Дейнега Володимир Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дейнега.

Володи́мир Олекса́ндрович Дейне́га (нар. 28 червня 1977, Малин, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст і футболіст. Чотириразовий чемпіон України. Професіональну кар'єру розпочав в «Уніспорті» (1995—1997), а завершив в «АРПИ» (2010). У складі збірної України в 2003 році став срібним призером чемпіонату Європи в Італії.

Володимир Дейнега
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Олександрович Дейнега
Народження	28 червня 1977(1977-06-28) (47 років)
	Малин, УРСР,  СРСР
Зріст	181 см
Вага	74 кг
Громадянство	Україна
Позиція	(Захисник)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1996—2000 «Дніпро» (Київ) (ААФУ) 2016 «Європак» (амат.)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1995—1997 «Уніспорт» ? (>20) 1997 «Інтеркас» ? (?) 1997—1998 «Уніспорт» 8 (14) 1998—2001 «Уніспорт-Будстар» ? (?) 1998—1999 →  «Будстар-2» ? (?) 2001—2007 «Шахтар» ? (?) 2003—2004 →  «Шахтар-2» 3 (2) 2005—2007 →  «ДЮСШ-5 Аркада» (Макіївка) 9 (11) 2006 →  «Актюбрентген» ? (?) 2007—2009 «Єнакієвець» ? (?) 2008—2009 →  «Стирол-Славунівер-Єнакієвець-2» ? (?) 2009 «Вітен» 0 (0) 2009—2010 МФК «Жлобін» 19 (10) 2010 «Продексім» ? (?) 2010 «АРПИ» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2002—2005 Україна 23 (6)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

З семи років почав займатися футболом. Пішов навчатися до спеціалізованої школи, після закінчення якої вступив до Український державний університет фізичного виховання і спорту. Під час навчання у ЗВО Дейнегу запросили до футзального клубу «Уніспорту», який виступав у першій лізі чемпіонату України. Разом з київським клубом він виграв срібні нагороди першої ліги, а в сезоні 1996/97 бронзові нагороди, а також посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату, забивши 20 голів.

Перед стартом сезону 1997/98 перейшов до вищолігового «Інтеркас», з яким виграв передсезонний турнір «Кубок Звільнення». Проте майже одразу після старту чемпіонату повернувся в «Уніспорт». Разом з новим-старим клубом знову здобув срібні нагороди першої ліги, а також став найкращим бомбардиром першості, розділивши це звання з трьома іншими гравцями. У 8 матчах Дейнега відзначився 14 разів.

Після сезону 1997/98 «Уніспорт» об'єднався з іншим київським клубом «Будстар», вийшовши у вищу лігу. В об'єднаній команді «Уніспорт-Будстар» захисник провів три наступні сезони, ставши чемпіоном в останньому із них.

З 2002 року почав виступати за донецький «Шахтар», з яким тричі став чемпіоном країни і двічі володарем Кубку.

На початку сезону 2004/05 отримав травму, внаслідок чого пропустив майже весь сезон.

Друге коло сезону 2005/06 провів в оренді казахському «Актюбрентгені» (Актюбінськ).

Через непорозуміння з керівництвом «Шахтар» намагався продати Дейнегу до Казахстану, але клуби не змогли домовитися. Після цього гравець прийняв пропозицію президента «Єнакієвця» Андрія Новіков грати за його команду.

В липні 2009 року проходив оглядини у складі чемпіона Польщі «Хуртапа» (Ленчиця), але без успіху. На початку жовтня 2009 року Дейнега підписав контракт з білоруським «Вітеном», але зіграв за оршанський клуб лише у Кубку Білорусі і за згодою сторін покинув склад чемпіона країни. Після цього підтримував спортивну форму у складі донецького «Шахтаря», а за місяць відгукнувся на запрошення іншого білоруського клуба — «Жлобіна». Дебютувавши за новий клуб у матчі 13 туру проти «Дорожніка» (1:5), став першим медалістом чемпіонату Європи, що грав у чемпіонаті Білорусі.

Нагороди і досягнення

Командні

«Уніспорт»

• Перша ліга
  • Срібний призер (2): ,
  • Бронзовий призер (1):

«Інтеркас»

• Кубок Звільнення: 1997

«Уніспорт-Будстар»

• Вища ліга
  • Чемпіон (1):

«Шахтар»

• Вища ліга
  • Чемпіон (3): , ,
  • Срібний призер (1):
  • Бронзовий призер (1):

• Кубок
  • Володар (2): ,

«Єнакієвець»

• Вища ліга
  • Бронзовий призер (2): ,

• Кубок
  • Фіналіст (1):

Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (1): 2003

Особисті

• Найкращий бомбардир Першої ліги (1): 1997/98 (14 м'ячів, разом з , Василем Маликом і )
• У списках 18 найкращих гравців України (1): 1999/00
• У списках 15 найкращих гравців України (2): 2001/02, 2002/03

Примітки

1. «Это будет самый ответственный матч» [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
2. Міні-поле. Чемпіонат України 96-97 років // Газета «Український футбол». — 1997. — Вип. 25 (296) (липень). — С. 6.
3. . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
4. ОМЕЛЯНЕНКО Артем. Сезон визнано вдалим // Газета «Український футбол». — 1998. — Вип. 41 (365) (30 травня). — С. 3.
5. Игрок сборной Украины в Казахстане. [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Первое поражение после солнечного затмения [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
   В четверке сильнейших легко не бывает [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
7. . Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
8. Мини-футбол. Дейнега отличился за "ВИТЭН" [ 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
9. . Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
10. Мини-футбол. Переходы игроков в этом сезоне закончены [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
11. Мини-футбол. Прошли матчи 13 тура чемпионата Беларуси [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Статистичний довідник Статистичні дані IV Чемпіонату України з міні-футболу сезону 1996—1997 рр.
• В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — . (рос.)

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль на сайті Sport.ua [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
• (рос.)