Джером Фрідман

Джером Айзек Фрідман (англ. Jerome Isaac Friedman; 28 березня 1930, Чикаго, США) — американський фізик, професор, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1990 р. за основоположні дослідження, що підтверджують існування кварків («за піонерські дослідження глибоконепружного розсіювання електронів на протонах і пов'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі в фізиці частинок»). Інститутський професор Массачусетського технологічного інституту.

Джером Айзек Фрідман
Jerome Isaac Friedman
Видатний американський вчений-фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився	28 березня 1930(1930-03-28) (94 роки) Чикаго, Іллінойс, США
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Чиказький університет Стенфордський університет ^d
Галузь	фізика
Заклад	MIT
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Енріко Фермі
Вчителі	Енріко Фермі
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство^[1] Європейська академія^[2]
Нагороди	Премія Панофскі (1989) Президентська медаль (2000)
Джером Фрідман у Вікісховищі

Див. також: en:Jerome H. Friedman

Біографія

Батьки Фрідмана емігрували в США з Росії. Джером Айзек Фрідман народився в Чикаго. Закінчив Чиказький університет. Там же захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії з фізики (1956). Викладав у Чиказькому університеті (1956–1957) і Стенфордському університеті (1957–1960). З 1960 Джером Фрідман викладає в Массачусетському технологічному інституті. Тут він обійняв посаду професора і в 1983 очолює кафедру фізики.

Протягом своєї кар'єри Фрідман займався дослідженнями в області елементарних частинок. Фізики до того часу вже знали про існування протонів і нейтронів. З 1950 робляться спроби знайти дрібніші частинки. У 1964 вчені М. Гелл-Манн і Джордж Цвейг зробили припущення про існування кварків, але довести їх існування не могли. Використовуючи новітній потужний лінійний прискорювач в Стенфорді, Фрідман та його колеги — Річард Е. Тейлор і Генрі У. Кендалл в 1967–1973 провели ряд експериментів по бомбардуванню протонів електронами. Очікувалося, що електрони або пройдуть крізь них, або перестрибнуть. Дійсність спростувала їх очікування. При збільшенні швидкості електронів до величини, близькою до швидкості світла, вчені побачили, що більшість з цих електронів відскакують від протонів під різними кутами найдивовижнішим чином, що підтверджувало наявність у них якихось дрібніших частинок, умовно названих кварками. У результаті ретельної обробки результатів експерименту і класифікації знайдених частинок, вчені представили набір кварків, названих: верхній (up), нижній (down), зачарований (charm), дивний (strange), істинний (truth), гарний (beauty).

За основні дослідження, що підтверджують існування кварків, Джером Фрідман, спільно з Тейлором і Кендаллом удостоєний Нобелівської премії з фізики (1990).

Література

• Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
• Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
• Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976–2005
• С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000,

Примітки

1. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
2. https://www.ae-info.org/ae/User/Friedman_Jerome

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
• Дж.А. Фридман. «Глубоко-неупругое рассеяние: сравнение с кварковой моделью». Нобелевская лекция. Стокгольм, 12 декабря 1990 г. Текст Нобелевского комитета с поправками автора, 1991. (Перевод с англ. А. Д. Миронова) [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.]. УФН, том 161, випуск 12, грудень 1991