Деситіати — іллірійське плем'я, яке мешкало на території сучасної центральної Боснії за часів Римської республіки. Про них відомо з кінця IV століття до нашої ери і до початку III століття н. е. Свідчення їхньої повсякденної діяльності можна знайти в літературних джерелах та у матеріальних знахідках середньобоснійської культурної групи, яка асоціюється з племенем єситатів.
Етимологія
Етимологія назви до цих пір не ясна. Можливо, етимологію слова потрібно шукати в давньогрецькому і латинською мовами. Наприклад, в давньогрецькій мові dasos — ліс, deisi — молитва, в латинському desido — поселення, desitus (мн. Ч. — desino) — залишити., що ця назва пов'язана з іллірійським словом баран. Воно може бути пов'язано зі словом dasa, уживаній в південнослов'янських мовах в значенні хороша людина, або з албанським словом dash — баран. Останнє значення можна пов'язати з вівчарством — одним з основних видів господарської діяльності племені, і навіть з войовничістю.
Історія
Деситіати були присутніми під час римського панування на Західних Балканах, їх ім'я можна знайти в історичних творах античних письменників. Протягом 19 століття науковий інтерес до деситіатів активізувався, завдяки чому дослідження були зосереджені в районі Верхньої Боснії. Їх територія була однією з головних складових іллірійського етнокультурного комплексу, що простягався від південної Адріатики до Дунаю на півночі. Столицею племені може бути сучасне місто Бреза, розташоване в центральній частині Боснії. Вони створили згуртовану спільноту, яка характеризувалася чітко визначеними структурами.
Римська імперія
Після майже трьох століть політичної незалежності Деситіати були підкорені римським імператором Августом. Потім вони були включені в провінцію Іллірік із загальною кількістю 103 декурії.
Деситіати першими підняли повстання під керівництвом Бато Деситіата, і незабаром до них приєдналися Бреуці. Повстання швидко охопило величезні райони Західних Балкан та Дунайського регіону. Чотирирічна війна, яка тривала з 6 по 9 р. н. е., спричинила величезну концентрацію римських військ у цьому районі. Роль деситіатів у повстанні була величезною, що сприяло їх остаточному зникненню в подальшій романізації, що послідувала. Їх ідентичність у пізніші часи античності перетворилася на муніципальну та провінційну далматинську ідентичність.
Археологічні пам'ятки
Залишилась значна кількість залишків укріплень, сіл та селищ. Деякі з них були досліджені археологічними розкопками, під час яких були виявлені численні некрополі і гробниці в долині Лашва, близько Кіселяк і т. д. Однак найзначніше місце було знайдено в Бугойно, що називається Градина Под. Це поселення міського типу, яке містить високий рівень житлової архітектури.
Список літератури
- Borivoj Čović, Arheološki leksikon, tom 1, Sarajevo, 1988, leksikografske jedinice: Srednjobosanska kulturna grupa, str. 163-166; Ostave, str. 133-135; Kultura polja sa urnama,110-112.
- Esad Pašalić -Rimsko naselje u Ilidži kod Sarajeva, Glasnik Zemaljskog muzeja u Sarajevu XIV, 1959., 113 -134
- Enver Imamović -Antički kultni i votivni spomenici na području Bosne i Hercegovine, Sarajevo, 1977.
- Veljko Paškvalin, Ilirsko-panonsko pleme Dezidijata srednje Bosne u rimsko doba i rekognosciranje njihova područja, Godišnjak, XXXI, CBI, ANUBiH, Sarajevo, 2000.
- Dimitrije Sergejevski, Iskopavanje bazilike u Brezi, AP 1, Beograd, 1959.
- Dimitrije Sergejevski, Arheološki nalazi u Sarajevu i okolici, GZM n.s. II, Sarajevo
- Salmedin Mešihović: «Dezitijati: kulturna i narodnosno-politička zajednica u Iliriku i osvajanja Oktavijanova doba» (rukopis doktorske dizertacija)
- Stipčević, Aleksandar (1989), Iliri: povijest, život, kultura,, Školska knjiga Zagreb, 2.dopunjeno izdanje,
- Wilkes, J. J. (1992), The Illyrians, Blackwell, pp. 80 i 207 .
- Smith, William (1865), Dictionary of Greek and Roman Geography, Boston, pp.
- Axhanela (Adžanela) Ardian (2004),"Illyrian Bosnia and Herzegovina-an overview of a cultural legacy", Center for Balkan Studies, http://www.balkancenter.org/Anglisht/ardian.ilyrianbosna.html.
Посилання
- The Daesitiates: Конструкт ідентичності між сучасними та античними уявленнями [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Римське завоювання Сараївського регіону та його наслідки на прикладі урбанізму та ранньохристиянської (пізньоантичної) архітектури [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сальмедін Месіхович — Ілліріке — іллірійські нації Автаріати і Десісіати
- Римський вовк та іллірійська змія, остання битва [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сальмедін Месіхович, 2011 (боснійською мовою)
- Стародавні іллірійці Боснії та Герцеговини Ардіана Адзанели [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Wilkes, 1992, с. 207.
- Dzino, Danijel. "Dezidijati": Identitetski konstrukt između antičkih i suvremenih percepcija. Godišnjak Centra Za Balkanološka Ispitivanja XXXVIII/36 (2009), 75–96. (англ.).
- Wilkes, 1992, с. 216.
- Mesihović, Salmedin. (хор.). Filozofski fakultet u Sarajevu. ISBN . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- Čović, 1983, с. 433-434, 450.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desitiati illirijske plem ya yake meshkalo na teritoriyi suchasnoyi centralnoyi Bosniyi za chasiv Rimskoyi respubliki Pro nih vidomo z kincya IV stolittya do nashoyi eri i do pochatku III stolittya n e Svidchennya yihnoyi povsyakdennoyi diyalnosti mozhna znajti v literaturnih dzherelah ta u materialnih znahidkah serednobosnijskoyi kulturnoyi grupi yaka asociyuyetsya z plemenem yesitativ Bato DaesitiateEtimologiyaEtimologiya nazvi do cih pir ne yasna Mozhlivo etimologiyu slova potribno shukati v davnogreckomu i latinskoyu movami Napriklad v davnogreckij movi dasos lis deisi molitva v latinskomu desido poselennya desitus mn Ch desino zalishiti sho cya nazva pov yazana z illirijskim slovom baran Vono mozhe buti pov yazano zi slovom dasa uzhivanij v pivdennoslov yanskih movah v znachenni horosha lyudina abo z albanskim slovom dash baran Ostannye znachennya mozhna pov yazati z vivcharstvom odnim z osnovnih vidiv gospodarskoyi diyalnosti plemeni i navit z vojovnichistyu IstoriyaDesitiati buli prisutnimi pid chas rimskogo panuvannya na Zahidnih Balkanah yih im ya mozhna znajti v istorichnih tvorah antichnih pismennikiv Protyagom 19 stolittya naukovij interes do desitiativ aktivizuvavsya zavdyaki chomu doslidzhennya buli zoseredzheni v rajoni Verhnoyi Bosniyi Yih teritoriya bula odniyeyu z golovnih skladovih illirijskogo etnokulturnogo kompleksu sho prostyagavsya vid pivdennoyi Adriatiki do Dunayu na pivnochi Stoliceyu plemeni mozhe buti suchasne misto Breza roztashovane v centralnij chastini Bosniyi Voni stvorili zgurtovanu spilnotu yaka harakterizuvalasya chitko viznachenimi strukturami Rimska imperiya Pislya majzhe troh stolit politichnoyi nezalezhnosti Desitiati buli pidkoreni rimskim imperatorom Avgustom Potim voni buli vklyucheni v provinciyu Illirik iz zagalnoyu kilkistyu 103 dekuriyi Desitiati pershimi pidnyali povstannya pid kerivnictvom Bato Desitiata i nezabarom do nih priyednalisya Breuci Povstannya shvidko ohopilo velichezni rajoni Zahidnih Balkan ta Dunajskogo regionu Chotiririchna vijna yaka trivala z 6 po 9 r n e sprichinila velicheznu koncentraciyu rimskih vijsk u comu rajoni Rol desitiativ u povstanni bula velicheznoyu sho spriyalo yih ostatochnomu zniknennyu v podalshij romanizaciyi sho posliduvala Yih identichnist u piznishi chasi antichnosti peretvorilasya na municipalnu ta provincijnu dalmatinsku identichnist Arheologichni pam yatkiPlemena v Illiriyi ta Nizhnij Pannoniyi Zalishilas znachna kilkist zalishkiv ukriplen sil ta selish Deyaki z nih buli doslidzheni arheologichnimi rozkopkami pid chas yakih buli viyavleni chislenni nekropoli i grobnici v dolini Lashva blizko Kiselyak i t d Odnak najznachnishe misce bulo znajdeno v Bugojno sho nazivayetsya Gradina Pod Ce poselennya miskogo tipu yake mistit visokij riven zhitlovoyi arhitekturi Spisok literaturiBorivoj Covic Arheoloski leksikon tom 1 Sarajevo 1988 leksikografske jedinice Srednjobosanska kulturna grupa str 163 166 Ostave str 133 135 Kultura polja sa urnama 110 112 Esad Pasalic Rimsko naselje u Ilidzi kod Sarajeva Glasnik Zemaljskog muzeja u Sarajevu XIV 1959 113 134 Enver Imamovic Anticki kultni i votivni spomenici na podrucju Bosne i Hercegovine Sarajevo 1977 Veljko Paskvalin Ilirsko panonsko pleme Dezidijata srednje Bosne u rimsko doba i rekognosciranje njihova podrucja Godisnjak XXXI CBI ANUBiH Sarajevo 2000 Dimitrije Sergejevski Iskopavanje bazilike u Brezi AP 1 Beograd 1959 Dimitrije Sergejevski Arheoloski nalazi u Sarajevu i okolici GZM n s II Sarajevo Salmedin Mesihovic Dezitijati kulturna i narodnosno politicka zajednica u Iliriku i osvajanja Oktavijanova doba rukopis doktorske dizertacija Stipcevic Aleksandar 1989 Iliri povijest zivot kultura Skolska knjiga Zagreb 2 dopunjeno izdanje Wilkes J J 1992 The Illyrians Blackwell pp 80 i 207 Smith William 1865 Dictionary of Greek and Roman Geography Boston pp Axhanela Adzanela Ardian 2004 Illyrian Bosnia and Herzegovina an overview of a cultural legacy Center for Balkan Studies http www balkancenter org Anglisht ardian ilyrianbosna html PosilannyaThe Daesitiates Konstrukt identichnosti mizh suchasnimi ta antichnimi uyavlennyami 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Rimske zavoyuvannya Sarayivskogo regionu ta jogo naslidki na prikladi urbanizmu ta rannohristiyanskoyi piznoantichnoyi arhitekturi 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Salmedin Mesihovich Illirike illirijski naciyi Avtariati i Desisiati Rimskij vovk ta illirijska zmiya ostannya bitva 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Salmedin Mesihovich 2011 bosnijskoyu movoyu Starodavni illirijci Bosniyi ta Gercegovini Ardiana Adzaneli 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Wilkes 1992 s 207 Dzino Danijel Dezidijati Identitetski konstrukt između antickih i suvremenih percepcija Godisnjak Centra Za Balkanoloska Ispitivanja XXXVIII 36 2009 75 96 angl Wilkes 1992 s 216 Mesihovic Salmedin hor Filozofski fakultet u Sarajevu ISBN 978 9958 0311 0 6 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 Covic 1983 s 433 434 450