою частиною мікрохвильових печей. Джон Рендалл також керував командою Лондонського королівського коледжу, яка працювала над вивченням структури ДНК. Його заступник, професор Моріс Уілкінс, отримав разом з разом із Деймсом Ватсоном і Френсісом Кріком, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі». Серед інших його співробітників були Розалінд Франклін, Реймонд Гослінг, і , які теж досліджували структуру ДНК.

Джон Рендалл
Народився	23 березня 1905(1905-03-23) Ньютон-ле-Віллоус, Сент-Геленс^[d], Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
Помер	16 червня 1984(1984-06-16) (79 років) Единбург, Шотландія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик
Alma mater	Манчестерський університет ^d
Заклад	Кінґс-коледж Бірмінгемський університет Кембриджський університет Единбурзький університет Університет Сент-Ендрюса
Науковий керівник	Вільям Лоренс Брегг
Аспіранти, докторанти	Моріс Вілкінс
Членство	Лондонське королівське товариство Королівське товариство Единбурга
Нагороди	член Лондонського королівського товариства медаль Г'юза (1946) ^d (1958) ^d ^d (1945) ^d медаль Джона Скотта (1959)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рендалл.

Примітки

1. Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962 [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]. Сайт Нобелівського комітету.