Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давид Тод Вілкінсон англ David Todd Wilkinson 13 травня 1935 19350513 5 вересня 2002 Принстон американський фізик космол

Девід Тод Вілкінсон

Девід Тод Вілкінсон

Давид Тод Вілкінсон (англ. David Todd Wilkinson; 13 травня 1935(19350513) — 5 вересня 2002, Принстон)  — американський фізик, космолог, один з першовідкривачів космічного мікрохвильового випромінювання (в російськомовній літературі реліктове випромінювання), яке залишилося від т.з. Великого Вибуху.

Давид Тод Вілкінсон
image
Давид Тод Вілкінсон
Давид Тод Вілкінсон
Народився13 травня 1935
, Мічиган, США
Помер5 вересня 2002
Принстон
·злоякісна пухлина
Країнаimage США
Діяльністьастроном, астрофізик, викладач університету
Alma materМічиганський університет
Галузьфізика, космологія
ЗакладПринстонський університет
Вчене звання
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникd
Відомі учні


Аспіранти, докторантиd
d[1]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:реліктове випромінювання
Нагороди
image Девід Тод Вілкінсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілкінсон.

Біографія

Народився 13 травня 1935 р. в Хіллсдейлі (англ. Hillsdale), штат Мічиган, США. Батьки — Гарольд Вілкінсон (англ. Harold Wilkinson) і Телма Тод (англ. Thelma Todd). Закінчив Мічиганський університет і отримав ступінь доктора філософії під загальним керівництвом Річарда Крейна (англ. H. Richard Crane). Елегантність з якою Вілкінсон експериментально виміряв гіромагнітне відношення дозволила Роберту Генрі Діке (англ. Robert Henry Dicke) запросити його в Принстонський університет, в якому він і пропрацював професором фізики з 1965 р. до своєї смерті в 2002 р.

Наукова діяльність

Діке запропонував Вілкінсону та Пітеру Роллу (англ. Peter G. Roll) модернізувати радіометр, який він винайшов ще в середині 40-х років, за допомогою якого можна було б виміряти космічне фонове випромінювання, теоретичне передбачення якого було здійснено Георгієм Гамовим, Ральфом Алфером (англ. Ralph Alpher) та Робертом Германом (англ. Robert Herman) ще в 1948 р. Ця пропозиція Діке і сформувала напрям основної наукової діяльності Вілкінсона. Більше того, з неї наочно випливає як проста співбесіда може змінити хід історії розвитку фізики в цілому.

«Діамантовий блиск» слави

В той час, коли Вілкінсон та Ролл вдосконалювали свій радіометр Діке, за сорок миль від Принстона в лабораторії фірми Белл (англ. Bell Labs) Арно Пензіас (англ. Arno Penzias) та Роберт Вільсон (англ. Robert Wilson) також займалися поліпшенням характеристик свого радіометра супутникової рупорної антени. Проте це поліпшення було не абстрактним, як у випадку Вілкінсона-Ролла, а конкретним — під час вимірювання теплових шумів супутникової антени направленої просто на «голубе небо»! Таким чином, питання пріоритету тут тривіально за Пензіасом та Вільсоном, простими інженерами фірми Белл, які навіть не здогадувались про існування концепції т.з. Великого Вибуху!

Проте згідно зі спогадами колеги Вілкінсона Джеймса Піблеса (англ. P. Jemes E. Peebles) ситуація виглядала дещо по іншому. В 1965 році чутки про наступний експеримент Вілкінсона-Ролла досягли фірми Белл, яка в той час займалася проблемою зменшення шуму для мікрохвильової системи супутникової навігації. Рупорна антена приймала дещо завищений тепловий шум, який Пезіас та Вільсон відносили до навколишнього середовища на довжині хвилі 7.4 см. Проте вони не могли ідентифікувати цей тепловий шум антенної системи, оскільки були спеціалістами по радіотехніці (радіофізиці). Очевидно, що група з Принстона знала, що шукала, проте її «обігнали на повороті» (англ. were famously scooped) .

Якби там не було, проте Бернард Бурке (англ. Bernard F. Burke), товариш Вільсона розказав йому про майбутню статтю, яку він бачив у Піблеса про можливість спостереження теплового випромінювання від т.з. Великого Вибуху, і до них дійшла справжня важливість отриманого «негативного результату»! Пензіас зустрівся з Діке і в результаті обидві статі були одночасно надіслані в журнал Astrophysical Journal Letters. В 1979 році Нобелівська премія була присуджена Пензіасу та Вільсону (Капіца тут не в темі) , .

Посмертна реальна слава

Ця «невдача» загартувала характер Вілкінсона і він присвятив все подальше життя дослідженню «реліктового випромінювання». В середині 70-х років він передбачив дипольну анізотропію викликану рухом Сонячної системи відносно цього випромінювання, а у 80-х передбачив анізотропію. Маючи хороші знання метрології, він по суті сформував т.з. «метрологію вимірювання параметрів Всесвіту»! Враховуючи терплячий характер та схильність до «хитрих багатоходових комбінацій» (недаром він мав прізвище по матері — Тод («Лис» — середньовічна англійська!), Вілкінсон сприяв і брав активну участь у різноманітних супутникових місіях НАСА NASA: Космічний Дослідник Фонового Випромінювання (англ. Cosmic Background Explorer ()) та Мікрохвильова Проба Анізотропії Вілкінсона (англ. Wilkinson Microwave Anisotropy Probe (WMAP)), яку назвали на його честь через пів року після його смерті від раку.

Його чисельні нагороди включають (англ. Princeton President's Award for Distinguished Teaching), обрання членом Національної Академії Наук США в 1983 р. та нагородження медаллю Джеймса Крейга Вотсона (2001).

Примітки

  1. https://astrogen.aas.org/front/searchdetails.php?agnumber=5091
  2. . NY Times. 2002. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 28 грудня 2013.
  3. Dr. David T. Wilkinson, 67, a Physicist Who Searched for Big Bang's Echoes Is Dead. NY Times. 2002.
  4. ; ; (May 2003). . Physics Today. 56 (5): 76—77. doi:10.1063/1.1583543. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
  5. Physicist David Wilkinson, explorer of Big Bang afterglow, dies (Пресреліз). Princeton University. 6 вересня 2002. Процитовано 17 вересня 2009.
  6. D. T. Wilkinson R. H. Dicke, P. J. E. Peebles, and P. G. Roll (July 1965). Cosmic black-body radiation. Astrophysical Journal Letters. 142: 414—419.
  7. Penzias, A.A.; R. W. Wilson (July 1965). A Measurement Of Excess Antenna Temperature At 4080 Mc/s. Astrophysical Journal Letters. 142: 419—421.
  8. (Пресреліз). Princeton University. 6 вересня 2002. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 17 вересня 2009.

Посилання

У Вікіджерелах є
:en:Author: David Todd Wilkinson

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

David Tod Vilkinson angl David Todd Wilkinson 13 travnya 1935 19350513 5 veresnya 2002 Prinston amerikanskij fizik kosmolog odin z pershovidkrivachiv kosmichnogo mikrohvilovogo viprominyuvannya v rosijskomovnij literaturi reliktove viprominyuvannya yake zalishilosya vid t z Velikogo Vibuhu David Tod VilkinsonDavid Tod Vilkinson David Tod VilkinsonNarodivsya13 travnya 1935 Michigan SShAPomer5 veresnya 2002 Prinston zloyakisna puhlinaKrayina SShADiyalnistastronom astrofizik vikladach universitetuAlma materMichiganskij universitetGaluzfizika kosmologiyaZakladPrinstonskij universitetVchene zvannyaNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikdVidomi uchniAspiranti doktorantid d 1 ChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki reliktove viprominyuvannyaNagorodiGrant Guggengajma medal Dzhejmsa Krejga Votsona 2001 Devid Tod Vilkinson u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilkinson BiografiyaNarodivsya 13 travnya 1935 r v Hillsdejli angl Hillsdale shtat Michigan SShA Batki Garold Vilkinson angl Harold Wilkinson i Telma Tod angl Thelma Todd Zakinchiv Michiganskij universitet i otrimav stupin doktora filosofiyi pid zagalnim kerivnictvom Richarda Krejna angl H Richard Crane Elegantnist z yakoyu Vilkinson eksperimentalno vimiryav giromagnitne vidnoshennya dozvolila Robertu Genri Dike angl Robert Henry Dicke zaprositi jogo v Prinstonskij universitet v yakomu vin i propracyuvav profesorom fiziki z 1965 r do svoyeyi smerti v 2002 r Naukova diyalnistDike zaproponuvav Vilkinsonu ta Piteru Rollu angl Peter G Roll modernizuvati radiometr yakij vin vinajshov she v seredini 40 h rokiv za dopomogoyu yakogo mozhna bulo b vimiryati kosmichne fonove viprominyuvannya teoretichne peredbachennya yakogo bulo zdijsneno Georgiyem Gamovim Ralfom Alferom angl Ralph Alpher ta Robertom Germanom angl Robert Herman she v 1948 r Cya propoziciya Dike i sformuvala napryam osnovnoyi naukovoyi diyalnosti Vilkinsona Bilshe togo z neyi naochno viplivaye yak prosta spivbesida mozhe zminiti hid istoriyi rozvitku fiziki v cilomu Diamantovij blisk slavi V toj chas koli Vilkinson ta Roll vdoskonalyuvali svij radiometr Dike za sorok mil vid Prinstona v laboratoriyi firmi Bell angl Bell Labs Arno Penzias angl Arno Penzias ta Robert Vilson angl Robert Wilson takozh zajmalisya polipshennyam harakteristik svogo radiometra suputnikovoyi rupornoyi anteni Prote ce polipshennya bulo ne abstraktnim yak u vipadku Vilkinsona Rolla a konkretnim pid chas vimiryuvannya teplovih shumiv suputnikovoyi anteni napravlenoyi prosto na golube nebo Takim chinom pitannya prioritetu tut trivialno za Penziasom ta Vilsonom prostimi inzhenerami firmi Bell yaki navit ne zdogaduvalis pro isnuvannya koncepciyi t z Velikogo Vibuhu Prote zgidno zi spogadami kolegi Vilkinsona Dzhejmsa Piblesa angl P Jemes E Peebles situaciya viglyadala desho po inshomu V 1965 roci chutki pro nastupnij eksperiment Vilkinsona Rolla dosyagli firmi Bell yaka v toj chas zajmalasya problemoyu zmenshennya shumu dlya mikrohvilovoyi sistemi suputnikovoyi navigaciyi Ruporna antena prijmala desho zavishenij teplovij shum yakij Pezias ta Vilson vidnosili do navkolishnogo seredovisha na dovzhini hvili 7 4 sm Prote voni ne mogli identifikuvati cej teplovij shum antennoyi sistemi oskilki buli specialistami po radiotehnici radiofizici Ochevidno sho grupa z Prinstona znala sho shukala prote yiyi obignali na povoroti angl were famously scooped Yakbi tam ne bulo prote Bernard Burke angl Bernard F Burke tovarish Vilsona rozkazav jomu pro majbutnyu stattyu yaku vin bachiv u Piblesa pro mozhlivist sposterezhennya teplovogo viprominyuvannya vid t z Velikogo Vibuhu i do nih dijshla spravzhnya vazhlivist otrimanogo negativnogo rezultatu Penzias zustrivsya z Dike i v rezultati obidvi stati buli odnochasno nadislani v zhurnal Astrophysical Journal Letters V 1979 roci Nobelivska premiya bula prisudzhena Penziasu ta Vilsonu Kapica tut ne v temi Posmertna realna slava Cya nevdacha zagartuvala harakter Vilkinsona i vin prisvyativ vse podalshe zhittya doslidzhennyu reliktovogo viprominyuvannya V seredini 70 h rokiv vin peredbachiv dipolnu anizotropiyu viklikanu ruhom Sonyachnoyi sistemi vidnosno cogo viprominyuvannya a u 80 h peredbachiv anizotropiyu Mayuchi horoshi znannya metrologiyi vin po suti sformuvav t z metrologiyu vimiryuvannya parametriv Vsesvitu Vrahovuyuchi terplyachij harakter ta shilnist do hitrih bagatohodovih kombinacij nedarom vin mav prizvishe po materi Tod Lis serednovichna anglijska Vilkinson spriyav i brav aktivnu uchast u riznomanitnih suputnikovih misiyah NASA NASA Kosmichnij Doslidnik Fonovogo Viprominyuvannya angl Cosmic Background Explorer ta Mikrohvilova Proba Anizotropiyi Vilkinsona angl Wilkinson Microwave Anisotropy Probe WMAP yaku nazvali na jogo chest cherez piv roku pislya jogo smerti vid raku Jogo chiselni nagorodi vklyuchayut angl Princeton President s Award for Distinguished Teaching obrannya chlenom Nacionalnoyi Akademiyi Nauk SShA v 1983 r ta nagorodzhennya medallyu Dzhejmsa Krejga Votsona 2001 Primitkihttps astrogen aas org front searchdetails php agnumber 5091 NY Times 2002 Arhiv originalu za 28 serpnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2013 Dr David T Wilkinson 67 a Physicist Who Searched for Big Bang s Echoes Is Dead NY Times 2002 May 2003 Physics Today 56 5 76 77 doi 10 1063 1 1583543 Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 28 grudnya 2013 Physicist David Wilkinson explorer of Big Bang afterglow dies Presreliz Princeton University 6 veresnya 2002 Procitovano 17 veresnya 2009 D T Wilkinson R H Dicke P J E Peebles and P G Roll July 1965 Cosmic black body radiation Astrophysical Journal Letters 142 414 419 Penzias A A R W Wilson July 1965 A Measurement Of Excess Antenna Temperature At 4080 Mc s Astrophysical Journal Letters 142 419 421 Presreliz Princeton University 6 veresnya 2002 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 17 veresnya 2009 PosilannyaU Vikidzherelah ye en Author David Todd Wilkinson

Дата публікації:
Топ