Гірнича промисловість Уганди
Загальна характеристика
В Уганді видобувають мідні та вольфрамові руди, фосфати. Річні темпи зростання сектора в період 1994–1998 коливалися в межах 9,1-50,2%. У 1998 р. в Уганді активно діяло 30 іноземних інвесторів, що володіли 120 геологорозвідувальними і гірничими ліцензіями. Уряд Уганди в гірничодобувній галузі проводить політику підтримки малих гірничих виробництв, фірм і компаній, що повинно сприяти залученню інвестицій в гірничу галузь.
Розвиток гірничого сектора в Уганді протягом багатьох років стримувався політичною нестабільністю, але за останнє десятиріччя (1991–2001) спостерігався його прогрес. Однак, існує певна проблема, пов'язана з виконанням міжнародних правових норм щодо придбання і використання (в тому числі продажу) мінеральної сировини, зокрема золота, кобальту, колумбіту, танталіту, алмазів, міді тощо. У міжнародних організацій (ООН та інш.) є певні претензії в цьому плані щодо «перетікання» мінералів в Уганду з Демократичної Республіки Конго (DRC).
Сума мінерального експорту на межі ХХ-XXI ст. зростає. У 2000 р вона становила USh120 млрд проти USh77.7 млрд в 1999. При цьому експорт золота в 2000 становив USh98.9 млрд. (7 т золота), порівняно з 5.5 т в 1999.
Окремі галузі
Золото. На початку XXI ст. спостерігалося деяке пожвавлення в галузі власного золотовидобутку Уганди. В 1994 компанія Busitema Mining Co. розпочала дослідження на золото в селі Tira і в районі Busia, побудувала розвідувальні виробки — 300 м тунель на глибині 54 м. Компанія планує розпочати комерційний видобуток золота в 2002. Акціонери компаній Kassese Cobalt Company Ltd. (KCCL) та Banff Resources of Canada схиляються до переорієнтації діяльності фірм на золотовидобуток (Banff втратила до US$1 млн у зв'язку зі зниженням цін на кобальт).
Виробництво кобальту. У 1998 р. продовжувалося будівництво кобальтового заводу на хвостах збагачення погашеного підприємства Kasese [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 98]. У 1999 (початок видобутку кобальту) його виробництво склало 69.5 т, у 2000–394.7 т, повні виробничі потужності — 1 000 т/рік. У грошовому вираженні прибуток від кобальтового виробництва у 1999 р становив USh3.44 млрд, а у 2000 — USh20.7 млрд. Планується щорічно біо-вилуговуванням добувати до 1 тис. т кобальту з відвалів, що утворилися за багато років видобутку мідного піриту. Разом з тим, низькі ціни на світових кобальтових ринках стимулюють згортання виробництва та переорієнтацію фірм в Уганді на інші корисні копалини копалини.
Вольфрам. Третя важлива експортна сировина після золота та кобальту — руди вольфраму. У 2000 р. в цій галузі відбувся стрибок на 1500%: з USh31.5 млн продажу W-руд в 1999 до USh496 млн в 2000.
Мідь. Родовища мідної руди в гірському масиві Рувензорі інтенсивно розроблялися до 1979, поки роботи не були припинені через падіння світових цін на мідь і нестабільну обстановку в період правління Аміна. У 1970 було вироблено 17 тис. т міді. У 1998 міднорудне підприємство Kilembe залишалося на консервації.
Залізна руда. Провідна компанія галузі — Muko Iron Ore Development Co. з бюджетом USh1.4 млрд здійснює видобуток в районі Муко (Muko) і Кабале (Kabale). Залізна руда призначена для внутрішнього споживання і на експорт.
Фосфати. Канадська компанія IBI Corporation дістала право на розробку і планує освоєння родовища фосфатів в Уганді. Воно було відкрите в 1929 р., і за період 1945–1963 рр. тут видобуто 62 тис. т руди. Проте родовище вивчене надто слабко. Запаси його невеликі — бл. 3 млн т руди містять 11% P2O5, інші — в середньому 15%. Продукція рудника буде використовуватися для місцевих потреб. Новий проект у видобутку та переробці фосфатів на початку XXI ст. здійснює компанія Madhvani International разом з компаніями Foskor (ПАР) та Rhodia Chimie (Франція).
Алмази. Уганда віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага. Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.
Вуглеводні. В Уганді відсутня нафтопереробна промисловість. У 1996 імпорт нафтопродуктів обійшовся країні в 91 млн дол. Внаслідок ГРР очікується відкриття першої продуктивної нафтової свердловини в 2004–2005 рр. Нафтопровід Кенія-Уганда, який буде побудовано в 2002–2005 рр. покращить забезпечення країни нафтою.
В кінці ХХ ст. у півд.-західній частині країни в незначних масштабах розроблялися родовища інших корисних копалин.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist UgandiZagalna harakteristikaV Ugandi vidobuvayut midni ta volframovi rudi fosfati Richni tempi zrostannya sektora v period 1994 1998 kolivalisya v mezhah 9 1 50 2 U 1998 r v Ugandi aktivno diyalo 30 inozemnih investoriv sho volodili 120 geologorozviduvalnimi i girnichimi licenziyami Uryad Ugandi v girnichodobuvnij galuzi provodit politiku pidtrimki malih girnichih virobnictv firm i kompanij sho povinno spriyati zaluchennyu investicij v girnichu galuz Rozvitok girnichogo sektora v Ugandi protyagom bagatoh rokiv strimuvavsya politichnoyu nestabilnistyu ale za ostannye desyatirichchya 1991 2001 sposterigavsya jogo progres Odnak isnuye pevna problema pov yazana z vikonannyam mizhnarodnih pravovih norm shodo pridbannya i vikoristannya v tomu chisli prodazhu mineralnoyi sirovini zokrema zolota kobaltu kolumbitu tantalitu almaziv midi tosho U mizhnarodnih organizacij OON ta insh ye pevni pretenziyi v comu plani shodo peretikannya mineraliv v Ugandu z Demokratichnoyi Respubliki Kongo DRC Suma mineralnogo eksportu na mezhi HH XXI st zrostaye U 2000 r vona stanovila USh120 mlrd proti USh77 7 mlrd v 1999 Pri comu eksport zolota v 2000 stanoviv USh98 9 mlrd 7 t zolota porivnyano z 5 5 t v 1999 Okremi galuziZoloto Na pochatku XXI st sposterigalosya deyake pozhvavlennya v galuzi vlasnogo zolotovidobutku Ugandi V 1994 kompaniya Busitema Mining Co rozpochala doslidzhennya na zoloto v seli Tira i v rajoni Busia pobuduvala rozviduvalni virobki 300 m tunel na glibini 54 m Kompaniya planuye rozpochati komercijnij vidobutok zolota v 2002 Akcioneri kompanij Kassese Cobalt Company Ltd KCCL ta Banff Resources of Canada shilyayutsya do pereoriyentaciyi diyalnosti firm na zolotovidobutok Banff vtratila do US 1 mln u zv yazku zi znizhennyam cin na kobalt Virobnictvo kobaltu U 1998 r prodovzhuvalosya budivnictvo kobaltovogo zavodu na hvostah zbagachennya pogashenogo pidpriyemstva Kasese Mining J 1999 Annual Rev R 98 U 1999 pochatok vidobutku kobaltu jogo virobnictvo sklalo 69 5 t u 2000 394 7 t povni virobnichi potuzhnosti 1 000 t rik U groshovomu virazhenni pributok vid kobaltovogo virobnictva u 1999 r stanoviv USh3 44 mlrd a u 2000 USh20 7 mlrd Planuyetsya shorichno bio vilugovuvannyam dobuvati do 1 tis t kobaltu z vidvaliv sho utvorilisya za bagato rokiv vidobutku midnogo piritu Razom z tim nizki cini na svitovih kobaltovih rinkah stimulyuyut zgortannya virobnictva ta pereoriyentaciyu firm v Ugandi na inshi korisni kopalini kopalini Volfram Tretya vazhliva eksportna sirovina pislya zolota ta kobaltu rudi volframu U 2000 r v cij galuzi vidbuvsya stribok na 1500 z USh31 5 mln prodazhu W rud v 1999 do USh496 mln v 2000 Mid Rodovisha midnoyi rudi v girskomu masivi Ruvenzori intensivno rozroblyalisya do 1979 poki roboti ne buli pripineni cherez padinnya svitovih cin na mid i nestabilnu obstanovku v period pravlinnya Amina U 1970 bulo virobleno 17 tis t midi U 1998 midnorudne pidpriyemstvo Kilembe zalishalosya na konservaciyi Zalizna ruda Providna kompaniya galuzi Muko Iron Ore Development Co z byudzhetom USh1 4 mlrd zdijsnyuye vidobutok v rajoni Muko Muko i Kabale Kabale Zalizna ruda priznachena dlya vnutrishnogo spozhivannya i na eksport Fosfati Kanadska kompaniya IBI Corporation distala pravo na rozrobku i planuye osvoyennya rodovisha fosfativ v Ugandi Vono bulo vidkrite v 1929 r i za period 1945 1963 rr tut vidobuto 62 tis t rudi Prote rodovishe vivchene nadto slabko Zapasi jogo neveliki bl 3 mln t rudi mistyat 11 P2O5 inshi v serednomu 15 Produkciya rudnika bude vikoristovuvatisya dlya miscevih potreb Novij proekt u vidobutku ta pererobci fosfativ na pochatku XXI st zdijsnyuye kompaniya Madhvani International razom z kompaniyami Foskor PAR ta Rhodia Chimie Franciya Almazi Uganda vidnesena do kategoriyi sensitivnih shodo eksportu almaziv tobto krayin do yakih potribna pidvishena uvaga Krayinam importeram rekomendovano retelno pereviryati eksportni dokumenti na almazi z cih krayin i u razi viniknennya sumniviv v pohodzhenni almaziv zatrimuvati yih dlya perevirki Vuglevodni V Ugandi vidsutnya naftopererobna promislovist U 1996 import naftoproduktiv obijshovsya krayini v 91 mln dol Vnaslidok GRR ochikuyetsya vidkrittya pershoyi produktivnoyi naftovoyi sverdlovini v 2004 2005 rr Naftoprovid Keniya Uganda yakij bude pobudovano v 2002 2005 rr pokrashit zabezpechennya krayini naftoyu V kinci HH st u pivd zahidnij chastini krayini v neznachnih masshtabah rozroblyalisya rodovisha inshih korisnih kopalin Div takozh Korisni kopalini Ugandi Priroda Ugandi Ekonomika Ugandi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s