Даніель Салльнав

Даніель Салльнав (фр. Danièle Sallenave, 28 жовтня 1940(19401028), Анже, Франція) — французька письменниця, перекладачка та журналістка. У 1980 році письменниця отримала премію Ренодо за роман "Les Portes de Gubbio".

Даніель Салльнав
Danièle Sallenave
Народилася	28 жовтня 1940(1940-10-28) (83 роки) Анже, Франція
Громадянство	Франція
Національність	француженка
Діяльність	прозаїк, журналістка, перекладачка
Alma mater	Вища школа для дівчат
Заклад	Університет Париж X Нантер
Мова творів	французька
Жанр	роман
Magnum opus	Q3234821?
Членство	Французька академія і ^d (2019)
Конфесія	атеїзм
Нагороди	премія Ренодо (1980)
Даніель Салльнав у Вікісховищі

Біографія

Даніель Салльнав народилась 28 жовтня 1940 року в Анже (Франція). У квітні 2011 року вона стала членом Французької академії.

Нагороди та премії

• 1980 р. – премія Ренодо за роман "Les Portes de Gubbio"
• 2005 р. – Grand prix de littérature de l'Académie française
• 2005 р. – Grand prix Jean-Giono за твір "La Fraga"
• 2006 р. – Prix Marguerite-Duras за твір "Quand-même"
• 2008 р. – Prix Jean-Monnet de littérature européenne du département de Charente за твір "Castor de guerre"

Творчість

• Adieu (1988)
• Conversations conjugales (1987)
• La vie fantôme (1986)
• Un printemps froid (1983)
• Paysages de ruines avec personnages, Flammarion, 1975
• Le voyage d'Amsterdam ou les règles de la conversation, Flammarion, 1977
• Un printemps froid, Seuil, 1985
• Rome, Autrement, 1986
• La vie fantôme, Seuil, 1988
• Le don des morts, Gallimard, 1991
• Le théâtre des idées, Gallimard, 1991
• Passages de l'Est, Gallimard, 1991
• Villes et villes, Des femmes, 1991
• Le principe de ruine, Gallimard, 1991
• Lettres mortes, Michalon, 1995
• Les Portes de Gubbio, Hachette, 1980/Gallimard, 1995
• Les trois minutes du diable, Gallimard, 1994/1996
• Viol, Gallimard, 1997
• L'Amazone du grand Dieu, Bayard, 1997 À quoi sert la littérature?, Textuel, 1997
• Carnets de route en Palestine occupée : Gaza-Cisjordanie, novembre 1997, Stock, 1998
• D'amour, Gallimard, 2002
• Nos amours de la France - République, identités, régions, en collaboration avec Périco Légasse, Textuel, 2002
• dieu.com, Gallimard, 2003
• La Fraga, Gallimard, 2004
• Quand même, Gallimard, 2006
• Castor de guerre, Gallimard, 2008
• « Nous, on n'aime pas lire », Gallimard, 2009
• La vie éclaircie : Réponses à Madeleine Gobeil, Gallimard, 2010
• Sibir. Moscou-Vladivostok, Mai-Juin 2010, Gallimard, 2012
• Dictionnaire amoureux de la Loire, dessins d'Alain Bouldouyre, Plon, 2014
• participation à l'ouvrage collectif Qu'est-ce que la gauche ?, Fayard, 2017.
• L'églantine et le muguet, Gallimard, 2018
• Jojo, le Gilet jaune, Gallimard, 2019

Література

• Jacques Le Martinel (dir), Danièle Sallenave: Visages d'une œuvre, Presses de l'Université d'Angers, 2000.
• Bruno Thibault, Danièle Sallenave et le don des morts, Amsterdam/New York, Editions Rodopi, 2004.
• Bruno Thibault, Danièle Sallenave, revue Europe, janvier 2014 (sous presse)

Примітки

1. Sallenave D. L'églantine et le muguet — Éditions Gallimard, 2018. — P. 531. —
   d:Track:Q273819d:Track:Q459596d:Track:Q107293144
2. . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 18 вересня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. . Liberation.fr. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2019.

Посилання

• . Magazine-litteraire.com. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 18 вересня 2019.
• Abonnement Le Monde. Le Monde.fr. Процитовано 18 вересня 2019.