Гірнича промисловість Азербайджану
Гірнича промисловість представлена видобутком нафти і газу, різних руд, нерудної сировини, мінеральних вод. Питома вага гірничої промисловості в загальному обсязі пром. виробництва в Азербайджані не перевищує 7-8%. Найкраще розвинена нафтогазовидобувна галузь. Добувають також зал. руди, руди кольорових металів, мідно-молібденові, свинцево-цинкові руди, кам'яну сіль, дорогоцінне і виробне каміння, нерудні будівельні матеріали.
Нафтовидобування
Нафтовидобуток займає провідне місце в економіці країни. Динаміка видобутку нафти і конденсату в Азербайджані (млн т): 1997 — 9,1; 1998 — 11,4; 1999 — 14,4; 2001 — 14.91; перше півріччя 2003 — 5,2. Видобуток природного газу склав (в млрд м³): 1997 — 5,26; 1998 — 5,6; 1999 — 6,1; перше півріччя 2003 — 2,9. Державна нафтогазовидобувна компанія State Oil Co. of the Azerbaijani Republic (SOCAR) поступово зменшує видобуток нафти, тоді як міжнародна компанія Azerbaijan International Operating Co. (AIOC) збільшує свої потужності. У 2001 р SOCAR видобув 60%, а AIOC — 40% нафти і конденсату.
Азербайджан розвиває сучасніший з двох своїх нафтопереробних заводів — «Азернефтяг» потужністю 14 млн тонн на рік, але плани подальшої модернізації, яка здійснюється спираючись на внутрішні фінансові ресурси, ставить в залежність від темпів зростання видобутку нафти.
Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан серед країн СНД лідирує за темпами росту іноземних інвестицій (від 10% до 50% на рік). За період з 1996 по 2000 рр. сума іноземних інвестицій склала 5 млрд дол. США. На межі ХХ-XXI ст. основними інвесторами в Азербайджані є нафтові компанії. Близько 90% акцій АМОК належить іноземним інвесторам: «Бритіш петролеум» (Велика Британія, 17,1 %), «Амоко» (США, 17,0 %), «Лукойл» (Росія, 10,0 %), «Пенсойл» (США, 4,8 %), «Юнокал» (США, 10,0 %), «Статойл» (Норвегія, 8,6 %), «Іточу ойл» (Японія, 3,9%), «Рамко» (Велика Британія, 2,1 %), ТПАО (Туреччина, 6,7 %), «Ексон» (США, 8,0 %), «Делта-Німір» (Саудівська Аравія, 1,7 %).
Азербайджан має 1130 км трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км — для транспортування нафтопродуктів і 1240 км газопроводів. По основному трубопроводу нафта через територію Грузії надходить в Батумі, а звідти йде на експорт — або в сирому вигляді, або після переробки на Батумському нафтоочисному заводі. Інший трубопровід — північний, прокладено через територію Росії в Новоросійськ. Пропускна здатність нафтопроводів — 25 млн т нафти на рік. Два газопроводи слідують паралельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через Великий Кавказ в Росію і Західну Європу. Досягнута угода між інвесторами і урядом Азербайджану про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан. У числі інвесторів — «Державна нафтова компанія Азербайджану — ГНКАР» (50 % участі), британська BP (25,41 %) і Ramco (1,5 %), американська Unocal (7,48 %), норвезька Statoil (6,37 %), турецька TPAO (5,02 %), японська Itochu (2,92 %) і саудівсько-американська Delta-Hess (1,25 %).
Інші галузі гірничої промисловості
Гірничометалургійна пром-сть країни представлена Сумгаїтським алюмінієвим заводом продуктивністю 50 тис. т/рік, глиноземним заводом Гянджа продуктивністю 450 тис. т/рік, алунітовим ГЗК Заглік, Дашкесанським залізорудним ГЗК і інш. На базі магнетитових руд Дашкесанського родовища працює найбільший у Закавказзі Азербайджанський ГЗК продуктивністю понад 1,4 млнт. залізорудного концентрату (2001). Продукція ГЗК експортується г.ч. в Грузію (на Руставський МК).
Глиноземний завод в Гянджі, який контролює компанія Azerbaijan Aluminium, у 2001 р зменшив виробництво глинозему на 56,4% внаслідок відсутності сировини. У 2002 компанія планувала виробити 300 тис. т глинозему. Голландська компанія Fondel Metal Participation BV планує протягом 25 років інвестувати в розвиток алюмінієвого сектору Азербайджану $1 млрд, з них $500 млн — у наступні п'ять років.
Гірниче машинобудування представлене головним чином машинами, приладами та обладнанням для нафтодобувної промисловості. У 1997 р. урядом А. підписана угода з консорціумом компаній США RV Investment Group Services на проведення геологорозвідувальних робіт і залучення до розробки 9 золоторудних родовищ з інвестиціями 500 млн дол.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Azerbajdzhanu Girnicha promislovist predstavlena vidobutkom nafti i gazu riznih rud nerudnoyi sirovini mineralnih vod Pitoma vaga girnichoyi promislovosti v zagalnomu obsyazi prom virobnictva v Azerbajdzhani ne perevishuye 7 8 Najkrashe rozvinena naftogazovidobuvna galuz Dobuvayut takozh zal rudi rudi kolorovih metaliv midno molibdenovi svincevo cinkovi rudi kam yanu sil dorogocinne i virobne kaminnya nerudni budivelni materiali NaftovidobuvannyaNaftovidobutok zajmaye providne misce v ekonomici krayini Dinamika vidobutku nafti i kondensatu v Azerbajdzhani mln t 1997 9 1 1998 11 4 1999 14 4 2001 14 91 pershe pivrichchya 2003 5 2 Vidobutok prirodnogo gazu sklav v mlrd m 1997 5 26 1998 5 6 1999 6 1 pershe pivrichchya 2003 2 9 Derzhavna naftogazovidobuvna kompaniya State Oil Co of the Azerbaijani Republic SOCAR postupovo zmenshuye vidobutok nafti todi yak mizhnarodna kompaniya Azerbaijan International Operating Co AIOC zbilshuye svoyi potuzhnosti U 2001 r SOCAR vidobuv 60 a AIOC 40 nafti i kondensatu Azerbajdzhan rozvivaye suchasnishij z dvoh svoyih naftopererobnih zavodiv Azerneftyag potuzhnistyu 14 mln tonn na rik ale plani podalshoyi modernizaciyi yaka zdijsnyuyetsya spirayuchis na vnutrishni finansovi resursi stavit v zalezhnist vid tempiv zrostannya vidobutku nafti Naftogazovi zapasi Azerbajdzhanu privablivi dlya inozemnih naftovih kompanij Azerbajdzhan sered krayin SND lidiruye za tempami rostu inozemnih investicij vid 10 do 50 na rik Za period z 1996 po 2000 rr suma inozemnih investicij sklala 5 mlrd dol SShA Na mezhi HH XXI st osnovnimi investorami v Azerbajdzhani ye naftovi kompaniyi Blizko 90 akcij AMOK nalezhit inozemnim investoram British petroleum Velika Britaniya 17 1 Amoko SShA 17 0 Lukojl Rosiya 10 0 Pensojl SShA 4 8 Yunokal SShA 10 0 Statojl Norvegiya 8 6 Itochu ojl Yaponiya 3 9 Ramko Velika Britaniya 2 1 TPAO Turechchina 6 7 Ekson SShA 8 0 Delta Nimir Saudivska Araviya 1 7 Azerbajdzhan maye 1130 km truboprovodiv dlya transportuvannya siroyi nafti 630 km dlya transportuvannya naftoproduktiv i 1240 km gazoprovodiv Po osnovnomu truboprovodu nafta cherez teritoriyu Gruziyi nadhodit v Batumi a zvidti jde na eksport abo v siromu viglyadi abo pislya pererobki na Batumskomu naftoochisnomu zavodi Inshij truboprovid pivnichnij prokladeno cherez teritoriyu Rosiyi v Novorosijsk Propuskna zdatnist naftoprovodiv 25 mln t nafti na rik Dva gazoprovodi sliduyut paralelno naftoprovodu v Tbilisi a zvidti na pivnich cherez Velikij Kavkaz v Rosiyu i Zahidnu Yevropu Dosyagnuta ugoda mizh investorami i uryadom Azerbajdzhanu pro budivnictvo naftoprovodu Baku Dzhejhan U chisli investoriv Derzhavna naftova kompaniya Azerbajdzhanu GNKAR 50 uchasti britanska BP 25 41 i Ramco 1 5 amerikanska Unocal 7 48 norvezka Statoil 6 37 turecka TPAO 5 02 yaponska Itochu 2 92 i saudivsko amerikanska Delta Hess 1 25 Inshi galuzi girnichoyi promislovostiGirnichometalurgijna prom st krayini predstavlena Sumgayitskim alyuminiyevim zavodom produktivnistyu 50 tis t rik glinozemnim zavodom Gyandzha produktivnistyu 450 tis t rik alunitovim GZK Zaglik Dashkesanskim zalizorudnim GZK i insh Na bazi magnetitovih rud Dashkesanskogo rodovisha pracyuye najbilshij u Zakavkazzi Azerbajdzhanskij GZK produktivnistyu ponad 1 4 mlnt zalizorudnogo koncentratu 2001 Produkciya GZK eksportuyetsya g ch v Gruziyu na Rustavskij MK Glinozemnij zavod v Gyandzhi yakij kontrolyuye kompaniya Azerbaijan Aluminium u 2001 r zmenshiv virobnictvo glinozemu na 56 4 vnaslidok vidsutnosti sirovini U 2002 kompaniya planuvala virobiti 300 tis t glinozemu Gollandska kompaniya Fondel Metal Participation BV planuye protyagom 25 rokiv investuvati v rozvitok alyuminiyevogo sektoru Azerbajdzhanu 1 mlrd z nih 500 mln u nastupni p yat rokiv Girniche mashinobuduvannya predstavlene golovnim chinom mashinami priladami ta obladnannyam dlya naftodobuvnoyi promislovosti U 1997 r uryadom A pidpisana ugoda z konsorciumom kompanij SShA RV Investment Group Services na provedennya geologorozviduvalnih robit i zaluchennya do rozrobki 9 zolotorudnih rodovish z investiciyami 500 mln dol Div takozhKorisni kopalini Azerbajdzhanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Azerbajdzhanu Geologiya Azerbajdzhanu Ekonomika Azerbajdzhanu Girnicha nauka osvita ta presa AzerbajdzhanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019