Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські дощові ліси Луангпхабангу (ідентифікатор WWF: IM0121) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півночі Центрального Індокитаю.
 Ландшафт Луангпхабангу | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0121 |
| Межі | Субтропічні ліси Північного Індокитаю Дощові ліси півночі Аннамських гір Вологі листяні ліси Північного Корату Вологі листяні ліси Північного Таїланду та Лаосу Сухі ліси Центрального Індокитаю Сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю |
| Площа, км² | 71 585 |
| Країни | Таїланд, Лаос, В'єтнам |
| Охороняється | 13 082 км² (18 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон гірських дощових лісів Луангпхабангу простягається від провінцій [en] та [en] в Центральному Таїланді через південь Північного Лаосу до західних районів провінції Нгеан у В'єтнамі. Він охоплює гори [en], що складають найсхіднішу частину [en], гори [en], плато [en] та північно-західну частину Аннамських гір або гір Чионгшон. Загалом екорегіон має гористий рельєф, і більша його частина лежить на висоті понад 800 м над рівнем моря. Тут розташована гора [en] висотою 2819 м, найвища вершина Лаосу.
На півночі екорегіон поступово переходить у субтропічні ліси Північного Індокитаю, на сході — у дощові ліси півночі Аннамських гір, на заході — у вологі листяні ліси Північного Таїланду та Лаосу, а на півдні — у вологі листяні ліси Північного Корату та у сухі ліси Центрального Індокитаю. Межі між першими трьома екорегіонами є доволі умовними та визначаються поступовою зміною кількості опадів і тривалості сухого сезону.
Клімат
На заході і півдні регіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) або мусонний клімат (Am за класифікацією Кеппена), на сході — вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена), а у високогір'ях — високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). В горах Північного Лаосу середньорічна кількість опадів коливається від 2000 до 3000 мм. Більшість з них випадає під час сезону мусонів, за яким слідує тривалий сухий сезон.
Флора
В горах регіону зустрічаються різноманітні лісові угруповання — листяні, мішані та хвойні ліси і рідколісся. Розподіл цих угруповань залежить від кількості опадів, ґрунтів та висоти над рівнем моря.
На висоті приблизно 800 м над рівнем моря поширені перехідні вологі вічнозелені ліси, основу яких складають [en] (Dipterocarpus turbinatus), [en] (Toxicodendron succedaneum), а також різні представники родин Букові (Fagaceae) та Лаврові (Lauraceae). Також в цих лісах зростають різноманітні пальми, зокрема [en] (Arenga pinnata), різні види [en] (Caryota spp.) та [en] (Calamus spp.).
В горах на висоті від 1000 до 1500 м над рівнем моря ростуть вічнозелені ліси, в яких домінують [en] (Castanopsis hystrix) з родини букових (Fagaceae). Також в цих лісах зустрічаються амли (Phyllanthus emblica), китайські лаври (Antidesma bunius), [sv] (Heliciopsis terminalis) та [sv] (Wendlandia paniculata). Вторинні вічнозелені ліси, які у минулому значно постраждали від розчистки та спалювання, характеризуються меншою висотою та відкритим підліском.
У високогір'ях регіону також зустрічаються відкриті мішані ліси, основу яких складають як листяні види дерев, зокрема дуби Гріффіта (Quercus griffithii) і пилчасті дуби (Quercus serrata), так і хвойні кетелерії Евеліна (Keteleeria evelyniana). В лісах, що ростуть на тонких ґрунтах і гранітних схилах, домінують [de] (Engelhardia spicata), а в їхньому підліску домінує звичайний орляк (Pteridium aquilinum). На ґрунтах, материнською породою для яких виступають глинисті сланці або пісковики, ростуть відкриті насадження кхасійської сосни (Pinus kesiya).
Фауна
Серед рідкісних великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити гаура (Bos gaurus), [en] (Capricornis sumatraensis maritimus), індійського замбара (Rusa unicolor cambojensis), [en] (Rucervus eldii siamensis), [en] (Trachypithecus crepusculus), північного білощокого гібона (Nomascus leucogenys) та білорукого гібона (Hylobates lar). Тут живе найбільша популяція індійських слонів (Elephas maximus indicus) у Лаосі. Серед великих хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), гірського куона (Cuon alpinus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus) та малайського ведмедя (Helarctos malayanus), а серед дрібних хижаків — аннамську пальмову цивету (Chrotogale owstoni), мармурову кішку (Pardofelis marmorata) та бенгальського кота (Prionailurus bengalensis).
В межах екорегіону зустрічається понад 540 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сіамського лофура (Lophura diardi), сріблястого лофура (Lophura nycthemera), синьокрилого павича (Pavo muticus), білощокого калао (Anorrhinus austeni), гірського пінона (Ducula badia), сіроголового папугу (Psittacula finschii), золоточубу синицю (Melanochlora sultanea), гірського оливника (Ixos mcclellandii) та майже ендемічних лаоськмх фульвет (Fulvetta danisi), темних чагарниць (Garrulax castanotis) і анамських турдинул (Gypsophila annamensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 8282 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Таїланді, а також [en], [en] та [en] в Лаосі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Luang Prabang montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Luang Prabang Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski doshovi lisi Luangphabangu identifikator WWF IM0121 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivnochi Centralnogo Indokitayu Girski doshovi lisi Luangphabangu Landshaft LuangphabanguEkozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF IM0121Mezhi Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Doshovi lisi pivnochi Annamskih gir Vologi listyani lisi Pivnichnogo Koratu Vologi listyani lisi Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo IndokitayuPlosha km 71 585Krayini Tayiland Laos V yetnamOhoronyayetsya 13 082 km 18 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion girskih doshovih lisiv Luangphabangu prostyagayetsya vid provincij en ta en v Centralnomu Tayilandi cherez pivden Pivnichnogo Laosu do zahidnih rajoniv provinciyi Ngean u V yetnami Vin ohoplyuye gori en sho skladayut najshidnishu chastinu en gori en plato en ta pivnichno zahidnu chastinu Annamskih gir abo gir Chiongshon Zagalom ekoregion maye goristij relyef i bilsha jogo chastina lezhit na visoti ponad 800 m nad rivnem morya Tut roztashovana gora en visotoyu 2819 m najvisha vershina Laosu Na pivnochi ekoregion postupovo perehodit u subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu na shodi u doshovi lisi pivnochi Annamskih gir na zahodi u vologi listyani lisi Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu a na pivdni u vologi listyani lisi Pivnichnogo Koratu ta u suhi lisi Centralnogo Indokitayu Mezhi mizh pershimi troma ekoregionami ye dovoli umovnimi ta viznachayutsya postupovoyu zminoyu kilkosti opadiv i trivalosti suhogo sezonu KlimatNa zahodi i pivdni regionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu Keppena na shodi vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena a u visokogir yah visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena V gorah Pivnichnogo Laosu serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 2000 do 3000 mm Bilshist z nih vipadaye pid chas sezonu musoniv za yakim sliduye trivalij suhij sezon FloraV gorah regionu zustrichayutsya riznomanitni lisovi ugrupovannya listyani mishani ta hvojni lisi i ridkolissya Rozpodil cih ugrupovan zalezhit vid kilkosti opadiv gruntiv ta visoti nad rivnem morya Na visoti priblizno 800 m nad rivnem morya poshireni perehidni vologi vichnozeleni lisi osnovu yakih skladayut en Dipterocarpus turbinatus en Toxicodendron succedaneum a takozh rizni predstavniki rodin Bukovi Fagaceae ta Lavrovi Lauraceae Takozh v cih lisah zrostayut riznomanitni palmi zokrema en Arenga pinnata rizni vidi en Caryota spp ta en Calamus spp V gorah na visoti vid 1000 do 1500 m nad rivnem morya rostut vichnozeleni lisi v yakih dominuyut en Castanopsis hystrix z rodini bukovih Fagaceae Takozh v cih lisah zustrichayutsya amli Phyllanthus emblica kitajski lavri Antidesma bunius sv Heliciopsis terminalis ta sv Wendlandia paniculata Vtorinni vichnozeleni lisi yaki u minulomu znachno postrazhdali vid rozchistki ta spalyuvannya harakterizuyutsya menshoyu visotoyu ta vidkritim pidliskom U visokogir yah regionu takozh zustrichayutsya vidkriti mishani lisi osnovu yakih skladayut yak listyani vidi derev zokrema dubi Griffita Quercus griffithii i pilchasti dubi Quercus serrata tak i hvojni keteleriyi Evelina Keteleeria evelyniana V lisah sho rostut na tonkih gruntah i granitnih shilah dominuyut de Engelhardia spicata a v yihnomu pidlisku dominuye zvichajnij orlyak Pteridium aquilinum Na gruntah materinskoyu porodoyu dlya yakih vistupayut glinisti slanci abo piskoviki rostut vidkriti nasadzhennya khasijskoyi sosni Pinus kesiya FaunaSered ridkisnih velikih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti gaura Bos gaurus en Capricornis sumatraensis maritimus indijskogo zambara Rusa unicolor cambojensis en Rucervus eldii siamensis en Trachypithecus crepusculus pivnichnogo biloshokogo gibona Nomascus leucogenys ta bilorukogo gibona Hylobates lar Tut zhive najbilsha populyaciya indijskih sloniv Elephas maximus indicus u Laosi Sered velikih hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii girskogo kuona Cuon alpinus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus ta malajskogo vedmedya Helarctos malayanus a sered dribnih hizhakiv annamsku palmovu civetu Chrotogale owstoni marmurovu kishku Pardofelis marmorata ta bengalskogo kota Prionailurus bengalensis V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 540 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti siamskogo lofura Lophura diardi sriblyastogo lofura Lophura nycthemera sinokrilogo pavicha Pavo muticus biloshokogo kalao Anorrhinus austeni girskogo pinona Ducula badia sirogolovogo papugu Psittacula finschii zolotochubu sinicyu Melanochlora sultanea girskogo olivnika Ixos mcclellandii ta majzhe endemichnih laoskmh fulvet Fulvetta danisi temnih chagarnic Garrulax castanotis i anamskih turdinul Gypsophila annamensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 8282 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en en en ta en v Tayilandi a takozh en en ta en v Laosi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Luang Prabang montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Luang Prabang Montane Rainforests One Earth