Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунарт (Sminthopsis) — рід родини сумчастих хижаків, представники якого мешкають в Австралії. Типовий вид — Sminthopsis crassicaudata. Етимологія: «Sminthopsis» з грецької означає «мишоподібна зовнішність».
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 70—120 мм, довжина хвоста: 55—130 мм, за винятком Sminthopsis longicaudata у якого довжина хвоста близько 200 мм, тобто подвоєна довжина голови й тіла. Дорослі Sminthopsis crassicaudata (середня довжина голови й тіла близько 83 мм) зазвичай важать 10–15 грамів. Дорослий самець Sminthopsis leucopus (довжина голови й тіла 112 мм), важить 30 грамів. Середня вага Sminthopsis macroura становить 19 грамів у самців і 16 г у самиць.
Опис. Хутро м'яке, ніжне і щільне. Спина і боки мають від жовтувато-коричневого до сіруватого забарвлення. Низ тіла білий або сірувато-білий, ноги, як правило, білі, хвіст коричневий або сіруватий. Деякі види мають середню лицеву смугу. Цей рід відрізняється від інших сумчастих «мишей» значною мірою особливостями черепа і зубів. Ступні тонкі, а подушечки помережані смугами або гранульовані. На задній частині підошви не вистачає подушечки. Більшість видів мають 8–10 молочних залоз, деякі — 6 і один вид очевидно — тільки 2. Сумка відносно краще розвинена, ніж у більшості інших сумчастих «мишей». У деяких видів хвіст накопичує жир і набуває форми моркви в часи рясної їжі. Цей жировий резерв може бути використаний, коли їжі не вистачає, а хвіст тоді стає тонким. У Sminthopsis murina, Sminthopsis leucopus, Sminthopsis virginiae, Sminthopsis longicaudata та Sminthopsis psammophila хвіст ніколи не набирає жиру, навіть за найсприятливіших умов. Більшість видів з постійно тонкими хвостами живуть у вологих лісах або саванах, але S. longicaudata і S. psammophila займають посушливі трав'янисті місцевості й пустелі. Як і слід було очікувати, види, здатні зберігати їжу у хвості в основному жителі сухих земель, хоча S. crassicaudata іноді зустрічається у вологих районах.
Поведінка
Sminthopsis риють нори або будують гнізда з трави і листя, які розміщують в порожнистих колодах або під кущами чи пнями. Влітку, за повідомленнями, S. crassicaudata укривається серед каменів. Цей вид пересувається за допомогою стрибків на двох лапах, коли рухається на високих швидкостях, але на коротких дистанціях рухається на чотирьох лапах, тримаючи при цьому хвіст над землею в жорсткій висхідній кривій. Цей та інші види в основному наземні, але деякі з них спритні альпіністи. Більшість видів, як відомо, ведуть суворо нічний спосіб життя. Особини S. crassicaudata, разом з S. macroura і S. murina, як було зареєстровано, іноді входять в стан заціпеніння в періоди низької кількості їжі. Sminthopsis в основному комахоїдні, але й дрібні хребетні, такі як ящірки і миші, також вживаються в їжу. Більшість комах ловляться на землі, але S. murina іноді стрибає високо в повітря, щоб ловити метеликів в польоті. Області проживання перекриваються як з областями проживання такої ж статі так і з областями протилежної статі навіть під час сезону розмноження і ніякої територіальної поведінки не було помічено. Представники обох статей звичайно займають одне гніздо протягом сезону розмноження, але в інших випадках до 70 відсотків населення займають спільні гнізда в групах по 2–8, в які входять члени однієї або обох статей. Такі групи, мабуть, є непостійними, випадковими скупченнями. Полонені дорослі Sminthopsis ooldea виявилися нетерпимими один до одного.
Розмноження
Особливості відтворення дуже добре вивчені в S. crassicaudata. Самиці можуть давати потомство у будь-який час року в неволі. У дикій природі, розмноження, як видається, обмежується терміном у 6–8 місяців, починаючи з червня чи липня, в ході якого кожна самиця, як вважають, народжує два рази. Період вагітності становить близько 13 днів. Розмір приплоду 3–10, як правило, 7–8 в дикій природі і трохи менше в неволі. Потомство перевозиться в сумці матері до близько 42 днів, а потім залишається в гнізді доки близько 63 днів. Після цього молодь є практично самодостатньою і незабаром сім'я розпадається. Сезон розмноження S. macroura у полоненої колонії в Південній Австралії тривав з липня по лютий. Період вагітності 12.5 днів. Величина приплоду від одного до восьми, але народження одного двох малят не була рідкістю. малюки знаходились у сумці 40 днів, потім у гнізді 30 днів. Період вагітності S. murina 13–16 днів. Рекорд тривалості життя належить екземпляру S. macroura — 4 роки й 11 місяців (1982 р.).
Примітки
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 33. — .
- John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 57. — .
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 52, 53. — .
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunart Sminthopsis rid rodini sumchastih hizhakiv predstavniki yakogo meshkayut v Avstraliyi Tipovij vid Sminthopsis crassicaudata Etimologiya Sminthopsis z greckoyi oznachaye mishopodibna zovnishnist SminthopsisSminthopsis crassicaudataBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Kvolopodibni Dasyuromorphia Rodina Kvolovi Dasyuridae Pidrodina SminthopsinaeTriba SminthopsiniRid Sminthopsis Thomas 1887VidiSminthopsis aitkeni Sminthopsis archeri Sminthopsis bindi Sminthopsis boullangerensis Sminthopsis butleri Sminthopsis crassicaudata Sminthopsis dolichura Sminthopsis douglasi Sminthopsis fuliginosus Sminthopsis gilberti Sminthopsis granulipes Sminthopsis griseoventer Sminthopsis hirtipes Sminthopsis leucopus Sminthopsis longicaudata Sminthopsis macroura Sminthopsis murina Sminthopsis ooldea Sminthopsis psammophila Sminthopsis virginiae Sminthopsis youngsoni Sminthopsis floravillensisVikishovishe SminthopsisMorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 70 120 mm dovzhina hvosta 55 130 mm za vinyatkom Sminthopsis longicaudata u yakogo dovzhina hvosta blizko 200 mm tobto podvoyena dovzhina golovi j tila Dorosli Sminthopsis crassicaudata serednya dovzhina golovi j tila blizko 83 mm zazvichaj vazhat 10 15 gramiv Doroslij samec Sminthopsis leucopus dovzhina golovi j tila 112 mm vazhit 30 gramiv Serednya vaga Sminthopsis macroura stanovit 19 gramiv u samciv i 16 g u samic Opis Hutro m yake nizhne i shilne Spina i boki mayut vid zhovtuvato korichnevogo do siruvatogo zabarvlennya Niz tila bilij abo siruvato bilij nogi yak pravilo bili hvist korichnevij abo siruvatij Deyaki vidi mayut serednyu licevu smugu Cej rid vidriznyayetsya vid inshih sumchastih mishej znachnoyu miroyu osoblivostyami cherepa i zubiv Stupni tonki a podushechki pomerezhani smugami abo granulovani Na zadnij chastini pidoshvi ne vistachaye podushechki Bilshist vidiv mayut 8 10 molochnih zaloz deyaki 6 i odin vid ochevidno tilki 2 Sumka vidnosno krashe rozvinena nizh u bilshosti inshih sumchastih mishej U deyakih vidiv hvist nakopichuye zhir i nabuvaye formi morkvi v chasi ryasnoyi yizhi Cej zhirovij rezerv mozhe buti vikoristanij koli yizhi ne vistachaye a hvist todi staye tonkim U Sminthopsis murina Sminthopsis leucopus Sminthopsis virginiae Sminthopsis longicaudata ta Sminthopsis psammophila hvist nikoli ne nabiraye zhiru navit za najspriyatlivishih umov Bilshist vidiv z postijno tonkimi hvostami zhivut u vologih lisah abo savanah ale S longicaudata i S psammophila zajmayut posushlivi trav yanisti miscevosti j pusteli Yak i slid bulo ochikuvati vidi zdatni zberigati yizhu u hvosti v osnovnomu zhiteli suhih zemel hocha S crassicaudata inodi zustrichayetsya u vologih rajonah PovedinkaSminthopsis riyut nori abo buduyut gnizda z travi i listya yaki rozmishuyut v porozhnistih kolodah abo pid kushami chi pnyami Vlitku za povidomlennyami S crassicaudata ukrivayetsya sered kameniv Cej vid peresuvayetsya za dopomogoyu stribkiv na dvoh lapah koli ruhayetsya na visokih shvidkostyah ale na korotkih distanciyah ruhayetsya na chotiroh lapah trimayuchi pri comu hvist nad zemleyu v zhorstkij vishidnij krivij Cej ta inshi vidi v osnovnomu nazemni ale deyaki z nih spritni alpinisti Bilshist vidiv yak vidomo vedut suvoro nichnij sposib zhittya Osobini S crassicaudata razom z S macroura i S murina yak bulo zareyestrovano inodi vhodyat v stan zacipeninnya v periodi nizkoyi kilkosti yizhi Sminthopsis v osnovnomu komahoyidni ale j dribni hrebetni taki yak yashirki i mishi takozh vzhivayutsya v yizhu Bilshist komah lovlyatsya na zemli ale S murina inodi stribaye visoko v povitrya shob loviti metelikiv v poloti Oblasti prozhivannya perekrivayutsya yak z oblastyami prozhivannya takoyi zh stati tak i z oblastyami protilezhnoyi stati navit pid chas sezonu rozmnozhennya i niyakoyi teritorialnoyi povedinki ne bulo pomicheno Predstavniki oboh statej zvichajno zajmayut odne gnizdo protyagom sezonu rozmnozhennya ale v inshih vipadkah do 70 vidsotkiv naselennya zajmayut spilni gnizda v grupah po 2 8 v yaki vhodyat chleni odniyeyi abo oboh statej Taki grupi mabut ye nepostijnimi vipadkovimi skupchennyami Poloneni dorosli Sminthopsis ooldea viyavilisya neterpimimi odin do odnogo RozmnozhennyaOsoblivosti vidtvorennya duzhe dobre vivcheni v S crassicaudata Samici mozhut davati potomstvo u bud yakij chas roku v nevoli U dikij prirodi rozmnozhennya yak vidayetsya obmezhuyetsya terminom u 6 8 misyaciv pochinayuchi z chervnya chi lipnya v hodi yakogo kozhna samicya yak vvazhayut narodzhuye dva razi Period vagitnosti stanovit blizko 13 dniv Rozmir priplodu 3 10 yak pravilo 7 8 v dikij prirodi i trohi menshe v nevoli Potomstvo perevozitsya v sumci materi do blizko 42 dniv a potim zalishayetsya v gnizdi doki blizko 63 dniv Pislya cogo molod ye praktichno samodostatnoyu i nezabarom sim ya rozpadayetsya Sezon rozmnozhennya S macroura u polonenoyi koloniyi v Pivdennij Avstraliyi trivav z lipnya po lyutij Period vagitnosti 12 5 dniv Velichina priplodu vid odnogo do vosmi ale narodzhennya odnogo dvoh malyat ne bula ridkistyu malyuki znahodilis u sumci 40 dniv potim u gnizdi 30 dniv Period vagitnosti S murina 13 16 dniv Rekord trivalosti zhittya nalezhit ekzemplyaru S macroura 4 roki j 11 misyaciv 1982 r PrimitkiDon E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal species of the world a taxonomic and geographic reference JHU Press 2005 T 1 S 33 ISBN 0801882214 John A Long Michael Archer Prehistoric mammals of Australia and New Guinea one hundred million years of evolution UNSW Press 2002 S 57 ISBN 0868404357 Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 52 53 ISBN 0801857899 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi