Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даньсяшань (кит. 丹霞山, піньінь: Dānxiá Shān) — гора в китайській провінції Ґуандун. Як частина рельєфу Данься увійшла до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Назва перекладається як «Гора Червоної хмари».
| Даньсяшань | ||||
 | ||||
| 25°01′55″ пн. ш. 113°44′46″ сх. д. / 25.03194° пн. ш. 113.74611° сх. д.Координати: 25°01′55″ пн. ш. 113°44′46″ сх. д. / 25.03194° пн. ш. 113.74611° сх. д. | ||||
| Країна |  КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Шаогуань | |||
| Розташування | Китай | |||
| Система | Данься | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Площа | 16 800 га і 12 400 га | |||
  Даньсяшань Даньсяшань (Китайська Народна Республіка) | ||||
 Даньсяшань у Вікісховищі | ||||
Опис
Загальна площа становить 16800 га (буферна зона — 12400 га). Розташовано у повіті (за 4 км від адмінцентру повіту) провінції Гуандун, на південному схилі гірського масиву . В результаті процесів ерозії та вивітрювання утворилися формації незвичайної форми. Найвідомішими є Ян Юаньші (Чоловік-камінь), що нагадує фалос, «Інь Юаньдань» (Жінка-камінь), що нагадує вульву, «Груди-камінь» (на висоті 30 м), «Спляча красуня» (нагадує дівчину, що спить). Загалом Даньсяшань охоплює 380 цікавих місць.
Переважає субтропічний вологий, мусонний клімат. Середньорічна температура становить 19.7℃, мінімальна -5.4℃, максимальна 40.9 °C. Липень є найспекотнішим місяцем, коли середня температура сягає 28.3℃, січень є найхолоднішим з середньою температурою 9,5°С. Кількість сонячних годин на рік становить 1721, середньодобова — 4,7 сонячних годин на день, сонячна радіація складає 107,2 ккал/см2. Середньодобова кількість опадів на рік — 1715 мм, за рік опади йдуть 172 дні. Найвища концентрація опадів відбувається у березні — 755 від загальної кількості.
В межах Даньсяшань росте 1706 видів рослин з 778 родів, які представляють 206 родин. З них є 23 види рідкісних та зникаючих, з яких 5 — занесені до Червоної книги МСОП, 16 — Червоної книги КНР. На цій територію присутні 347 видів ендеміків, зокрема (родина мальвові), (родина вересові), (родина геснерієві). Разом з тим тут ростуть численні представники роду камелія, помело, болотниць, бамбукових, грибів шіїтаке.
Клімат, наявність водних ресурсів та численних рослин сприяє збереженню фауни цих місць. Вона нараховує 88 видів ссавців, 288 видів птахів, 86 видів рептилій, 37 видів амфібій, 100 видів риб, 1023 види комах. До Червоного списку МСОП занесено 73 види місцевих тварин, 66 видів — до СІТЕС, до Червоної книги КНР — 75 видів.
Історія
Гора сформувалася в результаті орогенеза Гімалаїв, що розпочався близько 140 млн років тому. Основні контури гори утворилися близько 7 млн років тому (пізній крейдяний період). 2300 років тому відбувалися процеси підйоми земної кори, в результаті чого утворилися піки Даньсяшані.
Складається з шару червоного пісковика, що є результатом горизонтальної тектонічної геоморфології. На формування вплинула ерозія під впливом проточної води численних струмків та процеси вивітрювання. Наявність червоного пісковика надало місцині помітного червоного відтінку. Звідси походить назва самої гори, яка є типовою для рельєфу Данься.
На території виявлені об'єкти людських культур, що мешкали близько 6000 років тому (пізній неоліт). Також знайдені черепи Людини Маба (аналог європейського неандертальця), що сприяє дослідженню процеси появи Homo sapiens.
За правління династії Цзінь з'являються перші буддійські храми біля гори. В часи Династії Північна Сун біля гори з'являються даоські храми. З 1644 року гора слугувала однією з баз мінського генерала Лі Дінго, що боровся проти манчжурських військ. У 1662 році за наказом імператора Кансі з династії Цін тут почали зводити буддійські храми. У 1683 році з'являються нові храми, до 1714 року — 2 жіночі монастирі.
У 1925—1926 роках під час військових дій військ мілітаристів та армії Гоміньдана значна частина монастирів і храмів була пошкоджена, а також пограбована. У 1928 році проведені перші дослідження гори. Роботи очолював Цзе Чжаосюань. У 1934 році за наказом уряду Чан Кайши розпочалися відновлювальні роботи.
За часів КНР тривалий час споруди були занедбані, а територія гори увійшла в підпорядкування бюро з лісового господарству округу Женьхуа. У 1980 році виділені кошти на нову реконструкцію старовинних будівель. Її було завершено у 1984 році.
У 1988 році створено національний парк. У 1995 році рішенням Державної ради утворено національний заповідник Данься. У 2001 році в межах гори утворено національний геопарк. У 2004 році увійшов до Всесвітньої мережі геопарків. У 2010 році включено до переліку Всесвітньої спадщини в Китаї. У 2011 році на базі Даньсяшань проведено міжнародний симпозіум з геоморпфології.
Має найвищу категорію ААААА за Рейтингом туристичних визначних пам'яток. В середньому на рік має 400 тис. відвідувачів.
-
![image]()
Ян Юаньші -
![image]()
Інь Юаньдань -
![image]()
-
![image]()
Схід сонця над Даньсяшань
Джерела
- 丹霞山 (dān xiá shān)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даньсяшань |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dansyashan kit 丹霞山 pinin Danxia Shan gora v kitajskij provinciyi Guandun Yak chastina relyefu Dansya uvijshla do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO Nazva perekladayetsya yak Gora Chervonoyi hmari DansyashanDansyashan25 01 55 pn sh 113 44 46 sh d 25 03194 pn sh 113 74611 sh d 25 03194 113 74611 Koordinati 25 01 55 pn sh 113 44 46 sh d 25 03194 pn sh 113 74611 sh d 25 03194 113 74611Krayina KNRRegion ShaoguanRoztashuvannya KitajSistema DansyaTip girskij hrebetPlosha 16 800 ga i 12 400 gaDansyashanDansyashan Kitajska Narodna Respublika Dansyashan u VikishovishiOpisZagalna plosha stanovit 16800 ga buferna zona 12400 ga Roztashovano u poviti za 4 km vid admincentru povitu provinciyi Guandun na pivdennomu shili girskogo masivu V rezultati procesiv eroziyi ta vivitryuvannya utvorilisya formaciyi nezvichajnoyi formi Najvidomishimi ye Yan Yuanshi Cholovik kamin sho nagaduye falos In Yuandan Zhinka kamin sho nagaduye vulvu Grudi kamin na visoti 30 m Splyacha krasunya nagaduye divchinu sho spit Zagalom Dansyashan ohoplyuye 380 cikavih misc Shema Dansyashan Perevazhaye subtropichnij vologij musonnij klimat Serednorichna temperatura stanovit 19 7 minimalna 5 4 maksimalna 40 9 C Lipen ye najspekotnishim misyacem koli serednya temperatura syagaye 28 3 sichen ye najholodnishim z serednoyu temperaturoyu 9 5 S Kilkist sonyachnih godin na rik stanovit 1721 serednodobova 4 7 sonyachnih godin na den sonyachna radiaciya skladaye 107 2 kkal sm2 Serednodobova kilkist opadiv na rik 1715 mm za rik opadi jdut 172 dni Najvisha koncentraciya opadiv vidbuvayetsya u berezni 755 vid zagalnoyi kilkosti V mezhah Dansyashan roste 1706 vidiv roslin z 778 rodiv yaki predstavlyayut 206 rodin Z nih ye 23 vidi ridkisnih ta znikayuchih z yakih 5 zaneseni do Chervonoyi knigi MSOP 16 Chervonoyi knigi KNR Na cij teritoriyu prisutni 347 vidiv endemikiv zokrema rodina malvovi rodina veresovi rodina gesneriyevi Razom z tim tut rostut chislenni predstavniki rodu kameliya pomelo bolotnic bambukovih gribiv shiyitake Klimat nayavnist vodnih resursiv ta chislennih roslin spriyaye zberezhennyu fauni cih misc Vona narahovuye 88 vidiv ssavciv 288 vidiv ptahiv 86 vidiv reptilij 37 vidiv amfibij 100 vidiv rib 1023 vidi komah Do Chervonogo spisku MSOP zaneseno 73 vidi miscevih tvarin 66 vidiv do SITES do Chervonoyi knigi KNR 75 vidiv IstoriyaGora sformuvalasya v rezultati orogeneza Gimalayiv sho rozpochavsya blizko 140 mln rokiv tomu Osnovni konturi gori utvorilisya blizko 7 mln rokiv tomu piznij krejdyanij period 2300 rokiv tomu vidbuvalisya procesi pidjomi zemnoyi kori v rezultati chogo utvorilisya piki Dansyashani Skladayetsya z sharu chervonogo piskovika sho ye rezultatom gorizontalnoyi tektonichnoyi geomorfologiyi Na formuvannya vplinula eroziya pid vplivom protochnoyi vodi chislennih strumkiv ta procesi vivitryuvannya Nayavnist chervonogo piskovika nadalo miscini pomitnogo chervonogo vidtinku Zvidsi pohodit nazva samoyi gori yaka ye tipovoyu dlya relyefu Dansya Na teritoriyi viyavleni ob yekti lyudskih kultur sho meshkali blizko 6000 rokiv tomu piznij neolit Takozh znajdeni cherepi Lyudini Maba analog yevropejskogo neandertalcya sho spriyaye doslidzhennyu procesi poyavi Homo sapiens Za pravlinnya dinastiyi Czin z yavlyayutsya pershi buddijski hrami bilya gori V chasi Dinastiyi Pivnichna Sun bilya gori z yavlyayutsya daoski hrami Z 1644 roku gora sluguvala odniyeyu z baz minskogo generala Li Dingo sho borovsya proti manchzhurskih vijsk U 1662 roci za nakazom imperatora Kansi z dinastiyi Cin tut pochali zvoditi buddijski hrami U 1683 roci z yavlyayutsya novi hrami do 1714 roku 2 zhinochi monastiri U 1925 1926 rokah pid chas vijskovih dij vijsk militaristiv ta armiyi Gomindana znachna chastina monastiriv i hramiv bula poshkodzhena a takozh pograbovana U 1928 roci provedeni pershi doslidzhennya gori Roboti ocholyuvav Cze Chzhaosyuan U 1934 roci za nakazom uryadu Chan Kajshi rozpochalisya vidnovlyuvalni roboti Za chasiv KNR trivalij chas sporudi buli zanedbani a teritoriya gori uvijshla v pidporyadkuvannya byuro z lisovogo gospodarstvu okrugu Zhenhua U 1980 roci vidileni koshti na novu rekonstrukciyu starovinnih budivel Yiyi bulo zaversheno u 1984 roci U 1988 roci stvoreno nacionalnij park U 1995 roci rishennyam Derzhavnoyi radi utvoreno nacionalnij zapovidnik Dansya U 2001 roci v mezhah gori utvoreno nacionalnij geopark U 2004 roci uvijshov do Vsesvitnoyi merezhi geoparkiv U 2010 roci vklyucheno do pereliku Vsesvitnoyi spadshini v Kitayi U 2011 roci na bazi Dansyashan provedeno mizhnarodnij simpozium z geomorpfologiyi Maye najvishu kategoriyu AAAAA za Rejtingom turistichnih viznachnih pam yatok V serednomu na rik maye 400 tis vidviduvachiv Yan Yuanshi In Yuandan Shid soncya nad DansyashanDzherela丹霞山 dan xia shan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dansyashan