Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День антифашистської боротьби (хорв. Dan antifašističke borbe) — державне свято Республіки Хорватія, яке припадає на 22 червня.
| День антифашистської боротьби | |
|---|---|
 Пам'ятник визволенню в Рієці | |
| Офіційна назва | Dan antifašističke borbe |
| Місце |  Хорватія |
| Засновано | 1991 |
| Тип | державне свято |
| Дата | 22 червня |
| Святкування | утворення першого партизанського загону |
| Пов'язаний з | із нападом гітлерівської Німеччини на СРСР |
Історія
Святкується щороку 22 червня на згадку про створення цього дня в 1941 році Першого сисацького партизанського загону, який став першим антифашистським підрозділом у всій тодішній окупованій Югославії. Загін виник у лісі Брезовиця біля Сисака в день, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, порушивши пакт Ріббентропа-Молотова про ненапад між цими двома державами. У світлі тих нових обставин члени Комуністичної партії Хорватії (КПХ) в Сисаку відчули себе в небезпеці і відійшли до околиць міста — спочатку в село Жабно, а потім у ліс Брезовиця, де й заснували партизанський загін, який із перших днів зайнявся диверсіями, особливо на залізниці.
Загін тоді налічував 77 бійців на чолі з командиром Владом Яничем Цапо і політичним комісаром Маріяном Цветковичем. У складі загону був і покійний генерал хорватської армії Янко Бобетко. Оскільки більшість у ньому складали хорвати, то й воювали здебільшого на хорватській території. До кінця Другої світової війни дожили тридцять вісім бійців.
Створення цього сисацького загону ознаменувало початок організованої національно-визвольної боротьби в Хорватії, в якій взяли активну участь понад 500 000 хорватських громадян. Близько 230 000 бійців із Хорватії воювали у підрозділах Народно-визвольної армії та партизанських загонів Югославії, невід'ємною частиною яких були Народно-визвольна армія та партизанські загони Хорватії. На території останньої було створено 52 бригади, 17 дивізій та 5 із 11 корпусів Народно-визвольної армії Югославії.
Окрім Сисацького партизанського загону, того дня, 22 червня 1941 року, в околицях Вргораця, на горі Радович в районі Солине, було також утворено партизанську групу, яку очолили комуністи: секретар Вргорацького муніципального комітету КПХ Йозо Мартинаць і кравець Дринко Толич. Спочатку в цій групі було понад 30 бійців, які в перші дні вправлялися зі зброєю та друкували антифашистські листівки і брошури. Незабаром після заснування цієї партизанської групи в районі Вргораця було створено ще дві такі групи.
Святкувати 22 червня як день антифашистської боротьби почали зі здобуттям хорватської незалежності 1991 року.
Спірний момент
Історики, які займаються сучасною хорватською історією, дружно визнають той факт, що після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року хорватські комуністи відійшли в глибоке підпілля і почали підготовку до збройної боротьби проти уряду НДХ та її міжнародних покровителів. Водночас вони дружно вказують на те, що фактично ніякого повстання відразу тоді не почалося.
День антифашистської боротьби в СФРЮ
У колишній СФРЮ День антифашистської боротьби святкували 27 липня — що було також Днем повстання народу Хорватії — пов'язуючи це з подіями в Србі, хоча створення Сисацького загону відбулося більш ніж на місяць раніше.
Примітки
- Pavličević, Dragutin (2007). Povijest Hrvatske. Naklada Pavičić. с. 441—42. ISBN .
- Zaboravljeni odred: I u Vrgorcu je 22. lipnja 1941. godine osnovana prva partizanska grupa (Lupiga.com, 22. lipnja 2014.) [ 22 червня 2021 у Wayback Machine.] preuzeto 22. lipnja 2015.
- . Narod.hr. 23. lipnja 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 25. lipnja 2018..
- Ivica Radoš, Hrvatske kontroverze, "Vodstvo komunističke Hrvatske na četvrtom zasjedanju ZAVNOH-a 24. i 25. srpnja 1945. ... uvrstilo je prijedlog zakona o proglašenju 27. srpnja narodnim praznikom. Prijedlog je obrazložio Karlo Mrazović i zakon je donesen.", str. 80, Zagreb 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den antifashistskoyi borotbi horv Dan antifasisticke borbe derzhavne svyato Respubliki Horvatiya yake pripadaye na 22 chervnya Den antifashistskoyi borotbiDen antifashistskoyi borotbiPam yatnik vizvolennyu v RiyeciOficijna nazvaDan antifasisticke borbeMisce HorvatiyaZasnovano1991Tipderzhavne svyatoData22 chervnyaSvyatkuvannyautvorennya pershogo partizanskogo zagonuPov yazanij ziz napadom gitlerivskoyi Nimechchini na SRSRIstoriyaSvyatkuyetsya shoroku 22 chervnya na zgadku pro stvorennya cogo dnya v 1941 roci Pershogo sisackogo partizanskogo zagonu yakij stav pershim antifashistskim pidrozdilom u vsij todishnij okupovanij Yugoslaviyi Zagin vinik u lisi Brezovicya bilya Sisaka v den koli nacistska Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz porushivshi pakt Ribbentropa Molotova pro nenapad mizh cimi dvoma derzhavami U svitli tih novih obstavin chleni Komunistichnoyi partiyi Horvatiyi KPH v Sisaku vidchuli sebe v nebezpeci i vidijshli do okolic mista spochatku v selo Zhabno a potim u lis Brezovicya de j zasnuvali partizanskij zagin yakij iz pershih dniv zajnyavsya diversiyami osoblivo na zaliznici Zagin todi nalichuvav 77 bijciv na choli z komandirom Vladom Yanichem Capo i politichnim komisarom Mariyanom Cvetkovichem U skladi zagonu buv i pokijnij general horvatskoyi armiyi Yanko Bobetko Oskilki bilshist u nomu skladali horvati to j voyuvali zdebilshogo na horvatskij teritoriyi Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni dozhili tridcyat visim bijciv Stvorennya cogo sisackogo zagonu oznamenuvalo pochatok organizovanoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi v Horvatiyi v yakij vzyali aktivnu uchast ponad 500 000 horvatskih gromadyan Blizko 230 000 bijciv iz Horvatiyi voyuvali u pidrozdilah Narodno vizvolnoyi armiyi ta partizanskih zagoniv Yugoslaviyi nevid yemnoyu chastinoyu yakih buli Narodno vizvolna armiya ta partizanski zagoni Horvatiyi Na teritoriyi ostannoyi bulo stvoreno 52 brigadi 17 divizij ta 5 iz 11 korpusiv Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi Okrim Sisackogo partizanskogo zagonu togo dnya 22 chervnya 1941 roku v okolicyah Vrgoracya na gori Radovich v rajoni Soline bulo takozh utvoreno partizansku grupu yaku ocholili komunisti sekretar Vrgorackogo municipalnogo komitetu KPH Jozo Martinac i kravec Drinko Tolich Spochatku v cij grupi bulo ponad 30 bijciv yaki v pershi dni vpravlyalisya zi zbroyeyu ta drukuvali antifashistski listivki i broshuri Nezabarom pislya zasnuvannya ciyeyi partizanskoyi grupi v rajoni Vrgoracya bulo stvoreno she dvi taki grupi Svyatkuvati 22 chervnya yak den antifashistskoyi borotbi pochali zi zdobuttyam horvatskoyi nezalezhnosti 1991 roku Spirnij momentIstoriki yaki zajmayutsya suchasnoyu horvatskoyu istoriyeyu druzhno viznayut toj fakt sho pislya napadu Nimechchini na SRSR 22 chervnya 1941 roku horvatski komunisti vidijshli v gliboke pidpillya i pochali pidgotovku do zbrojnoyi borotbi proti uryadu NDH ta yiyi mizhnarodnih pokroviteliv Vodnochas voni druzhno vkazuyut na te sho faktichno niyakogo povstannya vidrazu todi ne pochalosya Den antifashistskoyi borotbi v SFRYuU kolishnij SFRYu Den antifashistskoyi borotbi svyatkuvali 27 lipnya sho bulo takozh Dnem povstannya narodu Horvatiyi pov yazuyuchi ce z podiyami v Srbi hocha stvorennya Sisackogo zagonu vidbulosya bilsh nizh na misyac ranishe PrimitkiPavlicevic Dragutin 2007 Povijest Hrvatske Naklada Pavicic s 441 42 ISBN 978 953 6308 71 2 Zaboravljeni odred I u Vrgorcu je 22 lipnja 1941 godine osnovana prva partizanska grupa Lupiga com 22 lipnja 2014 22 chervnya 2021 u Wayback Machine preuzeto 22 lipnja 2015 Narod hr 23 lipnja 2018 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 25 lipnja 2018 Ivica Rados Hrvatske kontroverze Vodstvo komunisticke Hrvatske na cetvrtom zasjedanju ZAVNOH a 24 i 25 srpnja 1945 uvrstilo je prijedlog zakona o proglasenju 27 srpnja narodnim praznikom Prijedlog je obrazlozio Karlo Mrazovic i zakon je donesen str 80 Zagreb 2014