У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Демки Де мки село Мойсенської волості Золотоніського повіту Полтавс

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Демки.

Де́мки — село Мойсенської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Селище є на мапі 1787 року.

Станом на 1885 рік у селі нараховується 930 осіб, 141 двір, православна церква, постоялий будинок, 10 вітряних млинів.

За даними клірової книги Полтавської єпархії на 1902 рік:

Архистратиго-Михайлівська церква, дерев'яна, холодна, з такою ж дзвіницею, побудована в 1845 році; церковна сторожка; церковна бібліотека; церковно-приходська школа — поміщається у власному домі, у якому є і квартира для псаломщика; дім для квартири священика; землі церковної — старий погост в м. Іркліїв — 350 кв. саж., ружної 34 1/2 дес., у тому числі садибної 1, 1/2 дес.: грошового утримання на рік священику 160 рублів, псаломщику 36 рублів; церква від Консисторії в 205 верстах.
Прихожан 1277 осіб (в тому числі 604 чоловік і 673 жінок).
Священик Попов Микола Олександрович — в сані священика з 1882 року, скуфія з 1898 року. Псаломщик Базилевський Іван Стефанович — на посаді з 1896 року. Церковний староста козак Зубалій Василь Іванович. Заштатний псаломщик Базилевський Стефан Григорович.

Найпоширеніші прізвища у с. Демки на межі ХІХ -ХХ століть: Олексієнко, Артющенко, Війт, Галаган, Грицай, Діденко, Ємець, Жицький, Зубалій, Ільєнко, Кабан, Калениченко, Конак, Клигач, Коваль, Конюший, Любчич, Євтушевський, Павленко, Сахно, Скиба, Фінашкін, Чуприна, Шевченко, Яковенко.

З 27 лютого 1932 року село належить до Іркліївського району в складі Київської, з 22 вересня 1937 року Полтавської, з 7 січня 1954 року у складі новоствореної Черкаської області.

В 1960 році переселено в новостворене село Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області у зв'язку з затопленням чаші Кременчуцького водосховища.

Див. також

(Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення)

Примітки

Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 17 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 6 січня 2013.
(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
whp057.narod.ru [ 6 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Бекет [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Омелечко Раїса. Джерела пам'яті. Мойсинці, Демки, Придніпровське від найдавніших часів до сьогодення

[1] Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 17 листопада 2021.

[Бекет-2] . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 6 січня 2013.

[3] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.

[4] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.

[5] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.

[6] whp057.narod.ru [ 6 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)