У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колдвелл Джон Колдвелл Келгун також Келгоун або Келгаун англ John Cald

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колдвелл.

Джон Колдвелл Келгун (також Келгоун або Келгаун; англ. John Caldwell Calhoun; 18 березня 1782—31 березня 1850) — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віцепрезидент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох (другий — Спіро Агню), що пішли у відставку. Його ідеї використовувалися для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША.

Джон Колдвелл Келгун John Caldwell Calhoun
англ. John C. Calhoun
Джон Колдвелл Келгун John Caldwell Calhoun
7-й Віцепрезидент США
4 березня 1825 — 28 грудня 1832
Президент	Джон Квінсі Адамс, Ендрю Джексон
Попередник	Деніел Томпкінс
Наступник	Мартін ван Бюрен
16-й Державний секретар США
1 квітня 1844 — 10 березня 1845
Президент	Джон Тайлер
Попередник	Абель Паркер Апшер
Наступник	Джеймс Б'юкенен

Народився	18 березня 1782(1782-03-18) Еббівіль, Південна Кароліна
Помер	31 березня 1850(1850-03-31) (68 років) Вашингтон, округ Колумбія
Похований	^d
Відомий як	політик, адвокат, дипломат, письменник
Країна	США
Alma mater	Єльський коледж і ^d
Політична партія	Демократично-республіканська партія (до 1825), (1828-1839), Демократична партія (1839-1850)
Батько	^d
У шлюбі з	Флорид Бонно Келгун
Діти	^d, ^d і ^d
Релігія	унітаріанство, кальвінізм

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Представник Демократичної партії. У 1810-17 рр. представляв Південну Кароліну в Палаті представників, при Джеймсі Монро служив військовим міністром (1817—1824). В адміністрації Джона Квінсі Адамса (1825—1829) був віце-президентом. При Ендрю Джексоні зберігав цю посаду до 1832 р.

Розійшовшись у поглядах на ключові питання з Джексоном, добровільно пішов у відставку, щоб мати можливість обратися в Сенат, де утворив з Генрі Клеєм і Даніелем Вебстером. В адміністрації Джона Тайлера обіймав посаду держсекретаря (1844—1845).

Погляди

Келгун виступав послідовним захисником інтересів південних плантаторів від зазіхань півничан. Він заперечував можливість обмеження рабства на території окремих штатів, оскільки кожен американець має право перевозити власність зі штату в штат.

У 1832 р. підтримав доктрину , згідно з якою штат має право призупинити дію на своїй території будь-якого федерального закону, що суперечить Конституції США.

Келгун залишився в історії як теоретик рабства, під яке підводив солідне юридичне обґрунтування. Виступав проти централізації державної влади. У разі нехтування інтересами окремих штатів з боку федерального уряду визнавав можливість їхньої сецесії.

Книга "Дослідження про уряд" (1851)

Докладніше: Дослідження про уряд (книга Д. К. Келгуна)

«Дослідження про уряд» (англ. A Disquisition on Government) — політичний трактат, опублікований посмертно в 1851 році. Написана у відповідь на те, що Калхун бачив як зростаюче підкорення Півдня Сполучених Штатів більш густонаселеною , особливо з точки зору просування Північним законодавством про тарифи та протидії рабству, 100-сторінкове "Дослідження" пропагує ідею одночасної більшості щоб захистити те, що він вважав інтересами Півдня. "Дослідження" та інші подібні до нього твори південних пожирачів вогню посилили відчуття роздільності на Півдні та зрештою призвели до сецесії та Громадянської війни в США.

Бібліографія

Bartlett, Irving H. John C. Calhoun: A Biography (1993)
Belko, William S. «John C. Calhoun and the Creation of the Bureau of Indian Affairs: An Essay on Political Rivalry, Ideology, and Policymaking in the Early Republic.» South Carolina Historical Magazine 2004 105(3): 170—197. ISSN 0038-3082
Brown, Guy Story. «Calhoun's Philosophy of Politics: A Study of A Disquisition on Government»
Capers; Gerald M. John C. Calhoun, Opportunist: A Reappraisal 1960.
Capers Gerald M., "A Reconsideration of Calhoun's Transition from Nationalism to Nullification, " Journal of Southern History, XIV (Feb., 1948), 34-48. online in JSTOR
Cheek, Jr., H. Lee. Calhoun And Popular Rule: The Political Theory Of The Disquisition And Discourse. (2004)
Ford Jr., Lacy K. Origins of Southern Radicalism: The South Carolina Upcountry, 1800—1860 (1988)
Ford Jr., Lacy K. "Republican Ideology in a Slave Society: The Political Economy of John C. Calhoun, The Journal of Southern History. Vol. 54, No. 3 (Aug., 1988), pp. 405—424 in JSTOR
Ford Jr., Lacy K. "Inventing the Concurrent Majority: Madison, Calhoun, and the Problem of Majoritarianism in American Political Thought, " The Journal of Southern History, Vol. 60, No. 1 (Feb., 1994), pp. 19–58 in JSTOR
Gutzman, Kevin R. C., "Paul to Jeremiah: Calhoun's Abandonment of Nationalism, " in _The Journal of Libertarian Studies_ 16 (2002), 3-33.
Hofstadter, Richard. «Marx of the Master Class» in The American Political Tradition and the Men Who Made It (1948)
Niven, John. John C. Calhoun and the Price of Union (1988)
Peterson, Merrill. The Great Triumvirate: Webster, Clay, and Calhoun (1987)
Rayback Joseph G., «The Presidential Ambitions of John C. Calhoun, 1844—1848,» Journal of Southern History, XIV (Aug., 1948), 331-56. online in JSTOR
Wiltse, Charles M. John C. Calhoun, Nationalist, 1782—1828 (1944) ; John C. Calhoun, Nullifier, 1829—1839 (1948); John C. Calhoun, Sectionalist, 1840—1859 (1951); the standard scholarly biography.

Посилання

U.S. Senate biography [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
John Caldwell Calhoun на сайті Find a Grave (англ.)

Попередник:
Деніел Томпкінс

7-й Віце-президент США
4 березня 1825 — 28 грудня 1832

Наступник:
Мартін ван Бюрен