Давиденко Георгій Іванович радянський український режисер і сценарист науково популярного та хронікально документального

Давиденко Георгій Іванович — радянський, український режисер і сценарист науково-популярного та хронікально-документального кіно. Лауреат дев’яти міжнародних кінофестивалів.

Давиденко Георгій ІвановичДата народження2 травня 1937 (87 років)Місце народженняПоліське, Київська область, УРСРГромадянство

СРСР →

УкраїнаПрофесіякінорежисер, сценаристAlma materФілологічний факультет Київського університету^[d]Член уНСКУДітиДавиденко Олександр Георгійович (кінорежисер)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давиденко.

Біографія

Народився 2 травня 1937 року в містечку Поліське Київської області в родині робітника.

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1974 році.

З 1957 року почав працювати на кіностудії «Київнаукфільм».

Від 1999 року — художній керівник кіностудії «Просвіткіно».

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

(1970, асистент режисера)

Створив понад 50 науково-популярних, хронікально-документальних, навчальних фільмів:

«З вогнем не жартують» (1976)
«Комплексні алюмінієві заводи на експорт»
«Металургійний завод Бокаро» (1978)
«Лінії електропередач»
«Конверторне виробництво» (1979)
«Підприємства будіндустрії»
«Гірничо-збагачувальний комбінат Ерденет» (1980)
«55 мільйонів кіловат» (1981)
«Шлях до золотого Меркурія»
«Співробітництво СРСР—Індія» (1982)
«Сонцю і вітру назустріч» (1984)
«Табірний пил» (1990)
«Сорочка зі стьожкою» (1992)
«Історик та історія» (1992)
«Жезл» (1992, у співавт.)
«Тверді мелодії» (1993)
стрічки «Там, на горі, січ іде. Фільм 9», «Гартуючи юнацтво. Фільм 10», «З полону — за волю. Фільм 11», «Останні лицарі. Фільм 12» в документальному циклі «Невідома Україна. Золоте стремено» (1993, автор. сценар. та режисер)
«Щоб жити» (1997)
«Katharsis. Очищення» (2001, у співавт. з О. Давиденком)
«Пробач мені, Поліське!» (2004, автор сценар.; режисер у співавт. з О. Давиденком)
«Коні, коні, ви знову зі мною» (2007, у співавт. з О. Давиденком) та ін.

Примітки

. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 2 травня 2017.

Література

«Кіномистецтво України», стор. 163

Джерела

Національна спілка кінематографістів України — Георгій Давиденко [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 2 травня 2017.