Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Чилі — галузь промисловості Чилі.
Загальна інформація
Структура гірничодобувної промисловості Ч. в кінці XX ст. була така (за вартістю, %): гірничорудна сировина — 84, паливна — 9, гірничохімічна — 5, нерудних матеріалів — 2. Понад 60 % сировини видобувають підприємства компанії «Codelco», що є одним з найбільших виробників міді і молібдену у світі. Крім того, у Ч. видобувають: нафту, газ, вугілля, молібден, золото, срібло, залізні руди, йод, селітру, літій та ін. Бл. 60 % прямих іноземних інвестицій в економіку Чилі зосереджено в гірничодоб. промисловості. Бл. 90 % її продукції йде на експорт. Осн. ринки збуту — США, Західна Європа, Японія.
На початку XXI ст. уряди Чилі і Перу підписали угоду зі створення робочої групи, діяльність якої буде направлена на координацію робіт в гірничодобувному секторі. Сфера інтересів робочої групи — розробка родовищ міді, цинку, свинцю і олова та ін. У кінці XX ст. частка мінерально-сировинного сектора економіки Чилі в загальному обсязі експорту з країни становила 45-50 %, в яких 82 % забезпечувалося за рахунок Cu. Іноземні інвестиції в економіку Чилі за 1998 р. становили 6,55 млрд дол., з них 39,9 % в мінерально-сировинний сектор.
Державні інвестиції в Ч. у мінерально-сировинний сектор економіки на 2000 р. становлять 600 млн дол., в тому числі на реконструкцію комплексу гірничо-металургійних підприємств Radomiro Tomic компанії Codelco 220 млн дол. Проектом реконструкції передбачається збільшення продуктивності комплексу від 180 до 250 тис. т Cu на рік (Mining J. — 2000. — 334, 8568). У 1998 р. виробництво Mo 25,0 та I 9,72 тис. т. В значних обсягах видобували Ag, виробляли Se, В, Li і Re.
У 2001 р. (в дужках за 2000 р.) в країні було видобуто 4,63 (4,6) млн т Cu в руді, 51,2 (51,9) т Au і 1105,6 (1202,1) т Ag. Головний виробник — компанія Codelco, оголосила про зменшення видобутку Cu на 106 тис. т в 2002 р. Інші компанії також намітили зниження обсягу видобутку [Metal Bull. Mon. — 2002. — March. — Р. 58-59, 61]. Дані щодо видобутку основних видів мінералів в Чилі наведені в табл.
Видобуток основних видів мінералів в Чилі, тис.т
| Мінерали | 2000 | 2001 |
| Мідь | 4 646 | 4 766 |
| Молібден | 34 | 33 |
| Золото (т) | 54 | 43 |
| Срібло (т) | 1 242 | 1 349 |
| Залізна руда | 5 398 | 5 437 |
| Нітрати | 988 | 1 072 |
| Йод | 10 | 11 |
| Хлорид натрію | 5 083 | 5 989 |
| Карбонат літію | 36 | 31 |
| Свинець | 1 | 1 |
| Цинк | 31 | 33 |
Окремі галузі
Нафта і природний газ. Чилі володіє невеликими запасами нафти, видобуток якої покриває бл. 1/4 потреб країни. Видобуток нафти і газу почато у 1945 на суші і у 80-х рр. на шельфі, в Магеллановій протоці. Осн. районами видобутку газу є пр. Магальянес і о. Вогненна Земля. Транспортування газу здійснюється мережею газопроводів.
Вугілля. Видобуток вугілля досяг пром. масштабів на поч. 20 ст. і відтоді становить 1-2 млн т/рік. Шахтами експлуатуються родов. бас. Консепсьйон в зат. Арауко (родов. Лота і Коронель). Розробляють круті пласти потужністю до 1 м. Виїмка вугілля ведеться короткими і довгими вибоями. На родов. Вальдівія видобувають суббітумінозне вугілля. На крайньому півдні країни, на родов. Пекет в Магеллановій прот., в районі Пунта-Аренас у 1986 введений в експлуатацію вугільний кар'єр компанії «Cocar» проектною потужністю 1,1 млн т/рік. Коеф. розкриву на кар'єрі 10. Використовують великовантажні автосамоскиди.
Залізняк. Видобуток і переробка залізняку є другою за значенням галуззю чилійської промисловості після виробництва міді. Основні поклади багатого залізняку (із вмістом металу 61 %) знаходяться в районі Тофо, недалеко від міста Ла-Серена. У 1913 цей район був переданий в оренду американській компанії «Бетлехем стіл корпорейшн». У 1971 рудник був націоналізовано чилійським урядом. Після Другої світової війни великий центр чорної металургії був створений в Уачипато біля Консепсьйона. В кінці XX ст. зал. руда добувається в осн. відкритим способом (70 %). Розробляються родов. Ель-Альгарробо, Ель-Ромераль, Лос-Колорадос та ін. Руду збагачують, виготовляють залізорудні котуни. Осн. ринок збуту руди — Японія. Котуни експортують в США і Мексику.
Мідна промисловість. Див. також Мідна промисловість Чилі. Чилі має високорозвинену мідну промисловість і продовжує займати провідне місце у світі з видобутку міді. Протягом 1990-х років Чилі займала провідне місце у світі з видобутку міді, випереджаючи Сполучені Штати, Канаду, Замбію і Заїр. На частку Чилі припадає близько 30 % природних світових ресурсів міді. Країна постачає ¼ світового видобутку Cu в руді. Протягом 1969—1998 рр. видобуток її збільшився від 667 тис. т до 3,76 млн т, а у 1999 р. виробництво міді в Чилі досягло рекордної величини, 4,434 млн т (+18 % до 1998). При цьому видобуток Au у 1998 досяг 50 т і Ag — 1160 т. За останні 30 років відкрито 22 нових родовищ мідної руди із 124 млн т Cu, а також 18 родовищ благородних металів, що містять понад 1760 т Au і 13,8 тис. т Ag. З них на 8-ми мідних і 13-ти золото-срібних родовищах почалися гірничі роботи. Найбільший рудник — Escondida, на якому за 1990—1998 рр. видобули 4 млн т Cu в руді, 27 т Au і 547 т Ag.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) Чилі видобуто 4564(4383) тис. т Cu в руді (1-е місце), за той же час у світі — 13,082(12,6) млн т. Темпи зростання видобутку і виробництва міді в Чилі на межі ХХ-XXI ст. найбільші у світі. У період з 1991 по 2000 рр. виробництво сирої міді в Чилі зросло в 2,8 раза, з 1634,4 до 4603 тис. т на рік. У перші роки XXI ст. Чилі продовжує розвідку і активне освоєння нових міднорудних об'єктів. Це пояснюється наявністю в країні унікальних запасів міді, відносно високим вмістом металу в рудах, новою прогресивною технологією SX-EW (рідинна екстракція — електроліз), що дозволяє значно знизити витрати на вилучення міді. Ведуться дослідження з використання для добування міді мікроорганізмів. Мідь експортується в осн. в Японію, Францію, ФРН, Бразилію.
Золото. Видобуток Au становив у кінці XX ст.: 1998 — 45 т, 1999 — 55 т. Найбільшим підприємством з видобутку руд золота і срібла є «Ель-Індія», введене в дію в 1981 і Compania, що належить «Minera San Jose». Однойменне родов. розробляється відкритим і підземним способами. На підземних розробках використовують систему поверхового обвалення із закладенням виробленого простору. Збагачення руди проводиться на місці. Продукція експортується в США і Японію. Частину золота (до 25 %) і срібла добувають попутно при розробці руд поліметалів і міді.
На початку XXI ст. здійснюється спільний аргентино-чилійський проект Паскуа-Лама-Веладеро — найбільший золото-срібний проект світу (див. Аргентина).
Срібло. У Чилі до 99 % срібла добувається з родовищ золота і міді приблизно в рівних кількостях. До числа великих золото-срібних родовищ належать: Ла-Койпа з підтвердженими запасами срібла 4450 т, Паскуа (6600 т), Чімбейрос (1430 т). Забезпеченість країни загальними запасами срібла — 20 років.
Літій. Чилі — один з провідних світових виробників літію. Виробництво літію почато в 1984 з введенням в експлуатацію заводу компанії «Sociedad Chilena de Litio» потужністю 7,2 тис. т карбонату літію на рік (південь пустелі Атакама). Для випаровування розсолів родов. Салар-де-Атакама, які видобувають свердловинами, використовують сонячну енергію. Літій експортують в осн. в Японію і Зах. Європу.
Молібденова промисловість Ч. теж займає провідне місце у світі. Молібденовий концентрат добувають при переробці мідно-молібденових руд. Розробляють родов. Чукікамата (попутно тут добувають також золото і срібло) і родов. Ель-Теньєнте. Молібденовий концентрат експортують переважно у Велику Британію, Канаду, Швецію, Нідерланди.
Свинцево-цинкові руди добувають на підземних рудниках «Суньїга» і «Сан-Антоніо», розташованих у пр. Айсен. Продукцію експортують в Японію, Півд. Корею, Іспанію та ін.
Нітрат калію. Чилі займає 2-е місце у світі (після Ізраїлю) з виробництва нітрату калію. Саме ці дві країни випускають основну кількість цієї продукції у світі. На початку XXI ст. Чилі продовжує розвивати свою калійну підгалузь.
У 1999—2000 рр. чилійська компанія Sociedad Quimica у Minera de Chile (SQM) разом з відомою норвезькою фірмою Norsk Hydro спорудила новий завод продуктивністю 160 тис. т нітрату калію на рік на півночі Чилі. За повідомленням керівництва компанії SQM завод почав видавати продукцію в листопаді 2000 р [Industrial Minerals. 2000. № 396]. Введення цього підприємства в експлуатацію ще більш зміцнило позиції Чилі як одного з провідних продуцентів нітрату калію у світі.
Селітряна промисловість. Переважна частина всієї отриманої селітри припадає на натрієву сіль; калійна сіль відіграє другорядну роль. Попутно з селітри вилучають йод. Підприємства розташовані на півночі країни і в зах. частині пустелі Атакама. Видобуток ведуть відкритим способом. Кінцевий продукт містить 15-16 % азоту. Експорт — в країни Західної Європи, Лат. Америки і США.
Основна частка азотних добрив виробляється на трьох комбінатах — в містах Педро-де-Вальдівія, Елена і Вікторія. Крім натрієвої селітри і йоду, в Чилі добувають калієву селітру, сульфат натрію і кухонну сіль.
Видобуток нерудної індустріальної сировини забезпечує потреби цем. промисловості країни. Видобувають вапняк, гіпс, пуцолани. З інших видів неметалорудних матеріалів у вигляді концентратів виробляють кварц, каолін, тальк, польовий шпат, діатоміт. В незначних кількостях добувають руди марганцю, ртуті, сірки, барит, борати, мармур, кухонну сіль, гуано та ін.
Інші корисні копалини. У країні у невеликих кількостях добувається також марганець, вольфрам, алюміній.
Наукові установи і підготовка кадрів
Геол. і гірничорудні роботи в Ч. контролюються Міністерством гірничорудної промисловості, до складу якого входять Національна геол. і гірничорудна служби. Наук. дослідження в галузі геології і гірн. справи проводять Гірничорудний і металургійний дослідницький центр, Чилійський інститут гірн. інженерів. Кадри для гірн. промисловості готують Католицький університет у Сантьяго (засн. в 1888), Католицький університет у Вальпараїсо (1928), університет Консепсьйон (1919), університет м. Ла-Серена (1981).
Періодична преса з гірництва
Осн. видання з геології «Minerales» (з 1945), з гірн. справи «Boletin Minero» (з 1957).
Див. також
Примітки
- Mining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 4. — Р. 19-24
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Chili galuz promislovosti Chili Zagalna informaciyaStruktura girnichodobuvnoyi promislovosti Ch v kinci XX st bula taka za vartistyu girnichorudna sirovina 84 palivna 9 girnichohimichna 5 nerudnih materialiv 2 Ponad 60 sirovini vidobuvayut pidpriyemstva kompaniyi Codelco sho ye odnim z najbilshih virobnikiv midi i molibdenu u sviti Krim togo u Ch vidobuvayut naftu gaz vugillya molibden zoloto sriblo zalizni rudi jod selitru litij ta in Bl 60 pryamih inozemnih investicij v ekonomiku Chili zoseredzheno v girnichodob promislovosti Bl 90 yiyi produkciyi jde na eksport Osn rinki zbutu SShA Zahidna Yevropa Yaponiya Na pochatku XXI st uryadi Chili i Peru pidpisali ugodu zi stvorennya robochoyi grupi diyalnist yakoyi bude napravlena na koordinaciyu robit v girnichodobuvnomu sektori Sfera interesiv robochoyi grupi rozrobka rodovish midi cinku svincyu i olova ta in U kinci XX st chastka mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki Chili v zagalnomu obsyazi eksportu z krayini stanovila 45 50 v yakih 82 zabezpechuvalosya za rahunok Cu Inozemni investiciyi v ekonomiku Chili za 1998 r stanovili 6 55 mlrd dol z nih 39 9 v mineralno sirovinnij sektor Derzhavni investiciyi v Ch u mineralno sirovinnij sektor ekonomiki na 2000 r stanovlyat 600 mln dol v tomu chisli na rekonstrukciyu kompleksu girnicho metalurgijnih pidpriyemstv Radomiro Tomic kompaniyi Codelco 220 mln dol Proektom rekonstrukciyi peredbachayetsya zbilshennya produktivnosti kompleksu vid 180 do 250 tis t Cu na rik Mining J 2000 334 8568 U 1998 r virobnictvo Mo 25 0 ta I 9 72 tis t V znachnih obsyagah vidobuvali Ag viroblyali Se V Li i Re U 2001 r v duzhkah za 2000 r v krayini bulo vidobuto 4 63 4 6 mln t Cu v rudi 51 2 51 9 t Au i 1105 6 1202 1 t Ag Golovnij virobnik kompaniya Codelco ogolosila pro zmenshennya vidobutku Cu na 106 tis t v 2002 r Inshi kompaniyi takozh namitili znizhennya obsyagu vidobutku Metal Bull Mon 2002 March R 58 59 61 Dani shodo vidobutku osnovnih vidiv mineraliv v Chili navedeni v tabl Vidobutok osnovnih vidiv mineraliv v Chili tis tMinerali 2000 2001 Mid 4 646 4 766 Molibden 34 33 Zoloto t 54 43 Sriblo t 1 242 1 349 Zalizna ruda 5 398 5 437 Nitrati 988 1 072 Jod 10 11 Hlorid natriyu 5 083 5 989 Karbonat litiyu 36 31 Svinec 1 1 Cink 31 33Okremi galuziNafta i prirodnij gaz Chili volodiye nevelikimi zapasami nafti vidobutok yakoyi pokrivaye bl 1 4 potreb krayini Vidobutok nafti i gazu pochato u 1945 na sushi i u 80 h rr na shelfi v Magellanovij protoci Osn rajonami vidobutku gazu ye pr Magalyanes i o Vognenna Zemlya Transportuvannya gazu zdijsnyuyetsya merezheyu gazoprovodiv Vugillya Vidobutok vugillya dosyag prom masshtabiv na poch 20 st i vidtodi stanovit 1 2 mln t rik Shahtami ekspluatuyutsya rodov bas Konsepsjon v zat Arauko rodov Lota i Koronel Rozroblyayut kruti plasti potuzhnistyu do 1 m Viyimka vugillya vedetsya korotkimi i dovgimi viboyami Na rodov Valdiviya vidobuvayut subbituminozne vugillya Na krajnomu pivdni krayini na rodov Peket v Magellanovij prot v rajoni Punta Arenas u 1986 vvedenij v ekspluataciyu vugilnij kar yer kompaniyi Cocar proektnoyu potuzhnistyu 1 1 mln t rik Koef rozkrivu na kar yeri 10 Vikoristovuyut velikovantazhni avtosamoskidi Zaliznyak Vidobutok i pererobka zaliznyaku ye drugoyu za znachennyam galuzzyu chilijskoyi promislovosti pislya virobnictva midi Osnovni pokladi bagatogo zaliznyaku iz vmistom metalu 61 znahodyatsya v rajoni Tofo nedaleko vid mista La Serena U 1913 cej rajon buv peredanij v orendu amerikanskij kompaniyi Betlehem stil korporejshn U 1971 rudnik buv nacionalizovano chilijskim uryadom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni velikij centr chornoyi metalurgiyi buv stvorenij v Uachipato bilya Konsepsjona V kinci XX st zal ruda dobuvayetsya v osn vidkritim sposobom 70 Rozroblyayutsya rodov El Algarrobo El Romeral Los Kolorados ta in Rudu zbagachuyut vigotovlyayut zalizorudni kotuni Osn rinok zbutu rudi Yaponiya Kotuni eksportuyut v SShA i Meksiku Midna promislovist Div takozh Midna promislovist Chili Chili maye visokorozvinenu midnu promislovist i prodovzhuye zajmati providne misce u sviti z vidobutku midi Protyagom 1990 h rokiv Chili zajmala providne misce u sviti z vidobutku midi viperedzhayuchi Spolucheni Shtati Kanadu Zambiyu i Zayir Na chastku Chili pripadaye blizko 30 prirodnih svitovih resursiv midi Krayina postachaye svitovogo vidobutku Cu v rudi Protyagom 1969 1998 rr vidobutok yiyi zbilshivsya vid 667 tis t do 3 76 mln t a u 1999 r virobnictvo midi v Chili dosyaglo rekordnoyi velichini 4 434 mln t 18 do 1998 Pri comu vidobutok Au u 1998 dosyag 50 t i Ag 1160 t Za ostanni 30 rokiv vidkrito 22 novih rodovish midnoyi rudi iz 124 mln t Cu a takozh 18 rodovish blagorodnih metaliv sho mistyat ponad 1760 t Au i 13 8 tis t Ag Z nih na 8 mi midnih i 13 ti zoloto sribnih rodovishah pochalisya girnichi roboti Najbilshij rudnik Escondida na yakomu za 1990 1998 rr vidobuli 4 mln t Cu v rudi 27 t Au i 547 t Ag Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r Chili vidobuto 4564 4383 tis t Cu v rudi 1 e misce za toj zhe chas u sviti 13 082 12 6 mln t Tempi zrostannya vidobutku i virobnictva midi v Chili na mezhi HH XXI st najbilshi u sviti U period z 1991 po 2000 rr virobnictvo siroyi midi v Chili zroslo v 2 8 raza z 1634 4 do 4603 tis t na rik U pershi roki XXI st Chili prodovzhuye rozvidku i aktivne osvoyennya novih midnorudnih ob yektiv Ce poyasnyuyetsya nayavnistyu v krayini unikalnih zapasiv midi vidnosno visokim vmistom metalu v rudah novoyu progresivnoyu tehnologiyeyu SX EW ridinna ekstrakciya elektroliz sho dozvolyaye znachno zniziti vitrati na viluchennya midi Vedutsya doslidzhennya z vikoristannya dlya dobuvannya midi mikroorganizmiv Mid eksportuyetsya v osn v Yaponiyu Franciyu FRN Braziliyu Zoloto Vidobutok Au stanoviv u kinci XX st 1998 45 t 1999 55 t Najbilshim pidpriyemstvom z vidobutku rud zolota i sribla ye El Indiya vvedene v diyu v 1981 i Compania sho nalezhit Minera San Jose Odnojmenne rodov rozroblyayetsya vidkritim i pidzemnim sposobami Na pidzemnih rozrobkah vikoristovuyut sistemu poverhovogo obvalennya iz zakladennyam viroblenogo prostoru Zbagachennya rudi provoditsya na misci Produkciya eksportuyetsya v SShA i Yaponiyu Chastinu zolota do 25 i sribla dobuvayut poputno pri rozrobci rud polimetaliv i midi Na pochatku XXI st zdijsnyuyetsya spilnij argentino chilijskij proekt Paskua Lama Veladero najbilshij zoloto sribnij proekt svitu div Argentina Sriblo U Chili do 99 sribla dobuvayetsya z rodovish zolota i midi priblizno v rivnih kilkostyah Do chisla velikih zoloto sribnih rodovish nalezhat La Kojpa z pidtverdzhenimi zapasami sribla 4450 t Paskua 6600 t Chimbejros 1430 t Zabezpechenist krayini zagalnimi zapasami sribla 20 rokiv Litij Chili odin z providnih svitovih virobnikiv litiyu Virobnictvo litiyu pochato v 1984 z vvedennyam v ekspluataciyu zavodu kompaniyi Sociedad Chilena de Litio potuzhnistyu 7 2 tis t karbonatu litiyu na rik pivden pusteli Atakama Dlya viparovuvannya rozsoliv rodov Salar de Atakama yaki vidobuvayut sverdlovinami vikoristovuyut sonyachnu energiyu Litij eksportuyut v osn v Yaponiyu i Zah Yevropu Molibdenova promislovist Ch tezh zajmaye providne misce u sviti Molibdenovij koncentrat dobuvayut pri pererobci midno molibdenovih rud Rozroblyayut rodov Chukikamata poputno tut dobuvayut takozh zoloto i sriblo i rodov El Tenyente Molibdenovij koncentrat eksportuyut perevazhno u Veliku Britaniyu Kanadu Shveciyu Niderlandi Svincevo cinkovi rudi dobuvayut na pidzemnih rudnikah Sunyiga i San Antonio roztashovanih u pr Ajsen Produkciyu eksportuyut v Yaponiyu Pivd Koreyu Ispaniyu ta in Nitrat kaliyu Chili zajmaye 2 e misce u sviti pislya Izrayilyu z virobnictva nitratu kaliyu Same ci dvi krayini vipuskayut osnovnu kilkist ciyeyi produkciyi u sviti Na pochatku XXI st Chili prodovzhuye rozvivati svoyu kalijnu pidgaluz U 1999 2000 rr chilijska kompaniya Sociedad Quimica u Minera de Chile SQM razom z vidomoyu norvezkoyu firmoyu Norsk Hydro sporudila novij zavod produktivnistyu 160 tis t nitratu kaliyu na rik na pivnochi Chili Za povidomlennyam kerivnictva kompaniyi SQM zavod pochav vidavati produkciyu v listopadi 2000 r Industrial Minerals 2000 396 Vvedennya cogo pidpriyemstva v ekspluataciyu she bilsh zmicnilo poziciyi Chili yak odnogo z providnih producentiv nitratu kaliyu u sviti Selitryana promislovist Perevazhna chastina vsiyeyi otrimanoyi selitri pripadaye na natriyevu sil kalijna sil vidigraye drugoryadnu rol Poputno z selitri viluchayut jod Pidpriyemstva roztashovani na pivnochi krayini i v zah chastini pusteli Atakama Vidobutok vedut vidkritim sposobom Kincevij produkt mistit 15 16 azotu Eksport v krayini Zahidnoyi Yevropi Lat Ameriki i SShA Osnovna chastka azotnih dobriv viroblyayetsya na troh kombinatah v mistah Pedro de Valdiviya Elena i Viktoriya Krim natriyevoyi selitri i jodu v Chili dobuvayut kaliyevu selitru sulfat natriyu i kuhonnu sil Vidobutok nerudnoyi industrialnoyi sirovini zabezpechuye potrebi cem promislovosti krayini Vidobuvayut vapnyak gips pucolani Z inshih vidiv nemetalorudnih materialiv u viglyadi koncentrativ viroblyayut kvarc kaolin talk polovij shpat diatomit V neznachnih kilkostyah dobuvayut rudi margancyu rtuti sirki barit borati marmur kuhonnu sil guano ta in Inshi korisni kopalini U krayini u nevelikih kilkostyah dobuvayetsya takozh marganec volfram alyuminij Naukovi ustanovi i pidgotovka kadrivGeol i girnichorudni roboti v Ch kontrolyuyutsya Ministerstvom girnichorudnoyi promislovosti do skladu yakogo vhodyat Nacionalna geol i girnichorudna sluzhbi Nauk doslidzhennya v galuzi geologiyi i girn spravi provodyat Girnichorudnij i metalurgijnij doslidnickij centr Chilijskij institut girn inzheneriv Kadri dlya girn promislovosti gotuyut Katolickij universitet u Santyago zasn v 1888 Katolickij universitet u Valparayiso 1928 universitet Konsepsjon 1919 universitet m La Serena 1981 Periodichna presa z girnictvaOsn vidannya z geologiyi Minerales z 1945 z girn spravi Boletin Minero z 1957 Div takozhGeologiya Chili Geografiya Chili Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Sejsmichnist Chili Ekonomika Chili Korisni kopalini ChiliPrimitkiMining Eng USA 2001 53 4 R 19 24DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s