Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джон Макаллістер Скофілд англ John McAllister Schofield 29 вересня 1831 4 березня 1906 американський військовий діяч яки

Джон Макаллістер Скофілд

Джон Макаллістер Скофілд

Джон Макаллістер Скофілд (англ. John McAllister Schofield; 29 вересня 1831 — 4 березня 1906) — американський військовий діяч, який займав кілька головних посад в армії Союзу під час Громадянської війни в США, генерал-лейтенант. Пізніше він служив в якості військового міністра США і головнокомандувачем армії США.


image
Народження29 вересня 1831(1831-09-29)
Чотоква, Нью-Йорк, США[1]
Смерть4 березня 1906(1906-03-04) (74 роки)
Сент-Огастін, Флорида, США
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар[2]
Країнаimage США
Приналежністьimage США
Рід військармія США
ОсвітаВійськова академія США
Роки служби1853-1860, 1861—1895
ПартіяРеспубліканська партія США
Званнягенерал-лейтенант
КомандуванняОгайська армія
Війни / битвиГромадянська війна в США
Автографimage
Нагороди
image
image Джон Макаллістер Скофілд у Вікісховищі
Ця стаття про Американського військового діяча. Про британського веслувальника див. Джон Скофілд.

Ранні роки

Скофілд народився в Джері, Нью-Йорк, в родині Джеймса Скофілда і Кароліни Макаллістер. Його брат, Джон Уілер Скофілд, згодом розробить револьвер, відомий як «Револьвер Скофілда».

У 1853 році він закінчив академію Вест-Пойнт сьомим з курсу в 52 кадета, і був визначений в артилерію у тимчасовому званні молодшого лейтенанта. В останній рік навчання його звинуватили в тому, що він, будучи помічником професора математики, допускав у своєму класі образливі жарти. Скофілда відрахували з академії, але він звернувся за допомогою до військового секретаря і за його сприяння офіцери академії проголосували за повернення Скофілда. Проти голосував лише Джордж Томас, в майбутньому — генерал, командир Скофілда. Існує припущення, що післявоєнний конфлікт Скофілда і Томаса почався саме в цей час.

Скофілд прослужив два роки в артилерії, з 1855 по 1860 служив у Вест-Пойнті асистентом професора експериментальної філософії, а з 1860 по 1861 рік працював професором фізики в університеті Вашингтона в Сент-Луїсі, Міссурі.

Громадянська війна

image
Макферсон в 1860 році

Коли почалася війна, Скофілд став майором в полку міссурійців-волонтерів і служив начальником штабу генерал-майора Натаніеля Лайона, поки Лайон не загинув у битві при Уилсонс-Крик в серпні 1861 року. Скофілд добре проявив себе в тому бою і в 1892 році йому присвоїли Медаль Пошани за хоробрість у той день.

21 листопада 1861 року Скофілда підвищили до бригадного генерала, а 29 листопада 1862 — до генерал-майора. З 1861 по 1863 рік він командував різними частинами в Транс-Міссісіпском театрі, в основному — тридивізіонною Прикордонною Армією. Одного разу він був усунений від служби на сході через конфлікт з його командиром Семюелем Кертісом.

17 квітня 1863 року він став командувати 3-ю дивізією XIV корпусу Камберлендскої армії. У 1864 році став командиром Огайской армії (після травми у Джона Фостера) і брав участь у битві за Атланту під керівництвом Шермана. У битві при Ресаке його фронтальна атака позицій противника провалилася, але в битві біля гори Кеннесо саме наступ його корпусу створило реальну загрозу Теннессийской армії і змусило Джонстона залишити позиції.

Після падіння Атланти Шерман вирушив на Схід, а армію Скофілда залишив у Теннессі, підпорядкувавши Джорджу Томасу. 30 листопада Джон Белл Худ атакував Скофілда, що призвело до бою при Франкліні, але Скофілд зумів втекти і приєднатися до армії Томаса. 15-16 грудня Скофілд розділив з Томасом славу перемоги при Нешвіллі. Однак, перед битвою Скофілд інтригував проти Томаса, відправляв Гранту компрометуючу інформацію про Томаса, сподіваючись зайняти його місце. За свої дії під Франкліном він отримав (30 листопада) звання бригадного генерала регулярної армії і тимчасове звання генерал-майора (13 березня 1865).

Повоєнна діяльність

Після війни Скофілд був посланий з дипломатичною місією до Франції, щоб розібратися з фактом присутності французьких військ в Мексиці. Під час реконструкції президент Ендрю Джонсон направив його служити військовим губернатором Вірджинії.

З червня 1868 по березень 1869 він служив військовим міністром. Це сталося після того, як президент Джонсон змусив піти у відставку Едвіна Стентона. Скофілд служив тимчасово виконуючим обов'язки, поки Сенат не затвердив на цю посаду Аарона Роулінса. В 1870 році він опублікував статтю з критикою дій генерала Джорджа Томаса під час війни, який помер під час написання відповіді.

У 1873 році військовий міністр Вільям Белкнап доручив йому секретне завдання — з'ясувати стратегічний потенціал присутності США на Гавайських островах. У рапорті Скофілд радив заснувати військово-морський порт у бухті Перл-Харбор.

C 1876 року Скофілд служив суперінтендантом академії Вест-Пойнт. У 1878 президент Хейс попросив його відновити слідство по справі генерал-майора Джона Портера, який був звинувачений трибуналом в боягузтві і непокорі під час Другої битви при Бул-Рані. Комісія Скофілда привернула до слідства безліч нових свідків, у тому числі з генералів Конфедерації, і прийшла до висновку, що Портер був невинно засуджений, та що його дії насправді врятували всю федеральну армію від розгрому, до якого вели її некомпетентність генералів Макдауелла і Поупа.

З 1888 до відставки в 1895 році Скофілд служив головнокомандувачем армії США. 4 березня 1869 року він став генерал-майором, а 5 лютого 1895 року — генерал-лейтенантом. Він пішов у відставку 29 вересня 1895 року, досягнувши гранично допустимого на службі віку — 64 роки.

Він помер у Сент-Августині у Флориді і був похований на Арлінгтонському кладовищі. У 1897 році були опубліковані його мемуари: «Сорок шість років у армії». До своєї смерті Скофілд був останнім живим представником кабінету Ендрю Джонсона.

Вручення Медалі Пошани

image

Майор, 1-й міссурійський піхотний полк. Місце і час: при Вільсонс-Крик, серпень 10, 1861. Вступив на службу: в Сен-Луїсі. Народився: 29 вересня 1831 в Джері, Нью-Йорк. Дата вручення: 2 липня 1892. Обґрунтування:

Відважно вів полк у успішну атаку на супротивника.

Скофілд сам себе рекомендував до нагородження, коли служив Військовим Секретарем (1868—1869). Історик Бенсон Бобрик писав: «він нагородив сам себе Медаллю Пошани (врученою 1892) за незадокументовану доблесть при Вільсонс-Крик»

Примітки

  1. https://archive.org/details/encyclopediaofbi07fitc/page/70/mode/1up
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Schofield, John M. Forty-Six Years in the Army. Norman, 1998. С. 13-14
  4. . Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 22 грудня 2017.
  5. Bobrick, Benson. Master of War: The Life of General George H. Thomas. New York, 2009 С. 288.

Література

  • Шофильд, Джон Мак Аллистер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
  • Bobrick, Benson. Master of War: The Life of General George H. Thomas. New York: Simon & Schuster, 2009. .
  • Eicher, John H., and David J. Eicher. Civil War High Commands. Stanford, CA: Stanford University Press, 2001. .
  • Einolf, Christopher J. George Thomas: Virginian for the Union. Norman: University of Oklahoma Press, 2007. .
  • McDonough, James L. «John Schofield as Military Director of Reconstruction in Virginia.» History Civil War, September 1969, pp. 237—256.
  • Schofield, John M. Forty-Six Years in the Army. Norman: University of Oklahoma Press, 1998. . First published 1897 by The Century Co.

Посилання

  • Коротка біографія Скофілда [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  • Біографія на сайті Макаллистеров [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhon Makallister Skofild angl John McAllister Schofield 29 veresnya 1831 4 bereznya 1906 amerikanskij vijskovij diyach yakij zajmav kilka golovnih posad v armiyi Soyuzu pid chas Gromadyanskoyi vijni v SShA general lejtenant Piznishe vin sluzhiv v yakosti vijskovogo ministra SShA i golovnokomanduvachem armiyi SShA Narodzhennya29 veresnya 1831 1831 09 29 Chotokva Nyu Jork SShA 1 Smert4 bereznya 1906 1906 03 04 74 roki Sent Ogastin Florida SShAPohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintar 2 Krayina SShAPrinalezhnist SShARid vijskarmiya SShAOsvitaVijskova akademiya SShARoki sluzhbi1853 1860 1861 1895PartiyaRespublikanska partiya SShAZvannyageneral lejtenantKomanduvannyaOgajska armiyaVijni bitviGromadyanska vijna v SShAAvtografNagorodi Dzhon Makallister Skofild u Vikishovishi Cya stattya pro Amerikanskogo vijskovogo diyacha Pro britanskogo vesluvalnika div Dzhon Skofild Ranni rokiSkofild narodivsya v Dzheri Nyu Jork v rodini Dzhejmsa Skofilda i Karolini Makallister Jogo brat Dzhon Uiler Skofild zgodom rozrobit revolver vidomij yak Revolver Skofilda U 1853 roci vin zakinchiv akademiyu Vest Pojnt somim z kursu v 52 kadeta i buv viznachenij v artileriyu u timchasovomu zvanni molodshogo lejtenanta V ostannij rik navchannya jogo zvinuvatili v tomu sho vin buduchi pomichnikom profesora matematiki dopuskav u svoyemu klasi obrazlivi zharti Skofilda vidrahuvali z akademiyi ale vin zvernuvsya za dopomogoyu do vijskovogo sekretarya i za jogo spriyannya oficeri akademiyi progolosuvali za povernennya Skofilda Proti golosuvav lishe Dzhordzh Tomas v majbutnomu general komandir Skofilda Isnuye pripushennya sho pislyavoyennij konflikt Skofilda i Tomasa pochavsya same v cej chas Skofild prosluzhiv dva roki v artileriyi z 1855 po 1860 sluzhiv u Vest Pojnti asistentom profesora eksperimentalnoyi filosofiyi a z 1860 po 1861 rik pracyuvav profesorom fiziki v universiteti Vashingtona v Sent Luyisi Missuri Gromadyanska vijnaMakferson v 1860 roci Koli pochalasya vijna Skofild stav majorom v polku missurijciv volonteriv i sluzhiv nachalnikom shtabu general majora Natanielya Lajona poki Lajon ne zaginuv u bitvi pri Uilsons Krik v serpni 1861 roku Skofild dobre proyaviv sebe v tomu boyu i v 1892 roci jomu prisvoyili Medal Poshani za horobrist u toj den 21 listopada 1861 roku Skofilda pidvishili do brigadnogo generala a 29 listopada 1862 do general majora Z 1861 po 1863 rik vin komanduvav riznimi chastinami v Trans Missisipskom teatri v osnovnomu tridivizionnoyu Prikordonnoyu Armiyeyu Odnogo razu vin buv usunenij vid sluzhbi na shodi cherez konflikt z jogo komandirom Semyuelem Kertisom 17 kvitnya 1863 roku vin stav komanduvati 3 yu diviziyeyu XIV korpusu Kamberlendskoyi armiyi U 1864 roci stav komandirom Ogajskoj armiyi pislya travmi u Dzhona Fostera i brav uchast u bitvi za Atlantu pid kerivnictvom Shermana U bitvi pri Resake jogo frontalna ataka pozicij protivnika provalilasya ale v bitvi bilya gori Kenneso same nastup jogo korpusu stvorilo realnu zagrozu Tennessijskoj armiyi i zmusilo Dzhonstona zalishiti poziciyi Pislya padinnya Atlanti Sherman virushiv na Shid a armiyu Skofilda zalishiv u Tennessi pidporyadkuvavshi Dzhordzhu Tomasu 30 listopada Dzhon Bell Hud atakuvav Skofilda sho prizvelo do boyu pri Franklini ale Skofild zumiv vtekti i priyednatisya do armiyi Tomasa 15 16 grudnya Skofild rozdiliv z Tomasom slavu peremogi pri Neshvilli Odnak pered bitvoyu Skofild intriguvav proti Tomasa vidpravlyav Grantu komprometuyuchu informaciyu pro Tomasa spodivayuchis zajnyati jogo misce Za svoyi diyi pid Franklinom vin otrimav 30 listopada zvannya brigadnogo generala regulyarnoyi armiyi i timchasove zvannya general majora 13 bereznya 1865 Povoyenna diyalnistPislya vijni Skofild buv poslanij z diplomatichnoyu misiyeyu do Franciyi shob rozibratisya z faktom prisutnosti francuzkih vijsk v Meksici Pid chas rekonstrukciyi prezident Endryu Dzhonson napraviv jogo sluzhiti vijskovim gubernatorom Virdzhiniyi Z chervnya 1868 po berezen 1869 vin sluzhiv vijskovim ministrom Ce stalosya pislya togo yak prezident Dzhonson zmusiv piti u vidstavku Edvina Stentona Skofild sluzhiv timchasovo vikonuyuchim obov yazki poki Senat ne zatverdiv na cyu posadu Aarona Roulinsa V 1870 roci vin opublikuvav stattyu z kritikoyu dij generala Dzhordzha Tomasa pid chas vijni yakij pomer pid chas napisannya vidpovidi U 1873 roci vijskovij ministr Vilyam Belknap doruchiv jomu sekretne zavdannya z yasuvati strategichnij potencial prisutnosti SShA na Gavajskih ostrovah U raporti Skofild radiv zasnuvati vijskovo morskij port u buhti Perl Harbor C 1876 roku Skofild sluzhiv superintendantom akademiyi Vest Pojnt U 1878 prezident Hejs poprosiv jogo vidnoviti slidstvo po spravi general majora Dzhona Portera yakij buv zvinuvachenij tribunalom v boyaguztvi i nepokori pid chas Drugoyi bitvi pri Bul Rani Komisiya Skofilda privernula do slidstva bezlich novih svidkiv u tomu chisli z generaliv Konfederaciyi i prijshla do visnovku sho Porter buv nevinno zasudzhenij ta sho jogo diyi naspravdi vryatuvali vsyu federalnu armiyu vid rozgromu do yakogo veli yiyi nekompetentnist generaliv Makdauella i Poupa Z 1888 do vidstavki v 1895 roci Skofild sluzhiv golovnokomanduvachem armiyi SShA 4 bereznya 1869 roku vin stav general majorom a 5 lyutogo 1895 roku general lejtenantom Vin pishov u vidstavku 29 veresnya 1895 roku dosyagnuvshi granichno dopustimogo na sluzhbi viku 64 roki Vin pomer u Sent Avgustini u Floridi i buv pohovanij na Arlingtonskomu kladovishi U 1897 roci buli opublikovani jogo memuari Sorok shist rokiv u armiyi Do svoyeyi smerti Skofild buv ostannim zhivim predstavnikom kabinetu Endryu Dzhonsona Vruchennya Medali PoshaniMajor 1 j missurijskij pihotnij polk Misce i chas pri Vilsons Krik serpen 10 1861 Vstupiv na sluzhbu v Sen Luyisi Narodivsya 29 veresnya 1831 v Dzheri Nyu Jork Data vruchennya 2 lipnya 1892 Obgruntuvannya Vidvazhno viv polk u uspishnu ataku na suprotivnika Skofild sam sebe rekomenduvav do nagorodzhennya koli sluzhiv Vijskovim Sekretarem 1868 1869 Istorik Benson Bobrik pisav vin nagorodiv sam sebe Medallyu Poshani vruchenoyu 1892 za nezadokumentovanu doblest pri Vilsons Krik Primitkihttps archive org details encyclopediaofbi07fitc page 70 mode 1up Find a Grave 1996 d Track Q63056 Schofield John M Forty Six Years in the Army Norman 1998 S 13 14 Arhiv originalu za 7 lipnya 2010 Procitovano 22 grudnya 2017 Bobrick Benson Master of War The Life of General George H Thomas New York 2009 S 288 LiteraturaShofild Dzhon Mak Allister Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Bobrick Benson Master of War The Life of General George H Thomas New York Simon amp Schuster 2009 ISBN 978 0 7432 9025 8 Eicher John H and David J Eicher Civil War High Commands Stanford CA Stanford University Press 2001 ISBN 0 8047 3641 3 Einolf Christopher J George Thomas Virginian for the Union Norman University of Oklahoma Press 2007 ISBN 978 0 8061 3867 1 McDonough James L John Schofield as Military Director of Reconstruction in Virginia History Civil War September 1969 pp 237 256 Schofield John M Forty Six Years in the Army Norman University of Oklahoma Press 1998 ISBN 978 0 8061 3080 4 First published 1897 by The Century Co PosilannyaKorotka biografiya Skofilda 18 serpnya 2017 u Wayback Machine Biografiya na sajti Makallisterov 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ