Повто́рення зако́ну або Второзако́ння (від дав.-гр. Δευτερονόμιον та лат. Deuteronomium) Дварім(івр. דברים — слова) — п'ята частина П'ятикнижжя Мойсея та Старого Заповіту.
Назва книги
Назва книги «Повторення закону» — переклад грецького деутерономіон, — «повторний закон». Ця назва підкреслює, що основна частина книги (законодавчий корпус Втор. 12 — 26) частково повторює, частково доповнює ті розпорядження і настанови, що були дані в попередніх книгах П'ятикнижжя. У грецькій Біблії слово девтерономіон вживається у Втор. 17:18, де воно помилково передає єврейський вираз Мішне ха-Тора («копія цього Повчання»). Можливо, саме із Втор. 17:18 це слово у грецькій Біблії було перенесено в заголовок книги. У єврейській традиції книги П'ятикнижжя іменуються за їхніми першими словами. Початок Второзаконня: «Ось слова, з якими Мойсей звернувся…». Тому єврейська назва цієї книги — Деварім («Слова»).
Второзаконня і П'ятикнижжя
Книга «Повторення закону» — остання книга П'ятикнижжя. Особливості мови і стилю відрізняють цю книгу від попередніх; наприклад, замість назви «Синай» використовується назва «Хорив». Дещо по-іншому розставлені і богословські акценти. На перший план виступає заповідь про те, що поклоніння Богу має відбуватися лише в одному-єдиному місці (яке самарянська традиція ототожнює з горою Гарізім, а юдейська традиція — з Єрусалимом, хоча у книзі Єрусалим не згадано жодного разу). У попередніх книгах П'ятикнижжя ці теми або відсутні зовсім, або не займають того центрального положення, яке вони посіли у книзі «Повторення закону».
Второзаконня і «девтерономічна історія»
З точки зору особливостей мови і теології, до книги «Повторення закону» найближчі наступні за нею в Біблії історичні книги: Ісуса Навина, Суддів, Самуїла та Царів. Оцінюючи вчинки вождів і царів Ізраїлю, автори цих книжок виходять насамперед з норм книги «Повторення закону». Промови Ісуса Навина (Нав. 23) і пророка Самуїла (1 Сам. 12), молитва царя Соломона (1 Цар. 8) звучать майже як цитати з книги «Повторення закону». Книга служить програмою для релігійних реформ царів Єзекії та Йосії, як вони описані в 2 Цар. Тому нерідко всі розлогі історичні оповідання книг Ісуса Навина, Суддів, Самуїла та Царів називають «девтерономічною історією». Книга «Повторення Закону» — пролог до цієї історії. На думку деяких учених, короткий історичний огляд у перших трьох розділах Повторення Закону слід вважати не стільки вступом у книгу «Повторення закону», скільки введенням в «девтерономічну історію».
Завершальні розділи книги (31 — 32) повинні свідчити, що вся подальша доля Ізраїлю (описана в «девтерономічній історії») була передбачена заздалегідь: і те, що ізраїльтяни звернуться до «інших богів», і те, що Господь покарає їх за це.
Будова книги
Тексти Втор. 1-4 і 5-30 постають перед нами як прощальні промови Мойсея, кожній з яких передбачена назва (1:1-5 і 4:44-49). У цих промовах є кілька вступних фраз, де про Мойсея говориться в 3-й особі (5:1а; 27:1а, 9а; 29:1-2а). На стику промов знаходиться невеликий розповідний фрагмент, де Мойсей виділяє три міста-притулку в Зайорданні (4:41-43). Редакторськими вставками слід вважати «етнографічні коментарі» про рефаїв (велетнів) та інші стародавні народи Палестини (2:10-12, 20-23; 3:11, 13Б-14). Заголовки 1:1-5 і 4:44-49 повідомляють нам, де і коли Мойсей виголошував ці промови. Втім, географічні позначення першого заголовка не цілком зрозумілі. Відповідно до другого заголовку, прощальна промова Мойсея була виголошена поблизу Бет-Пеору, тобто на Моавській рівнині, що лежить на схід від Йордану, навпроти Єрихону. Неподалік від Бет-Пеору знаходиться гора Пісгі, де Мойсею судилося померти. Що стосується часу виголошення промов, обидва заголовка єдині: це було після перемоги ізраїльтян над царями Зайордання — хешбонським царем Сигоном і башанським царем Огом.
Спогади Мойсея
У першій промові Мойсей згадує шлях ізраїльтян через пустелю починаючи з того моменту, як вони покинули гору Хорив, і закінчуючи їх приходом до берега Йордану. Ця розповідь виглядає як виклад книги Чисел (у кількох віршах можна побачити також алюзії на Вих. 18). У наступних розділах (початок другої промови) в центрі спогадів Мойсея — більш ранні і набагато більш значущі події на Хориві (5:1-33; 9:9-21; 9:25 — 10:5; 10:10-11). Їх опис в основному відповідає книзі Вихід. Спогади Мойсея в розділах 1 — 10 чергуються з вмовляннями коритися Господу. Спогади і вмовляння тісно пов'язані між собою. Так, вмовляння глави 4 спершу відсилають слухача до подій в Бет-Пеорі (приходом ізраїльтян у Бет-Пеор завершилася гдава 3), а потім — до теофанії на Хориві, яка описана в главі 5. Умовляння на початку 9-ї глави переходять в закиди ізраїльтянам за їх «впертість», і це готує розповідь глави 9 про гріхи ізраїльтян біля гори Хорив.
Второзаконня як другий договір Господа з Ізраїлем
Найважливіше місце в книзі «Повторення закону» займають вкладені в уста Мойсея приписи і настанови. Окремо стоять Десять Заповідей (Втор 5:6-21), які подані попереду всіх інших повелінь. Значення десяти заповідей підкреслюється тим, що їх чує безпосередньо з вуст Бога весь народ Ізраїлю (5:22), між тим як інші «повеління, приписи і закони» Бог передає через Мойсея (5:31). Глави 12 — 26 прийнято називати «девтерономічним збірником законів». Хоча підкреслюється, що ці закони сягають Хоривської теофанії (5:31; 6:1), Мойсей сповіщає їх лише в Моаві — тому поколінню ізраїльтян, якому належить завойовувати Обіцяний Край. У 29:1 договір Господа з Ізраїлем, укладений на Моавській рівнині, осмислюється як другий договір (мається на увазі, що перший договір був укладений на Хориві). Умови нового договору (Втор. 12 26) багато в чому дублюють законодавчу частину книги Вихід (Вих. 20 23), але є і ряд відмінностей. Найважливіше з відмінностей — це сформульоване на самому початку девтерономічного збірника (у 12-му розділі) припис про централізацію богослужіння. Воно проходить червоною ниткою через всю першу половину девтерономічного збірника (глави 12 — 18). Історики відзначають зв'язок між цим приписом і релігійними реформами юдейських царів Єзекії та Йосії (2 Цар. 18:1-6; 22:1 — 23:30). Згідно з досить правдоподібною гіпотезою, «книга Повчання», знайдена в єрусалимському Храмі під час ремонтних робіт за царя Йосії (4 Цар 22:8-11; 23:24), — це і є книга «Повторення закону» (або текст, що ліг в її основу) . За своєю будовою Второзаконня подібне на древні близькосхідні договори: спочатку йде історія стосунків (глави 1 — 11), потім умови договору (глави 12 — 26), нарешті — благословення тим, хто дотримується договір, і прокляття тим, хто його порушує (глави 27 — 28). Перелік проклять ослушникам виявляє особливо багато подібностей з відомими нам текстами стародавнього Близького Сходу, зокрема з хетськими і ассирійськими договорами.
Заключні глави. Перехід до книги Ісуса Навина
Заключні глави книги «Повторення Закону» — це, одночасно, і заключні глави всього П'ятикнижжя. В її прозових частинах переплетені дві різні традиції: в одних пасажах виразно виступає на перший план характерна мова «Повторення Закону», інші — ближче до книг Вихід, Левит та Числа. Вже в перших трьох розділах «Повторення Закону» Господь говорить, що Ісус Навин повинен стати наступником Мойсея (1:38; 3:28). У Втор. 31 Мойсей робить Ісуса своїм наступником і доручає йому завоювання Обіцяного краю (31:3, 7-8). Це готує плавний перехід розповіді до наступної книги Біблії — Книги Ісуса Навина. Слова, звернені до Ісуса у Втор. 31:7-8, 23, будуть майже буквально повторені у Нав. 1:1-9.
Самарянська версія книги Повторення закону
Окрім юдейської версії книги, перекладеної практично на всі мови світу, існує також самарянська версія. Ця версія належить релігійній секті самарян, які називають себе справжніми нащадками біблійного Ізраїлю. Самарянська версія у порівнянні з юдейською містить наступні відмінності:
- в главі 27 міститься наказ побудувати вівтар на горі Герізім, священній горі самарян, (в юдейській версії — на горі Гевал). Самарянський варіант підтверджений двома древніми рукописами грецького та латинського перекладів, а також одним з сувоїв Мертвого моря. Тому вважається, що юдейський варіант «гора Гевал» є антисамарянським виправленням первинного «гора Герізім».
- в переліку десяти заповідей глави 5 додана ще одна заповідь з наказом встановити вівтар на горі Герізім.
- в збірнику законів глав 12-26 стверджується, що єдиним законним місцем жертвоприношень є «місце, яке Господь вибрав серед усіх племен Ізраїля» (в юдейській версії — вибере). Таким чином самарянська версія книги стверджує, що єдиним легітимним місцем жертвоприношень є місце встановлення вівтаря, тобто гора Герізім. Натомість, юдейська версія книги стверджує, що єдиним легітимним місцем є місце, яке буде обране лише в майбутньому. В книгах Царів цей вибір здійснюється в часи Соломона, єдиним легітимним місцем жертвоприношень є місто Єрусалим.
Юдейські коментатори стверджують, що самарянська версія книги Повторення закону є переробкою, здійсненою у першому століття до н. е. Проте біблійні вчені, що спеціалізуються на книзі Повторення закону, наполягають, що самарянський варіант є більш природним та логічним. Серед сучасних вчених таку думку висловив німецький біблеїст Адріан Шенкер. У своїй статті Le Seigneur choisira-t-il le lieu de son nom ou l'a-t-il choisi? L'apport de la Bible Grecque ancienne á l'histoire du texte Samaritain et Massorétique він звернув увагу на те, що деякі рукописи грецького тексту у деяких місцях виразу «місце, яке вибере Господь, Бог твій» книги Второзаконня містять дієслова у минулому часі (вибрав), як у самарянському Второзаконні. Інші рукописи, перекладені з давньогрецького тексту в деяких місцях також містили дієслова у минулому часі, але в абсолютно інших місцях. Оскільки ці різночитання не мали якогось теологічного змісту, то Адріан Шенкер висунув припущення, що ці всі переклади здійснювались з єврейського тексту, в якому вираз «місце, яке вибере Господь» в більшості місць (з 22-х) містив слова у майбутньому часі, але в деяких — у минулому. Єдиним логічним поясненням такого феномену є те, що на юдейських рукописах було здійснено виправлення самарянського варіанту רחב (вибрав) на юдейський варіант רחבי (вибере). Але при цих виправлення невідомі коректори випадково пропустили деякі з 22-х виразів, які необхідно було виправити. І тому в деяких місцях дієслова залишились невиправленими — רחב (вибрав) замість רחבי (вибере). При перекладі на інші мови ці різночитання були зафіксовані перекладачами.
Інший німецький біблеїст Стефан Шорх у своїй статті «Самарянська версія книги Второзаконня та походження книги Второзаконня» відкрито визнав, що самарянський текст Второзаконня є первинним, а юдейський текст є результатом корекції, здійсненої в кінці 2-го століття до н. е.
Таким чином, первинний текст Второзаконня стверджував, що єдиним законним місцем поклоніння є гора Герізім, виключаючи при цьому всі інші місця, включно з Єрусалимом. Стефан Шорх вважає, що весь розділ, в якому вказується на єдине законне місце поклоніння, написаний прихильниками культу на горі Герізім.
Згідно з результатами археологічних розкопок ізраїльського археолога Їцхака Магена самарянський храм на горі Герізім був побудований у середині 5 ст. до н. е. в часи перського намісника Сін-Убаліта (Санваллата).
Посилання
- Луцюк М. В. Второзаконня // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Второзаконня
У Вікіджерелах є Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povto rennya zako nu abo Vtorozako nnya vid dav gr Deyteronomion ta lat Deuteronomium Dvarim ivr דברים slova p yata chastina P yatiknizhzhya Mojseya ta Starogo Zapovitu Nazva knigiNazva knigi Povtorennya zakonu pereklad greckogo deuteronomion povtornij zakon Cya nazva pidkreslyuye sho osnovna chastina knigi zakonodavchij korpus Vtor 12 26 chastkovo povtoryuye chastkovo dopovnyuye ti rozporyadzhennya i nastanovi sho buli dani v poperednih knigah P yatiknizhzhya U greckij Bibliyi slovo devteronomion vzhivayetsya u Vtor 17 18 de vono pomilkovo peredaye yevrejskij viraz Mishne ha Tora kopiya cogo Povchannya Mozhlivo same iz Vtor 17 18 ce slovo u greckij Bibliyi bulo pereneseno v zagolovok knigi U yevrejskij tradiciyi knigi P yatiknizhzhya imenuyutsya za yihnimi pershimi slovami Pochatok Vtorozakonnya Os slova z yakimi Mojsej zvernuvsya Tomu yevrejska nazva ciyeyi knigi Devarim Slova Vtorozakonnya i P yatiknizhzhyaKniga Povtorennya zakonu ostannya kniga P yatiknizhzhya Osoblivosti movi i stilyu vidriznyayut cyu knigu vid poperednih napriklad zamist nazvi Sinaj vikoristovuyetsya nazva Horiv Desho po inshomu rozstavleni i bogoslovski akcenti Na pershij plan vistupaye zapovid pro te sho pokloninnya Bogu maye vidbuvatisya lishe v odnomu yedinomu misci yake samaryanska tradiciya ototozhnyuye z goroyu Garizim a yudejska tradiciya z Yerusalimom hocha u knizi Yerusalim ne zgadano zhodnogo razu U poperednih knigah P yatiknizhzhya ci temi abo vidsutni zovsim abo ne zajmayut togo centralnogo polozhennya yake voni posili u knizi Povtorennya zakonu Vtorozakonnya i devteronomichna istoriya Z tochki zoru osoblivostej movi i teologiyi do knigi Povtorennya zakonu najblizhchi nastupni za neyu v Bibliyi istorichni knigi Isusa Navina Suddiv Samuyila ta Cariv Ocinyuyuchi vchinki vozhdiv i cariv Izrayilyu avtori cih knizhok vihodyat nasampered z norm knigi Povtorennya zakonu Promovi Isusa Navina Nav 23 i proroka Samuyila 1 Sam 12 molitva carya Solomona 1 Car 8 zvuchat majzhe yak citati z knigi Povtorennya zakonu Kniga sluzhit programoyu dlya religijnih reform cariv Yezekiyi ta Josiyi yak voni opisani v 2 Car Tomu neridko vsi rozlogi istorichni opovidannya knig Isusa Navina Suddiv Samuyila ta Cariv nazivayut devteronomichnoyu istoriyeyu Kniga Povtorennya Zakonu prolog do ciyeyi istoriyi Na dumku deyakih uchenih korotkij istorichnij oglyad u pershih troh rozdilah Povtorennya Zakonu slid vvazhati ne stilki vstupom u knigu Povtorennya zakonu skilki vvedennyam v devteronomichnu istoriyu Zavershalni rozdili knigi 31 32 povinni svidchiti sho vsya podalsha dolya Izrayilyu opisana v devteronomichnij istoriyi bula peredbachena zazdalegid i te sho izrayiltyani zvernutsya do inshih bogiv i te sho Gospod pokaraye yih za ce Budova knigiTeksti Vtor 1 4 i 5 30 postayut pered nami yak proshalni promovi Mojseya kozhnij z yakih peredbachena nazva 1 1 5 i 4 44 49 U cih promovah ye kilka vstupnih fraz de pro Mojseya govoritsya v 3 j osobi 5 1a 27 1a 9a 29 1 2a Na stiku promov znahoditsya nevelikij rozpovidnij fragment de Mojsej vidilyaye tri mista pritulku v Zajordanni 4 41 43 Redaktorskimi vstavkami slid vvazhati etnografichni komentari pro refayiv veletniv ta inshi starodavni narodi Palestini 2 10 12 20 23 3 11 13B 14 Zagolovki 1 1 5 i 4 44 49 povidomlyayut nam de i koli Mojsej vigoloshuvav ci promovi Vtim geografichni poznachennya pershogo zagolovka ne cilkom zrozumili Vidpovidno do drugogo zagolovku proshalna promova Mojseya bula vigoloshena poblizu Bet Peoru tobto na Moavskij rivnini sho lezhit na shid vid Jordanu navproti Yerihonu Nepodalik vid Bet Peoru znahoditsya gora Pisgi de Mojseyu sudilosya pomerti Sho stosuyetsya chasu vigoloshennya promov obidva zagolovka yedini ce bulo pislya peremogi izrayiltyan nad caryami Zajordannya heshbonskim carem Sigonom i bashanskim carem Ogom Spogadi Mojseya U pershij promovi Mojsej zgaduye shlyah izrayiltyan cherez pustelyu pochinayuchi z togo momentu yak voni pokinuli goru Horiv i zakinchuyuchi yih prihodom do berega Jordanu Cya rozpovid viglyadaye yak viklad knigi Chisel u kilkoh virshah mozhna pobachiti takozh alyuziyi na Vih 18 U nastupnih rozdilah pochatok drugoyi promovi v centri spogadiv Mojseya bilsh ranni i nabagato bilsh znachushi podiyi na Horivi 5 1 33 9 9 21 9 25 10 5 10 10 11 Yih opis v osnovnomu vidpovidaye knizi Vihid Spogadi Mojseya v rozdilah 1 10 cherguyutsya z vmovlyannyami koritisya Gospodu Spogadi i vmovlyannya tisno pov yazani mizh soboyu Tak vmovlyannya glavi 4 spershu vidsilayut sluhacha do podij v Bet Peori prihodom izrayiltyan u Bet Peor zavershilasya gdava 3 a potim do teofaniyi na Horivi yaka opisana v glavi 5 Umovlyannya na pochatku 9 yi glavi perehodyat v zakidi izrayiltyanam za yih vpertist i ce gotuye rozpovid glavi 9 pro grihi izrayiltyan bilya gori Horiv Vtorozakonnya yak drugij dogovir Gospoda z Izrayilem Najvazhlivishe misce v knizi Povtorennya zakonu zajmayut vkladeni v usta Mojseya pripisi i nastanovi Okremo stoyat Desyat Zapovidej Vtor 5 6 21 yaki podani poperedu vsih inshih povelin Znachennya desyati zapovidej pidkreslyuyetsya tim sho yih chuye bezposeredno z vust Boga ves narod Izrayilyu 5 22 mizh tim yak inshi povelinnya pripisi i zakoni Bog peredaye cherez Mojseya 5 31 Glavi 12 26 prijnyato nazivati devteronomichnim zbirnikom zakoniv Hocha pidkreslyuyetsya sho ci zakoni syagayut Horivskoyi teofaniyi 5 31 6 1 Mojsej spovishaye yih lishe v Moavi tomu pokolinnyu izrayiltyan yakomu nalezhit zavojovuvati Obicyanij Kraj U 29 1 dogovir Gospoda z Izrayilem ukladenij na Moavskij rivnini osmislyuyetsya yak drugij dogovir mayetsya na uvazi sho pershij dogovir buv ukladenij na Horivi Umovi novogo dogovoru Vtor 12 26 bagato v chomu dublyuyut zakonodavchu chastinu knigi Vihid Vih 20 23 ale ye i ryad vidminnostej Najvazhlivishe z vidminnostej ce sformulovane na samomu pochatku devteronomichnogo zbirnika u 12 mu rozdili pripis pro centralizaciyu bogosluzhinnya Vono prohodit chervonoyu nitkoyu cherez vsyu pershu polovinu devteronomichnogo zbirnika glavi 12 18 Istoriki vidznachayut zv yazok mizh cim pripisom i religijnimi reformami yudejskih cariv Yezekiyi ta Josiyi 2 Car 18 1 6 22 1 23 30 Zgidno z dosit pravdopodibnoyu gipotezoyu kniga Povchannya znajdena v yerusalimskomu Hrami pid chas remontnih robit za carya Josiyi 4 Car 22 8 11 23 24 ce i ye kniga Povtorennya zakonu abo tekst sho lig v yiyi osnovu Za svoyeyu budovoyu Vtorozakonnya podibne na drevni blizkoshidni dogovori spochatku jde istoriya stosunkiv glavi 1 11 potim umovi dogovoru glavi 12 26 nareshti blagoslovennya tim hto dotrimuyetsya dogovir i proklyattya tim hto jogo porushuye glavi 27 28 Perelik proklyat oslushnikam viyavlyaye osoblivo bagato podibnostej z vidomimi nam tekstami starodavnogo Blizkogo Shodu zokrema z hetskimi i assirijskimi dogovorami Zaklyuchni glavi Perehid do knigi Isusa Navina Zaklyuchni glavi knigi Povtorennya Zakonu ce odnochasno i zaklyuchni glavi vsogo P yatiknizhzhya V yiyi prozovih chastinah perepleteni dvi rizni tradiciyi v odnih pasazhah virazno vistupaye na pershij plan harakterna mova Povtorennya Zakonu inshi blizhche do knig Vihid Levit ta Chisla Vzhe v pershih troh rozdilah Povtorennya Zakonu Gospod govorit sho Isus Navin povinen stati nastupnikom Mojseya 1 38 3 28 U Vtor 31 Mojsej robit Isusa svoyim nastupnikom i doruchaye jomu zavoyuvannya Obicyanogo krayu 31 3 7 8 Ce gotuye plavnij perehid rozpovidi do nastupnoyi knigi Bibliyi Knigi Isusa Navina Slova zverneni do Isusa u Vtor 31 7 8 23 budut majzhe bukvalno povtoreni u Nav 1 1 9 Samaryanska versiya knigi Povtorennya zakonuOkrim yudejskoyi versiyi knigi perekladenoyi praktichno na vsi movi svitu isnuye takozh samaryanska versiya Cya versiya nalezhit religijnij sekti samaryan yaki nazivayut sebe spravzhnimi nashadkami biblijnogo Izrayilyu Samaryanska versiya u porivnyanni z yudejskoyu mistit nastupni vidminnosti v glavi 27 mistitsya nakaz pobuduvati vivtar na gori Gerizim svyashennij gori samaryan v yudejskij versiyi na gori Geval Samaryanskij variant pidtverdzhenij dvoma drevnimi rukopisami greckogo ta latinskogo perekladiv a takozh odnim z suvoyiv Mertvogo morya Tomu vvazhayetsya sho yudejskij variant gora Geval ye antisamaryanskim vipravlennyam pervinnogo gora Gerizim v pereliku desyati zapovidej glavi 5 dodana she odna zapovid z nakazom vstanoviti vivtar na gori Gerizim v zbirniku zakoniv glav 12 26 stverdzhuyetsya sho yedinim zakonnim miscem zhertvoprinoshen ye misce yake Gospod vibrav sered usih plemen Izrayilya v yudejskij versiyi vibere Takim chinom samaryanska versiya knigi stverdzhuye sho yedinim legitimnim miscem zhertvoprinoshen ye misce vstanovlennya vivtarya tobto gora Gerizim Natomist yudejska versiya knigi stverdzhuye sho yedinim legitimnim miscem ye misce yake bude obrane lishe v majbutnomu V knigah Cariv cej vibir zdijsnyuyetsya v chasi Solomona yedinim legitimnim miscem zhertvoprinoshen ye misto Yerusalim Yudejski komentatori stverdzhuyut sho samaryanska versiya knigi Povtorennya zakonu ye pererobkoyu zdijsnenoyu u pershomu stolittya do n e Prote biblijni vcheni sho specializuyutsya na knizi Povtorennya zakonu napolyagayut sho samaryanskij variant ye bilsh prirodnim ta logichnim Sered suchasnih vchenih taku dumku visloviv nimeckij bibleyist Adrian Shenker U svoyij statti Le Seigneur choisira t il le lieu de son nom ou l a t il choisi L apport de la Bible Grecque ancienne a l histoire du texte Samaritain et Massoretique vin zvernuv uvagu na te sho deyaki rukopisi greckogo tekstu u deyakih miscyah virazu misce yake vibere Gospod Bog tvij knigi Vtorozakonnya mistyat diyeslova u minulomu chasi vibrav yak u samaryanskomu Vtorozakonni Inshi rukopisi perekladeni z davnogreckogo tekstu v deyakih miscyah takozh mistili diyeslova u minulomu chasi ale v absolyutno inshih miscyah Oskilki ci riznochitannya ne mali yakogos teologichnogo zmistu to Adrian Shenker visunuv pripushennya sho ci vsi perekladi zdijsnyuvalis z yevrejskogo tekstu v yakomu viraz misce yake vibere Gospod v bilshosti misc z 22 h mistiv slova u majbutnomu chasi ale v deyakih u minulomu Yedinim logichnim poyasnennyam takogo fenomenu ye te sho na yudejskih rukopisah bulo zdijsneno vipravlennya samaryanskogo variantu רחב vibrav na yudejskij variant רחבי vibere Ale pri cih vipravlennya nevidomi korektori vipadkovo propustili deyaki z 22 h viraziv yaki neobhidno bulo vipraviti I tomu v deyakih miscyah diyeslova zalishilis nevipravlenimi רחב vibrav zamist רחבי vibere Pri perekladi na inshi movi ci riznochitannya buli zafiksovani perekladachami Inshij nimeckij bibleyist Stefan Shorh u svoyij statti Samaryanska versiya knigi Vtorozakonnya ta pohodzhennya knigi Vtorozakonnya vidkrito viznav sho samaryanskij tekst Vtorozakonnya ye pervinnim a yudejskij tekst ye rezultatom korekciyi zdijsnenoyi v kinci 2 go stolittya do n e Takim chinom pervinnij tekst Vtorozakonnya stverdzhuvav sho yedinim zakonnim miscem pokloninnya ye gora Gerizim viklyuchayuchi pri comu vsi inshi miscya vklyuchno z Yerusalimom Stefan Shorh vvazhaye sho ves rozdil v yakomu vkazuyetsya na yedine zakonne misce pokloninnya napisanij prihilnikami kultu na gori Gerizim Zgidno z rezultatami arheologichnih rozkopok izrayilskogo arheologa Yichaka Magena samaryanskij hram na gori Gerizim buv pobudovanij u seredini 5 st do n e v chasi perskogo namisnika Sin Ubalita Sanvallata PosilannyaLucyuk M V Vtorozakonnya Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Vtorozakonnya U Vikidzherelah ye Bibliya Ogiyenko Knigi Starogo Zapovitu P yata kniga Mojseyeva Povtorennya Zakonu