Державне антифашистське віче народного визволення Боснії та Герцеговини, ЗАВНОБіГ (сербохорв. Zemaljsko antifašističko vijeće narodnog oslobođenja Bosne i Hercegovine «Загальнонаціональна антифашистська рада народного визволення Боснії і Герцеговини», скорочено: сербохорв. ZAVNOBiH) — військовий парламент, який виник як найвищий керівний орган антифашистського руху у Боснії і Герцеговині та якому під час Другої світової війни судилося стати носієм боснійської державності. Утворений 25 листопада 1943 як територіальний підрозділ керівного органу югославських партизанів — Антифашистського віча народного визволення Югославії (АВНВЮ). Його головою був сербський лікар із Бієліни Воїслав Кецманович.
Дата його утворення нині святкується як День державності Боснії і Герцеговини, але як державне свято відзначається тільки у межах Федерації Боснії і Герцеговини, оскільки керівники Республіки Сербської заперечують історичну вагу цієї події.
Історія
Загалом було проведено три засідання Загальнонаціональної антифашистської ради народного визволення Боснії та Герцеговини: перше — у Мрконіч-Граді 25 листопада 1943, друге — у Санському Мосту 30 червня 1944 і третє та останнє — у Сараєві 26 квітня 1945 року.
Перше засідання ЗАВНОБіГ розпочалося у місті Мрконіч-Град 25 листопада 1943 року о 19:00 і закінчилося 26 листопада о 4:00. На відкритті засідання були присутні 247 делегатів з усіх куточків Боснії та Герцеговини, з яких 173 володіли правом голосу. На цьому засіданні офіційно проголосили ЗАВНОБіГ загальнополітичним представництвом народно-визвольного руху Боснії і Герцеговини, хоча насправді утворення діяло як найвищий орган влади.
Делегати ухвалили резолюцію Віча і відозву до народів Боснії і Герцеговини, в якій наголошувалося, що у майбутньому Боснію і Герцеговину та її народи в країні і за кордоном можуть представляти і уособлювати тільки ЗАВНОБіГ і АВНВЮ. Цими документами водночас виражалася рішучість народів Боснії та Герцеговини бачити свою країну ні сербською, ні хорватською, ні мусульманською, а і сербською, і мусульманською, і хорватською братерською спільнотою, у якій забезпечуватиметься повна рівність усіх сербів, мусульман і хорватів. На засіданні було обрано 58 делегатів від Боснії і Герцеговини на Другу сесію АВНВЮ 29 листопада 1943. Одночасно було обрано Президію ЗАВНОБіГ у складі 31 члена на чолі з д-ром Воїславом Кецмановичем.
Друге засідання ЗАВНОБіГ відбулося 30 червня — 2 липня 1944 у місті Санський Мост. На ньому 1 липня 1944 було прийнято Декларацію про права громадян у Боснії і Герцеговині, де зазначалося:
Втілена в Народно-визвольних комітетах і ЗАВНОБіГ вона гарантує:
|
Після вступу партизанських військ у Сараєво 26 квітня 1945 скликано третє засідання ЗАВНОБіГ, яке було останньою під час війни і взагалі останньою сесією цього органу. На засіданні спочатку схвалили роботу Президії у міжсесійний період, а потім реорганізували ЗАВНОБіГ у Тимчасові народні збори Боснії і Герцеговини. Там було також ухвалено Закон про Народний уряд Боснії і Герцеговини.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 16 травня 2017.
- . Department of Literature, Area Studies and European Languages. University of Oslo. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 24 листопада 2011.
Джерела
- Zemaljsko antifašističko vijeće narodnog oslobođenja Bosne i Hercegovine: dokumenti. Sv. 1. Sarajevo : Veselin Masleša, 1968. 955 s. (сербо-хорв.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavne antifashistske viche narodnogo vizvolennya Bosniyi ta Gercegovini ZAVNOBiG serbohorv Zemaljsko antifasisticko vijece narodnog oslobođenja Bosne i Hercegovine Zagalnonacionalna antifashistska rada narodnogo vizvolennya Bosniyi i Gercegovini skorocheno serbohorv ZAVNOBiH vijskovij parlament yakij vinik yak najvishij kerivnij organ antifashistskogo ruhu u Bosniyi i Gercegovini ta yakomu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sudilosya stati nosiyem bosnijskoyi derzhavnosti Utvorenij 25 listopada 1943 yak teritorialnij pidrozdil kerivnogo organu yugoslavskih partizaniv Antifashistskogo vicha narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi AVNVYu Jogo golovoyu buv serbskij likar iz Biyelini Voyislav Kecmanovich Budinok u yakomu vidbulasya persha sesiya ZAVNOBiG nini memorialnij muzej Dim ZAVNOBiG centr kulturnogo i suspilnogo zhittya mista vidkritij 27 listopada 1973 r v ramkah svyatkuvannya 30 yi richnici istorichnogo pershogo zasidannyaNarodnij Geroj Yugoslaviyi Rada Vranyeshevich vistupaye na pershij sesiyi ZAVNOBiG Data jogo utvorennya nini svyatkuyetsya yak Den derzhavnosti Bosniyi i Gercegovini ale yak derzhavne svyato vidznachayetsya tilki u mezhah Federaciyi Bosniyi i Gercegovini oskilki kerivniki Respubliki Serbskoyi zaperechuyut istorichnu vagu ciyeyi podiyi IstoriyaZagalom bulo provedeno tri zasidannya Zagalnonacionalnoyi antifashistskoyi radi narodnogo vizvolennya Bosniyi ta Gercegovini pershe u Mrkonich Gradi 25 listopada 1943 druge u Sanskomu Mostu 30 chervnya 1944 i tretye ta ostannye u Sarayevi 26 kvitnya 1945 roku Pershe zasidannya ZAVNOBiG rozpochalosya u misti Mrkonich Grad 25 listopada 1943 roku o 19 00 i zakinchilosya 26 listopada o 4 00 Na vidkritti zasidannya buli prisutni 247 delegativ z usih kutochkiv Bosniyi ta Gercegovini z yakih 173 volodili pravom golosu Na comu zasidanni oficijno progolosili ZAVNOBiG zagalnopolitichnim predstavnictvom narodno vizvolnogo ruhu Bosniyi i Gercegovini hocha naspravdi utvorennya diyalo yak najvishij organ vladi Delegati uhvalili rezolyuciyu Vicha i vidozvu do narodiv Bosniyi i Gercegovini v yakij nagoloshuvalosya sho u majbutnomu Bosniyu i Gercegovinu ta yiyi narodi v krayini i za kordonom mozhut predstavlyati i uosoblyuvati tilki ZAVNOBiG i AVNVYu Cimi dokumentami vodnochas virazhalasya rishuchist narodiv Bosniyi ta Gercegovini bachiti svoyu krayinu ni serbskoyu ni horvatskoyu ni musulmanskoyu a i serbskoyu i musulmanskoyu i horvatskoyu braterskoyu spilnotoyu u yakij zabezpechuvatimetsya povna rivnist usih serbiv musulman i horvativ Na zasidanni bulo obrano 58 delegativ vid Bosniyi i Gercegovini na Drugu sesiyu AVNVYu 29 listopada 1943 Odnochasno bulo obrano Prezidiyu ZAVNOBiG u skladi 31 chlena na choli z d rom Voyislavom Kecmanovichem Druge zasidannya ZAVNOBiG vidbulosya 30 chervnya 2 lipnya 1944 u misti Sanskij Most Na nomu 1 lipnya 1944 bulo prijnyato Deklaraciyu pro prava gromadyan u Bosniyi i Gercegovini de zaznachalosya Vtilena v Narodno vizvolnih komitetah i ZAVNOBiG vona garantuye rivnist mizh serbami musulmanami i horvatami Bosniyi i Gercegovini yaka ye yihnoyu spilnoyu i nepodilnoyu batkivshinoyu svobodu sovisti ta virospovidannya i rivnist usih konfesij svobodu zibran ta ugod ob yednan ta presi osobistu i majnovu bezpeku gromadyan a takozh svobodu privatnoyi iniciativi v ekonomichnomu zhitti rivnist zhinok iz cholovikami yak u politichnomu zhitti krayini tak i v usih dilyankah suspilnoyi diyalnosti viborche pravo v demokratichnij Bosniyi i Gercegovini viborci budut zdijsnyuvati shlyahom tayemnogo golosuvannya na osnovi zagalnogo rivnogo i pryamogo viborchogo prava aktivne i pasivne viborche pravo mayut kozhen gromadyanin i gromadyanka yakim vipovnilosya 18 rokiv i yaki ne pozbavleni cogo prava v zakonnomu poryadku bijci Narodno vizvolnoyi armiyi ta partizanskih zagoniv Yugoslaviyi mayut ce pravo nezalezhno vid viku kozhnomu gromadyaninu zabezpechuyetsya pravo oskarzhiti rishennya vladi a takozh pravo na podachu zvernennya i skargi do vsih organiv derzhavnoyi vladi nihto ne mozhe buti zasudzhenim bez poperednogo sudovogo procesu Pislya vstupu partizanskih vijsk u Sarayevo 26 kvitnya 1945 sklikano tretye zasidannya ZAVNOBiG yake bulo ostannoyu pid chas vijni i vzagali ostannoyu sesiyeyu cogo organu Na zasidanni spochatku shvalili robotu Prezidiyi u mizhsesijnij period a potim reorganizuvali ZAVNOBiG u Timchasovi narodni zbori Bosniyi i Gercegovini Tam bulo takozh uhvaleno Zakon pro Narodnij uryad Bosniyi i Gercegovini Primitki Arhiv originalu za 28 listopada 2016 Procitovano 16 travnya 2017 Department of Literature Area Studies and European Languages University of Oslo 24 serpnya 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 24 listopada 2011 DzherelaZemaljsko antifasisticko vijece narodnog oslobođenja Bosne i Hercegovine dokumenti Sv 1 Sarajevo Veselin Maslesa 1968 955 s serbo horv