Анрі де Байє-Латур (фр. Henri de Baillet-Latour; 1 березня 1876, Брюссель — 6 січня 1942) — бельгійський аристократ, граф; третій президент Міжнародного олімпійського комітету (1925—1942).
Анрі де Байє-Латур | |
---|---|
фр. Henri de Baillet-Latour | |
Народився | 1 березня 1876 Брюссель |
Помер | 6 січня 1942 (65 років) Брюсель ·інфаркт міокарда |
Країна | Бельгія |
Діяльність | спортивний чиновник, політик |
Alma mater | Левенський католицький університет (1835—1968) |
Знання мов | французька |
Членство | Міжнародний олімпійський комітет і Олімпійський міжфедеральний комітет Бельгії |
Титул | граф[d] |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d[2] |
IMDb | ID 0207214 |
|
Ранні роки
Граф Анрі де Байє-Латур народився 1 березня 1876 року в Брюсселі, в сім'ї колишнього губернатора провінції Антверпен.
З дитинства активно займався спортом, був відмінним наїзником. Закінчив Льовенський університет, після чого вступив на дипломатичну службу, виконував завдання уряду Бельгії. Працював в Нідерландах дипломатичним представником своєї країни.
Членство в МОК
Байе-Латур став членом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) в 1903 році, а в 1906 виступив одним з засновником Бельгійського олімпійського комітету, який потім очолив. У 1919 році бельгійське місто Антверпен отримало право на проведення VII Олімпійських ігор 1920 року. Байє-Латур належало всього за один рік підготувати місто до проведення Олімпіади. Завдання ускладнювалося важкими наслідками, яка щойно завершилася Першої світової війни. Байє-Латур впорався з усіма труднощами, ніж підвищив свій авторитет в МОК, ігри пройшли з успіхом.
Байє-Латур був головою комісії МОК з вироблення правил для організаторів Ігор. Представники НОК отримали можливість відвідувати столицю майбутніх Олімпійських ігор і знайомитися з умовами перебування спортсменом і рівнем організації змагань. Байе-Латур був ініціатором видання спеціального інформаційного бюлетеня МОК на чотирьох мовах, призначення олімпійських аташе і створення в кожній країні окремого офісу НОК.
Президент МОК
Анрі де Байє-Латур був обраний президентом Міжнародного олімпійського комітету у 1925 році, після того, як його засновник барон П'єр де Кубертен став почесним президентом МОК, фактично відійшовши від справ комітету.
Методи управління Байє-Латура кардинально відрізнялися від демократичних методів П'єра де Кубертена. Ставши президентом МОК, Байє-Латур створив олігархічну систему управління, посиливши вплив виконавчого комітету. Жодне серйозне рішення не приймалося без схвалення виконкому. При цьому Байє-Латур прагнув забезпечити найкраще взаємодію між членами комітету, гарантувати прозорість прийнятих рішень. Система управління МОК, створена при Байє-Латуром, діє до теперішнього часу.
Серед іншого Байє-Латур відповідав за проведення XI Олімпійських ігор 1936 року в гітлерівській Німеччині. У МОК надійшло звернення від Міжнародного комітету за збереження олімпійського духу, створеного у зв'язку з посиленням нацистського режиму в Німеччині, зростанням шовінізму і антисемітизму. Комітет пропонував МОК бойкотувати нацистський режим і перенести Ігри з Берліна до Барселони. МОК не підтримав ідею бойкоту, але зажадав від організаторів Ігор неухильного дотримання правил Олімпійської хартії і гарантії рівних умов підготовки та участі в Іграх для всіх спортсменів. Ці вимоги були озвучені на віденській сесії МОК 1933 року, де Анрі де Байє-Латур був переобраний президентом ще на один термін — до 1941 року.
Під час свого президентства Байє-Латур прикладав багато сил для розмежування понять аматорського та професійного спорту. Він наполягав, що професіоналам не місце на Олімпійських іграх, що принцип аматорства непорушний, а дух «fair-play» — основа олімпійського руху. Так з олімпійської програми були виведені теніс, бейсбол, регбі, що стало причиною конфліктів між МОК і різними спортивними федераціями, зокрема футболу та лижного спорту. У свою чергу Байє-Латур ставив питання про розмежування повноважень МОК і МФС, домагався повної автономності та незалежності Міжнародного олімпійського комітету.
Байе-Латур активно підтримував ідею проведення Зимових Олімпійських ігор та участі жінок у змаганнях. При його президентстві почалося твердження жіночих дисциплін олімпійської програми: в легкій атлетиці, гімнастиці, плаванні, лижному і ковзанярському спорті, фехтуванні.
Анрі де Байє-Латур доклав багато зусиль до створення оптимальних постійних олімпійської та показовою програм, нагороди стали єдиними для всіх Ігор і видів спорту, переможці культурних конкурсів отримували звання «олімпійських чемпіонів».
Байе-Латур очолював МОК до самої своєї смерті, після чого, в 1942 році, на цій посаді його змінив віце-президент Зігфрід Едстрем.
За час президентства графа Анрі де Байє-Латура пройшли Олімпійські ігри 1928 року в Амстердамі, 1932 року в Лос-Анджелесі і 1936 року в Берліні, а також Зимові Олімпійські ігри 1928 року в Санкт-Моріц, 1932 року в Лейк-Плесіді і 1936 року в Гарміш-Партенкірхені. Ігри 1940 року в Гельсінкі і Санкт-Моріц не відбулося через Другої світової війни.
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anri de Bajye Latur fr Henri de Baillet Latour 1 bereznya 1876 Bryussel 6 sichnya 1942 belgijskij aristokrat graf tretij prezident Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu 1925 1942 Anri de Bajye Laturfr Henri de Baillet LatourNarodivsya1 bereznya 1876 1876 03 01 BryusselPomer6 sichnya 1942 1942 01 06 65 rokiv Bryusel infarkt miokardaKrayina BelgiyaDiyalnistsportivnij chinovnik politikAlma materLevenskij katolickij universitet 1835 1968 Znannya movfrancuzkaChlenstvoMizhnarodnij olimpijskij komitet i Olimpijskij mizhfederalnij komitet BelgiyiTitulgraf d PosadadRiddBatkodU shlyubi zdDitid 2 IMDbID 0207214Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiGraf Anri de Bajye Latur narodivsya 1 bereznya 1876 roku v Bryusseli v sim yi kolishnogo gubernatora provinciyi Antverpen Z ditinstva aktivno zajmavsya sportom buv vidminnim nayiznikom Zakinchiv Lovenskij universitet pislya chogo vstupiv na diplomatichnu sluzhbu vikonuvav zavdannya uryadu Belgiyi Pracyuvav v Niderlandah diplomatichnim predstavnikom svoyeyi krayini Chlenstvo v MOKBaje Latur stav chlenom Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu MOK v 1903 roci a v 1906 vistupiv odnim z zasnovnikom Belgijskogo olimpijskogo komitetu yakij potim ocholiv U 1919 roci belgijske misto Antverpen otrimalo pravo na provedennya VII Olimpijskih igor 1920 roku Bajye Latur nalezhalo vsogo za odin rik pidgotuvati misto do provedennya Olimpiadi Zavdannya uskladnyuvalosya vazhkimi naslidkami yaka shojno zavershilasya Pershoyi svitovoyi vijni Bajye Latur vporavsya z usima trudnoshami nizh pidvishiv svij avtoritet v MOK igri projshli z uspihom Bajye Latur buv golovoyu komisiyi MOK z viroblennya pravil dlya organizatoriv Igor Predstavniki NOK otrimali mozhlivist vidviduvati stolicyu majbutnih Olimpijskih igor i znajomitisya z umovami perebuvannya sportsmenom i rivnem organizaciyi zmagan Baje Latur buv iniciatorom vidannya specialnogo informacijnogo byuletenya MOK na chotiroh movah priznachennya olimpijskih atashe i stvorennya v kozhnij krayini okremogo ofisu NOK Prezident MOKAnri de Bajye Latur buv obranij prezidentom Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu u 1925 roci pislya togo yak jogo zasnovnik baron P yer de Kuberten stav pochesnim prezidentom MOK faktichno vidijshovshi vid sprav komitetu Metodi upravlinnya Bajye Latura kardinalno vidriznyalisya vid demokratichnih metodiv P yera de Kubertena Stavshi prezidentom MOK Bajye Latur stvoriv oligarhichnu sistemu upravlinnya posilivshi vpliv vikonavchogo komitetu Zhodne serjozne rishennya ne prijmalosya bez shvalennya vikonkomu Pri comu Bajye Latur pragnuv zabezpechiti najkrashe vzayemodiyu mizh chlenami komitetu garantuvati prozorist prijnyatih rishen Sistema upravlinnya MOK stvorena pri Bajye Laturom diye do teperishnogo chasu Sered inshogo Bajye Latur vidpovidav za provedennya XI Olimpijskih igor 1936 roku v gitlerivskij Nimechchini U MOK nadijshlo zvernennya vid Mizhnarodnogo komitetu za zberezhennya olimpijskogo duhu stvorenogo u zv yazku z posilennyam nacistskogo rezhimu v Nimechchini zrostannyam shovinizmu i antisemitizmu Komitet proponuvav MOK bojkotuvati nacistskij rezhim i perenesti Igri z Berlina do Barseloni MOK ne pidtrimav ideyu bojkotu ale zazhadav vid organizatoriv Igor neuhilnogo dotrimannya pravil Olimpijskoyi hartiyi i garantiyi rivnih umov pidgotovki ta uchasti v Igrah dlya vsih sportsmeniv Ci vimogi buli ozvucheni na videnskij sesiyi MOK 1933 roku de Anri de Bajye Latur buv pereobranij prezidentom she na odin termin do 1941 roku Pid chas svogo prezidentstva Bajye Latur prikladav bagato sil dlya rozmezhuvannya ponyat amatorskogo ta profesijnogo sportu Vin napolyagav sho profesionalam ne misce na Olimpijskih igrah sho princip amatorstva neporushnij a duh fair play osnova olimpijskogo ruhu Tak z olimpijskoyi programi buli vivedeni tenis bejsbol regbi sho stalo prichinoyu konfliktiv mizh MOK i riznimi sportivnimi federaciyami zokrema futbolu ta lizhnogo sportu U svoyu chergu Bajye Latur staviv pitannya pro rozmezhuvannya povnovazhen MOK i MFS domagavsya povnoyi avtonomnosti ta nezalezhnosti Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu Baje Latur aktivno pidtrimuvav ideyu provedennya Zimovih Olimpijskih igor ta uchasti zhinok u zmagannyah Pri jogo prezidentstvi pochalosya tverdzhennya zhinochih disciplin olimpijskoyi programi v legkij atletici gimnastici plavanni lizhnomu i kovzanyarskomu sporti fehtuvanni Anri de Bajye Latur doklav bagato zusil do stvorennya optimalnih postijnih olimpijskoyi ta pokazovoyu program nagorodi stali yedinimi dlya vsih Igor i vidiv sportu peremozhci kulturnih konkursiv otrimuvali zvannya olimpijskih chempioniv Baje Latur ocholyuvav MOK do samoyi svoyeyi smerti pislya chogo v 1942 roci na cij posadi jogo zminiv vice prezident Zigfrid Edstrem Za chas prezidentstva grafa Anri de Bajye Latura projshli Olimpijski igri 1928 roku v Amsterdami 1932 roku v Los Andzhelesi i 1936 roku v Berlini a takozh Zimovi Olimpijski igri 1928 roku v Sankt Moric 1932 roku v Lejk Plesidi i 1936 roku v Garmish Partenkirheni Igri 1940 roku v Gelsinki i Sankt Moric ne vidbulosya cherez Drugoyi svitovoyi vijni PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824