Монтаньярди або дега — меншина, збірна назва етнічних груп, що живуть в горах В'єтнаму. Монтаньярд — це французьке слово, яке означає «горець» і використовується для опису племен в Центральному Нагір'ї.
Монтаньярди | |
---|---|
Фото членів племені початку XX | |
Кількість | ~ 1 мільйон |
Ареал | В'єтнам США - 3000 |
Мова | Австроазійські мови |
Релігія | християни |
В'єтнамці використовували приставку «мi» або «мoi» для всіх лісових та гірських людей. Цим, вони хотіли позначити, що ці люди «дикуни». Тривалий час французи називали їх подібним зневажливим терміном — «les Mois». Але через деякий час, вони все-таки почали називати їх монтаньярдами. В сучасному суспільстві монтаньярди пишаються своїми мовами, що мають свою систему писання, мають навіть свої школи. Кожне плем'я має свої традиційні танці. А деякі тубільці не розмовляють в'єтнамською мовою. Кількість монтеньярдів невідома, але приблизно — один мільйон мешканців. Живе ця меншина, насамперед, в чотирьох провінціях в за 150 миль північніше від міста Хошимін. Монтаньярди організовували багато протестів проти влади, тому що в'єтнамській уряд вважає їх відсталими, що і пригнічує гірських людей. Шкіра Монтаньярдів набагато темніша, чим у їхніх сусідів з низовини. Багато Монтаньярдів було вигнано з гір та лісів під час В'єтнамських воєн з французами та американцями. Після поєднання В'єтнаму в 1975 їм дали власні села на землях, які в'єтнамці вважали поганими. Багато Монтаньярдів просто оселились в Південному В'єтнамі, але деякі мігрували та оселилися навколо Уейк-Фореста, штат Північна Кароліна.
Історія
Монтаньярди мають довгу історію напруженості з в'єтнамцями. Їх стосунки з титульною нацією є такими ж, як і стосунки Сполучених Штатів з індіанцями. Хоча в'єтнамці самі по собі є неоднорідною нацією, але вони насаджували свою мову і культуру та вкладали сили в розвиток і підтримку соціальних інститутів. Монтаньяри ж не поділяють цей погляд і не мають доступу до домінуючих установ країни. Між монтаньярдів та в'єтнамців часто виникали конфлікти з багатьох питань, включаючи питання власності на землю, збереження мови та культури, доступ до освіти, ресурсів та політичного представництва. У 1958 році Монтаньярди розпочали рух, відомий під назвою BAJARAKA (назва складається з перших букв видатних племен), щоб об'єднати племена проти в'єтнамців. Існувала також добре організована політична та (іноді) військова сила в межах спільнот монтаньярдів, відомих як FULRO, або «Об'єднані сили для звільнення раси пригноблених». Цілі FULRO включали: свободу, автономію, земельну власність та признання їх високогірної нації.
В'єтнамська Війна
Починаючи з 1961 р. в ініціативі, яку вперше озвучило ЦРУ, Спецназ перейшов у в'єтнамські гори і створив нову Програму захисту сільської місцевості (попередник найвідомішої Стратегічної програми Гамлета). Лісисті та гірські землі Монтаньярів, що пролягають уздовж Камбоджійського та Лаоського кордонів у західній частині В'єтнаму, були основними шосе для північних в'єтнамських сил для переміщення людей і матеріальних засобів. В'єтконг розумів, як південний уряд дискримінує племена і намагався використати це. Але й сам В'єтконг також використовував людські ресурси на ізольованих селах, відбираючи продукти харчування та змушуючи монтаньярдів воювати на їхньому боці.
Армія США також використовували Монтанярдів в війні, як бійців спеціального призначення. Едвард Е. Бриджес, зелений берет, який був у Форті Брегг розповідав, що під час візиту Кеннеді у В'єтнам в 1961 році, в рамках вітальної програми для президента чоловіки монтаньярди спіймали та приготували змію. І саме з того часу, прізвисько «змієїд» закріпилось у спецназі.
6 липня 1964 року було показано найкращий приклад співпраці спецназу та місцевих військ. Капітан Роджер Х. К. Донлон, його група з 12 зелених беретів, 60 монтаньярдів, 311 військовослужбовців CIDG та австралійський радник у пізню ніч в пятигодинному бою відбили напад на свій табір поблизу села Нам Донг, вбивши при цьому 900 бійців північних в'єтнамців.
Якщо в 1960-х роках світу було видно, що життя монтаньярдів було зруйноване постійними боями, то в 1970-ті роки настав катастрофічний період для племен. В'єтнамська війна зробила з конфлікту двох націй, їх військову співпрацю. Але, після виведення американських військ з В'єтнаму в 1972 та 1973 роках, ситуація монтаньярдів значно погіршилася. Племена, які були переміщені з їхніх традиційних земель з міркувань безпеки, повернулися, щоб знайти свої колишні землі, які вже були на той час зайняті в'єтнамськими біженцями. Понад 150 тис. монтаньярдів самі стали біженцями, оскільки боротьба між Північчю та Півднем активізувалася у Центральних Нагір'ях.
Незважаючи на зусилля деяких колишніх зелених беретів та урядових міністрів, призначених для надання допомоги етнічним меншинам, монтаньярди постраждали в післявоєнному В'єтнамі. На думку історика Джона Фредріксена, було вбито і знищено близько 200 000 монтаньярів та близько 85% їхніх сіл. Так як монтаньярди воювали за американців, їхній народ був репресований в'єтнамськими комуністами. Багато хто з лідерів монтеньярдів потрапили у в'язницю, деяким вдалося втекти через кордон до Камбоджі.
У 2001 році, за даними Human Rights Watch, близько 1 мільйона монтаньярдів жили в горах на чотирьох провінціях у В'єтнаму, а також 3 мільйони етнічних в'єтнамців проживали там же. В'єтнамці вирощують каву на державних плантаціях на колишніх землях монтаньяр. Багато монтаньярдів прийняли християнство — цей факт підвищує їхню вразливість як меншість в комуністичному В'єтнамі.
В кіно
Американці знають монтаньярдів, переважно, через фільми. Тема горців була висвітлена в відео журналі «Зелені берети» (1968) та медитативному, майже нігілістичному фільмі «Апокаліпсис сьогодні» (1979) Френсіса Форда Коппола. У обох фільмах є монтаньяри.
Джерела
- http://factsanddetails.com/southeast-asia/Vietnam/sub5_9d/entry-3395.html [ 25 липня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.slate.com/articles/news_and_politics/american_military_history/2013/11/the_green_berets_and_the_montagnards_how_an_indigenous_tribe_won_the_admiration.html [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Montanyardi abo dega menshina zbirna nazva etnichnih grup sho zhivut v gorah V yetnamu Montanyard ce francuzke slovo yake oznachaye gorec i vikoristovuyetsya dlya opisu plemen v Centralnomu Nagir yi MontanyardiFoto chleniv plemeni pochatku XXKilkist 1 miljonAreal V yetnam SShA 3000MovaAvstroazijski moviReligiyahristiyani V yetnamci vikoristovuvali pristavku mi abo moi dlya vsih lisovih ta girskih lyudej Cim voni hotili poznachiti sho ci lyudi dikuni Trivalij chas francuzi nazivali yih podibnim znevazhlivim terminom les Mois Ale cherez deyakij chas voni vse taki pochali nazivati yih montanyardami V suchasnomu suspilstvi montanyardi pishayutsya svoyimi movami sho mayut svoyu sistemu pisannya mayut navit svoyi shkoli Kozhne plem ya maye svoyi tradicijni tanci A deyaki tubilci ne rozmovlyayut v yetnamskoyu movoyu Kilkist montenyardiv nevidoma ale priblizno odin miljon meshkanciv Zhive cya menshina nasampered v chotiroh provinciyah v za 150 mil pivnichnishe vid mista Hoshimin Montanyardi organizovuvali bagato protestiv proti vladi tomu sho v yetnamskij uryad vvazhaye yih vidstalimi sho i prignichuye girskih lyudej Shkira Montanyardiv nabagato temnisha chim u yihnih susidiv z nizovini Bagato Montanyardiv bulo vignano z gir ta lisiv pid chas V yetnamskih voyen z francuzami ta amerikancyami Pislya poyednannya V yetnamu v 1975 yim dali vlasni sela na zemlyah yaki v yetnamci vvazhali poganimi Bagato Montanyardiv prosto oselilis v Pivdennomu V yetnami ale deyaki migruvali ta oselilisya navkolo Uejk Foresta shtat Pivnichna Karolina IstoriyaMontanyardi mayut dovgu istoriyu napruzhenosti z v yetnamcyami Yih stosunki z titulnoyu naciyeyu ye takimi zh yak i stosunki Spoluchenih Shtativ z indiancyami Hocha v yetnamci sami po sobi ye neodnoridnoyu naciyeyu ale voni nasadzhuvali svoyu movu i kulturu ta vkladali sili v rozvitok i pidtrimku socialnih institutiv Montanyari zh ne podilyayut cej poglyad i ne mayut dostupu do dominuyuchih ustanov krayini Mizh montanyardiv ta v yetnamciv chasto vinikali konflikti z bagatoh pitan vklyuchayuchi pitannya vlasnosti na zemlyu zberezhennya movi ta kulturi dostup do osviti resursiv ta politichnogo predstavnictva U 1958 roci Montanyardi rozpochali ruh vidomij pid nazvoyu BAJARAKA nazva skladayetsya z pershih bukv vidatnih plemen shob ob yednati plemena proti v yetnamciv Isnuvala takozh dobre organizovana politichna ta inodi vijskova sila v mezhah spilnot montanyardiv vidomih yak FULRO abo Ob yednani sili dlya zvilnennya rasi prignoblenih Cili FULRO vklyuchali svobodu avtonomiyu zemelnu vlasnist ta priznannya yih visokogirnoyi naciyi V yetnamska Vijna Pochinayuchi z 1961 r v iniciativi yaku vpershe ozvuchilo CRU Specnaz perejshov u v yetnamski gori i stvoriv novu Programu zahistu silskoyi miscevosti poperednik najvidomishoyi Strategichnoyi programi Gamleta Lisisti ta girski zemli Montanyariv sho prolyagayut uzdovzh Kambodzhijskogo ta Laoskogo kordoniv u zahidnij chastini V yetnamu buli osnovnimi shose dlya pivnichnih v yetnamskih sil dlya peremishennya lyudej i materialnih zasobiv V yetkong rozumiv yak pivdennij uryad diskriminuye plemena i namagavsya vikoristati ce Ale j sam V yetkong takozh vikoristovuvav lyudski resursi na izolovanih selah vidbirayuchi produkti harchuvannya ta zmushuyuchi montanyardiv voyuvati na yihnomu boci Ozbroyenij chlen plemeni chasiv V yetnamskoyi vijni Armiya SShA takozh vikoristovuvali Montanyardiv v vijni yak bijciv specialnogo priznachennya Edvard E Bridzhes zelenij beret yakij buv u Forti Bregg rozpovidav sho pid chas vizitu Kennedi u V yetnam v 1961 roci v ramkah vitalnoyi programi dlya prezidenta choloviki montanyardi spijmali ta prigotuvali zmiyu I same z togo chasu prizvisko zmiyeyid zakripilos u specnazi 6 lipnya 1964 roku bulo pokazano najkrashij priklad spivpraci specnazu ta miscevih vijsk Kapitan Rodzher H K Donlon jogo grupa z 12 zelenih beretiv 60 montanyardiv 311 vijskovosluzhbovciv CIDG ta avstralijskij radnik u piznyu nich v pyatigodinnomu boyu vidbili napad na svij tabir poblizu sela Nam Dong vbivshi pri comu 900 bijciv pivnichnih v yetnamciv Yaksho v 1960 h rokah svitu bulo vidno sho zhittya montanyardiv bulo zrujnovane postijnimi boyami to v 1970 ti roki nastav katastrofichnij period dlya plemen V yetnamska vijna zrobila z konfliktu dvoh nacij yih vijskovu spivpracyu Ale pislya vivedennya amerikanskih vijsk z V yetnamu v 1972 ta 1973 rokah situaciya montanyardiv znachno pogirshilasya Plemena yaki buli peremisheni z yihnih tradicijnih zemel z mirkuvan bezpeki povernulisya shob znajti svoyi kolishni zemli yaki vzhe buli na toj chas zajnyati v yetnamskimi bizhencyami Ponad 150 tis montanyardiv sami stali bizhencyami oskilki borotba mizh Pivnichchyu ta Pivdnem aktivizuvalasya u Centralnih Nagir yah Nezvazhayuchi na zusillya deyakih kolishnih zelenih beretiv ta uryadovih ministriv priznachenih dlya nadannya dopomogi etnichnim menshinam montanyardi postrazhdali v pislyavoyennomu V yetnami Na dumku istorika Dzhona Fredriksena bulo vbito i znisheno blizko 200 000 montanyariv ta blizko 85 yihnih sil Tak yak montanyardi voyuvali za amerikanciv yihnij narod buv represovanij v yetnamskimi komunistami Bagato hto z lideriv montenyardiv potrapili u v yaznicyu deyakim vdalosya vtekti cherez kordon doKambodzhi U 2001 roci za danimi Human Rights Watch blizko 1 miljona montanyardiv zhili v gorah na chotiroh provinciyah u V yetnamu a takozh 3 miljoni etnichnih v yetnamciv prozhivali tam zhe V yetnamci viroshuyut kavu na derzhavnih plantaciyah na kolishnih zemlyah montanyar Bagato montanyardiv prijnyali hristiyanstvo cej fakt pidvishuye yihnyu vrazlivist yak menshist v komunistichnomu V yetnami V kinoAmerikanci znayut montanyardiv perevazhno cherez filmi Tema gorciv bula visvitlena v video zhurnali Zeleni bereti 1968 ta meditativnomu majzhe nigilistichnomu filmi Apokalipsis sogodni 1979 Frensisa Forda Koppola U oboh filmah ye montanyari Dzherelahttp factsanddetails com southeast asia Vietnam sub5 9d entry 3395 html 25 lipnya 2017 u Wayback Machine http www slate com articles news and politics american military history 2013 11 the green berets and the montagnards how an indigenous tribe won the admiration html 10 serpnya 2017 u Wayback Machine