Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Олександрович Дельва (28 травня 1924— 23 січня 1994), доктор медичних наук (1965), професор (1966), «Заслужений працівник вищої школи України», «Відмінник охорони здоров'я», учасник Другої світової війни.
| Дельва Віктор Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 травня 1924 с. Безгинове, Луганська обл. |
| Помер | 23 січня 1994 (69 років) |
| Alma mater | Полтавський державний медичний стоматологічний інститут |
| Галузь | Медицина |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Біографія
Народився 28 травня 1924 р. у селі Безгинове Новоайдарського району Ворошиловградської (нині Луганської) області у сім'ї службовця. У 1941 р. закінчив 10 класів середньої школи. У 1943 р. добровольцем пішов на фронт, служив сапером у 19 гвардійському інженерно-саперному батальйоні 5 гвардійської армії. Брав участь у боях за звільнення Лисичанська, Слов'янська, Дніпропетровська, Одеси, Ковеля, Любліна, Варшави, Лодзя, Кюстрина, штурмував Берлін. У 1946 р. після закінчення Другої світової війни вступив до Донецького медичного інституту. Згодом працював у цьому ж інституті старшим лаборантом, асистентом, доцентом кафедри нервових хвороб, заступником декана. У 1957 р. захистив кандидатську дисертацію з дослідження вмісту міді у спинномозковій рідині і сироватці крові при деяких захворюваннях нервової системи. У 1963 р. отримав вчене звання доцента. З 1963 по 1974 р. — завідувач кафедри нервових хвороб Івано-Франківського медичного інституту. У 1965 р. захистив докторську дисертацію, присвячену вивченню кількісного вмісту і топографії деяких мікроелементів (міді, заліза, кобальту, барію, кремнію, срібла, алюмінію, титану, літію, натрію, калію, марганцю) у тканині головному мозку людини в нормі та при патології. У 1966 р. отримав вчене звання професора. З 1965 по 1968 р. — за сумісництвом виконував обов'язки декана факультету, з 1968 р. — проректор з навчально-наукової роботи Івано-Франківського медичного інституту. Обирався головою обласного наукового товариства невропатологів і психіатрів. У 1974 р. наказом МОЗ України призначений на посаду ректора Полтавського медичного стоматологічного інституту. За ініціативою Віктора Олександровича був збудований морфологічний корпус інституту, де розмістилися кафедри анатомії людини, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, патологічної анатомії, судової медицини, патологічної фізіології. Була введена в дію 1 міська лікарня, де розмістилися кафедри внутрішніх хвороб, хірургічних хвороб з травматологією; реконструйована й обладнана сучасним обладнанням двоповерхова будівля на 24 робочих місць для міської дитячої стоматологічної поліклініки, де була розміщена кафедра стоматології дитячого віку; здані в експлуатацію 2 студентські гуртожитки на 500 місць. Поряд з основною роботою професор Віктор Дельва активно займався громадською діяльністю як голова Полтавського обласного комітету захисту миру. Був членом Полтавської спілки літераторів. У роки Другої світової війни вів щоденник, який і послугував основою для написання і видання трьох прозових книг «Ми йшли сюди довго» (1983 р.), «Два роки перед війною» (1987 р.), «У грізній заграві сорок першого» (1990 р.). У 1987 р. звільнився з посади ректора ПМСІ за власним бажанням, але продовжував завідувати кафедрою нервових хвороб і медичної генетики. З 1990 р. — професор кафедри нервових хвороб і медичної генетики. Помер 23 січня 1994 року. Похований у с. Затурине.
Наукова діяльність
Віктор Олександрович — автор понад 200 наукових праць, присвячених вивченню багатьох питань неврології і порушень мозкового кровообігу, тромботичних інсультів, окисно-відновних процесів при ішемічній хворобі мозку, злоякісних пухлинах головного мозку, впливу метеорологічних факторів на частоту захворювань серця і головного мозку. Поміж наукових праць є й методичні посібники, книги, присвячені досягненням та перспективам розвитку Полтавського медичного стоматологічного інституту. Під керівництвом професора захищено 1 докторську та 10 кандидатських дисертацій.
Нагороди та почесні звання
Віктор Олександрович Дельва — учасник Другої світової війни, був нагороджений орденами Слави ІІ і ІІІ ступеня, десятьма медалями, зокрема «За відвагу», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», знаком «Відмінник охорони здоров'я», Почесною грамотою Верховної Ради України (1981 р.). За заслуги у підготовці висококваліфікованих медичних кадрів та активну участь у громадському житті надано почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України».
Посилання
- Бібліозанурення в історію університету
- Дельва Віктор Олександрович. ЕСУ
 | Це незавершена стаття про українського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Viktor Oleksandrovich Delva 28 travnya 1924 23 sichnya 1994 doktor medichnih nauk 1965 profesor 1966 Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Ukrayini Vidminnik ohoroni zdorov ya uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Delva Viktor OleksandrovichNarodivsya28 travnya 1924 1924 05 28 s Bezginove Luganska obl Pomer23 sichnya 1994 1994 01 23 69 rokiv Alma materPoltavskij derzhavnij medichnij stomatologichnij institutGaluzMedicinaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukBiografiyaNarodivsya 28 travnya 1924 r u seli Bezginove Novoajdarskogo rajonu Voroshilovgradskoyi nini Luganskoyi oblasti u sim yi sluzhbovcya U 1941 r zakinchiv 10 klasiv serednoyi shkoli U 1943 r dobrovolcem pishov na front sluzhiv saperom u 19 gvardijskomu inzhenerno sapernomu bataljoni 5 gvardijskoyi armiyi Brav uchast u boyah za zvilnennya Lisichanska Slov yanska Dnipropetrovska Odesi Kovelya Lyublina Varshavi Lodzya Kyustrina shturmuvav Berlin U 1946 r pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni vstupiv do Doneckogo medichnogo institutu Zgodom pracyuvav u comu zh instituti starshim laborantom asistentom docentom kafedri nervovih hvorob zastupnikom dekana U 1957 r zahistiv kandidatsku disertaciyu z doslidzhennya vmistu midi u spinnomozkovij ridini i sirovatci krovi pri deyakih zahvoryuvannyah nervovoyi sistemi U 1963 r otrimav vchene zvannya docenta Z 1963 po 1974 r zaviduvach kafedri nervovih hvorob Ivano Frankivskogo medichnogo institutu U 1965 r zahistiv doktorsku disertaciyu prisvyachenu vivchennyu kilkisnogo vmistu i topografiyi deyakih mikroelementiv midi zaliza kobaltu bariyu kremniyu sribla alyuminiyu titanu litiyu natriyu kaliyu margancyu u tkanini golovnomu mozku lyudini v normi ta pri patologiyi U 1966 r otrimav vchene zvannya profesora Z 1965 po 1968 r za sumisnictvom vikonuvav obov yazki dekana fakultetu z 1968 r prorektor z navchalno naukovoyi roboti Ivano Frankivskogo medichnogo institutu Obiravsya golovoyu oblasnogo naukovogo tovaristva nevropatologiv i psihiatriv U 1974 r nakazom MOZ Ukrayini priznachenij na posadu rektora Poltavskogo medichnogo stomatologichnogo institutu Za iniciativoyu Viktora Oleksandrovicha buv zbudovanij morfologichnij korpus institutu de rozmistilisya kafedri anatomiyi lyudini gistologiyi citologiyi ta embriologiyi operativnoyi hirurgiyi ta topografichnoyi anatomiyi patologichnoyi anatomiyi sudovoyi medicini patologichnoyi fiziologiyi Bula vvedena v diyu 1 miska likarnya de rozmistilisya kafedri vnutrishnih hvorob hirurgichnih hvorob z travmatologiyeyu rekonstrujovana j obladnana suchasnim obladnannyam dvopoverhova budivlya na 24 robochih misc dlya miskoyi dityachoyi stomatologichnoyi polikliniki de bula rozmishena kafedra stomatologiyi dityachogo viku zdani v ekspluataciyu 2 studentski gurtozhitki na 500 misc Poryad z osnovnoyu robotoyu profesor Viktor Delva aktivno zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu yak golova Poltavskogo oblasnogo komitetu zahistu miru Buv chlenom Poltavskoyi spilki literatoriv U roki Drugoyi svitovoyi vijni viv shodennik yakij i posluguvav osnovoyu dlya napisannya i vidannya troh prozovih knig Mi jshli syudi dovgo 1983 r Dva roki pered vijnoyu 1987 r U griznij zagravi sorok pershogo 1990 r U 1987 r zvilnivsya z posadi rektora PMSI za vlasnim bazhannyam ale prodovzhuvav zaviduvati kafedroyu nervovih hvorob i medichnoyi genetiki Z 1990 r profesor kafedri nervovih hvorob i medichnoyi genetiki Pomer 23 sichnya 1994 roku Pohovanij u s Zaturine Naukova diyalnistViktor Oleksandrovich avtor ponad 200 naukovih prac prisvyachenih vivchennyu bagatoh pitan nevrologiyi i porushen mozkovogo krovoobigu trombotichnih insultiv okisno vidnovnih procesiv pri ishemichnij hvorobi mozku zloyakisnih puhlinah golovnogo mozku vplivu meteorologichnih faktoriv na chastotu zahvoryuvan sercya i golovnogo mozku Pomizh naukovih prac ye j metodichni posibniki knigi prisvyacheni dosyagnennyam ta perspektivam rozvitku Poltavskogo medichnogo stomatologichnogo institutu Pid kerivnictvom profesora zahisheno 1 doktorsku ta 10 kandidatskih disertacij Nagorodi ta pochesni zvannyaViktor Oleksandrovich Delva uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni buv nagorodzhenij ordenami Slavi II i III stupenya desyatma medalyami zokrema Za vidvagu Za zvilnennya Varshavi Za vzyattya Berlina znakom Vidminnik ohoroni zdorov ya Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 1981 r Za zaslugi u pidgotovci visokokvalifikovanih medichnih kadriv ta aktivnu uchast u gromadskomu zhitti nadano pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Ukrayini PosilannyaBibliozanurennya v istoriyu universitetu Delva Viktor Oleksandrovich ESU Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi